Бабкін Михайло Анатолійович

російський історик

Михайло Анатолійович Бабкін (рос. Михаи́л Анато́льевич Ба́бкин) (нар. 1 вересня 1967, Міас Челябінської області) — російський історик, доктор історичних наук, професор кафедри історії Росії новітнього часу Історико-архівного інституту Російського державного гуманітарного університету, професор кафедри історії Московського педагогічного державного університету. Автор понад 130 наукових робіт, головною темою яких є дослідження історії Православної російської церкви і Російської православної церкви[1][2].

Михайло Анатолійович Бабкін
рос. Ба́бкин Михаи́л Анато́льевич
Бабкін М. А. з Єлизаветградським Євангелієм — слов'янським іллюмінованим рукописом, створеним наприкінці XVI — початку XVII століття.
Бабкін М. А. з Єлизаветградським Євангелієм — слов'янським іллюмінованим рукописом, створеним наприкінці XVI — початку XVII століття.
Бабкін М. А. з Єлизаветградським Євангелієм — слов'янським іллюмінованим рукописом, створеним наприкінці XVI — початку XVII століття.
Псевдоніми Иван Савушкин
Народився 1 вересня 1967(1967-09-01) (56 років)
Міас, Челябінська область, РРФСР, СРСР
Місце проживання Mashgorodokd
Troparyovo-Nikulino Districtd
Країна СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин,
українець
Діяльність історик, архівіст, archaeograph, вікіпедист, вікімедієць, викладач університету, публіцист, розслідувач
Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова,
фізичний факультет
Галузь Історія Росії,
історія Російської православної церкви,
історія Руської православної церкви,
історія права
Заклад Російський державний гуманітарний університет,
Московський педагогічний державний університет
Посада професор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчителі Gleb Markelovd
Boris Mironovd
Тютюкін Станіслав Васильович
Valentin Butuzovd і Aleksandr Bogolyubovd
Членство Вікісховище
російська Вікіпедія
Вікіновини
Вікісловник
англійська Вікіпедія
китайська Вікіпедія
Білоруська Вікіпедія
Вікіцитати
Українська Вікіпедія
Rossiĭskoe obshchestvo istorikov-arkhivistovd
All-Russian Fleet Support Movementd
Військове звання матрос
Відомий завдяки: історик Російської православної церкви
Батько Бабкін Анатолій Івановичd
Брати, сестри Бабкін Костянтин Анатолійовичd
Нагороди

Роботи у Вікіджерелах
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Бабкін Михайло Анатолійович у Вікісховищі

Життєпис ред.

Народився 1 вересня 1967 року в Міассі Челябінської області. Батьки — випускники Челябінського політехнічного інституту, ракетобудівники (Конструкторське бюро машинобудування, з 1993 року — Державний ракетний центр ім. академіка В. П. Макеєва: місто Міас Челябінської обл.). Батько — Бабкін Анатолій Іванович (19402012): кандидат технічних наук (1976 році), доцент, дослідник, розробник підводного старту міжконтинентальних ракет підводних човнів; у 1982 році академіком В. П. Макєєвим призначений директором Філії Челябінського політехнічного інституту (з 1997 року — Південно-Уральського державного університету) в Міассі, який очолював до 2000 року. Мати — Бабкіна Інна Олександрівна (у дівоцтві Кублицька, нар. 1942, українка: батьки з села Вишеньки Чернігівської області): інженер-телеметрист.

У 1984 році Бабкін М. А. закінчив середню школу № 6 міста Міас Челябінської області і вступив на фізичний факультет Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова, який закінчив у 1993 році[3].

З липня 1986 року по липень 1989 року — служба у ВМФ СРСР (Севастополь): старший гідрометеоспостерігач плавскладу надводних кораблів; звання — матрос[4].

У 2000 році Бабкін вступив до аспірантури кафедри історії і політології Державного університету управління (Москва). 19 грудня 2003 року там же захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за темою «Повалення монархії в Росії в 1917 році і Православна церква» за спеціальністю 07.00.02 — Вітчизняна історія[5].

В 20042005 роках пройшов курс перепідготовки на кафедрі історії Інституту професійної перепідготовки і підвищення кваліфікації викладачів гуманітарних і соціальних наук МДУ їм. М. В. Ломоносова. 17 жовтня 2007 року там же захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за темою «Російська православна церква на початку XX століття та її ставлення до повалення царської влади в Росії» за спеціальністю 07.00.02 — Вітчизняна історія[6][7].

