Вікіпедія

Азарьонок Григорій Юрійович

білоруський проросійський пропагандист

Азарьо́нок Григорій Юрійович (18 жовтня 1995(1995-10-18), Мінськ) — білоруський проросійський пропагандист.

Азарьонок Григорій Юрійович
біл. Рыгор Юр’евіч Азаронак
рос. Григорий Юрьевич Азарёнок
Ім'я при народженні біл. Рыгор Юр’евіч Азаронак
Народився 18 жовтня 1995(1995-10-18) (28 років)
Мінськ, Білорусь
Країна  Білорусь
Діяльність телеведучий, журналіст, кореспондент, пропагандист
Alma mater Білоруська державна академія мистецтв
Знання мов білоруська і російська
Заклад СТВ
Військове звання єфрейтор
Партія Belaya Rusd
Батько Азарьонок Юрій Володимирович
Нагороди
Medal For Bravery

Життєпис ред.

Народився в сім'ї тележурналіста та проросійського пропагандиста Юрія Азарьонка. Навчався режисури в Академії мистецтв, потім пройшов військову службу, отримавши звання єфрейтора[1].

До 2020 року висвітлював регіональні події на білоруському державному телебаченні, але під час виборів президента 2020 року він почав знімати відео на політичні теми[2].

2020—2021 ред.

У квітні 2020 року Григорій озвучив конспіративну версію походження COVID-19, пов'язавши його з бактеріологічною зброєю США, і похвалив пасивну позицію режиму Лукашенка щодо протидії пандемії[3].

Азарьонок звинуватив передвиборчий штаб Світлани Тихановської у намірі побудувати в Білорусі «болотний концтабір» і організувати заворушення, порівнявши протестувальників з нацистами[4], так само пояснював масові протести проти режиму Лукашенка наслідками конспірологічних подій[5]. Азарьонок звинуватив колишніх працівників Білоруського державного телебачення в демонстративному звільненні та приєднанні до акцій протесту в обмін на «великі гроші»[2].

У вересні 2020 року створив телевізійний сюжет про нібито комфортні умови в СІЗО на вулиці Акрестіна в Мінську, де, за численними свідченнями, затриманих протестувальників катували[6]. Телешоу викликало суттєву критику в ЗМІ[7][8]. За історію про похорон протестувальника Романа Бондаренка, який загинув після побиття міліціянтами Лукашенка, мати загиблого подала на пропагандиста до суду. В історії Азарьонка використовувались матеріали з таємного прослуховування її телефонних розмов[8].

20 листопада 2020 року внесений до санкційніх списків Латвії, Литви та Естонії[9], 2 грудня 2021 — Великій Британії[10]. Через антиукраїнську пропаганду у березні 2021 року Азарьонка також занесли в базу центру «Миротворець»[11].

East StratCom Task Force зазначила як приклад пропаганди в Білорусі передачі Азарьонка на каналі «СТВ», в яких дезінформація супроводжується мовою ворожнечі[12].

Нагороди ред.

11 січня 2021 Лукашенко підписав указ № 13, нагородивши медаллю «За відвагу» Азарьонка «за високий професіоналізм, великий особистий внесок у розвиток державної інформаційної політики та національної журналістики»[13].

16 січня 2021 року Лукашенко особисто вручив медаль на прийомі у виставковому центрі «БелЕкспо»[14].

Санкції ред.

20 листопада 2020 року внесений до санкційних списків Литви, Латвії та Естонії[15], а 2 грудня 2021 потрапив під санкції Великобританії[16]. У березні 2022 року Азаренок був включений до списку санкцій Канади[17], у червні 2022 року потрапив під санкції Швейцарії[18].

Азарьонок публічно закликає до війни, виправдовує, називаючи «законною» війну Росії проти України, тимчасову окупацію території України, прославляє представників ЗС РФ та незаконних збройних формувань. Азарьонок є підсанкційною особою[19].

У червні 2022 року проти Азаренка було запроваджено санкції Євросоюзу та Швейцарії, як проти одного з головних пропагандистів та прихильників режиму Лукашенка, відповідального за протидію демократичним змінам у Білорусі[20][21].

15 січня 2023 року доданий до списку підсанкційних осіб України[22].

Родина ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Памятаеце прапагандыста Азаронка з 1990-х? Цяпер яго сын падрос і пляжыць апазіцыю ў эфіры СТБ (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  2. ↑ а б Овсепьян, Ирина (20 листопада 2020). Журналист и ведущий СТВ Григорий Азаренок рассказал о психологии «невероятных» и работе в толпе (рос.). Радянська Білорусь. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  3. ↑ Дзяржаўнае ТБ: Беларусь — не істэрычная паненка-падлетак, што схавала твар пад маскай (біл.). Наша Ніва. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  4. ↑ «Это один из самых жестких фейков»: Как я читал весь трэш официальной пропаганды. The Village Беларусь. 29 липня 2020. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  5. ↑ Белорусам поведали о мистической войне против Лукашенко. Lenta.ru. Архів оригіналу за 12 березня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  6. ↑ Владыко, Александр (14 вересня 2020). «Здесь никого не били». Руководство ЦИП на Окрестина приняло журналистов СТВ с экскурсией - Люди Onliner (рос.). Onliner.by. Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  7. ↑ Начальник ЦИП на Окрестина: изолятор заполнен на 90-100% (рос.). Reform.by[be]. 14 вересня 2020. Архів оригіналу за 21 квітня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  8. ↑ а б Беларусь: мать погибшего Романа Бондаренко подала в суд на журналиста (рос.). Deutsche Welle. 26 листопада 2020. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 1 червня 2021.
  9. ↑ Литва, Латвия и Эстония расширили санкционные списки беларусских чиновников (рос.). Reform.by[be]. 20 листопада 2020. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  10. ↑ Віолетта Орлова (2 грудня 2021). Син Лукашенка та пропагандист Азарьонок: США з ЄС і Британією «вдарили» новими санкціями по Білорусі (укр.). УНІАН. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  11. ↑ Скляревська, Гала (27 квітня 2021). Во втором поколении. Кто такой Григорий Азарёнок, один из «жесточайших» пропагандистов Беларуси (рос.). Детектор медіа. Архів оригіналу за 9 серпня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
  12. ↑ Disinformation Fuels Hate on Belarusian TV (англ.). Аператыўная рабочая група па стратэгічных камунікацыях. 28 червня 2021. Архів оригіналу за 8 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  13. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2021. Процитовано 1 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 1 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ REFORM.by (20 листопада 2020). Литва, Латвия и Эстония расширили санкционные списки беларусских чиновников. REFORM.by (ru-RU) . Процитовано 11 квітня 2023.
  16. ↑ Британия ввела санкции против «Беларуськалия» и пяти сотрудников СМИ. РБК. 2 грудня 2021. Архів оригіналу за 11 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  17. ↑ Канада расширила санкции против белорусских властей. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 27 квітня 2022.
  18. ↑ PEP: Азарёнок Григорий Юрьевич, ЗАО "СТОЛИЧНОЕ ТЕЛЕВИДЕНИЕ", корреспондент. rupep.org (рос.). Процитовано 8 січня 2023.
  19. ↑ АЗАРЬОНОК Григорій Юрійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 16 березня 2023.
  20. ↑ Official Journal of the European Union.
  21. ↑ АЗАРЬОНОК Григорій Юрійович. Національне агентство з питань запобігання корупції.
  22. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №23/2023 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 січня 2023 року "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)".

Див. також ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Азарьонок_Григорій_Юрійович&oldid=42379217