Відкрити головне меню

Кінг-Конг проти Ґодзілли

фільм Ісіро Хонди, 1962

«Кінг-Конг проти Ґодзілли» (яп. キングコング対ゴジラ Kingu Kongu Tai Gojira) — копродукційний науково-фантастичний фільм Японії та США 1962 року, поставлений режисером Ісіро Хондою. Прямий сиквел (кросовер) фільмів «Кінг-Конг» і «Ґодзілла». Це третій фільм про Годзіллу та Кінг-Конга, а також перший, знятий на кольорову плівку. Прем'єра фільму в Японії відбулася 11 серпня 1962 року[2]; у США фільм вийшов у 1963 році.

Кінг-Конг проти Ґодзілли Picto infobox cinema.png
яп. キングコング対ゴジラ
King Kong vs. Godzilla 1962 poster.jpg
Оригінальний японський постер до фільму
Жанр фантастика / токусацу
Режисер Ісіро Хонда
Продюсери
Сценарист
У головних
ролях
  • Тадао Такасіма
  • Кендзі Сахара
  • Ю Фудзікі
Оператор Хайме Коїдзумі
Композитор Акіра Іфукубе
Кінокомпанія
  • Toho
  • • John Beck
  • • RKO General Pictures
Дистриб'ютор
  • • Toho (Японія)
  • • Universal Pictures (США)
Тривалість 98 хв.
Мова японська, англійська
Країна Японія Японія
Flag of the United States.svg США
Рік 1962
Дата виходу 11 серпня 1962 (Японія)
26 червня 1963 (США)
Кошторис ¥150 млн
Касові збори ¥352 млн (Японія)
$2,7 млн (США)[1]
IMDb ID 0056142
Рейтинг IMDb: 5.9/10 stars
Попередній «Ґодзілла знову нападає»
Наступний «Мотра проти Ґодзілли»
Кінг-Конг проти Ґодзілли у Вікісховищі?
Додаткові характеристики
Формат плівки 35 мм
Співвідношення 2,35 : 1
Колір кольоровий
Звук 4-Track Stereo (японська прокатна версія)
моно (Westrex Sound) (американська версія)

У Японії цей фільм має найвищі касові збори з усіх фільмів про Ґодзіллу донині. Було продано 11,2 мільйона квитків. Після двох театральних перевипусків, у 1970[3] і 1977[4] роках відповідно, всього було продано 12 550 000 квитків. Збори фільму склали 352 000 000 ¥ (3 500 000 $) при бюджеті в 5 000 000 ¥ (50 000 $)[5][6].

СюжетРедагувати

Містер Тако, глава Тихоокеанських Фармацевтичних препаратів, хоче підвищити оцінки своїх препаратів. Коли доктор Сігезава говорить про велетенського монстра, якого він виявив на маленькому Острові Фараона, Тако вірить, що це була би блискуча ідея «… з ударом», щоб використати монстра для реклами своєї компанії. Тако негайно посилає двох чоловіків, Сакураї і Кінсабуро, знайти й повернути монстра з Фараона.

Тим часом, американська субмарина Seahawk полонена айсбергом. Це той самий айсберг, в який Ґодзілла був заманений в пастку сімома роками раніше. Оскільки американський рятувальний вертоліт крутиться перед айсбергом, Ґодзілла вибирається до найближчої японської арктичної станції. Преса говорить, що ніхто не може зупинити Ґодзіллу і це тільки дратує Тако. Тим часом на острові Фараона, Велетенський Восьминіг нападає на село. Кінг-Конг прибуває та розправляється з твариною. Конг п'є «сік червоної ягоди» і засинає. Сакураї і Кінсабуро розміщують Конга у великий пліт і починають транспортувати його назад, в Японію. Тако шаленіє, тому що преса говорить тепер про Конга, а не про Ґодзіллу. У кімнаті з Тако один із службовців запитує, хто сильніший — Кінг-Конг чи Ґодзілла. Інший службовець відповідає «Дурний, такого не буде»! Тако йде назад у свою кімнату й вигукує «Я здійсню цю ідею»!.

Містер Тако прибуває на судно, що транспортує Конга, але монстр пробуджується та звільняється на волю. Конг зустрічається з Ґодзіллою в долині. Тако, Сакураї і Кінсабуро спостерігають за боротьбою. Конг кидає великі камені в Ґодзіллу, але Ґодзілла б'є в нього атомним променем, так що Кінг-Конг відступає.

Військові постійно намагаються зупинити і Конга, і Ґодзіллу, але всі їхні спроби марні. Вони встановлюють електричні дроти під напругою в 1 000 000 вольт (300 000 вольт використовувалися в першому фільмі, але були нездатні зупинити монстра). Електрика — надто багато для Ґодзілли, але Кінг-Конга вона тільки робить сильнішим. Конг нападає на Токіо та трощить потяг. Військові висаджують в повітря капсули, повні соку ягоди з Острова Фараона й «вимикають» Кінг-Конга. Тако схвалив цей план, тому що він «…не хотів, щоб з Конгом сталося щось погане». Потім вирішують транспортувати Конга повітряними кулями до Ґодзілли, в надії, що вони боротимуться та повбивають один одного.

Наступним ранком Конга привозять до Ґодзілли і вони знову починають битися, Ґодзілла майже вбиває Конга, але по тому ударяє струм і він знову оживає. Два монстри у боротьбі скочуються в Тихий океан. Після підводної битви, тільки Кінг-Конг з'являється з води й починає повільно плисти додому до Острова Черепа.

