Boeing 747-400

модифікація Boeing 747

Boeing 747-400 — одна з модифікацій Boeing 747, чотиридвигуновий реактивний двопалубний[ru] широкофюзеляжний пасажирський літак, що виробляється компанією Boeing Commercial Airplanes. Серія −400 стала найбільш продаваною модифікацією успішного сімейства 747[4]. Основною відмінністю від інших моделей 747 є кінцеві крильця, хоча модифікація −400D їх не має. В залежності від модифікації літак може перевозити до 624 пасажирів і мати дальність до 14 200 км.

Boeing 747-400
Air Namibia Boeing 747-400 KvW.jpg
Boeing 747-400 авіакомпанії Air Namibia
Тип пасажирський літак
Розробник США Boeing
Виробник Boeing Commercial Airplanes
Перший політ 29 квітня 1988 року
Початок експлуатації 9 лютого 1989 року
(Northwest Airlines)
Статус в експлуатації
Основні експлуатанти British Airways
Lufthansa
KLM
Qantas
Роки виробництва 1988—2007 (пасажирські версії)[1], 1988—2009 (вантажні версії)[2]
Вироблено 694
Вартість одиниці 747-400/-400ER: 234-266,5 млн $[3]
747-400F/-400ERF: 238-268 млн $[3]
Базова модель Boeing 747
Варіанти Boeing 747-8
Boeing YAL-1
Boeing 747 LCF Dreamlifter
CMNS: Boeing 747-400 у Вікісховищі

747-400 є передостанньою версією літака Boeing 747, на зміну якій прийшла більш економічна і технологічна модифікація Boeing 747-8. Останній виготовлений 747-400 був поставлений замовнику у грудні 2009 року[5].

РозробкаРедагувати

ПередумовиРедагувати

Представлений в 1970 році, Boeing 747 користувався величезним успіхом як у авіакомпаній, так і у пасажирів[6]. Будучи першим у світі широкофюзеляжним авіалайнером, Boeing 747 здійснив революцію в авіаперевезеннях і дозволив компанії-виробнику зайняти домінуюче положення у виробництві та проєктуванні пасажирських авіалайнерів[7]. В 1980 р. Boeing представив найновіший Boeing 747-300, найбільший на той момент варіант з підвищеною пасажиромісткістю. Цього вдалося добитись за рахунок видовженої верхньої палуби (англ. stretched upper deck, SUD), запропонованої на замовлення для Boeing 747-200, і яка стала стандартним рішенням в новій моделі[8]. Верхня палуба стала вдвічі довшою, ніж на першому Boeing 747. Однак, крім підвищеної пасажиромісткості, Boeing 747-300 не став кроком вперед ні по дальності польоту, ні по технологічному оснащенню кабіни пілотів, ні по технології виробництва[9]. При цьому літак ставав усе дорожчим в експлуатації, здебільшого, через застарілі системи управління, екіпажу з трьох чоловік та зростаючих цін на паливо[10].

В 1982 році Boeing презентував два нових літаки, що розроблялись паралельно — Boeing 757 і 767, які мали «скляну кабіну» з двома пілотами, нові двигуни та інноваційні матеріали[9]. Подібні технології були закладені і в запущених в той же час широкофюзеляжних літаках конкурентів, зокрема, Airbus A340 і McDonnell Douglas MD-11[9].

На той час загальна кількість замовлень на варіанти 747-100, −200 і −300 (які іменувалися разом «класичними») доходила до 700 штук, однак динаміка нових замовлень помітно знизилась[11]. Поява модифікації 747-300 не сповільнила падіння інтересу до цієї моделі. Побоюючись подальшого посилення конкуренції з боку MD-11, Airbus A330 і A340, які готувались до виробництва більш сучасних літаків, Boeing був змушений почати серйознішу модернізацію найбільшого пасажирського літака у світі[9].

