Відкрити головне меню

Єрусалимський устав — богослужбовий устав, який діє в УПЦ КП, УПЦ МП та в низці інших помісних православних Церков.

Початкова редакція уставу була створена в лаврі преподобного Сави Освяченого, Поблизу Єрусалиму. Існуючий Єрусалимський устав не пов'язаний безпосередньо з древнім єрусалимським богослужінням, а являє собою зроблену в Палестині перероблення первісної та малоазійської редакції Студійського синаксара. Устав був введений в гуртожитних господах усієї Палестини, звідки поширився по всьому Православному Сходу. На Русі з'явився в широкому вжитку з часу митрополита Київського Кипріана.

ІсторіяРедагувати

У перший раз церковний устав був написаний на листі преподобним Савою Освяченим у VI столітті та отримав назву палестинського, або єрусалимського. Справжній устав Сави був втрачений під час навали Хозрава на Палестину.

Патріарх Єрусалимський Софроній відновив єрусалимський устав, доповнений в VIII столітті працями Іоанна Дамаскіна та Козьми Маюмского. У такому вигляді устав скоро увійшов до вжитку в грецьких церквах та особливо в студійській оселі в Константинополі. В останньому він знову був заповнений співами Митрофана, Анатолія, самого Теодора Студита, брата його Йосипа, Йосипа Піснеписця та Григорія, митрополита Нікомидійського. З подальших доповнень уставу особливо важливі зроблені в Χ столітті ченцем мешкання святителя Сави, Марком, згодом єпископом Ідрунтським. Він вніс до уставу правила про співи грецької церкви, складені в IX і Χ століттях, і визначив порядок богослужіння в тих випадках, коли на один і той же день падало кілька свят. У такий час над обробкою церковного уставу трудилися Никон Чорногорець (XI століття) та патріарх Константинопольський Філофей. Деякі статті уставу Філофея перейшли і в слов'янські списки уставу, і в грецькі стародруки Типікону.

У XV столітті Єрусалимський устав витіснив остаточно студійський та поширився по всіх церквах та монастирях у Греції, в землях південно-слов'янських і на Русі.

ПосиланняРедагувати

  • Типикон // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890–1907.
  • А. М. Пентковский ИЕРУСАЛИМСКИЙ УСТАВ. Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2009. — Т. XXI. — С. 504-506. — ISBN 978-5-89572-038-7.(рос.)