Синаксар

Синаксар — зібрання; спочатку збори віруючих на свято, в подальшому — зібрання відомостей:

• Частина церковного Уставу (Типікон), що містить богослужбові вказівки на весь рік.
• Збірник історичних відомостей про свято або про будь-якого святого. Синаксарі поміщені в Мінеях і Тріодях (пісній і квітній) на всі свята, починаючи від Тижня митаря і фарисея і до Тижня всіх святих. Вони поміщаються зазвичай після 6-ї пісні святкового канону після кондака і ікоса (або тропарів). Якщо канон складається з трьох або двох пісень, то Синаксар знаходяться перед передостанньою піснею (восьмою).
• Так само називається і особлива книга, яка містить окремі Синаксарі; в російській традиції вона більш відома під назвою Пролог.
• У Російській церкві зазвичай синаксарі за службами не читаються, проте в деяких монастирях і храмах читають житія святих або опис святкових подій. У Великий піст, на утрені четверга 5-ї седмиці, читається житіє преподобної Марії Єгипетської.

Посилання

• Пролог // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1514. — 1000 екз.
• Синаксар // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1732. — 1000 екз.
• Пролог // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 280.
• Синаксар // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 395.