Вікіпедія

Іфукубе Акіра

японський композитор
(Перенаправлено з Акіра Іфукубе)

Акі́ра Іфуку́бе (яп. 伊福部 昭, Іфукубе Акіра, 31 травня 1914, Кусіро, Японія — 8 лютого 2006, Токіо, Японія) — японський композитор класичної музики та музики до кінофільмів, понад усе відомий як автор саундтреків до фільмів про Ґодзіллу та інших кайдзю кінокомпанії «Toho».

Акіра Іфукубе
伊福部 昭
Основна інформація
Дата народження31 травня 1914(1914-05-31)[1][2][…]
Місце народженняКушіро, Префектура Хоккайдо, Японія
Дата смерті8 лютого 2006(2006-02-08)[4][1][…] (91 рік)
Місце смертіРайон Меґуро, Токіо, Японія
Причина смертісиндром поліорганної недостатності
Роки активностіз 1935
ГромадянствоЯпонія Японія
Професіякомпозитор, концертмейстер, диригент
ОсвітаHokkaido Imperial Universityd і Hokkaido Sapporo Nishi High Schoold
Інструментискрипка
Жанрикласична музика
Magnum opusJapanese rhapsodyd, Q11374155? і Ґодзілла
ЗакладHokkaido Governmentd, Teishitsu Rin'yakyokud і Tokyo Academy of Musicd
Нагороди
Медаль Пошани з пурпуровою стрічкоюОрден Священного скарбу
Кавалер ордена Культури
Кавалер ордена Культури
akira-ifukube.jp
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія

ред.

Акіра Іфукубе народився 31 травня 1914 року в Кусіро на японському острові Хоккайдо; був третім сином синтоїстського священика. Більшу частину свого дитинства провів у місцях зі змішаним проживанням японців та айнів, його батько спілкувався з айну, що було незвичним для того часу. На Іфукубе значно вплинула традиційна музика обох цих народів. Навчався грі на скрипці і сямісен. Його перше знайомство з класичною музикою сталося під час відвідування середньої школи в столиці Хоккайдо, Саппоро. Легенда свідчить, що Іфукубе вирішив стати композитором у віці 14 років, після того, як почув по радіо виконання балету Ігоря Стравінського «Весна Священна». Він також згадував музику Мануеля де Фалья як таку, що серйозно вплинула на нього.

Іфукубе навчався лісівництву в університеті Хоккайдо і у вільний час писав музику, так само як і низка інших японських композиторів-самоуків, таких як Тору Такеміцу та Такасі Йосімацу. Його першою п'єсою було соло для фортепіано, Piano Suite (пізніше назва була змінена на Japan Suite для версії в аранжуванні для оркестру). Вона була присвячена піаністові Джорджу Коупленду[en], який у той час жив в Іспанії. Ацусі Міура, музикознавець і друг Іфукубе по університету, відправив фанатський лист Коупленду, на який Коупленд відповів: «Це чудово, що ви слухаєте мій альбом, попри те, що живете в Японії, на протилежному боці землі. Я припускаю, що ви, можливо, створюєте музику. Відправте мені пару своїх фортепіанних п'єс». Тоді Міура, який був не композитором, представив йому Іфукубе і його п'єсу. Коупленд обіцяв інтерпретувати її, але листування, на жаль, було припинене через громадянської війни в Іспанії. Великий прорив в житті Іфукубе стався в 1935 році, коли його перший оркестровий твір, Japanese Rhapsody, зайняв перше місце на міжнародному конкурсі молодих композиторів за підтримки Олександра Черепніна. Судді конкурсу — Альбер Руссель, Жак Ібер, Артур Онеґґер, Олександр Тансман, Тібор Харшаньї, П'єр-Октав Ферру[en] і Анрі Жиль-Марше — були одностайні у своєму виборі Іфукубе переможцем.[5] Наступного року, коли Черепнін був з візитом в Японії, Іфукубе вивчив теорію сучасної західної композиції, і в 1938 році його Piano Suite заслужила почесну згадку на фестивалі ICSM у Венеції. Наприкінці 1930-х років його музика, особливо Японська Рапсодія, кілька разів виконувалася в Європі.