На початку 1984 року компанія виділила п'ять основних напрямків модернізації Boeing 747: нові технології, покращений салон, збільшення дальності приблизно на 2000 км, більш економічні двигуни і зниження експлуатаційних витрат на 10 %[9]. У вересні 1984 року на авіасалоні у Фарнборо Boeing оголосив про початок робіт над найновішою модифікацією моделі 747, названою «Advanced Series 300» («вдосконалена модифікація 300»)[9]. 22 жовтня 1985 р. програма була запущена офіційно; першим замовником стала авіакомпанія Northwest Airlines, яка підписала контракт на поставку 10 літаків[12]. Через декілька місяців про замовлення на новий Boeing 747-400 оголосили Cathay Pacific, KLM, Lufthansa, Singapore Airlines і British Airways, за якими послідували United Airlines, Air France і Japan Airlines[12].

ПроєктуванняРедагувати

Сім замовників — British Airways, Cathay Pacific, KLM, Lufthansa, Northwest, Qantas і Singapore Airlines, сформували консультативну групу для участі в процесі проєктування нового літака[13]. Не дивлячись на плани по впровадженню нових технологій, спочатку Boeing хотів обмежитись мінімальними змінами в конструкції для зниження витрат на розробку і підтримання однотипності з існуючими моделями[13]. Однак консультативна група наполягала на більш радикальних змінах, зокрема, на «скляній кабіні» з двома пілотами. В результаті з'явився компромісний варіант, який поєднував комп'ютерні системи і дисплеї, запозичені з проєктів 757 і 767, і системи (наприклад, автопілот), перенесені з попередніх модифікацій[14].

 
Модернізована скляна кабіна Boeing 747-400

У порівнянні з 747-300, 747-400 отримав видовжені на 1,8 м крила, кінцеві крильця і «скляну» кабіну, яка дозволила відмовитись від бортінженера. 747-400, на відміну від версії −300, має паливний бак об'ємом 12 000 л в горизонтальному стабілізаторі, більш економічні двигуни з більшим запасом тяги, повністю новий інтер'єр, покращену аеродинаміку фюзеляжу і крил та обновлену розважальну систему для пасажирів. Так само, як і 747-300, пасажирська версія 747-400 має видовжену верхню палубу (stretched upper deck, SUD) в стандартній комплектації. Верхня палуба майже вдвічі довша, ніж у перших 747, у яких видовжена верхня палуба була застосована як додаткова опція для трьох японських 747-100SR(SUD)[15] і пропонувалась як модернізація для діючих літаків[8]. Розмах крила став більшим, однак, завдяки використанню композитних матеріалів та алюмінієвих сплавів, загальна вага крил не збільшилась.

Нова модель отримала двигуни Pratt & Whitney PW4056[en], General Electric CF6-80C2B1F[en] і Rolls-Royce RB211-524G/H[en], що відрізнялись підвищеною тягою і меншою витратою палива та оснащувалися цифровою системою управління двигуном FADEC[16].

Виробництво та випробуванняРедагувати

Остаточна збірка першого Boeing 747-400 почалась на заводі Boeing в м. Еверетт у вересні 1987 р[17]. Понад 50 % компонентів були зібрані сторонніми підрядниками: основні структурні компоненти, гондоли двигунів і підзібрані вузли поставлялись компанією Northrop, лонжерони і шпангоути верхньої частини фюзеляжу виготовляла Daewoo[18]. Збірка першого літака з двигунами PW4056 була розпочата наприкінці 1987 року і продовжувалась взимку 1988-го[19].

Викатка першого 747-400 відбулась 26 січня 1988 р. На цей момент компанія отримала понад 100 замовлень на нову модель[20]. Перший політ нової машини відбувся 29 квітня 1988 р. під управлінням екіпажу пілота-випробувача Джеймса Льоша (англ. James Loesch) та другого пілота Кеннета Хіґґінса (англ. Kenneth Higgins)[21]. Перший політ тривав 2 години 26 хвилин[21]. В програмі випробувань брали участь перші чотири зібраних літака, на один більше, ніж потрібно для сертифікації трьох варіантів двигунів[21]. Один літак був оснащений двигунами CF6-80C2B1F, один — двигунами RB21-524G/H, а решта два — двигунами PW4056, при цьому четвертий літак був резервним[21].

Сертифікат льотної придатності FAA був отриманий 10 січня 1989 р. з двигунами Pratt & Whitney PW4000, 18 травня 1989 р. — з двигунами General Electric CF6-80C2 і 8 червня 1989 р. — з двигунами Rolls-Royce RB211-524G. Перший 747-400 був переданий головному замовнику Northwest Airlines 26 січня 1989 р. і був введений в експлуатацію 9 лютого на рейсі Міннеаполіс — Фінікс[22].

