Вікіпедія

Антон Муссерт

нідерландський правий політик

Антон Адріаан Муссерт (нід. Anton Adriaan Mussert; 11 травня 1894, Веркендам — 7 травня 1946, Гаага) — нідерландський політик, співзасновник Націонал-соціалістичного руху в Нідерландах у 1931 році, керівник цієї партії до її заборони в 1945 році. Найвизначніший нідерландський фашистський діяч до і під час Другої світової війни. Попри його колабораціонізм із нацистами під час німецької окупації Нідерландів майже не мав фактичної влади і був наділений тільки почесним титулом «вождь нідерландського народу» (нід. Leider van het Nederlandsche Volk) з 1942 року. У травні 1945 року, коли війна в Європі закінчилася, його схопили і заарештували війська союзників. Звинувачений і засуджений як державний зрадник. Страчений у 1946 році.

Антон Муссерт
нід. Anton Adriaan Mussert
Народився11 травня 1894(1894-05-11)[1][2][…]
Веркендам, Північний Брабант, Нідерланди або Werkendam[d], Північний Брабант, Нідерланди[4]
Помер7 травня 1946(1946-05-07)[1][2][…] (51 рік)
Ваальсдорпервлакте, Південна Голландія, Нідерланди
·вогнепальна рана
Країна Нідерланди
Діяльністьінженер-будівельник, інженер, письменник-документаліст, політик, письменник
Alma materДелфтський технічний університет
Знання мовнідерландська[5]
УчасникПерша світова війна
Посадачлен палати представників Нідерландів[d]
Військове званнякапрал
ПартіяНаціонал-соціалістичний рух у Нідерландах і Liberal State Partyd
Конфесіякальвінізм
Брати, сестриJosephus Adrianus Mussertd
У шлюбі зMaria Witlamd
Автограф
IMDbID 0615863

Життєпис

ред.

Народився 1894 року в нідерландському містечку Веркендам, що у північній частині провінції Північний Брабант. Із раннього дитинства виявляв хист до технічної галузі, а після закінчення школи обрав навчання за напрямом «цивільне будівництво» у Делфтському технологічному університеті. 1917 року попри спротив матері одружився зі своєю тіткою, материною сестрою Марією Вітлам. У 1920-х роках був активістом у кількох ультраправих організаціях, таких як Dietsche Bond, яка виступала за Великі Нідерланди включно з Фландрією (голландськомовна Бельгія).

 
Членський квиток Муссерта з NSB

14 грудня 1931 року він, Корнеліс ван Гелкеркен та ще десять осіб заснували Націонал-соціалістичний рух у Нідерландах (NSB) — нідерландський відповідник Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії. У перші роки діяльності руху хвалився, що до його складу входило кілька сотень євреїв,[6] доки аналогічна німецька партія не нав'язала більш антисемітський курс.

Демонстрація NSB 1933 року в Утрехті налічувала тільки 600 прихильників. Через рік рух зібрав в Амстердамі 25 000 демонстрантів. На парламентських виборах 1935 р. NSB набрав 300 000 голосів — майже 8 % загальної чисельності виборців.[7] На виборах 1937 р. проголосувало трохи більше, ніж половина тієї кількості. Після цього Муссерт спрямував свою роботу на перешкоджання опору німецькому вторгненню.

 
Муссерт виголошує промову перед добровольцями NSB у Гаазі, жовтень 1941 р. Ззаду стоять райхскомісар Артур Зейсс-Інкварт, генерал Гендрік Сейффардт і обергрупенфюрер СС Ганс Раутер.

Уряд Нідерландів оголосив у квітні 1940 року облоговий стан після того, як іноземний кореспондент газети The New York Times Володимир Поляков повідомив, що послідовники Муссерта готуються в рамках перевороту викрасти королеву Вільгельміну.

10 травня німецькі війська вдерлися в Нідерланди і Муссерту дозволили розігнати всі політичні партії, відмінні від його руху.

Попри очікування Муссерта його не призначили прем'єр-міністром окупованої країни. Натомість призначили райхскомісаром австрійського нациста Артура Зейсс-Інкварта, а Муссерта Берлін поставив контролювати його непоступливих співвітчизників. На це Муссерт відповів спільною з гестапо роботою над припиненням опору німецькій окупації. 21 червня 1940 року він дав згоду, щоб члени його руху проходили вишкіл у 5-ій танковій дивізії СС «Вікінг». 11 вересня Муссерт доручив Генку Фельдмеєру організувати «нідерландські СС» (нід. Nederlandsche SS) як підрозділ NSB.[8] 1941 року він створив добровольчий легіон СС «Нідерланди», який у німецьких одностроях брав участь у війні проти Радянського Союзу. Незважаючи на це, тисячі нідерландських громадян були заарештовані.