Після закінчення університету Іфукубе працював в галузі лісівництва та займався переробкою пиломатеріалів. До кінця Другої Світової війни японська Імператорська армія призначила його на роботу з дослідження пружності та вібраційної міцності деревини. Іфукубе постраждав від радіаційної дії після проведення рентгенівського обстеження без захисту, наслідок дефіциту свинцю у воєнний час. Через це йому довелося відмовитися від лісівницької роботи і стати професійним композитором і педагогом. Після опромінення Іфукубе провів деякий час в лікарні, і одного разу був уражений, коли почув, що один з його власних маршів програють по радіо після прибуття генерала Дугласа Макартура для оформлення капітуляції Японії.

У період з 1946 по 1953 рр. Ікіра Іфукубе викладав в Токійському університеті мистецтв, впродовж якого вигадав свій перший саундтрек до фільму The End of the Silver Mountains (1947). Впродовж подальших п'ятдесяти років він створює понад 250 саундтреків, кульмінацією яких в 1954 році стала музика для фільму Ісіро Хонди Ґодзілла компанії Toho. Окрім саундтреку Іфукубе створив фірмовий рев Ґодзілли, який робився тертям шкіряної рукавички з гумовим покриттям по ослаблених струнах контрабасу, і звук його кроків, який створювався ударами по коробці підсилювача.

Незважаючи на фінансовий успіх як композитора музики до фільмів, найулюбленішою в Іфукубе завжди залишалася звичайна класична робота композитора. Його твори в двох жанрах взаємозбагачували один одного. Так наприклад, він переробив свою музику 1953 року до балету Shaka, про те, як молодий Сіддгартха Ґаутама врешті-решт став Буддою, для фільму Кендзі Місуми 1961 року Buddha. Потім у 1988 році він переробив саундтрек до фільму в симфонічну оду з 3-х частин Gotama the Buddha. Тим часом він повернувся до викладацької діяльності в Токійському музичному коледжі, наступного року став президентом коледжу, а в 1987 році пішов у відставку та став главою відділу етномузикології в коледжі. Іфукубе навчав молоде покоління композиторів, таких як Тосіро Маюдзумі, Ясусі Акутагава, Каору Вада, Іссімал Мотодзі, Тадасі Ямауті, Імаї Сатосіта ін. Опублікував книгу з теорії музики Orchestration об'ємом у 1000 сторінок.

Ікіра Іфукубе помер 8 лютого 2006 року у віці 91 року в Токіо в шпиталі Мегуро-ку від поліорганної недостатності.