Подальші розробкиРедагувати

Далекомагістральний вантажний літак (ERF) був введений у експлуатацію в жовтні 2002 р. А в наступному місяці далекомагістральна пасажирська версія (ER) була введена в експлуатацію компанією Qantas, єдиним замовником пасажирської версії 747-400ER. Qantas використовує ці літаки на маршрутах Мельбурн — Лос-Анджелес і Сідней — Сан-Франциско, велика протяжність яких не дозволяє використовувати модель 747-400.

 
747-400 Tinker Belle авіакомпанії Virgin Atlantic Airways заходить на посадку в аеропорту Хітроу.

Пізніше був представлений обновлений інтер'єр Boeing Signature Interior для моделі 747-400, який пропонувався або як заміна інтер'єру на існуючих 747-400, або як замовне обладнання для новіших 747-400. Наприклад, чотири новітніх Boeing 747-400 China Airlines (бортові номери B-1821x), які також є останніми побудованими 747-400, були на заводі обладнані інтер'єрами Boeing Signature Interior. Один з цих літаків (B-18210) мав комбіноване розфарбування — хвіст China Airlines і фірмове розфарбування фюзеляжу Boeing.

Намагаючись знайти більш екологічне і економічне паливо, деякі авіакомпанії розглядають можливість використання палива, що добувається з рослини ятрофа[en]. Air New Zealand провела перший комерційний політ з використанням палива, отриманого з ятрофи — один з двигунів літака 747-400 використовував як паливо суміш з 50 % масла ятрофи і 50 % авіаційного палива протягом двох годин польоту, доки інженери збирали дані. Авіакомпанія Continental Airlines 7 січня 2009 р. проводила випробування подібного палива на одному зі своїх літаків. Ятрофу легко вирощувати, вона потребує мінімального поливу і внесення добрив та дає велику кількість масла[23].

Особливості конструкціїРедагувати

Як і на всіх модифікаціях Boeing 747, для можливої заміни двигунів у віддалених аеропортах на Boeing 747-400 передбачена можливість доставки двигуна на зовнішній підвісці. Додаткова точка кріплення розташована під крилом між двигуном №2 (ближній до фюзеляжу зліва) і фюзеляжем[24][25]. Таким чином, Boeing 747 може летіти з п'ятьма закріпленими на ньому двигунами (запасний двигун при цьому не працює)[26].

Штатні пасажирські двері на Boeing 747 мають режим вентиляції салону в польоті. У випадку сильного задимлення екіпаж, знизившись до безпечної висоти, має можливість з допомогою електроприводу привідкрити ліві передні і задні двері для провітрювання салону. Цей спосіб усунення задимлення був застосований після виникнення пожежі на борту вантажопасажирського Boeing 747-200 авіакомпанії South African Airways.

ВаріантиРедагувати

747-400Редагувати

 
747-400 Konark авіакомпанії Air India, перший 747-400 в авіапарку Air India.
 
747-400F авіакомпанії Cargolux
 
747-400 авіакомпанії All Nippon Airways, розфарбований покемонами.
 
Boeing 747-400 в фірмовій розфарбовці Boeing

747-400 є покращеною версією моделі 747-300 і має більших розмах крила, кінцеві крильця, модернізовані двигуни і «скляну» кабіну, що дозволяє відмовитись від бортінженера. Пасажирська версія 747-400 має видовжену верхню палубу (SUD), як у 747-300, в стандартній комплектації. В 1989 р. 747-400 авіакомпанії Qantas пролетів від Лондона до Сіднея — 18001 км — за 20 годин 9 хвилин, що стало рекордом дальності для комерційних авіалайнерів[27]. Політ є технічним для доставки літака замовнику — пасажирів і вантажу на борту не було.