З 2008 — професор кафедри історії Московського педагогічного державного університету.

З 2010 — професор кафедри історії Росії новітнього часу факультету архівної справи Історико-архівного інституту Російського державного гуманітарного університету.

Вчене звання доцент — з 18 квітня 2007, професор — з 4 лютого 2013 року.

Сфера наукових інтересів ред.

Історія Росії, історіографія, археографія, історія права, літургіка, історія Російської православної церкви, Руської православної церкви и Руської православної старообрядческої церкви, історія царської, імператорської і церковно-ієрархічної влади, історія російських революцій, історія взаємовідносин держави і конфесій.

Профілі в реєстрах наукових ідентифікаторів ред.

Основна бібліографія ред.

Монографії ред.

  1. Бабкін М. А. Духовенство Російської православної церкви і повалення монархії (початок XX ст. — кінець 1917 р.). М., Вид. Державної публічної історичної бібліотеки Росії. 2007. —532 с . (27,2 п. л.; тираж 500 примірників) (Рус.: Бабкин М. А. Духовенство Русской православной церкви и свержение монархии (начало XX в. — конец 1917 г.). М., Изд. Государственной публичной исторической библиотеки России. 2007.) (рос.)
  2. Бабкін М. А. Священство і Царство (Росія, початок XX ст. — 1918 р.). Дослідження і матеріали. М., Вид. Індрік. 2011. —920 с., іл. (64,5 п. л.; тираж 1050 примірників) (Рус.: Бабкин М. А. Священство и Царство (Россия, начало XX в. — 1918 г.). Исследования и материалы. М., Изд. Индрик. 2011.) (рос.)
  3. Бабкін М. А. Священство і Царство (Росія, початок XX ст. — 1918 р.). Дослідження і матеріали. М., Вид. Індрік. 2021. —976 с., іл. (Рус.: Бабкин М. А. Священство и Царство (Россия, начало XX в. — 1918 г.). Исследования и материалы. М., Изд. Индрик. 2021.) (рос.)

Основні збірники документів ред.

  1. Російське духовенство і повалення монархії в 1917 році. (Матеріали та архівні документи з історії Російської православної церкви) / Упоряд., авт. передмови і коментарів М. А. Бабкін. М., Вид. Індрік. 2006. —504 с.; іл. (33,5 п. л.; наклад 1300 примірників) (рос.)
  2. Російське духовенство і повалення монархії в 1917 році. (Матеріали та архівні документи з історії Російської православної церкви) / Упоряд., авт. передмови і коментарів М. А. Бабкін. М., Вид. Індрік. 2008. Изд. 2-е виправлене і доповнене. —632 с.; іл. (42,5 п. л.; тираж 3000 примірників) (рос.)
  3. Революція 1917 року очима сучасників. У 3 тт. М., Політична енциклопедія (РОССПЭН). 2017. Т. 2: червень — вересень. /Ред.-упоряд. А. П. Ненароков.—590 с. (Бабкін М. А. значиться на титульному аркуші книги як входить до складу робочої групи томи) (рос.)
  4. Конфесійна політика Тимчасового уряду Росії[8]. М., Політична енциклопедія (РОССПЭН). 2018. —558 с. (35,0 п. л.; тираж 1000 примірників) (рос.)

Стаття в енциклопедії ред.

  1. Бабкін М. А. Церква (Російська Православна Церква в 1905—1907 [рр.]) // Росія в 1905—1907 рр. Енциклопедія /Отв. ред. В. В. Журавльов. М., Політична енциклопедія. 2016. С. 1154—1565. (1,5 печ. л.) (рос.)

Основні інтерв'ю за темами досліджень ред.

Спогади ред.

Суспільна позиція ред.

У лютому 2022 року підписав відкритий лист російських науковців та наукових журналістів із засудженням вторгнення Росії в Україну та закликом вивести російські війська з української території[10].

Цікаві факти ред.