Музика до кінофільмів

ред.
  1. 1947: По той бік срібного хребта / Ginrei no hate
  2. 1948: Жінка в області тайфуну / Taifuken no onna
  3. 1949: Тихий двобій / Shizukanaru kettô
  4. 1949: Дзякоман і Тецу / Jakoman to Tetsu
  5. 1950: Прислухайтеся до голосів моря / Kike wadatsumi no koe: Nippon senbotsu gakusei shuki
  6. 1950: Знедолені: Боги і демони / Re mizeraburu: kami to akuma
  7. 1951: Туди, де любов і ненависть / Ai to nikushimi no kanata e
  8. 1951: Одяг брехні / Itsuwareru seiso
  9. 1951: Школа свободи / Jiyû gakkô
  10. 1951: Повість про Гендзі / Genji monogatari
  11. 1952: Лавина / Nadare
  12. 1952: Діти Хіросіми / Genbaku no ko
  13. 1952: Насильство / Boryoku
  14. 1952: Швидка течія / Gekiryu
  15. 1952: Особа без громадянства / Mukokuseki-sha
  16. 1953: Мініатюра / Shukuzu
  17. 1953: Сага про Анатаана / Anatahan
  18. 1953: Краболов / Kanikôsen
  19. 1953: Хіросіма / Hiroshima
  20. 1953: Перед світанком / Yoake mae
  21. 1953: Життя жінки / Onna no issho
  22. 1954: Історія Сюнкін / Shunkin monogatari
  23. 1954: Канава / Dobu
  24. 1954: Ґодзілла / Gojira
  25. 1954: Мис Асідзурі / Ashizuri misaki
  26. 1955: Жінка з Гіндзи / Ginza no onna
  27. 1955: Вовки / Ôkami
  28. 1955: Красуня і дракон / Bijo to kairyu
  29. 1956: Бірманська арфа / Biruma no tategoto
  30. 1956: Розрядник дзюдо / Kuro-obi sangokushi
  31. 1956: Морок посеред дня / Mahiru no ankoku
  32. 1956: Ґодзілла, король монстрів! / Godzilla, King of the Monsters!
  33. 1956: Звуки в тумані / Kiri no oto
  34. 1956: Родан / Sora no daikaijû Radon
  35. 1957: Осакская історія / Ôsaka monogatari
  36. 1957: Повість про клан Ягю: Мистецтво ніндзя / Yagyû bugeichô
  37. 1957: Негідники з порту / Umi no yarodomo
  38. 1957: Гуркіт літаків і земля / Bakuon to daichi
  39. 1957: Околиця / Shitamachi
  40. 1957: На цій землі / Chijo
  41. 1957: Містеріани / Chikyû Bôeigun
  42. 1958: Ніндзюцу. Секретні свити клану Ягю 2 / Yagyu bugeicho — Ninjitsu
  43. 1958: Тільки у жінок бувають печалі / Kanashimi wa onna dakeni
  44. 1958: Обрив / Hyoheki
  45. 1958: Нічний барабан / Yoru no tsuzumi
  46. 1958: Великий монстр Варан / Daikaijû Baran
  47. 1959: Бос міста гангстерів / Ankokugai no kaoyaku
  48. 1959: Свист над селом Котан / Kotan no kuchibue
  49. 1959: Самурайська сага / Aru kengo no shogai
  50. 1959: Народження Японії / Nippon tanjô
  51. 1959: Битва у відкритому космосі / Uchû daisensô
  52. 1961: Повість про замок в Осаці / Ôsaka-jô monogatari
  53. 1961: Міямото Мусасі / Miyamoto Musashi
  54. 1961: Погана слава / Akumyô
  55. 1961: Змовник / Hangyakuji
  56. 1962: Повість про Затоїчі / Zatôichi monogatari
  57. 1962: Покрівельник і діти / Chiisakobe
  58. 1962: Бог китів / Kujira gami
  59. 1962: Кінг-Конг проти Ґодзілли / Kingu Kongu tai Gojira
  60. 1962: Велика стіна / Shin shikôtei
  61. 1962: 47 ронінів / Chûshingura
  62. 1962: Гравець / Ôsho
  63. 1963: Повість про Затоїчі 3 / Shin Zatôichi monogatari
  64. 1963: Принц Кусінаґу полює на Великого Змія / Wanpaku ôji no orochi taiji
  65. 1963: Затоїчі у вигнанні / Zatôichi kyôjô-tabi
  66. 1963: Затоїчі в дорозі / Zatôichi kenka-tabi
  67. 1963: 13 вбивць / Jûsan-nin no shikaku
  68. 1963: Атрагон: Літаюча суперсубмарина / Kaitei gunkan
  69. 1964: Вихор / Shikonmado — Dai tatsumaki
  70. 1964: Інцидент у банку Тейгін: Смертник / Teigin jiken: Shikeishû
  71. 1964: Мотра проти Ґодзілли / Mosura tai Gojira
  72. 1964: Ніндзя 4 / Shinobi no mono: Kirigakure Saizo
  73. 1964: Космічний монстр Догора / Uchû daikaijû Dogora
  74. 1964: Остання жінка Шана / Da ji
  75. 1964: Бийся, Затоїчі / Zatôichi kesshô-tabi
  76. 1964: Гідора, триголовий монстр / San daikaijû: Chikyû saidai no kessen
  77. 1965: Князь Токугава Іеясу / Tokugawa Ieyasu
