Патристика

Патристика — у філософії загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви. У теології — це сукупність вчень отців церкви та авторитетних церковних письменників I—VIII століть (патрологія при цьому розглядається як наука про патристику, що включає також відповідні філологічні, джерелознавчі, текстологічні, історичні аспекти).

У філософії

Філософія Середньовіччя не тільки започатковується в античному світі, а й має в його межах свою класику — і саме нею є патристика. В історії філософії це поняття використовується для позначення християнських теологічних та філософських вчень І–VIII століть, коли їхні представники — Тертуліан, Климент Александрійський, Ориген, Аврелій Августин захищали християнську доктрину від філософії язичників, юдейського світогляду, державної влади, яка спиралася на міфологічні уявлення про дійсність. З III століття патристика, навпаки, починає пристосовуватися до теоретичної форми світогляду — філософії, використовує неоплатонізм для обґрунтування християнського віровчення.

У теології

В теології патристика є частиною догматики (часто як історія догми) чи патрології (як один з об'єктів дослідження). Іноді патристика ототожнюється з патрологією. У православній церкві поширене (однак не загальноприйняте) розуміння патристики (і, відповідно, патрології) не як класичного періоду розвитку богословської думки, а як сукупності богословських учень взагалі, тобто без завершення періоду у VIII столітті. Тому у православній літературі можна іноді зустріти терміни «давньоруська патристика», «румунська патристика», «патристика XIX століття» і под. Це робиться з метою підкреслення єдності і тяглості богословської думки в Церкві.

Основні представники

Юстин Філософ (прибл. 100 р. — прибл. 165 р.)
Тертуліан (прибл. 160 р. — прибл. 225 р.)
Аврелій Августин (прибл. 354 р. — прибл. 430 р.)
Климент Александрійський (прибл. 150 р. — прибл. 215 р.)
Іреней Ліонський (прибл. 120 р. — прибл. 202 р.)
Василій Великий (прибл. 330 р. — 379 р.)
Григорій Богослов (прибл. 329 р. — прибл. 389 р.)
Григорій Ниський (прибл. 330 р. — прибл. 395 р.)
Максим Сповідник (580—662 рр)
Іван Золотоустий (прибл. 347 р. — прибл. 407 р.)
Іван Дамаскин (пом. 749 р.)

Особливості і розвиток

Спочатку патристика відстоювала догмати християнської релігії в боротьбі проти міфології, утверджувала несумісність релігійної віри з язичництвом (насамперед — з філософією гностицизму). Починаючи з III століття, патристика намагається пристосувати філософію неоплатонізму для обґрунтування принципів пізнання Бога. Головними ідеями патристичної теології є монотеїзм, супранатуралізм та креаціонізм: супранатуралізм та креаціонізм — визнання надприродності та трансцендентальності Бога, його абсолютної влади над світом, який він створив з нічого, його абсолютної благодаті та справедливості. Патристикою людина тлумачиться як Божа істота, чия істинна і первісна сутність була викривлена після гріхопадіння. Головним для патристики є пізнання шляху до Бога (богопізнання), спонукання рухатися цим шляхом задля досягнення єдності з Богом (теозис), що єдине може повернути людину до її первісного «негріховного» стану.

