Hyracotherium
Hyracotherium — вимерлий рід дуже малих (близько 60 см у довжину) непарнопалих, знайдених у формації «Лондонська глина». Цю невелику тварину розміром з лисицю колись вважали найдавнішим відомим представником родини Коневих до того, як типовий вид, H. leporinum, перекласифікували як палеотерій. Зараз вважається, що решта видів належать до інших родів, наприклад Eohippus, який раніше був синонімом Hyracotherium.
| Hyracotherium | |
|---|---|
| |
| BMNH C21361, другий екземпляр | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Непарнопалі (Perissodactyla) |
| Родина: | †Palaeotheriidae |
| Рід: | †Hyracotherium Owen, 1841 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Hyracotherium
| |
Опис ред.
Гіракотерій мав середню довжину 78 см і важив приблизно 9 кг[1]. У нього було коротка мордочка з очними западинами посередині та короткою діастемою (проміжок між передніми зубами та щічними зубами). Череп був довгий, мав 44 низькокоронні зуби. Попри те, що він мав низьку коронку зубів, на корінних зубах можна побачити зародки характерних кінських виступів. Вважається, що гіракотерій був травоїдною твариною, яка харчувалася переважно м'яким листям, а також деякими фруктами, горіхами та пагонами рослин[2].
Примітки ред.
- ↑ Radinsky (1978). «Evolution of brain size in carnivores and ungulates.» American Naturalist: 815—831.
- ↑ Solounias, N. and G. Semprebon (2002). Advances in the reconstruction of ungulate ecomorphology with application to early fossil equids (PDF). American Museum Novitates (3366): 1—49. doi:10.1206/0003-0082(2002)366<0001:AITROU>2.0.CO;2. ISSN 0003-0082.