У роляхРедагувати

• Тадао Такасіма Осамю Сакураї
• Кендзі Сахара Кадзуо Фудзіта
• Ю Фудзікі Кінсабуро Фуруе
• Ітіро Арисіма Тако
• Дзюн Тадзакіи генерал Сіндзьо
Акіхіко Хірата доктор Сігезава
• Міе Хама Фюміко Сакюраї
• Акіко Вакабаясі Таміе
• Сенсьо Мацумото прем'єр-міністр
• Сьоїті Хіросе Кінг-Конг
Харуо Накаджіма Ґодзілла

Знімальна групаРедагувати

ВиробництвоРедагувати

У 1960 році Вілліс О'Браєн запропонував зняти фільм «Кінг-Конг проти Франкенштейна», де Конг боровся би проти велетенської версії монстра Франкенштейна в Сан-Франциско.[7][8] Після отриманого схвалення від творця Конга Меріана К. Купера, O'Браєн узяв проект до RKO та перейменував — «Кінг-Конг проти Джинко», тоді вважалося, що Universal мали права на ім'я Франкенштейна. (Насправді вони мали права лише на зовнішній вигляд монстра). O'Браєн був представлений продюсерові Джону Беку, який обіцяв студії, що зробить цей фільм. Назва була змінена на «Кінг-Конг проти Прометея», повертаючи ім'я до оригінального роману про Франкенштейна («Франкенштейн, або Сучасний Прометей»). Вартість покадрової анімації загрожувала фільму не втиснутися в межі бюджету. Після переробки сценарію, ним зацікавилася японська студія «Toho», яка довго чекала шансу зняти фільм про Кінг-Конга й вирішували замінити Франкенштейна/Прометея на їх власного монстра Ґодзіллу. Вони думали, що це буде ідеальний спосіб відсвяткувати тридцятиріччя їхньої студії. Ні Віллісу О'Браяну, ні Меріану Куперу не заплатили за їхні внески. У 1963 році Меріан Купер спробував пред'являти позов за використанню його персонажа, але, як виявилося, він не був єдиним власником Конга, як до цього вважав, тому справа нічим не закінчилася.[9]

Директор «Toho» Ейдзі Цубурая заявив про свій намір зробити Ґодзіллу сприйнятливою для легкої аудиторії. Цей підхід не був схвалений більшістю людей з команди зі спецефектів, які розуміли що це буде величезний крок назад для таких брендів як Ґодзілла і Кінг-Конг. Але Цубурая хотів зробити фільм, розрахований на дитячу аудиторію.[10] Цей підхід був схвалений Toho і, врешті-решт, «Кінг-Конг проти Ґодзілли» має набагато легший тон, ніж попередні два фільми про Ґодзіллу, та містить багато гумору, а послідовність дій вийшла менше осмисленою (ніж якби це відбувалося насправді). Також фільм став першим, в якому обидва монстри вперше з'явилися в кольорі.

«Toho» планувало знімати фільм на Шрі-Ланці, але цей задум не був втілений, оскільки вони закінчили платити RKO приблизно 200 000 $ США за права на використання Кінг-Конга. Велика частина фільму була знята на Осімі.[11]

ПриміткиРедагувати

  1. Ryfle & Godziszewski, 2017, с. 191
  2. キングコング対ゴジラ на сайті jmdb.ne.jp
  3. 様々な著者Godzilla Toho Champion Matsuri Perfection (ゴジラが「僕らのヒーロー」だった時代!). ASCII Media Works/Dengeki Hobby Books. 2014. Pgs.32-33
  4. ゴジラが「僕らのヒーロー」だった時代! Pgs.63-64
  5. Brothers, 2009, с. 14
  6. Takeuchi Hiroshi. The Complete Works of Ishiro Honda (本多猪四郎全仕事). Asahi Sonorama. 2000. C. 27-28
  7. Cotta Vaz, 2005, с. 361
  8. Steve Archer. Willis O'Brien: Special Effects Genius. Mcfarland, 1993. Pgs. 80-83
  9. Cotta Vaz, 2005, с. 361–363
  10. Kabushiki, 1993, с. 115–123
  11. Stuart Galbraith IV. Monsters are Attacking Tokyo! Feral House, 1998. Pgs. 83-84
Бібліографія
  • Brothers, Peter H. (2009). Mushroom Clouds and Mushroom Men: The Fantastic Cinema of Ishiro Honda. Author House. 
  • Cotta Vaz, Mark (2005). Living Dangerously: The Adventures of Merian C. Cooper, Creator of King Kong. Villiard. ISBN 9781400062768. 
  • Galbraith IV, Stuart (2008). The Toho Studios Story: A History and Complete Filmography. Scarecrow Press. ISBN 9781461673743. 
  • Kabushiki, Gaisha (1993). Gojira Eiga 40-Nenshi, Gojira Deizu (Godzilla Days: 40 years of Godzilla Movies). Shueisha. 
  • Kaneko, Masumi; Nakajima, Shinsuke (1983). Gojira Mook (Godzilla Graph Book). Kondansya Publishing. 
  • Kishikawa, Osamu (1994). Godzilla Second 1962-1964. Dai Nippon Kaiga Co, Ltd. 
  • Ragone, August (2014). Eiji Tsuburaya: Master of Monsters. San Francisco, California: Chronicle Books. ISBN 978-0-8118-6078-9. 
  • Ryfle, Steve (1998). Japan's Favorite Mon-Star: The Unauthorized Biography of the Big G. ECW Press. ISBN 1-55022-348-8. 
  • Ryfle, Steve; Godziszewski, Ed (2017). Ishiro Honda: A Life in Film, from Godzilla to Kurosawa. Wesleyan University Press. ISBN 9780819570871. 

ПосиланняРедагувати