Ключові фігури

Климент Римський (прибл. 35 — прибл. 101)
Ігнатій Антіохійський (прибл. 35 — прибл. 108)
Арістідіос Афінський (пом. 140 р.)
Полікарп Смірнський (прибл. 69 — прибл. 155)
Таціан Асірійський (прибл. 120 — прибл. 180)
Мелітон Сардійський(пом. 180 р.)
Теофіл Антіохійський (пом. 184)
Афенагорос Афінський (прибл. 133 — 190)
Іполит Римський (прибл. 170 — прибл. 235)
Юлій Африкан (прибл. 160 — прибл. 240)
Ориген (прибл. 185 — прибл. 254)
Мінуцій Фелікс (пом. ~250)
Кипріян Карфагенський (пом. 258)
Понтій Карфагенський (пом. 259)
Діонісій Александрійський (пом. 264)
Діонісій Римський (прибл. 200 — прибл. 268)
Григорій Неокесарійський (прибл. 213 — прибл. 270)
Анатолій Ладокейський (пом. 283)
Вікторін Пітавійський (пом. 304)
Памфил Кесарійський (пом. 309)
Методій Олімпійський (пом. прибл. 311)
Лактанцій (прибл. 250 — прибл. 325)
Александр Александрійський (пом. 328)
Арнобій Афр (пом. 330)
Євсевій Кесарійський (прибл. 260 — прибл. 340)
Євсевій Нікомедійський (пом. 342)
Афраатос(прибл. 280 — прибл. 345)
Пахомій Великий (прибл. 292 — прибл. 348)
Антоній Великий (прибл. 251 — прибл. 356)
Осій Кордубський (прибл. 256 — прибл. 357)
Євсевій Емесський (прибл. 300 — прибл. 360)
Євстахій Антіохійський (пом. 360)
Потаміус (пом. 360)
Іларій Піктавійський (прибл. 310 — прибл. 368)
Євсевій з Верчеллі (прибл. 283 — прибл. 371)
Люцифер з Кальярі (пом. 371)
Афанасій Великий (прибл. 296 — прибл. 373)
Єфрем Сирин (прибл. 306 — прибл. 373)
Маркелл Анкірський (пом. 374)
Зенон Веронський (прибл. 300 — прибл. 380)
Аполінарій Лаодикійський (пом. 382)
Амбросіастер (пом. 384)
Кирило Єрусалимський (прибл. 313 — прибл. 386}})
Тихоній Африканський (пом. 390)
Немесій (пом. 390)
Діодор Тарський (пом. 390)
Паціан Барселонський (прибл. 310 — прибл. 391)
Григорій Ельвірський (пом. 392)
Фебадій Аженський (пом. 392)
Мартин Турський (прибл. 313 – c. 397)
Амвросій Міланський (прибл. 340 — прибл. 397)
Дідим Сліпець (прибл. 313 — прибл. 398)
Сиріцій Римський (прибл. 334 прибл. 399)
Евагрій Понтійський (прибл. 345 — прибл. 399)
Вікторин Афр (пом. 400)
Оптатос (пом. 400)
Публіліус (пом. 400)
Руфіній Сирійський (пом. 401)
Анастасій Римський (пом. 401)
Єпіфаній Кіпрський (прибл. 310 — прибл. 403)
Амфілохій Іконійський (пом. 403)
Хроматос Аквілейський (пом. 407)
Гауденцій Брешійський (пом. 410)
Терезія Нолійська (пом. 410)
Макарій Магнезійський (пом. прибл. 410)
Руфін Аквілейський (прибл. 345 — прибл. 411)
Феофіл Александрійський (пом. 412)
Пруденцій (прибл. 348 — прибл. 413)
Нікетас Ремесіанський (прибл. 335 — прибл. 414)
Сінесій (прибл. 373 — прибл. 414)
Іоан ІІ Єрусалимський (пом. 417)
Сульпіцій Север (прибл. 360 прибл. 420)
Маруфа Мартиропольський (пом. 420)
Марціан Капелла (пом. 420)
Паулінос Медіоланський (пом. прибл. 422)
Северіан Гавальський (прибл. 380 — прибл. 425)
Аттик Константинопольський (пом. 425)
Єронім (прибл. 347 — прибл. 430)
Палладій Галатійський (прибл. 363 — прибл. 430)
Ніл Синайський (пом. 430)
Паулін Ноланський (прибл. 354 — прибл. 431)
Філіп Сідський (прибл. 380 — прибл. 431)
Іван Касіян (прибл. 360 — прибл. 435)
Раббула Едеський (пом. 435)
Поссідій (пом. 437)
Іссаак Вірменський (прибл. 354 — прибл. 439)
Філосторгос (прибл. 368 — прибл. 439)
Сократ Схоластик (прибл. 380 — прибл. 439)
Гоноратус Антоній (пом. 440)
Флавій Луций Декстер (прибл. 368 — прибл. 444)
Кирило Александрійський (прибл. 376 — прибл. 444)
Еухеріос Ліонський (прибл. 380 — прибл. 449)
Хіларій з Арля (прибл. 403 — прибл. 449)
Поемен (прибл. 340 — прибл. 450)
Петро Хрисолог (прибл. 380 — прибл. 450)
Езнік Гогбатши (прибл. 380 — прибл. 450)
Созомен(прибл. 400 — прибл. 450)
Агафангел Вірменський (пом. прибл. 450)
Кводвультдеус Карфагенский (пом. 450)
Вікент Лерінський (пом. 450)