У лютому 1941 року Муссерт погодився на формування 23-ї добровольчої танково-гренадерської дивізії СС «Нідерланди», яка проходила навчання в Гамбурзі, та вів нагляд за цим процесом. У листопаді 1941 року підрозділ було направлено на Східний фронт під Ленінград під загальне командування групи армій «Північ». Воюючи поряд зі своїми німецькими союзниками, дивізія себе виправдала, але зазнала великих втрат.

8 грудня 1941 року незалежна нідерландська адміністрація Голландської Ост-Індії оголосила війну союзниці нацистської Німеччини Японії.[9] Після японського вторгнення й окупації та подальшого інтернування 100 000 нідерландських цивільних і 50 000 військовослужбовців Муссерт попросив зустрічі з Гітлером. 13 грудня 1942 року Гітлер оголосив Муссерта «вождем нідерландського народу».[10]

Втративши контроль над нідерландськими СС і військовими частинами, які служили у складі вермахту своїм нацистським господарям, Муссерт мав останню зустріч із Гітлером у травні 1943 року, де йому сказали, що він ніколи не матиме політичної влади. Після безуспішної операції «Маркет-Гарден» у вересні 1944, яка включала і страйк нідерландських залізничників, німецькі органи влади заборонили перевезення залізничним транспортом продуктів харчування, що призвело до голодної зими 1944/45 рр., під час якої загинуло 18 000 осіб. Протягом усієї цієї кризи Муссерт мовчав, боячись втратити ту дещицю влади, яка в нього ще залишалась.[11] На кінець війни загинули 205 901 голландець. У Нідерландах був найвищий рівень смертності на душу населення серед усіх окупованих Німеччиною країн Західної Європи — 2,36 %.[12] Ще 30 000 загинули в Голландській Ост-Індії: або у боях із японцями, або в таборах як японські військовополонені. У цих таборах також утримували нідерландських цивільних.[13]

 
Затриманого Антона Муссерта виводять із його офісу в Гаазі, 7 травня 1945 р.

Після капітуляції Німеччини Муссерта 7 травня 1945 року заарештували в осідку Націонал-соціалістичного руху в Гаазі. 28 листопада після дводенного судового розгляду його звинуватили в державній зраді, а 12 грудня засудили на смертну кару. Він звернувся з проханням про помилування до королеви Вільгельміни. Та відмовила. 7 травня 1946 року, рівно через рік після арешту і за чотири дні до свого 52-го дня народження, Муссерта стратила розстрільна команда в місцевості Ваальсдорпервлакте біля Гааги, де раніше нацистський режим знищив сотні громадян Нідерландів.[14]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в Біографічний Портал Нідерландів — 2009.
  2. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
  3. ↑ а б в TracesOfWar
  4. ↑ https://collectie.verzetsmuseum.org/ais6/Details/collect/3607
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Current Biography 1941. H.W. Wilson Company, New York. ISBN 9997376676. pp. 620–23
  7. ↑ Current Biography 1941. H.W. Wilson Company, New York. ISBN 9997376676. p. 622
  8. ↑ Meyers, Jan (1984) Mussert, een politiek leven, Amsterdam, ISBN 90-295-3113-4 (нідерландською)
  9. ↑ The Kingdom of the Netherlands Declares War with Japan. ibiblio. 15 грудня 1941. Архів оригіналу за 14 січня 2010. Процитовано 5 жовтня 2009.
  10. ↑ «Hitler Elevates Dutch Quisling»[недоступне посилання]. Los Angeles Times, 14 December 1942
  11. ↑ Anton Mussert-Dutch Fascist. 28 листопада 2016. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
  12. ↑ Див. Втрати у Другій світовій війні
  13. ↑ Див. Втрати у Другій світовій війні (Індонезія)
  14. ↑ "Dutch Nazi Executed, " Amarillo Globe, 7 May 1946, p. 1

Література

ред.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Антон Муссерт
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Антон_Муссерт&oldid=38908839