Бабичівка (Кременчуцький район)

село Бабичівка, Глобинська територіальна громада, Кременчуцький район, Полтавська область, Україна

Баби́чівка — село Глобинської міської громади, у Кременчуцькому районі Полтавської області України. Населення села на 1 січня 2011 року становить — 590 осіб. День села 19 серпня.[1]

село Бабичівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Кременчуцький район
Громада Глобинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53020010020090642
Основні дані
Населення 590
Площа 2,133 км²
Густота населення 280,83 осіб/км²
Поштовий індекс 39073
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°17′17″ пн. ш. 33°15′06″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
93 м
Водойми Сухий Кагамлик
Місцева влада
Адреса ради 39000, Полтавська обл, Кременчуцький р-н, м. Глобине, вул. Центральна, 285
Карта
Бабичівка. Карта розташування: Україна
Бабичівка
Бабичівка
Бабичівка. Карта розташування: Полтавська область
Бабичівка
Бабичівка
Мапа
Мапа

Географія ред.

Село розташоване на правому березі річки Сухий Кагамлик за 30 км від райцентру Кременчук[1], вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Яроші, нижче за течією примикає село Набережне, на протилежному березі — село Устимівка. На річці велике водосховище. Поруч проходить автошлях Т 1716.

Площа населеного пункту — 213,3 га.[1]

Історія ред.

Хутір Бабичівка існував вже у 17 столітті, частина жителів була кріпаками Київського Пустинно-Миколаївського монастиря. За переписом 1781 року с. Бабичівка входило до складу Городиської сотні Миргородського полку, налічувало 71 двір, 195 жителів чоловічої статі.[1]

З 1781 року Бабичівка у складі Городиського повіту Київського намісництва, з 1789 року — Градизького повіту Катеринославського намісництва, з 1796 — Кременчуцького повіту Малоросійської1802 — Полтавської) губернії.[1]

1859 р. у с. Бабичівка — 25 дворів, 180 жителів. За переписом 1900 р. у селі було 2 сільські громади, у яких налічувалося 72 двори, 459 жителів. У 1910 році — 96 дворів, 554 жителів.

У січні 1918 році встановлено Радянську владу.[1]

З березня 1923 року — у складі Кохнівського району Кременчуцького округу. 584 жителя. У 1926 році — 134 двори, 614 жителів.[1]

У середині ХХ століття хутір Твердохліби, що був розташований на березі річки Сухий Кагамлик ближче до села Устимівка, став частиною села Бабичівка.

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні вказано, що 21 житель села загинув від голоду.[2]

Під час німецько-нацистської окупації гітлерівці стратили 6 жителів села, вивезено но примусові роботи до Німеччини 120 чоловік.[1]

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 682 особи, з яких 252 чоловіки та 430 жінок.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 583 особи.[4]

Населення села на 1 січня 2011 року становить 590 осіб у 327 дворах.[1]

Графік зміни чисельності населення Бабичівки починаючи з 1859 року[1]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

Мова Відсоток
українська 94,99 %
російська 3,17 %
молдовська 1,34 %
вірменська 0,33 %

Влада ред.

Економіка ред.

Діє господарство — ПСП АФ «Вітчизна».[1]

Інфраструктура ред.

На території села Бабичівка знаходяться[1]:

  • поштове відділення зв'язку
  • три магазини

Село газифіковане.[1]

Освіта ред.

На території села є школа[1]:

  • Бабичівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, директор — Родак Неля Миколаївна (31-6-12)

Медицина ред.

Діє Бабичівський фельдшерсько — акушерський пункт[1]. Фельдшер — Шевченко Мирослава Леонідівна.

Культура ред.

Діють сільський клуб[1] та бібліотека:

  • Бабичівський сільський клуб - Піценко Наталія Олександрівна
  • Бабичівська сільська бібліотека, завідувачка — Гладирь Тамара Вікторівна

Пам'ятки та поховання ред.

На околицях села знайдено курганні поховання Скіфської доби та археологічні пам'ятки періоду Київської Русі.[1]

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Бабичівська сільська рада [Архівовано 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Полтавська область/ Упорядн. О. А. Білоусько, Ю. М. Варченко та ін. — Полтава: Оріяна, 2008. ISBN 978-966-8250-50-7
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання ред.