В́анда Ланд́овська (пол. Wanda Landowska; нар. 5 липня 1879(18790705), Варшава — пом. 16 серпня 1959, Лейквілл, штат Коннектикут) — польська піаністка і клавесиністка, музичний педагог, що відіграла ключову роль у відродженні клавесина в XX столітті.

Ванда Ландовська
Wanda Landowska 1.jpg
Народилася 5 липня 1879(1879-07-05)[1][2][…]
Варшава, Російська імперія[4]
Померла 16 серпня 1959(1959-08-16)[1][2][…] (80 років)
Лейквілл, Лічфілд, Коннектикут, США
·хвороба
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність клавесиніст, музикантка, музична педагогиня, піаністка, музикознавиця
Alma mater Музичний університет Фридерика Шопена
Відомі учні Aimée Van de Wieled
Знання мов польська[5]
Жанр класична музика
IMDb nm1136930

ЖиттєписРедагувати

Ландовська навчалася у Варшавській консерваторії у Яна Клечинського і Олександра Михаловського, в 18961900 рр., вивчала композицію в Берліні у Генріха Урбана.

 
Ванда Ландовська за грою на клавесині, 1907 рік

В 19001912 рр. Ландовська працювала у Парижі викладала у «Schola Cantorum», одночасно працюючи над книгою «Стародавня музика» (фр. Musique ancienne; 1909). У цей період остаточно зформувався її інтерес до клавесина як автентичного інструменту клавірної музики XVIII століття. Ландовська багато подорожувала по Європі, вивчаючи зразки інструментів, що збереглися. У 1912 р. вона переїхала в Берлін і відкрила перший у новітній музичній історії спеціальний клас клавесина в Берлінській вищій школі музики. У 1920 р. Ландовська повернулася до Парижу, у 1925 р. відкрила власну Школу стародавньої музики (фр. École de Musique Ancienne), перетворивши свій будинок у передмісті Сен-ле-ла-форе у навчальний центр. Одночасно у 20-30-ті рр. ХХ ст. вона широко гастролювала по Європі й США. У цей період Ландовська прийняла французьке громадянство.

ЕміграціяРедагувати

З початком Другої світової війни Ландовська продовжувала спершу мешкати під Парижем і працювати над записами музики Й. С. Баха і Скарлатті (на деяких записах, зроблених у цей час у Сен-ле-ла-форе, чутні розриви бомб). Однак через своє єврейське походження врешті була змушена у супроводі своєї учениці і супутниці Деніз Ресту, втікати з Франції через Португалію до США. Усе майно Ландовської, включаючи рідкісні інструменти, було втрачено. Прибувши до Нью-Йорку в 1941 році, Ландовська вела велику концертну й педагогічну діяльність до останніх місяців свого життя. Її музикознавча спадщина була підготовлена до друку Деніз Ресту.

СпадокРедагувати

До репертуару Ландовської входили твори найвизначніших композиторів XVIII століття: Й. С. Баха1931 р. вона здійснила перший запис варіацій Гольдберга на клавесині), Г. Ф. Генделя, Ф.Куперена, Ж. Ф. Рамо, К. Ф. Е. Баха та інших. У той же час для Ландовської писали і її сучасники, в тому числі Мануель де Фалья і Франсіс Пуленк, завдяки чому клавесин знову увійшов до інструментарію академічної музики.

Серед учнів Ландовської — Аліса Елерс, Ета Харіх-Шнайдер, Едіт Вайс-Манн, Ральф Киркпатрик, Рафаель Пуйяна, Еме Ван де Віле, Казимеж Флатау, Маргеріта Казуро-Тромбіні та інші.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати