Нідерландська Ост-Індія

(Перенаправлено з Голландська Ост-Індія)
Нідерландська Ост-Індія
Nederlandsch-Indië
Nederlands-Indië
Hindia-Belanda
Голландська колонія
1800 – 1949a
Прапор Герб
Прапор Герб
Evolution of the Dutch East Indies.pngКарта Голландської Ост-Індії, яка показує територіальну експансію з 1800 р. До найбільшої межі попередньо японської окупації в 1942 р.


Столиця Батавія
Мова(и) нідерландська мова (офіційна)
малайська (лінгва франка)
яванська мова
китайська мова
мови корінних народів
Релігія Іслам
Християнство
Індуїзм
Буддизм
Грошова одиниця гульден голландської Ост-Індії
Форма правління колоніальна адміністрація
  Зайнята японськими військами в період між 1942 і 1945 роками, а потім Індонезійська національна революція до 1949 року. Індонезія проголосила свою незалежність 17 серпня 1945 року. Нідерландська Нова Гвінея була передана Індонезії в 1963 році. Офіційна дата відповідно до Організацією Об'єднаних Націй — 1949 рік[1]
Попередник
Наступник
Flag of the Dutch East India Company.svg Голландська Ост-Індійська компанія
Flag of the Aceh Sultanate.png Султанат Ачех
Old Flag of Bali.svg Королівство Балі
Flag of Riau-Lingga Sultanate.svg Султанат Ріау-Лінгга
Flag of Portugal (1640).svg Португальська Малакка
Сполучені Штати Індонезії Flag of Indonesia.svg
Нідерландська Нова Гвінея Flag of West Papua.svg
Республіка Південно-Молуккських островів Flag of South Moluccas.svg
Стрейтс-Сетлментс Flag of the United Kingdom.svg
Сьогодні є частиною Індонезія Індонезія
Малайзія Малайзія
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Нідерландська Ост-Індія
Мапа Голландської Ост-Індії Вільяма Дамп'є, 1697

Нідерландська Ост-Індія або Голландська Ост-Індія (нід. Nederlands-Indië; індонез. Hindia-Belanda, зараз Індонезія) — голландські колоніальні володіння на островах Малайського архіпелагу. Утворилася в 1800 внаслідок націоналізації Голландської Ост-Індійської компанії. Існувала до японської окупації в березні 1942. У розмовній мові та неофіційних документах іноді називається також Нідерландська (або Голландська) Індія. Не слід плутати її з Голландської Індією — голландськими колоніальними володіннями на півострові Індостан. Як й інші колоніальні утворення, Нідерландська Ост-Індія постала в гострій конкурентній боротьбі як з місцевими державними формуваннями, так і з іншими колоніальними державами (Великою Британією, Португалією, Францією, Іспанією). Довгий час мала переважно таласократичний характер, фактично охоплюючи лише низку прибережних факторій та форпостів, оточених володіннями місцевих малайських султанатів. Завоювання кінця XIX — початку XX століть, а також використання механізмів потужної економічної експлуатації, дозволили голландцям об'єднати велику частину архіпелагу під владою своєї корони. Нідерландська Ост-Індія з її багатими запасами нафти та інших корисних копалин вважалася «перлиною в короні голландської колоніальної імперії»[2].

ПередісторіяРедагувати

23 червня 1596 кораблі першої голландської торгової експедиції в Ост-Індію на чолі з Корнеліусом де Гаутманом прибули у султанат Бантен (заст. — Бантам) на о. Ява. Голландці усвідомили потенційну прибутковість цих територій. Після свого першого успішного проникнення, голландські комерсанти створюють цілу низку торгових консорціумів в різних містах і провінціях Нідерландів. Ці компанії були пов'язані з армією, флотом та великим капіталом і використовувалися для торгівлі з країнами Сходу.

В 1598 році на «Острови Прянощів» прибула друга голландська експедиція, економічні результати якої перевершили найсміливіші очікування і вже у 1602 році різні голландські приватні консорціуми, які намагались організувати торгівлю з країнами Південно-Східної Азії, об'єдналися в об'єднану голландську Ост-Індійську компанію, яка володіла надзвичайно великим, як на ті часи, акціонерним капіталом і отримала монопольні права на торгівлю з Ост-Індією.

Загальна хронологіяРедагувати

 
місто Батавія (зараз Джакарта) в 1897

ЗаснуванняРедагувати

Під час наполеонівських воєн територія самих Нідерландів захоплена Францією, і всі голландські колонії автоматично стали французькими. Таким чином у 1808—1811 колонією керував французький генерал-губернатор. У 1811-1816, під час Наполеонівських воєн, територія Голландської Ост-Індії була захоплена Сполученим Королівством, занепокоєним зміцнення Франції (до цього часу Велика Британія вже також встигла окупувати й Капську колонію, найважливішу торгову ланку між Нідерландами й Індонезією).