Виробництво пасажирської версії 747-400 офіційно закінчилось 15 березня 2007 р[1]. Останні чотири замовлення на 747-400 авіакомпанії Philippine Airlines[en] були відмінені (замість них авіакомпанія замовила 777-300ER). Останнім замовником 747-400 в листопаді 2002 р. стала авіакомпанія China Airlines, якій у квітні 2005 р. були поставлені останні зібрані пасажирські 747-400[1]. Останній літак мав порядковий номер 1358 (серійний номер MSN33737, бортовий B-18215)[28].

747-400FРедагувати

747-400F (Freighter — «вантажний») є вантажною версією, в основі якої фюзеляж моделі 747-200F. Перший політ цієї модифікації відбувся 4 травня 1993 р., авіакомпанія Cargolux Airlines 17 листопада 1993 р. вперше ввела літак в експлуатацію. Великими замовниками модифікації є Atlas Air, Cargolux, China Airlines, Korean Air, Nippon Cargo Airlines[en], Polar Air Cargo і Singapore Airlines. 747-400F можна легко відрізнити від пасажирської версії по меншому розміру «горба» верхньої палуби.

747-400F оснащений носовим люком на головній палубі та механізованою системою завантаження. Носовий люк відкривається вверх, дозволяючи завантажувати піддони і контейнери довжиною до 40 футів (12 м) безпосередньо у вантажний трюм з допомогою самохідних візків. Боковий вантажний люк, який встановлюється на замовлення (як на моделі 747-400M (Combi)) дозволяє завантажувати більш високі вантажні модулі.

Всього Boeing передав замовникам 126 літаків 747-400F, виконавши всі замовлення[4]. Останній Boeing 747−400F був переданий Nippon Cargo Airlines.

747-400MРедагувати

747-400M (конвертовний варіант «Combi») вперше піднявся у повітря 30 червня 1989 р. і був введений у експлуатацію авіакомпанією KLM 12 вересня 1989 р. 747-400M обладнаний великим вантажним люком в задній частині фюзеляжу. Останній 747-400M був переданий авіакомпанії KLM 10 квітня 2002 р[22].

747-400DРедагувати

747-400D («Domestic» — «для внутрішніх перевезень») є багатомісною моделлю, розробленою для коротких внутрішніх рейсів японських авіакомпаній. Літак вміщує до 568 пасажирів в 2-класній конфігурації або 660 пасажирів у однокласній конфігурації. 747-400D не має видовжених крил та кінцевих крилець, які встановлюються на інші варіанти. Переваги крилець нівелюються на коротких маршрутах. 747-400D може при необхідності бути конвертований в далекомагістральну версію. 747-400D також відрізняється від звичайних літаків серії 400 більшою кількістю ілюмінаторів по обидва боки верхньої палуби. Це дозволяє встановити більше крісел по всій довжині верхньої палуби, там, де на звичайних літаках встановлена кухня.

Перший політ 747-400 Domestic відбувся 18 березня 1991 р. Введення в експлуатацію 22 жовтня 1991 р., Japan Airlines. Останній екземпляр був переданий All Nippon Airways у грудні 1995 р[22].

747-400ERРедагувати

Проєкт 747-400ER (Extended Range — «підвищена дальність») був запущений 28 листопада 2000 р. після отримання замовлення від авіакомпанії Qantas[22] на шість літаків. Це замовлення стало єдиним замовленням на пасажирську версію. 747-400ER має більшу на 805 км дальність або на 6800 кг більшу вантажопідйомність. Qantas отримала перший 747-400ER 31 жовтня 2002 р.

У передньому вантажному відсіку 747-400ER можуть встановлюватись додаткові паливні баки (один або два бака об'ємом 12 264 л). Баки, які виготовляються компанією Marshall Aerospace[en], мають інноваційну сотову конструкцію, яка дозволяє отримати високе співвідношення об'єм–вага. Подібна технологія використовується при виготовленні внутрішніх паливних баків для літаків 777-200LR і P-8A Poseidon.

747-400ERFРедагувати

747-400ERF (747-400ER Freighter — «вантажний, підвищеної дальності») є вантажною модифікацією моделі 747-400ER, проєкт який був запущений 30 квітня 2001 р[22]. 747-400ERF ідентичний 747-400F, за винятком збільшеного максимальної злітної ваги, що дозволяє авіакомпаніям перевозити більше вантажу. На відміну від 747-400F на цю модифікацію не встановлюються додаткові паливні баки.

