Сухий Кагамлик

річка в Україні

Сухи́й Кагамли́к (також вживається Кагамли́к[1]) — річка в Україні, у межах Семенівського, Глобинського та Кременчуцького районів Полтавської області. Ліва притока Дніпра.

Сухий Кагамлик, Кагамлик
Став на Сухому Кагамлику в селі Погреби (Глобинський район)
49°04′35″ пн. ш. 33°23′37″ сх. д. / 49.07640000002777469° пн. ш. 33.39380000002777393° сх. д. / 49.07640000002777469; 33.39380000002777393
Витікна схід від с. Єгорівки
ГирлоДніпро (Кам'янське водосховище)
• координати49°04′35″ пн. ш. 33°23′37″ сх. д. / 49.07640000002777469° пн. ш. 33.39380000002777393° сх. д. / 49.07640000002777469; 33.39380000002777393
Басейнбасейн Дніпра
Країни:Україна Україна
Полтавська область
РегіонПолтавська область
Довжина87,1 км
Площа басейну:564 км²
Притоки:Безкровна
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Опис

ред.

Довжина річки 87,1 км (за іншими даними — 56 км), площа басейну 564 км². Долина маловиразна. Річище помірно звивисте, дно замулене. Найбільша ширина річища 94 м, ширина заплави 0,6 км. Похил річки 0,52 м/км. Споруджено декілька ставів. Сучасний стан річки Сухий Кагамлик має яскраво виражений урбанізований характер.

Географія протікання

ред.

Бере початок за 1,5 км на схід від села Єгорівки. Тече переважно на південь, біля села Опришок повертає на південний захід, у межах міста Кременчука повертає на захід і з'єднується з річкою Кривою Рудою.

Відмітка початку річки 96,20 м гирла 64,00 м.

Походження назви

ред.

Назва річки має тюркське походження. Зазвичай її трактують як «заросле зникле озеро» та «сире заболочене місце»[2]. Вперше згадується в 1671 році. Одна з гіпотез походження назви — від тюркського «каган». Каган — найвищий титул ватажків у давніх тюркських племен. Каганами також називали хозарських ханів і управителів окремих адміністративних одиниць[3]. В перекладі з кримськотатарської «kögemlik» (кёгэмлык) означає зарості терну.

Річка у місті Кременчуці

ред.

Сухий Кагамлик протікає в північній частині міста. Після Німецько-радянської війни під час забудови Кременчука Сухий Кагамлик і Крива Руда, з якою він зливався, були на території міста частково засипані землею, частково взяті у труби. На берегах влаштовані відстійники стічних вод.

Річка на території «Міського саду» закрита у трубу діаметром 2 метри[4].

Довжина річки на території Кременчука 16,7 км, у тому числі Крива Руда 4,7 км[5].

У 2013 році на засіданні сесії Полтавської обласної ради було прийняте рішення про створення у межах Кременчука регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» площею 28,15 га[6].

Інші населені пункти

ред.

На берегах Кагамлика розташовані села: Устимівка, Герасимівка Семенівського району, Коломицівка, Жуки, Опришки, Пироги, Яроші, Устимівка, Набережне, Бабичівка, Погреби Глобинського району, Коржівка, Миловидівка, Гориславці, Олефірівка, Вільна Терешківка та Нова Знам'янка Кременчуцького району.

Екологія

ред.

Санстанція в червні 2009 року відібрала проби води у Сухому Кагамлику в районі парку Воїнів-інтернаціоналістів. Вміст кишкової палички за рівнем гранично допустимої концентрації становив 6200 за норми — 5000. Купатися у такій воді заборонено[7].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Жуківська сільська рада [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Українне місто: Кременчук від заснування до 1764 р. / Вирський Д. С. — К.: 2004 р. — 436 с.
  3. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. — К.: Радянська школа, 1973—179 с.
  4. Кременчуцький Телеграф: У «Міському саду» почали чистити озеро (ФОТО) (рос.)
  5. Географічний атлас Кременчука. Архів оригіналу за 25 листопада 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
  6. Урядовий портал: Полтавщина відновлює природно-заповідний фонд України. — 2013
  7. На «смердючці» запахне цивілізацією[недоступне посилання з липня 2019] / Інна Ніколаєнко, Олена Ускова // Кременчуцька панорама. — 2009.

Посилання

ред.
  1. Географічний атлас Кременчука
  2. Річка Сухий Кагамлик в історії міста Кременчук
  3. Річка Сухий Кагамлик в історії міста Кременчука(укр.)[недоступне посилання з травня 2019] на сайті Кременчуг на ладони(рос.)
  4. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.

Джерела

ред.