Могутність голландської колоніальної імперії було підірвано, проте Англії був потрібен протестантський союзник у боротьбі з католицькими колоніальними державами: Францією, Іспанією та Португалією. Тому в 1824 за англо-голландською угодою окупована територія була повернена Голландії в обмін на голландські колоніальні володіння в Індії. Окрім того, до Англії перейшов півострів Малакка. Новоутворений кордон між Британської Малайєю та Голландською Ост-Індією залишається і донині кордоном між Малайзією та Індонезією.

Територіальна експансіяРедагувати

Столицею Голландської Ост-Індії була Батавія, зараз Джакарта — столиця Індонезії. Хоча острів Ява контролювався Голландською Ост-Індською компанією та голландської колоніальною адміністрацією протягом 350 років, з часів Яна Куна, повний контроль над більшою частиною Голландської Ост-Індії, включаючи острови Борнео, Ломбок та західну частину Нової Гвінеї, був встановлений лише на початку XX століття[3].

 
Захоплення принца Діпонегоро генералом де Коком під час яванської війни (1825—1830)

Ісламський опірРедагувати

Місцеве населення Індонезії, що спиралося на внутрішню стійкість ісламських інститутів, чинило значний опір Голландській Ост-Індській компанії, а потім і голландській колоніальній адміністрації, що послаблювало голландський контроль та з'язувало нідерландські збройні сили[4]. Найтривалішими конфліктами були війна Падре на Суматрі (1821—1838), Яванська війна (1825—1830) і кривава тридцятирічна війна в султанаті Ачех (північно-західна частина Суматри), яка тривала з 1873 по 1908 рік.

У 1846 і 1849 голландці провели невдалі спроби завоювати острів Балі, який опинився під повним голландським контролем лише в 1906. Тубільці Західного Папуа та більшості внутрішніх гірських районів були підкорені лише в 1920-х. Значною проблемою було також доволі поширене піратство в цих водах (малайське, китайське, арабське, європейське), яке тривало до середини XIX ст[3].

У 1904—1909 під час правління генерал-губернатора Дж. Б. Ван Хетца влада голландської колоніальної адміністрації поширилася на всю територію голландської Ост-Індії, заклавши, таким чином, основи сучасної індонезійської держави[5]. Південно-Західний Сулавесі було зайнято в 1905—1906 роках, острів Балі в 1906, а західну частину острова Нова Гвінея в 1920.

Падіння Голландської Ост-ІндіїРедагувати

10 січня 1942 Японія, що відчувала потребу в корисних копалинах, якими була багата Нідерландська Ост-Індія (насамперед йшлося про нафту), оголосила війну королівству Нідерландам. У ході Операції в Нідерландській Ост-Індії територія колонії до березня 1942 року була повністю захоплена японськими військами.

Падіння Голландської Ост-Індії означало й кінець голландської колоніальної імперії. Вже 17 серпня 1945, після звільнення від Японії була проголошена Республіка Індонезія, яку Голландія визнала в 1949 після закінчення війни за незалежність Індонезії.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. The United Nations and Decolonization. www.un.org (EN). Процитовано 22 грудня 2017. 
  2. А. Крозе. Голландский флот во Второй мировой войне. — М. : ACT, 2005. — ISBN 5-17-026035-0.
  3. а б Witton, Patrick (2003). Indonesia. Melbourne: Lonely Planet. с. 23–25. ISBN 1-74059-154-2. 
  4. Schwarz, A. (1994). A Nation in Waiting: Indonesia in the 1990s. Westview Press. с. 3–4. ISBN 1-86373-635-2. 
  5. Robert Cribb, «Development policy in the early 20th century», in Jan-Paul Dirkse, Frans Hüsken and Mario Rutten, eds, Development and social welfare: Indonesia's experiences under the New Order (Leiden: Koninklijk Instituut voor Taal-, Land-en Volkenkunde, 1993), pp. 225—245.

ДжерелаРедагувати

  • Boomgaard, Peter (2001). Het Indië Boek (Waanders).
  • T. Friend, Indonesian Destinies, Harvard University Press, 2003. ISBN 0-674-01137-6
  • Nagtegaal, Luc. Riding the Dutch Tiger: The Dutch East Indies Company and the Northeast Coast of Java, 1680—1743 (1996) 250 pp
  • Anthony Reid, The Indonesian National Revolution 1945—1950, Melbourne, Longman Pty Ltd, 1974. ISBN 0-582-71046-4
  • M.C. Ricklefs, A Modern History of Indonesia, 2nd edition, MacMillan, 1991, chapters 10–15. ISBN 0-333-57690-X
  • Adrian Vickers, A History of Modern Indonesia, Cambridge University Press, 2005. ISBN 0-521-54262-6
  • Patrick Witton, Indonesia, Melbourne, Lonely Planet, 2003, 23–25. ISBN 1-74059-154-2

ПосиланняРедагувати