  • Михайло Бабкін 7 січня 2014 року у своєму «Живому журналі» опублікував інформацію, що видавничо-поліграфічний центр Свято-Троїцької Сергієвої лаври РПЦ МП випустив календар на 2014 рік із зображеннями Йосипа Сталіна[11]. Повідомлення викликало буквально інформаційний вибух у блогосфері та в ЗМІ України, Росії та інших країн[12][13][14][15][16][17][18][19][20][21].
  • Бабкін не належить до РПЦ МП, і має критичний погляд на ієрархію цієї конфесії.
  • Архієпископом Московським, митрополитом Всеросійським Серафимом (Мотовіловим), висвячений в Українську автокефальну православну церкву, Бабкін нагороджений медаллю ІПЦ(С)[22].
  • У 1988 році, в період проходження строкової служби в лавах Чорноморського флоту, під час звільнення Михайло Бабкін був затриманий міліціонером в севастопольському пивбарі за розпивання пива і зданий в гарнізонну комендатуру. Причина затримання — «матросам, мовляв, заборонено перебувати в пивбарі і пити пиво». Зумів уникнути покарання на гауптвахті, переконавши командира частини в відсутності зі свого боку порушень військової дисципліни в силу відсутності будь-чийого наказу про заборону матросам вживати слабоалкогольні напої, до числа яких належить пиво. Оскаржив правомірність дій працівника міліції шляхом дворазової подачі відповідної заяви на ім'я начальника міліції міста Севастополя. 5 травня 1989 від прибулих до військової частини міліціонерів отримав офіційні вибачення за неправомірне затримання, а також повідомлення про покарання винного службовими та комсомольської лініях. Дані факти були розцінені як в частині, так і за її межами, що матрос Бабкін відстояв честь флоту і довів, що матроси мають право пити пиво. Історія була висвітлена в газеті «Флаг Родіни»[23][24][25].

Примітки ред.

  1. Сторінка на сайті [Архівовано 20 листопада 2018 у Wayback Machine.] Російського державного гуманітарного університету
  2. Сторінка на сайті [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] Московського педагогічного державного університету
  3. База даних випускників фізфаку МДУ (1993 рік) [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.].
  4. Клімов Дмитро. Експедиція називається: Флотські будні московського студента. — М.: [б. и.]; — СПб.: [б. и.], 2015. — ISBN 978-5-4469-0686-4 (рос.)
  5. Електронна бібліотека дисертацій [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.].
  6. Електронна бібліотека дисертацій. Архів оригіналу за 8 червня 2018. Процитовано 10 червня 2018. 
  7. Бабкін Михайло Анатолійович на порталі «Рідна історія» [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.].
  8. Збірник документів у 2017 році поміщений на сайті «Російського історичного товариства» [Архівовано 21 серпня 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)
  9. Російська народна лінія [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 12.02.2018
  10. Відкритий лист російських науковців та наукових журналістів проти війни з Україною. Архів оригіналу за 25 квітня 2022.  (рос.)
  11. ЖЖ М. Бабкіна [Архівовано 1 лютого 2018 у Wayback Machine.], 07.01.2014
  12. Сайт «Кримська світлиця» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 07.01.2014
  13. Сайт «Корреспондент» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 07.01.2014
  14. Сайт «Политикан» [Архівовано 24 квітня 2019 у Wayback Machine.], 07.01.2014
  15. Сайт «Ракурс» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 07.08.2014
  16. Сайт «7Днів» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 07.01.2014
  17. Сайт «Вісник» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 08.01.2014
  18. Сайт Радіо «Вголос» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 08.01.2014
  19. Сайт «Погляд» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 08.01.2014
  20. Сайт «Информатор» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 08.01.2014
  21. Сайт «Україина в ін.ернеті» [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.], 08.01.2014
  22. Друзь Ігор. Антицерковний публіцист М. А. Бабкін як лобіст визнання «єкатеринбурзьких останків»// Інтернет-портал «Російський шлях», 31.05.2023 (рос.)
  23. Клімов Дмитро. «Експедиція називається». Флотські будні московського студента. — М., СПб.: 2018. С. 51—60, 93. — ISBN 978-5-4469-0686-4 (рос.)
  24. Гормалев І. З кільцем ... в ніздрі, або Пийте кефір, Мишко! // Прапор Батьківщини, 15.04.1989 (рос.)
  25. [Редакційна замітка]. «З кільцем ... у ніздрі» // Прапор Батьківщини, 3.06.1989 (рос.)

Посилання ред.