  78. 1965: Помста Затоїчі / Zatôichi nidan-kiri
  79. 1965: Франкенштейн проти Барагона / Furankenshutain tai chitei kaijû Baragon
  80. 1965: Вторгнення Астро-монстра / Kaijû daisensô
  81. 1965: Затоїчі і шаховий майстер / Zatoichi Jigoku tabi
  82. 1965: Японський архіпелаг / Nihon retto
  83. 1966: Немурі Кеошіро 07: Принцеса в масці / Nemuri Kyoshiro 7: Tajo-ken
  84. 1966: Даймадзін / Daimajin
  85. 1966: Пригоди в замку Кіган / Kiganjô no bôken
  86. 1966: Помста Затоїчі / Zatoichi no uta ga kikoeru
  87. 1966: Велике вбивство зрадника / Daisatsujin orochi
  88. 1966: Чудовиська Франкенштейна: Санда проти Гайри / Furankenshutain no kaijû: Sanda tai Gaira
  89. 1966: Повернення Мадзіна / Daimajin ikaru
  90. 1966: Німурі Кійоширо 8: Меч, що врятував Едо / Nemuri Kyoshiro 8: Burai-ken
  91. 1966: Даймадзін атакує знову / Daimajin gyakushû
  92. 1967: Втеча Кінг-Конга / Kingu Kongu no gyakushû
  93. 1967: Одинадцять самураїв / Ju-ichinin no samurai
  94. 1967: Вогонь в очах самурая / Zatôichi chikemuri kaidô
  95. 1968: Легенда про снігову жінку / Kaidan yukijorô
  96. 1968: Знищити всіх монстрів / Kaiju soshingeki
  97. 1969: Житло демонів Оні / Oni no sumu yakata
  98. 1969: Нульова широта / Ido zero daisakusen
  99. 1970: Битва самураїв / Zatôichi to Yôjinbô
  100. 1970: Космічна Амеба / Gezora, Ganime, Kameba: Kessen! Nankai no daikaijû
  101. 1972: Ґодзілла проти Ґайґана / Chikyū Kōgeki Meirei Gojira Tai Gaigan
  102. 1973: Змова Затоїчі / Shin Zatôichi monogatari: Kasama no chimatsuri
  103. 1973: Революція людини / Ningen kakumei
  104. 1974: Спостерігаючи епоху сонця, що заходить / Okami yo rakujitsu o kire
  105. 1974: Публічний будинок № 8 / Sandakan hachibanshokan bohkyo
  106. 1975: Терор Мехаґодзілли / Mekagojira no gyakushu
  107. 1977: Ґодзілла / Godzilla
  108. 1978: Пані Огін / Ogin-sama
  109. 1991: Ґодзілла проти Кінга Ґідори / Gojira vs. Kingu Gidorâ
  110. 1992: Ґодзілла проти Мотри / Gojira vs. Mosura
  111. 1993: Ґодзілла проти Мехаґодзілли II / Gojira VS Mekagojira
  112. 1994: Ґодзілла проти Спейсґодзілли / Gojira tai SupēsuGojira
  113. 1995: Ґодзілла проти Руйнівника / Gojira vs. Desutoroiâ
  114. 1997: Острів Ґодзілли / Godzilla Island (т/с)
  115. 1999: Ґодзілла 2000: Міленіум / Gojira Nisen: Mireniamu
  116. 2000: Ґодзілла проти Мегагіруса / Gojira tai Megagirasu: Jī Shōmetsu Sakusen
  117. 2001: Ґодзілла, Мотра, Кінг Гідора: Атака всіх монстрів / Gojira, Mosura, Kingu Gidora: Daikaijū Sōkōgeki
  118. 2004: Ґодзілла: Фінальні війни / Gojira Fainaru Wōzu
  119. 2016: Шин Ґодзілла / Shin Gojira
  120. 2019: Ґодзілла II: Король монстрів / Godzilla: King of the Monsters
  121. 2023: Ґодзілла мінус один / Gojira Mainasu Wan

Визнання

ред.

У 1980 році Акіра Іфукубе був нагороджений японською медаллю Пошани з пурпуровою стрічкою; у 1987 — Орденом Священного скарбу 3 класу; у 2003 році — Орденом Культури[6].

Кінематографічні нагороди та номінації

ред.
Список нагород та номінацій[7]
Кінопремія Рік Категорія Номінант(и) Результат
Премія «Майніті» 1957 Найкраща музика до фільму Морок посеред дня, Бірманська арфа та Onibi Перемога
Премія Японської академії 1979 Найкраща музика до фільму Пані Огін Номінація
1993 Ґодзілла проти Мотри Номінація
2007 Премія за життєвий внесок Перемога

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #103787135 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ http://news.bbc.co.uk/1/hi/entertainment/4697022.stm
  5. ↑ liner notes: Naxos 8.555071 (Morihide Katayarna)
  6. ↑ 伊福部昭(いふくべあきら) 略歴 — 伊福部昭公式ホームページ-暫定版-. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 29 листопада 2017.
  7. ↑ Нагороди та номінації Ікіри Іфукубе на сайті IMDb (англ.)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іфукубе_Акіра&oldid=43854004