Відкрити головне меню
Сидячий Будда, від китайської династії Тан, провінція Хебей.

Будда — в буддизмі істота, що досягла пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара). Дослівно з санскриту «пробуджений»[1]. Згідно з вченням махаяни існує нескінченна кількість будд, одним з яких був історичний будда Ґаутама.

Ознаки пробудженостіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Санскритський «буддга» і українське «будити» мають спільний корінь, що пояснюється близькістю обох мов (Торчинов Е. А. - Введение в буддологию. Курс лекций. // Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000.)

Джерела та літератураРедагувати

  • (рос.) Торчинов E.A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество, 2000. ISBN 5-93597-019-8
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — Київ.: Либідь, 1996.
  • (укр.) Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000.