Мануель де Фалья

іспанський композитор

Мануель Марія де лос Долорес Фалья і Матьє (ісп. Manuel María de los Dolores Falla y Matheu; нар. 23 листопада 1876(18761123) — пом. 14 листопада 1946) — іспанський композитор, піаніст, музикознавець.

Мануель де Фалья
ісп. Manuel de Falla
Основна інформація
Повне ім'я ісп. Manuel María de los Dolores Clemente Ramón del Sagrado Corazón de Jesús Falla y Matheu
Дата народження 23 листопада 1876(1876-11-23)[1][2][…]
Місце народження Кадіс, Андалусія, Іспанія[4][5][6]
Дата смерті 14 листопада 1946(1946-11-14)[4][2][…] (69 років)
Місце смерті Альта-Грасіяd, Кордова, Аргентина[5][6]
Поховання crypt of the Cadiz Cathedrald
Громадянство Іспанія[5]
Професії композитор, поет, піаніст
Освіта Мадридська консерваторія
Вчителі José Tragód, Феліпе Педрельd, Alejandro Oderod і Enrique Brocad
Інструменти dolceolad
Мова іспанська
Жанри оркестр і класична музика
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Великий хрест ордена Альфонса X Мудрого
manueldefalla.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився у місті Кадіс на південному заході Іспанії. Перші уроки музики отримав у матері-піаністки, уродженки Каталонії (батько був родом з Валенсії).

Захоплювався літературою, в п'ятнадцять років став засновником двох літературних журналів. 1896 вступив до Мадридську консерваторію. Основним його вчителем був Ф. Педрель, один з головних діячів іспанського культурного відродження, він прищепив де Фальї любов до музичного фольклору (фламенко).

 
Пам'ятна табличка на будинку в Кадісі, де Фалья народився

З 1907 по 1914 Фалья жив в Парижі, познайомився з Дебюссі, Равелем, Полем Дюка, Альбенісом і Пікассо. Зазнав вплив музичного імпресіонізму.

1919 року переїхав з Мадрида в Гранаду, зблизився з Лоркою і його друзями.

Після поразки Республіки з 1939 жив в Аргентині, де і помер (в місті Альта-Грас). 1947 його прах був перевезений в Кадіс і похований у крипті місцевого собору.

Основні твори ред.

Опери ред.

  • La Vida breve/Життя коротке (1905, перша премія Королівської Академії образотворчих мистецтв, ред. 1913)
  • El Retablo de Maese Pedro/ Балаганчик маесе Педро, 1919),

Балети ред.

  • El Amor brujo/ Любов-чарівниця (1915)
  • El Sombrero de tres picos/ Капелюх (1919, для трупи Сергія Дягілєва, поставлений в декораціях і костюмах Пікассо)

Інші твори ред.

  • Cuatro piezas españolas / Чотири іспанські п'єси (1906-1909, присвячені Альбенісу)
  • Noches en los jardines de España / Ночі в садах Іспанії, сюїта для фортепіано з оркестром (19091916)
  • Siete canciones populares españolas / Сім іспанських народних пісень (1914)
  • Концерт для клавесина з інструментальним ансамблем (19231926, присвячений Ванді Ландовській)
  • Psyché / Психея, для голосу, флейти, арфи та струнного тріо (1924)
  • La Atlantida / Атлантида, ораторія для солістів, хору і оркестру за поемою каталонського поета Жасінта Вердагера (19271946, не завершена, оркестровка закінчена Ернесто Альфтером)

Фалья також належать оркестрові, камерні та інструментальні твори, пісні та романси, в тому числі — на вірші Гонгори, Готьє, Беккера, Лорки.

Примітки ред.

Література ред.

  • James B. Manuel de Falla and the Spanish Musical Renaissance. London: Gollancz, 1979
  • Hess C.A. Manuel De Falla and Modernism in Spain. Chicago: University of Chicago Press, 2001
  • Manuel de Falla: imágenes de su tiempo. Granada: Archivo Manuel de Falla, 2001.
  • Universo Manuel de Falla: Exposición permanente. Granada: Archivo Manuel De Falla, 2002
  • Harper N.L. Manuel de Falla: his life and music. Lanham: Scarecrow Press, 2005
  • Hess C.A. Sacred passions: the life and music of Manuel de Falla. Oxford ; New York: Oxford UP, 2005.
  • [Письма Ф.Гарсиа Лорки Мануэлю де Фалье]// Гарсиа Лорка Ф.Самая печальная радость… Художественная публицистика. М.: Прогресс, 1987 (по Указателю)

Посилання ред.