Перший 747-400ERF був переданий авіакомпанії Air France (через лізингову компанію ILFC[en]) 17 жовтня 2002 р. 747-400ERF має «максимальну злітну вагу» 412 769 кг і максимальне корисне навантаження 112 760 кг. Він дозволяє авіакомпаніям вибирати між додатковими 9980 кг вантажу у порівнянні з вантажною модифікацією 747-400 і додатковими 972 км дальності[29]. Літака має максимальну дальність 9200 км (на 525 км більше, ніж інші вантажні модифікації 747-400), міцніші фюзеляж, шасі і частини крила, а також нові шини більшої розмірності.

Boeing поставив 40 Boeing 747-400ERF. На 2009 рік всі замовлення були виконані[4]. Останній 747-400ERF був поставлений 22 грудня 2009 року[5]. Новий вантажний літак 747-8 Freighter буде мати більше корисне навантаження, але меншу дальність, ніж 747-400ERF.

Програми конверсії пасажирських 747-400 у вантажніРедагувати

 
B-HOU, перший Boeing Converted Freighter (BCF), заходить на посадку у Франкфурті

747-400BCF (Boeing Converted Freighter — «вантажний літак, конвертований компанією Boeing»), раніше відомий з позначенням 747-400SF (Special Freighter — «спеціальний вантажний літак»), є програмою конверсії стандартних пасажирських модифікацій 747-400. Проєкт був запущений в 2004 р. і здійснюється схваленими підрядниками, такими як TAECO, KAL Aerospace і SIA Engineering. Перший Boeing 747-400BCF був переданий авіакомпанії Cathay Pacific Cargo і введений в експлуатацію 19 рудня 2005 р.

747-400BDSF (Bedek Special Freighter — «спеціальний вантажний літак Bedek») є ще одним проєктом конверсії пасажирських літаків, що здійснюється компанією Israel Aerospace Industries (IAI). Перший 747-400BDSF був переданий авіакомпанії Air China Cargo.

747 Large Cargo FreighterРедагувати

 
747 LCF Dreamlifter з відкритим заднім вантажним люком
Докладніше: Boeing Dreamlifter

У жовтні 2003 р. Boeing оголосив, що у зв'язку з великими витратами часу на морські перевезення для транспортування частин Boeing 787 буде використовуватися повітряний транспорт. З цією метою декілька літаків 747-400, які експлуатувалися були конвертовані в нестандартний «Large Cargo Freighter» (LCF), призначений для перевезення частин перспективного лайнера на завод в м. Еверетт для остаточної збірки[30]. LCF має роздутий фюзеляж, подібний до Super Guppy або Airbus Beluga, що використовуються для перевезення крил і секцій фюзеляжу. Конверсійний проєкт, розроблений інженерами компанії спільно з іспанською компанією Gamesa Aeronáutica[31], реалізується на Тайвані підрозділом компанії Evergreen Group[32]. Boeing придбав чотири літака, які були в експлуатації, і переобладнав їх[33]. Четвертий і останній здійснив перший політ у січні 2010 р.

747 LCF дозволяє скоротити час доставки з 30 днів до одного дня[33]. Об'єм вантажного відсіку LCF втричі перевищує цей показник у модифікації 747-400F[31][34]. LCF не є комерційною моделлю компанії Boeing і не буде пропонуватись на продаж. Літаки LCF призначені виключно для використання компанією Boeing.

Урядові, військові та інші варіантиРедагувати

  • C-33: Пропонується як військово-транспортна модифікація 747-400, покликана доповнити авіапарк літаків C-17. C-33 має меншу вартість і більшу дальність, однак не може використовувати непідготовлені ЗПС і перевозити крупногабаритні військові вантажі. Він також має більшу вартість обслуговування. Проєкт закритий — замість цього уряд США планує закупити додаткові C-17[35].
  • YAL-1: «Носій лазерної зброї» на базі 747-400F для ВПС США. Літак був значно дороблений для установки носової турелі хімічного киснево-йодного лазера[en].

