Ісаківці

Ісакі́вці — село в Україні, у Жванецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Ісаківці
Старий міст через Збруч у селі Ісаківці Старий міст через Збруч у селі Ісаківці
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Кам'янець-Подільський район
Громада	Жванецька сільська громада
Основні дані
Засноване	1493
Населення	64
Площа	0,548 км²
Густота населення	116,79 осіб/км²
Поштовий індекс	32365
Телефонний код	+380 3849
Географічні дані
Географічні координати	48°32′38″ пн. ш. 26°27′05″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради	32364, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Ластівці
Карта
Ісаківці
Ісаківці
Мапа
Ісаківці у Вікісховищі

Назва

Нинішня назва «Ісаківці» походить від особового імені Ісак, який, певно, був одним з перших поселенців.

Географія

Наддністрянське село Ісаківці розташоване в південно-західній частині України, на відстані 44 км від міста Борщів та 22 км від міста Кам'янець-Подільський, на березі де річка Збруч впадає в Дністер, на південному-заході району на межі між Хмельницькою, Тернопільською і Чернівецькою областями. Повз село проходить автошлях територіального значення Т 2002.

Поряд через річку знаходиться село Окопи, яке має численні історичні пам'ятки.

Клімат

Для села характерний помірно континентальний клімат. Ісаківці розташовані у «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше, південь області це один з найтепліших регіоні. Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління.

Історія

Село з'явилось на початку XV століття. Вперше зустрічається в офіційних джерелах 1448 року під назвою «Issakowcze».

Церква святого Михаїла відома з першої половини XVIII століття — дерев'яна, обмазана глиною, з низьким глухим куполом. В 1768 році пограбована турецькими військами, парафія була скасована до 1827 року.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури, такі збереглись в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

1863 року селяни втрачають можливість користуватись рідною мовою, видано таємне розпорядження — Валуєвський циркуляр, що наказував призупинити видання значної частини книг, написаних українською мовою, а згодом доповнено Емським указом.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками. У селі проходив кордон до 1939 року по річці Збруч, так з 1 листопада 1926 по 1 лис­топада 1927 польські прикордонники затримали 9509 перебіжчиків із радянської сторони, люди тікали від радянських репресій, у зворотному напрямку, за той же період 745 осіб,

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили сталінський геноцид. Коли почався голод, усе більше людей намагалося втекти на правий берег річки Збруч. А там місцеві священники закликали селян збирати продукти для голодуючих з лівого берега.

4 квітня 1944 року радянські полки 101-го стрілецького корпусу вибили з Ісаківців німецькі війська. По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

14 жовтня 2015 року на території Дністровсько-Подільської січі в селі Ісаківці відбулися святкування українського козацтва.

8 вересня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Жванецької сільської громади.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення становила 62 особи.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 64 особи.

Мова

У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	93,75 %
російська	6,25 %

Пам'ятний знак

Поряд зі селом через річку Збруч в Тернопільській області у 2002 році відновлено пам'ятний знак «Півень, що на три держави піяв». До 1914 року по Збруч пролягав кордон між Російською імперією й Австро-Угорщиною. Від 1921 року по річці Збруч пролягав кордон між СРСР і Польщею, а по річці Дністер — з Румунією. Сьогодні тут проходить межа між трьома областями: Тернопільською, Хмельницькою і Чернівецькою.

Відомі люди

В Ісаківцях народився український військовий і громадський діяч, майор Армії УНР Олексій Олександрович Козловський (1892—1971).

В Ісаківцях від жовтня 1925 року до березня 1930 року начальником застави 23-го Кам'янець-Подільського прикордонного загону Українського військового округу служив Віктор Бочков (1900—1981) — майбутній Прокурор Союзу РСР (у 1940—1943 роках). Тут минало дитинство його сина Бориса Бочкова (1924—1991) — майбутнього генерал-полковника авіації.

Влітку 1928 року в Ісаківцях побував український письменник Борис Антоненко-Давидович. Свої враження він передав у нарисі «Де когут піє на три держави», який увійшов до збірки «Землею українською» (1930).

1 вересня 1977 року український письменник Олесь Гончар разом із дружиною Валентиною Данилівнюю відвідав Ісаківці. Письменник занотував у щоденнику: «Потім були там, де Збруч впадає в Дністер, де півень співав на три держави».

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Світлини

• 
  В'їзд у село
• 
  Етнокуточок
• 
  Придорожнє кафе
• 
  Автобусна зупинка
• 
  Гирло річки Збруч біля села
• 
  Де Збруч впадає в Дністер біля Ісаківців
• 
  Збруч біля Ісаківців
• 
  Силурійські відклади в Ісаківцях
• 
  Старий міст через Збруч

Див. також

Поділля — історико-географічна область. Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля. Подільський говір — різновид говорів української мови.