Базиліка Святого Павла за мурами

Базиліка Святого Павла за міськими мурами (італ. Basilica di San Paolo fuori le Mura; Базиліка Сан-Паоло-фуорі-ле-Мура) — одна з чотирьох великих, або патріарших, базилік Рима (поряд з Собором св. Петра, Базиліка в св. Івана в Латерано і базилікою Санта-Марія-Маджоре) та двох базилік в Ассізі Римо-Католицької Церкви. На відміну від усіх інших, розташована за Авреліановим муром, у південній частині Рима. У 1980 р. внесена до Списку світової спадщини.

Базиліка Святого Павла за мурами

Roma San Paolo fuori le mura BW 1.JPG

41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.8586111111387780° пн. ш. 12.47722222224977884° сх. д. / 41.8586111111387780; 12.47722222224977884Координати: 41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.8586111111387780° пн. ш. 12.47722222224977884° сх. д. / 41.8586111111387780; 12.47722222224977884
Країна Flag of Italy.svg Італія[1]
Розташування Рим[1]
Тип Велика базиліка і Папська базиліка[d]
Стиль ранньохристиянська архітектураd
Архітектор Луїджі Полеттіd

Базиліка Святого Павла за мурами. Карта розташування: Італія
Базиліка Святого Павла за мурами
Базиліка Святого Павла за мурами
Базиліка Святого Павла за мурами (Італія)
CMNS: Базиліка Святого Павла за мурами на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Назва базиліки походить від місця її розташування, що знаходиться за античним ауреліановим муром, який зберігся до сьогодні. Апостола Павла, як римського громадянина схопили і доправили до Рима, де його стратили у 67 році- відтяли голову. Поховали його за межами міста у місці, що називалось лат. ad aquas salvias (на водах життя), сьогодні Tre Fontane (три джерела) недалеко Віа Остіензе. Християни добре знали могилу апостола. Як це видно з копії накриття гробу в нього опускали речі для посвячення. За завданням імператора Констянтина над гробом апостола Павла збудували першу базиліку і освятили близько 324 року. Пізніше, у 386 році її суттєво збільшили.

АрхітектураРедагувати

Ця єдина антична церква збереглася до 1823 року. Однак у ніч з 15 на 16 липня того року вона сильно пошкоджена вогнем. Архітектор Луїджі Полетті відбудував базиліку використавши частини будови, що збереглися. У 1854 році її, новозбудовану, освятив папа Пій IX.

  Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №91ter-00291 (англ.)

На початку XX століття за проектом Г. Гальдеріні перед головним фасадом добудовано чотирикутний зал з колонами, посередині якого стоїть статуя апостола Павла. Фасад прикрашено мозаїкою з вироблений у цехах в Ватикані. На вході знаходяться Святі двері (Porta Sacra).

Балдахін, що знаходиться над могилою апостола Павла, виготовив у 13 столітті Арнольфо ді Камбіо. Під вівтарем міститься власне могила апостола Павла. Над ними знаходиться тріумфальна арка 5 століття — подарунок імператриці Галли Плацидії. Арка, балдахін та аспіс прикрашено мозаїкою 13 століття. Алебастрові вікна — подарунок принца Мохамеда Алі з Єгипту, а малахітовий вівтар - російського царя Миколи I.

Над колонами знаходяться портрети 265 пап. Портрети до 16 століття — уявні зображення.

РозміщенняРедагувати

Базиліка знаходиться на Віа Остієнсе (Via Ostiensis) 2 км на південь від «Порта Сан Паоло». Метро — зупинка Basilica San Paolo лінії В.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.85861° пн. ш. 12.47722° сх. д. / 41.85861; 12.47722Координати: 41°51′31″ пн. ш. 12°28′38″ сх. д. / 41.85861° пн. ш. 12.47722° сх. д. / 41.85861; 12.47722{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку

  1. а б archINFORM — 1994.