Роберт Тафт
Роберт Френсіс Тафт ТІ (англ. Robert Francis Taft S.J.; 9 січня 1932, Провіденс, Род-Айленд, США — 2 листопада 2018, Вестон, Массачусетс[1]) — американський священик-єзуїт, богослов і літургіст, дослідник східно-християнських літургійних обрядів і традицій. У 1975—2002 роках — професор Папського східного інституту в Римі.
Роберт Френсіс Тафт ТІ | |
---|---|
Robert Francis Taft S.J. | |
Основні відомості | |
Народження | 9 січня 1932 Провіденс, Род-Айленд, США |
Країна: | США |
Альма-матер: | Фордхемський університет Папський східний інститут |
Заклад: | Папський східний інститут |
Конфесія: | РГКЦ (Російський апостолат) |
Смерть: | 2 листопада 2018 (86 років) |
Вестон, Міддлсекс, Массачусетс, США | |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | священик |
Основні інтереси: | богослов'я, літургіка |
Звання: | професор |
Ступінь: | доктор |
Титул: | митрофорний архимандрит |
Висловлюваня у Вікіцитатах |
Життєпис
ред.Народився в багатій американській сім'ї, з якої вийшли кілька відомих американських політиків, а серед них президент США Вільям Говард Тафт. 14 серпня 1949 року вступив до новіціату Товариства Ісуса. Початкову духовну і академічну освіту здобув у Бостонському коледжі. У період т. зв. магістерки або регенства (після філософії), впродовж трьох років був викладачем у єзуїтському коледжі в Багдаді. У 1959 році Тафт повернувся до США і продовжив навчання у Фордхемському університеті, де отримав ступінь магістра з російської мови. Висвячений на священика у візантійському обряді 7 червня 1963 року. Продовжив навчання в Папському східному інституті в Римі. Під керівництвом відомого єзуїта-літургіста Хуана Матеоса написав докторську дисертацію про Великий вхід під час Божественної літургії (захист 1970).
Професор Папського східного інституту в 1975—2002 роках, у 1995—2001 — його віце-ректор. З 1972 по 1976 рік був директором спеціалізованого журналу «Orientalia Christian Periodica», в 1987—2004 роках — редактором збірки «Orientalia Christiana Analecta». Консультор ватиканських дикастерій і Конгрегації Східних Церков, засновник «Societas Orientalium Liturgiarum».
У 1998 році митрополит Філадельфійський від імені Глави УГКЦ надав о. Тафтові титул митрофорного архимандрита[2]. У 2002 році подав у відставку з посади професора, а в 2011 році переїхав у єзуїтський пансіон в США, проте продовжував працювати над новими книгами.
Голова Ради старійшин центру Візантійських студій «Дамбартон Оукс», член-кореспондент Британської Академії наук, член багатьох наукових товариств та лауреат численних нагород, почесний доктор Українського католицького університету (2017)[3].
Публікації
ред.Автор понад 800 наукових праць зі східної літургіки, в тому числі багатотомного дослідження «Історія літургії св. Івана Золотоустого».
- «The Liturgy of the Hours in East and West» (1986)
- «The Byzantine Rite: A Short History» (1999)
- «A History of the Liturgy of St. John Chrysostom» (6 томів), Orientalia Christiana Analecta, Rome, 1978—2008
- «A History of the Liturgy of St. John Chrysostom», Vol. II, The Great Entrance: A History of the Transfer of Gifts and Other Preanaphoral Rites (1975; 2-ге вид. 1978; 4 вид. (оновлене) 2004)
- «A History of the Liturgy of St. John Chrysostom»: Vol. III, Forthcoming
- «A History of the Liturgy of St. John Chrysostom»: Vol. IV, The Diptychs (1991)
- «A History of the Liturgy of St. John Chrysostom»: Vol. V, The Precommunion Rites (2000)
- «A History of the Liturgy of St. John Chrysostom»: Vol. VI, The Communion, Thanksgiving, and Concluding Rites (2008).
Українські переклади
ред.- «Візантійський обряд: Коротка історія» (Серія «Класики сучасного богослов'я») // перекл. з англ. Романа Скакуна. — Львів: Видавництво УКУ, 2011. — 136 с.
- «Богослуження часослова на Сході та Заході» // перекл. з англ. Дзвінки Бендик. — Львів: Свічадо, 2014. — 354 с.
- «Чи існує почитання Пресвятої Євхаристії на Християнському Сході? Заувага до жовтневого синоду 2005 р. на тему Євхаристії» // перекл. з англ. Оксани Бодак
- «Східне Католицьке богослов'я — чи існує воно? Роздуми того, хто його практикує» // перекл. з англ. Ренати Кивелюк. — Богословія. — Том 65. — Кн. 1-4 (2001).
Примітки
ред.- ↑ Fr. Robert Taft, feisty ecumenist and liturgical historian, dies at 86. Aleteia — Catholic Spirituality, Lifestyle, World News, and Culture (амер.). 2 листопада 2018. Процитовано 2 листопада 2018.
- ↑ O. Роберт Тафт: Вивчення Літургіки в Українському Католицькому Університеті | Український Католицький Університет. ucu.edu.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2016. Процитовано 24 грудня 2016.
- ↑ о. Роберт Тафт - почесний доктор Українського католицького університету - УКУ. УКУ (укр.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2017.
Джерела
ред.- Тафт Роберт // Католическая энциклопедия. — Т. 4. Изд. францисканцев. — Москва 2011. — С. 1251. (рос.) ISBN 978-5-89208-096-5
Посилання
ред.- Бібліографія (до 2011 р.) (англ.)
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |