Папський східний інститут

Папський східний інститут (лат. Pontificium Institutum Orientale, італ. Pontificio Istituto Orientale) — це католицький вищий навчальний заклад у Римі.

Папський східний інститут

PIO
Logo pio.jpg
Будівля Папського східного інституту
41°53′49″ пн. ш. 12°30′00″ сх. д. / 41.89713889002777591° пн. ш. 12.500000000028° сх. д. / 41.89713889002777591; 12.500000000028Координати: 41°53′49″ пн. ш. 12°30′00″ сх. д. / 41.89713889002777591° пн. ш. 12.500000000028° сх. д. / 41.89713889002777591; 12.500000000028
Назва латиною Pontificium Institutum Orientale
Тип Папський
Країна Flag of Italy.svg Італія
Розташування Рим, ІталіяРим
Засновано 15 жовтня 1917
Засновник Бенедикт XV
Ректор о. Давид Назар,ТІ
Приналежність Святий Престол
Членство у Unione romana biblioteche ecclesiastiched
Випускники Категорія:Випускники Папського східного інституту
Адреса Piazza Santa Maria Maggiore, 7
00185 Roma, Italia
Сайт unipio.org
CMNS: Папський східний інститут у Вікісховищі

План створення школи вищих студій східного християнства був на порядку денному Католицької Церкви принаймні з часів правління папи Лева XIII[1], однак, цей план реалізувався тільки в 1917 році папою Римським Бенедиктом XV (1914—1921). Папський Східний Інститут є частиною консорціуму Папського Григоріанського Університету (заснованого у 1551) і Папського Біблійного Інституту (заснованого у 1909) в Римі. Всі три інституції діють під керівництвом Товариства Ісуса (єзуїти). Великим Канцлером Інституту є префект Конгрегації Східних Церков, а віце-канцлером − генеральний настоятель Товариства Ісуса. Конгрегація Католицької Освіти є дикастерієм, що затверджує академічні програми Папського Східного Інституту.

Кількість студентів у 2018—2019 навчальному році: 351 на факультеті Східних церковних наук (SEO) та 71 на факультеті Східного канонічного права (DCO). Щороку близько 400 науковців відвідують бібліотеку в дослідницьких цілях.

ІсторіяРедагувати

Папський східний інститут заснував папа Римський Бенедикт XV 15 жовтня 1917 року, незадовго після створення Конгрегації Східних Церков, своїм motu proprio «Orientis Catholici».

Першим осідком інституту був будинок на площі Скоссакаваллі, біля приміщення нової Конгрегації. Академічна діяльність інституту розпочалася 2 грудня 1918 року.

Першим ректором інституту був Альфредо Ідельфонсо Шустер, абат монастиря святого Павла за мурами, майбутній архієпископ Мілану. У 1920 році Бенедикт XV надає інститутові право надавати академічні ступені з теології.

У 1922 році папа Пій XI доручає управління Східним інститутом Товариству Ісуса, переносячи його приміщення на площу Пілотта, поруч із Папським біблійним інститутом. Ще через чотири роки інститут переносять на площу Санта Марія Маджоре, навпроти однойменної базиліки, де він знаходиться досі.

14 листопада 1929 року відкрито бібліотеку інституту, яка, зі своїми 180000 томів, є найбільшою бібліотекою світу, що спеціалізується на теології, патристиці, церковній історії, канонічному праві, літургії, церковному мистецтві і т. д. християнського Сходу.

Всього за час існування Папського східного інституту у ньому навчалося понад 6000 студентів, понад 500 з яких захистили докторські дисертації.

Структура і діяльністьРедагувати

Інститут має два факультети: східних церковних наук, який поділяється на богословсько-патристичну, літургічну та історичну секції, та східного канонічного права.

Інститут підпорядковується безпосередньо Конгрегації Східних Церков. Керівництво інститутом здійснюють отці єзуїти. Ректором інституту з 2015 року є о. Давид Назар, ТІ. Великим Канцлером інституту є кардинал-префект Конгрегації Східних Церков (тепер — кардинал Леонардо Сандрі), його заступником — генеральний настоятель Товариства Ісусового (тепер — о. Артуро Соса, ТІ).

В інституті навчається щорічно від 300 до 400 студентів. Більшість із них — це студенти з України (переважно греко-католики). Велику групу студентів складають студенти зі штату Керала в Індії (представники Сиро-Малабарської та Сиро-Маланкарської Церков). Навчається також багато студентів із країн Близького Сходу, католиків і православних.

При інституті діє видавництво Edizioni Orientalia Christiana, яке видає щорічник Orientalia Christiana Periodica та дві монографічні серії: Orientalia Christiana Analecta i Kanonika.

Згідно зі статтею 16 Латеранських угод, укладених у 1929 році між Італією і Святим Престолом, Папський східний інститут користується екстериторіальністю: всі права щодо його інфраструктури належать Святому Престолу, без втручання з боку італійської держави; інститут звільнений від італійських податків.

Відомі особистості, пов'язані з інститутомРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Cl. Soetens, Congrès eucharistique de Jérusalem (1893), Louvain 1977, 725, the idea being at first to found it in Constantinople and to choose the White Fathers to run it as well as to renew the Greek College.

ПосиланняРедагувати