Ісидор Пелусійський (пом. 450)
Маріус Меркатор (прибл. 390 — прибл. 451)
Сальвіан (прибл. 405 — прибл. 451)
Проспер Тірон (прибл. 390 — прибл. 455)
Симеон Стовпник (прибл. 390 — прибл. 459)
Ісаак Антіохійський (пом. 460)
Арнобій Молодший (пом. 460)
Патрик Ірландський (прибл. 385 — прибл. 461)
Лев I Римський (прибл. 400 прибл. 461)
Шенуте (прибл. 348 — прибл. 466)
Феодорит Кирський (прибл. 393 — прибл. 466)
Геннадій Константинопольський (пом. 471)
Єгіше (прибл. 410 — прибл. 475)
Тимофій ІІ Александрійський (пом. 477)
Яків Цуртавелі (пом. прибл. 483)
Віктор Вітенський (прибл. 430 — прибл. 484)
Вігіліус Тапській (пом. 484)
Діадох Фотікійський (прибл. 400 — прибл. 486)
Мовсес Хоренаці (прибл. 410 — прибл. 490)
Сідоній Аполлінарій (прибл. 430 — прибл. 490)
Ауспіцій Тульський (пом. 490)
Ісая Відлюдник (пом. 491)
Геласій I (пом. 496)
Геннадій Масалійський (пом. 496)
Нонн Панополітанський (пом. 500)
Антіпатер Бострійський (пом. 500)
Нарсай Нісібійський (прибл. 399 — прибл. 502)
Юліан Померій (пом. 505)
Газар Парпеций (прибл. 442 — прибл. 510)
Іоан Руф (прибл. 450 — прибл. 518)
Еней Газский (пом. 518)
Алцим Екдіцій Авіт (прибл. 450 — прибл. 519)
Яков Серугський (прибл. 451 — прибл. 521)
Еннодій Фелікс (прибл. 474 — прибл. 521)
Філоксен Маббугський (пом. 523)
Боецій (прибл. 477 — прибл. 524)
Фульгенцій Руспійський (прибл. |467 — прибл. 533)
Євгіппій (прибл. 460 — прибл. 535)
Захарій Ритор (прибл. 465 — прибл. 536)
Север Антіохійський (прибл. 465 — прибл. 538)
Цезарій з Арля (прибл. 470 — прибл. 542)
Бенедикт Нурсійський (прибл. 480 — прибл. 547)
Фульгенций Ферандос (пом. 547)
Козьма Індикоплевст (пом. 550)
Примасіус Хадрументійський (пом. 560)
Авва Доротей (прибл. 505 — прибл. 565)
Іоанн Філопон (прибл. 490 — прибл. 570)
Гільдас Мудрий (прибл. 500 — прибл. 570)
Віктор Туннунський (пом. 570)
Іван Малала (прибл. 491 — прибл. 578)
Мартін Брагський (прибл. 520 — прибл. 580)
Петро ІІІ Антіохійській (прибл. 550 — прибл. 591)
Григорій І Антіохійській (пом. 593)
Євагрій Схоластик (прибл. 536 — прибл. 594)
Григорій Турський (прибл. 538 — прибл. 594)
Іоанн IV Постник (пом. 595)
Давид Анахт (пом. 600)
Лонгін Енатонський (пом. 600)
Леандер Севільський (прибл. 534 — прибл. 601)
Григорій I Римський (прибл. 540 — прибл. 604)
Еулогій Александрійський (пом. 608)
Венанцій Фортунат (прибл. 530 — прибл. 609)
Ісидор Севільський (прибл. 560 — прибл.626)
Грегорі з Агрідженто (прибл. 559 — прибл. 630)
Феофілакт Сімокатта (прибл. 580 — прибл. 630)
Андрій Кесарійський (прибл. 563 — прибл. 637)
Софроній Єрусалимський (прибл. 560 — прибл. 638)
Іван Ліствичник (прибл. 579 — прибл. 649 )
Ананія Ширакаці (прибл. 610 — прибл. 685)
Ісаак Ніневійський (пом. 700)
Яков Едеський (прибл. 640 — прибл. 708)
Беда Преподобний (пом. 735)

Див. також

Патрологія
Грецька патрологія (серія)
Латинська патрологія (серія)
Patrologia Orientalis^[ru] — збірка творів християнських авторів на сирійській, армянський, арабській, грузинській, церковно-словянській, коптскій та ін. мовах; третя частина «Полного курса патрології» (Patrologiæ Cursus Completus).

Джерела

Філоненко М. Патристика // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Література

Ю. Іщенко. Патристика // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 470. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
О. Сирцова. Патристика в українській культурі // ФЕС, с.471

Посилання

Патристика // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Патристика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 192-193.
Патристика // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 382. — ISBN 978-966-439-921-7.

Це незавершена стаття про християнство.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.