ЕксплуатантиРедагувати

Комерційні авіакомпаніїРедагувати

 
747-400 авіакомпанії Thai Airways International
 
Singapore Airlines 747-400 в аеропорту Хітроу
 
747-400 авіакомпанії Air New Zealand
 
Хвостові стабілізатори Boeing 747-400 авіакомпанії British Airways
 
Літак авіакомпанії China Airlines Cargo в заводській ґрунтовці
 
Літак авіакомпанії KLM

На липень 2013 року 535 Boeing 747-400 знаходилось в експлуатації у наступних авіакомпаній[36]:

Інші експлуатантиРедагувати

Порівняння зі схожими літакамиРедагувати

Boeing 747-400 Boeing 777-300 Airbus A340-600
Перший політ 1988 р. 1994 р. 2001 р.
Довжина 70,6 м 73,9 м 75,4 м
Висота 19,4 м 18,7 м 17,2 м
Ширина фюзеляжу 6,4 м 6,20 м 5,64 м
Розмах крила 64,4 м 64,8 м 63,4 м
Пасажиромісткість 624 (1 клас) 550 (1 клас) 520 (1 клас)
Макс. дальність 14 205 км 14 685 км 14 600 км
Макс. злітна маса 412 т 349 т 380 т
Макс. об'єм палива 214 140 л 181 280 л 204 500 л
Кількість двигунів 4 2 4

Джерела: Boeing Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine., Airbus.

У порівнянні з аналогами, Boeing 747-400 є найкоротшим, однак при цьому найважчим і містким за рахунок ширшого фюзеляжу. При цьому він має найменшу з них дальність і найбільший запас палива.

В секторі вантажних літаків Boeing 747-400F і BCF поступаються конкурентам (наприклад, MD-11F, Boeing 777-200F) за такими параметрами, як:

  • Вартість повної заправки паливом
  • Вартість наземного і диспетчерського обслуговування
  • Витрати на рейс «туди-назад»

Однак вони мають перевагу над конкурентами за наступними параметрами:

  • Швидкість і, відповідно, кількість блок-годин на рейс
  • Вантажопідйомність, об'єм і маса вантажу, що перевозиться
  • Рівень рентабельного завантаження
Модель MD-11F B747-400BCF B777-200LRF 747-400F 747-200F 747-8F
Виручка ($/кг)
Рейс «назад»
Рейс «туди»

$1.24
$4.20

$1.24
$4.20

$1.24
$4.20

$1.24
$4.20

$1.24
$4.20

$1.24
$4.20
Ставка ACMI($/БГ)
БГ/Рейс «туди-назад»
$5 600
27,5
$5 550
25,3
$7 400
25,6
$6 300
25,4
$4 200
27,1
$8 400
25,1
ACMI
Паливо $2,84/галон
Збори
Витрати «туди-назад»
$153 832
$186 470
$73 730
$414 032
$140 249
$231 840
$81 154
$453 243
$189 514
$167 356
$76 577
$433 447
$159 768
$224 777
$82 491
$467 036
$113 862
$285 545
$88 020
$487 427
$211 092
$218 790
$89 553
$519 435
Вартість ($/т-км) $0,245 $0,232 $0,234 $0,231 $0,235 $0,212
Рентабельне завантаження 68,8 % 60,6 % 64,0 % 60,8 % 63,9 % 55,5 %
Завантаження
«туди-назад», т:
153 183 175 191 188 231
Потенційна прибутковість 48 72 63 75 68 103
Рентабельність, т 105 111 112 116 120 128

Джерело: ІАТА Архівовано 12 листопада 2015 у Wayback Machine.

Внаслідок цього, Boeing 747-400F і BCF перевершують конкурентів за потенційною прибутковістю перевезень.

При порівнянні з літаками тієї ж моделі інших модифікацій Boeing 747-8 виграє у Boeing 747-400 за рентабельністю перевезень і масі перевозимого вантажу, а Boeing 747-200F незначно відстає за цими параметрами від нього.

