Відкрити головне меню

Сухи́й Кагамли́к (також вживається Кагамли́к[1]) — річка в Україні, у межах Семенівського, Глобинського та Кременчуцького районів Полтавської області. Ліва притока Дніпра).

Сухий Кагамлик, Кагамлик
Погреби1.JPG
Став на Сухому Кагамлику в селі Погреби (Глобинський район)
49°04′35″ пн. ш. 33°23′37″ сх. д. / 49.07640000002777469° пн. ш. 33.39380000002777393° сх. д. / 49.07640000002777469; 33.39380000002777393
Витік на схід від с. Єгорівки
Гирло Дніпро (Кам'янське водосховище)
• координати 49°04′35″ пн. ш. 33°23′37″ сх. д. / 49.07640000002777469° пн. ш. 33.39380000002777393° сх. д. / 49.07640000002777469; 33.39380000002777393
Басейн басейн Дніпраd
Країни: Україна Україна
Полтавська область
Регіон Полтавська область
Довжина 87,1 км
Площа басейну: 564 км²
Притоки: Безкровна
Сухий Кагамлик, Кагамлик у Вікісховищі?

ОписРедагувати

Довжина річки 87,1 км (за іншими даними — 56 км), площа басейну 564 км². Долина маловиразна. Річище помірно звивисте, дно замулене. Найбільша ширина річища 94 м, ширина заплави 0,6 км. Похил річки 0,52 м/км. Споруджено декілька ставів. Сучасний стан річки Сухий Кагамлик має яскраво виражений урбанізований характер.

Географія протіканняРедагувати

Бере початок за 1,5 км на схід від села Єгорівки. Тече переважно на південь, біля села Опришок повертає на південний захід, у межах міста Кременчука повертає на захід і з'єднується з річкою Кривою Рудою.

Відмітка початку річки 96,20 м гирла 64,00 м.

Походження назвиРедагувати

Назва річки має тюркське походження. Зазвичай її трактують як «заросле зникле озеро» та «сире заболочене місце»[2]. Вперше згадується в 1671 році. Одна з гіпотез походження назви — від тюркського «каган». Каган — найвищий титул ватажків у давніх тюркських племен. Каганами також називали хозарських ханів і управителів окремих адміністративних одиниць[3]. В перекладі з кримськотатарської «kögemlik» (кёгэмлык) означає зарості терну.

Річка у місті КременчуціРедагувати

Сухий Кагамлик протікає в північній частині міста. Після Німецько-радянської війни під час забудови Кременчука Сухий Кагамлик і Крива Руда, з якою він зливався, були на території міста частково засипані землею, частково взяті у труби. На берегах влаштовані відстійники стічних вод.

Річка на території «Міського саду» закрита у трубу діаметром 2 метри[4].

Довжина річки на території Кременчука 16,7 км, у тому числі Крива Руда 4,7 км[5].

У 2013 році на засіданні сесії Полтавської обласної ради було прийняте рішення про створення у межах Кременчука регіонального ландшафтного парку «Кагамлицький» площею 28,15 га[6].

Інші населені пунктиРедагувати

На берегах Кагамлика розташовані села: Устимівка, Герасимівка Семенівського району, Коломицівка, Жуки, Опришки, Пироги, Яроші, Устимівка, Набережне, Бабичівка, Погреби Глобинського району, Коржівка, Миловидівка, Гориславці, Олефірівка, Вільна Терешківка та Нова Знам'янка Кременчуцького району.

ЕкологіяРедагувати

Санстанція в червні 2009 року відібрала проби води у Сухому Кагамлику в районі парку Воїнів-інтернаціоналістів. Вміст кишкової палички за рівнем гранично допустимої концентрації становив 6200 за норми — 5000. Купатися у такій воді заборонено[7].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Жуківська сільська рада Архівовано 12 квітень 2016 у Wayback Machine. — офіційний сайт Глобинської районної ради
  2. Українне місто: Кременчук від заснування до 1764 р. / Вирський Д. С. — К.: 2004 р. — 436 с.
  3. Янко М. Т. Топонімічний словник-довідник Української РСР. — К.: Радянська школа, 1973—179 с.
  4. Кременчуцький Телеграф: У «Міському саду» почали чистити озеро (ФОТО) (рос.)
  5. Географічний атлас Кременчука. Архів оригіналу за 25 листопад 2012. Процитовано 15 квітень 2011. 
  6. Урядовий портал: Полтавщина відновлює природно-заповідний фонд України. — 2013
  7. На «смердючці» запахне цивілізацією[недоступне посилання з липень 2019] / Інна Ніколаєнко, Олена Ускова // Кременчуцька панорама. — 2009.

ПосиланняРедагувати

ДжерелоРедагувати