Астрагал шерстистоквітковий

вид рослин
(Перенаправлено з Астрагал волохатоцвітий)

Астрага́л волохатоцв́ітий[1] (Astragalus dasyanthus) — трав'янистий багаторічник, що належить до родини Fabaceae (бобових), найчисельнішого роду астрагал (Astragalus) (2.5 тис. видів). Зникаючий вид, занесений до Червоної книги України, до другої категорії («вразливі»).

Астрагал шерстистоквітковий
Астрагал волохатоцвітий (Astragalus dasyanthus) у Саратовської області, Росія
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид:
A. A. dasyanthus
Біноміальна назва
Astragalus A. dasyanthus

Інші назви

ред.

Інші назви: астрагал мохнатоквітковий, астрагал шерстистоквітковий, астрагал мохнатоцвітий, вовчий горошок мохнатий, божі ручки, котики, котячий горох, перелет, перелет польський, солодке зілля, горошок, горошок котячий, горошок польовий, золототисячник, лапки котячі, перелет сладколистий, перелет солодколистий, смоктунці, солодка трава, солодушка.

Поширення

ред.

Зустрічається в лісостепових і на півночі степових регіонів серед залишків степової рослинності. Росте на схилах балок й річкових долин, на остепнених лісових галявинах, серед степових кущів, на старих кладовищах, курганах. Завжди зустрічається розсіяно, однорідних популяцій не утворює. Не вимогливий до ґрунту та вологи. Астрагал балкано-панонський-причорноморський вид. За кордоном зустрічається в центрі та на південному-сході Європи: Угорщина, Румунія, Молдова, Болгарія, Югославія. В Росії в південно-західних регіонах до Волгограда і Ставропольської височини на сході, тобто у низинах річок Волги і Дону. В Україні поширений переважно в Середньому Придніпров'ї, де інколи утворюються не густі популяції площею в декілька гектарів.

Морфологічна характеристика

ред.

Астрагал волохатоцвітий — багаторічна трав'яниста рослина, належить до життєвої форми кущиків, що утворюють багатоглавий стеблокорінь — каудекс. Звичайно в кущі 3−5 лежачих, стоячих або висхідних стебел, що густо вкриті листям. Довжина стебел до 40 см. Стебла розгалужені, добре розвинені.

Листки черешкові, непарноперисті мають 12-14 пар листочків, чергові. Листочки майже сидячі, продовгувато-овальні або продовгувато-ланцетоподібні, завдовжки 15-12 мм і шириною близько 6 мм. Прилистки ланцетоподібні, загострені. Корінь товстий стрижневий, досягає довжини 1.2 м, соковитий без здерев'яніння, світло-коричневий, з поперечно зморшкуватою корою, в верхній частині багатоглавий. Bci частини рослини, навіть квіти, за винятком внутрішньої сторони вінчика, вкриті довгими жовтувато-білуватими або рудуватими волосками.

Розмноження

ред.

Астрагал волохатоцвітий квітує з червня по липень, повторне цвітіння з липня по серпень. Квіти мають приємний медовий запах. Вони приваблюють комах, частіше за все бджіл та джмелів. Плоди дозрівають з липня по серпень.

Розмноження майже суто насінням. Квіти зигоморфні, жовтуваті, зібрані в густі, майже кулеподібні суцвіття завдовжки 3-6 см з 10-20 квітками. Суцвіття розташовані на квітконосах завдовжки до 15 см, розташованих в пазухах листків. Квіти завдовжки 15-20 мм зі світло-жовтим вінчиком з густоволосистою чашечкою. Парус з широким нігтиком, крила коротші прапора, видовжені, човник тупий. Тичинок 10, з них 9 зрослися внизу в трубочку, а одна, верхня, вільна. Плід — твердий, шкіряний, трикутно-яйцеподібний, шерстистий біб, з носиком, усіченим на верхівці, завдовжки до 1 см. Біб містить багато плоских, овальних, коричневих насінин.

Фармакологічні властивості

ред.

Трава астрагала волохатоцвітого містить флавоноїди — кверцетин, келсперол, ізоромпетин, астрагалозид, нарцисин, органічні кислоти, ефірну олію, тритерпенові сполуки, полісахариди (арабін, басфін), гліцирізин, дазиантогенин, дазиантобіозид, кумарини, вітаміни (C, E), цукор, крохмаль, барвні речовини, аскорбінова кислота, целюлоза,азотні сполуки, слиз та сполуки таких елементів як залізо, кальцій, алюміній, фосфор, магній, натрій, барій, кремній, стронцій, молібден, ванадій і марганець.

В лікарських цілях використовують всю надземну частину рослини, тобто траву (Herba Astragali dasyanthi).

Астрагал волохатоцвітий інтродукований на Українській зональній дослідній станції ВІЛР, адже він досить легко розмножуеться насінням.

Препарати з астрагала волохатоцвітого виявляють седативну, гіпотензивну та кардіологічну дію. Вони поліпшують функціональну діяльність печінки, позитивно впливають на процес згортання кровi.

Охоронний статус

ред.

Вид занесено до різних червоних книг:

В Україні охороняється на території Кам'яних Могил — відділу Українського степового природного заповідника, заказників загальнодержавного значення Івахновецького (Хмельницька область) та Балки Північної Червоної (Дніпропетровська область), пам'яток природи у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Одеській областях. Вид введено у культуру (вирощують на плантаціях як лікарську рослину). Заплановано створити заказник загальнодержавного значення Гранітно-степове Побужжя (Миколаївська область).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Astragalus dasyanthus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Petrova A., Vladimirov V. (eds) 'Red List of Bulgarian vascular plants [Архівовано 19 травня 2022 у Wayback Machine.]', Phytologia Balcanica 15 (1): 63-94, Sofia, 2009 (англ.)

Джерела

ред.

Посилання

ред.