Технічні характеристикиРедагувати

Модель 747-400 747-400ER 747-400F 747-400ERF
Екіпаж Два пілота
Пасажиромісткість
або
Вантажопідйомність
416 (3 класу) або 524 (2 класу)
624 (400D, 1 клас)
Основна палуба: 30 піддонів
Нижня палуба:
32 контейнера LD-1
Макс. вантажопідйомність: 112 630 кг
Основна палуба: 30 піддонів
Нижня палуба:
32 контейнера LD-1
Макс. вантажопідйомність: 112 760 кг
Довжина 70,6 м
Розмах крил 64,4 м
Площа крила 560 м²
Видовження 7,4
Висота 19,4 м
Експлуатаційна маса порожнього літака 178 800 кг 184 570 кг 178 800 кг 184 570 кг
Максимальна злітна вага 396 890 кг 412 775 кг 396 890 кг 412 775 кг
Крейсерська швидкість
на висоті 10 700 м
912 км/год 917 км/год 908 км/год
Максимальна швидкість
на висоті 10 700 м
988 км/год
Розбіг (максимальна злітна вага, SL, ISA) (3018 м) (3090 м) (3018 м)
Максимальна дальність 13 450 км 14 205 км 8230 км 9200 км
Максимальний запас палива 216 840 л 241 140 л 216 840 л
Двигуни (x 4) PW 4062
GE CF6-80C2B5F
RR RB211-524H
PW 4062
GE CF6-80C2B5F
PW 4062
GE CF6-80C2B5F
RR RB211-524H
PW 4062
GE CF6-80C2B5F
Тяга двигунів (x 4) 282 кН PW
276 кН GE
265 кН RR
282 кН PW
276 кН GE
282 кН PW
276 кН GE
265 кН RR
282 кН PW
276 кН GE

Джерела: Технічні характеристики 747-400[47], Схема розміщення 747-400/-400ER на пероні[48], Peter Gilchrist[49].(англ.)

Аварії та надзвичайні випадкиРедагувати

За всю історію експлуатації Boeing 747-400 в результаті авіакатастроф було втрачено 7 літаків — 3 вантажних і 4 пасажирських. В ході цих подій загинули 94 людини. Три літака було виведено з експлуатації без людських жертв[50].

