Коневі

родина ссавців
(Перенаправлено з Equidae)

Коневі (Equidae) — родина ссавців із ряду конеподібні (Equiformes). Включає приблизно 40 вимерлих родів та один сучасний і типовий рідкінь (Equus).

Коневі
Період існування: 54–0 млн р. т. ранній еоцен — наш час
Гіпогіппус (реконструкція)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Непарнопалі (Perissodactyla)
Підряд: Hippomorpha
Родина: Коневі (Equidae)
Gray, 1821
Вікісховище: Equidae

Скам'янілості

ред.

Описи скам'янілостей коневих особливо багаті. Вони, як вважається, зафіксували поступову зміну будови зубів і кінцівок. Перший кінь, Hyracotherium, відомий з раннього еоцену, який, як видається походить від ряду кондиляртри, примітивних унгулят палеоцену й еоцену. Hyracotherium — невелика пальцеходяча тварина з відносно простими чотирикутними зубами. Протягом олігоцену, міоцену і пліоцену коневі збільшилася в розмірах, їх бічні пальці зменшилися і втратили контакт із землею, їх мозок збільшився, а їх моляроподібні зуби стали набагато складнішими. Перші справжні травоїдні, Merychippus, жили в міоценові часи. Три з їх пальців ноги контактували із землею. Перший однопальцевий з коневих Pliohippus жив у кінці міоцену. Рід Equus вперше з'явився в пліоцені. Коневі були колись досить поширені й мешкали на луках, у саванах і степовому середовищі Північної Америки, Азії, Африки та Європи. Північна Америка була центром еволюції коневих. Коневі повністю зникли з цього континенту близько 8000 років тому, але повернулися, коли європейці привезли їх на своїх судах кілька сотень років тому.

Поширення

ред.

Дикі представники родини зараз зустрічаються тільки в Африці, на Близькому Сході, а також у частинах західної й центральної Азії. Крім того, здичавілі домашні коні й віслюки живуть в різних місцях. Мають різноманітні місця проживання від пишних полів і саван до піщаних і кам'янистих пустель. Свійські тварини поширені по всьому світу.

Опис

ред.

Дикі коневі — великі тварини, розміром тіла від близько 200 до 500 кг. Їх свійські нащадки більш різноманітні, варіюються від менш ніж 140 кг до 1000 кг. Це, як правило, тупоголові тварини з кремезними тілами. Вони густо вкриті шерстю, але довжина волосся є змінною. Більшість видів мають гриву на шиї і пасмо волосся на передній частині голови (чуб). Коневі ходять на кінчиках пальців ніг. На задніх ногах, збільшені гомілкові кістки підтримують вагу, а малогомілкові кістки зменшені й злиті з великими гомілковими кістками. Зубна формула: 3/3, 0-1/0-1, 3-4/3, 3/3 = 36–42. Ікла рудиментарні або відсутній у самиць. Корінні зуби мають складну структуру. Черепи довгі; носові кістки довгі й вузькі. Барабанні булли невеликі.

Життєвий цикл

ред.

Більшість видів народжують кожні 2 роки, єдине дитинча після періоду вагітності 11–13 місяців. Відлучення від молока відбувається приблизно через 6–8 місяців і потомство стає статевозрілим приблизно в 2 роки. Потенційна тривалість життя становить 25–35 років.

Поведінка

ред.

Всі коневі відносно швидкі, пильні бігуни і взагалі біжать від небезпеки, а не воюють. Проте, серед свого власного виду або при спробі захисту, вони б'ють задніми ногами, б'ють передніми ногами, а іноді кусаються. Коневі активні й удень і вночі, але в основному сутінкові. Вони повністю травоїдні, які харчуються в основному травою і деякою мірою общипують листя. Більшість п'є воду щодня, хоча вони можуть обходитися без води протягом тривалого періоду часу. Коневі — полігінійні стадні тварини, які зазвичай живуть у великих сімейних групах, що займають великі території на відкритій місцевості. Передача настроїв та іншої інформації відбувається зі змінами позицій вух, рота і хвоста. Крім того, деяке вокальне спілкування через іржання відбувається у коней і зебр.

Класифікація

ред.

Галерея

ред.

Джерела

ред.