Базиліка Святого Павла за мурами

Базиліка Святого Павла за міськими мурами (італ. Basilica di San Paolo fuori le Mura; Базиліка Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура) — одна з чотирьох великих, або патріарших, базилік Рима (поряд з Собором св. Петра, Базиліка в св. Івана в Латерано і базилікою Санта-Марія-Маджоре) та двох базилік в Ассізі римо-католицької церкви. На відміну від усіх інших, розташована за Авреліановим муром, у південній частині Рима. У 1980 р. внесена до Списку світової спадщини.

Базиліка Святого Павла за мурами
фр. Basilique Saint-Paul-hors-les-Murs[1]
41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.8586111111387780° пн. ш. 12.47722222224977884° сх. д. / 41.8586111111387780; 12.47722222224977884Координати: 41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.8586111111387780° пн. ш. 12.47722222224977884° сх. д. / 41.8586111111387780; 12.47722222224977884
Країна Італія[2]
РозташуванняРома Капіталеd
Типвелика базиліка
Папська базиліка[d]
парафіяльна церква
місцева партикулярна церкваd
патріарша базиліка[d]
abbey churchd і former cathedrald
Стильранньохристиянська архітектураd
АрхітекторЛуїджі Полеттіd

Базиліка Святого Павла за мурами. Карта розташування: Італія
Базиліка Святого Павла за мурами
Базиліка Святого Павла за мурами
Базиліка Святого Павла за мурами (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія

ред.

Назва базиліки походить від місця її розташування, що знаходиться за античним Авреліановим муром, який зберігся до сьогодні. Апостола Павла, як римського громадянина схопили і доправили до Рима, де його стратили у 67 році — відтяли голову. Поховали його за межами міста у місці, що називалось лат. ad aquas salvias (на водах життя), сьогодні Tre Fontane (три джерела) недалеко Остійської дороги. Християни добре знали могилу апостола. Як це видно з копії накриття гробу в нього опускали речі для посвячення. За завданням імператора Констянтина над гробом апостола Павла збудували першу базиліку і освятили близько 324 року. Пізніше, у 386 році її суттєво збільшили.

Архітектура

ред.

Ця єдина антична церква збереглася до 1823 року. Однак у ніч з 15 на 16 липня того року вона сильно пошкоджена вогнем. Архітектор Луїджі Полетті відбудував базиліку використавши частини будови, що збереглися. У 1854 році її, новозбудовану, освятив папа Пій IX.

  Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №91-01391 (англ.)

На початку XX століття за проєктом Г. Гальдеріні перед головним фасадом добудовано чотирикутний зал з колонами, посередині якого стоїть статуя апостола Павла. Фасад прикрашено мозаїкою з вироблений у цехах у Ватикані. На вході знаходяться Святі двері (італ. Porta Sacra).

Балдахін, що знаходиться над могилою апостола Павла, виготовив у XIII столітті Арнольфо ді Камбіо. Під вівтарем міститься власне могила апостола Павла. Над ними знаходиться тріумфальна арка V століття — подарунок імператриці Галли Плацидії. Арка, балдахін та аспіс прикрашено мозаїкою XIII століття. Алебастрові вікна — подарунок принца Мохамеда Алі з Єгипту, а малахітовий вівтар — російського царя Миколи I.

Над колонами розташовуються портрети 265 пап. Портрети до XVI століття — уявні зображення.

Розміщення

ред.

Базиліка розташовується на Остійській дорозі (Via Ostiensis) 2 км на південь від «Порта Сан Паоло». Метро — зупинка Basilica San Paolo лінії В.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Vasari G. Le vite de' piu eccellenti pittori, scultori, e architettori: Scritte da M. Giorgio Vasari pittore et architetto aretino, di nuovo dal medesimo riviste et ampliate con i ritratti loro et con l'aggiunta delle vite de' vivi, et de' morti dall'anno 1550. insino al 1567. — 2 — Firenze: 1841. — P. 283.
  2. archINFORM — 1994.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Базиліка Святого Павла за мурами