Великі аварії та надзвичайні випадки
  • 4 листопада 1993 р. рейс 605 авіакомпанії China Airlines з Тайбею в Гонконг приземлився в 640 м від торця смуги при боковому вітрі 20 вузлів (з поривами до 38). В поєднанні з відключеною системою автоматичного гальмування і прибраними повітряними гальмами, ручне гальмування і реверс тяги виявились недостатніми для запобігання скочування літака в бухту Вікторія. Ніхто серйозно не постраждав, однак це був перший випадок втрати літака моделі 747-400[51].
  • 23 липня 1999 р. був захоплений літак 747-400D авіакомпанії All Nippon Airways, що прямував рейсом 61 з Токіо в аеропорт м. Тітосе неподалік від Саппоро. Захоплювач вбив пілота, але іншим членам екіпажу вдалося зв'язати його, і літак зміг успішно повернутися в аеропорт, з якого вилетів[52].
  • 31 жовтня 2000 р. літак 747-400 авіакомпанії Singapore Airlines, що прямував рейсом 006 з Сінгапура в Лос-Анджелес через Тайбей, врізався в будівельну техніку під час спроби зльоту із закритої ЗПС аеропорту Чан-Кайші[en], загорівся і був зруйнований; загинули 79 пасажирів і чотири члени екіпажу[53].
  • 31 січня 2001 р. літак 747-400D авіакомпанії Japan Airlines, який прямував рейсом 907 з Токіо в м. Наха ледь уникнув зіткнення з літаком DC-10 тієї ж авіакомпанії. Пілот 747 несподівано різко знизився і пройшов дуже близько до авіалайнера[54].
  • 12 березня 2003 р. літак Boeing 747-412 авіакомпанії Singapore Airlines, що прямував рейсом SQ286 з Окленду в Сінгапур, сильно вдарився хвостом об ЗПС під час зльоту, що викликало значні пошкодження хвостової секції авіалайнера. Літак успішно повернувся в аеропорт вильоту[55].
  • 25 липня 2008 р. літак 747-400 авіакомпанії Qantas, що прямував рейсом 30 з Гонконгу в Мельбурн, здійснив аварійну посадку в аеропорту Маніли з пробоїною в фюзеляжі попереду правого крила; літак втратив частину обшивки. Ніхто не постраждав[56][57]. Після виключення тероризму як причини події влада розглянула можливість вибуху одного з балонів системи аварійної подачі кисню[58]. У звіті Австралійського бюро безпеки на транспорті ця версія була підтверджена як причина події[59].
  • 21 січня 2010 р. літак 747-400 авіакомпанії Cargolux (бортовий номер LX-OCV), що прямував рейсом 7933, під час посадки в Люксембургу зіткнувся з автомобілем. Мінівен отримав значні пошкодження, у літака була пошкоджена покришка. Було проведено три розслідування даної події[60].
  • 3 вересня 2010 р. вантажний 747-400 авіакомпанії UPS Airlines, що прямував рейсом 6 з Дубаю в Кельн з двома членами екіпажу на борту, розбився приблизно через 25 хвилин після зльоту. Екіпаж оголосив тривогу, скоріш за все, у зв'язку із пожежею на борту. Через сильне задимлення в кабіні екіпаж не міг бачити прилади. Після невдалої спроби приземлитись літак зіткнувся із землею. Обидва пілоти загинули[61][62].
  • 29 квітня 2013 р. вантажний 747-400 авіакомпанії National Airlines розбився[en] на авіабазі Баграм в 50 кілометрах від Кабулу[63].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в «747-400 passenger jet is no more» (англ.). Seattle PI. 17 березня 2007. Процитовано 27 вересня 2013. (англ.)
  2. "Last 747-400 leaves the factory" (англ.). Flight Blogger. 17 квітня 2009. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. (англ.)
  3. а б Boeing Commercial Airplanes prices (англ.). Boeing. Архів оригіналу за 30 грудня 2010. (англ.)
  4. а б в Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою 747_O_D_summ не вказано текст
  5. а б Kingsley-Jones, Max (22 грудня 2009). Chapter closes as Boeing finally delivers last of original 747s (англ.). Flight International. Архів оригіналу за 21 березня 2010. Процитовано 4 жовтня 2013. (англ.)
  6. Dorr, 2002, с. 22.
  7. Norris, Wagner, 1999, с. 16-17.
  8. а б The Boeing 747-300 (англ.). Airliners.net. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 5 жовтня 2013. (англ.)
  9. а б в г д е Norris, Wagner, 1999, с. 74.
  10. Dorr, 2002, с. 23.
  11. Dorr, 2002, с. 24.
  12. а б Dorr, 2002, с. 25.
  13. а б Norris, Wagner, 1999, с. 79.
  14. Norris, Wagner, 1999, с. 79-81.
  15. Boeing 747 Production List (англ.). Planespotters.net. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. Процитовано 13 листопада 2013. (англ.)
  16. Norris, Wagner, 1999, с. 75-77.
  17. Norris, Wagner, 1999, с. 82-83.
  18. Dorr, 2002, с. 35-36.
  19. Norris, Wagner, 1999, с. 81-85.
  20. Norris, Wagner, 1999, с. 83.
  21. а б в г Dorr, 2002, с. 26-27.
  22. а б в г д About the 747 Family Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine., Boeing, retrieved June 12, 2006.(англ.)
  23. Bettina Wassener (30 грудня 2008). Airline Flies a 747 on Fuel From a Plant (англ.). New York Times on-line edition. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 5 жовтня 2013. (англ.)
  24. Matt Loewy (20 грудня 2009). Picture of the Boeing 747-438 aircraft (англ.). Airliners.net. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  25. David Parker Brown (12 січня 2010). Fun With Photos: 5 Engines on a Qantas Boeing 747-300 (англ.). Airline Reporter. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
  26. Steve Ruttley (20 жовтня 2002). Picture of the Boeing 747-438 aircraft (англ.). Airliners.net. Архів оригіналу за 12 серпня 2015. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  27. Boeing Aircraft Take Qantas Further. The Qantas Story (англ.). Qantas.com.au. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 10 жовтня 2013. (англ.)
  28. Ben Wang (27 березня 2007). Switch shuts passenger line (англ.). Flight International. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  29. Boeing, Cathay Pacific Airways Celebrate First 747-400ERF Delivery. Boeing Commercial Airplanes press release (англ.). Boeing. 26 травня 2008. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  30. Lunsford, J. L. (8 січня 2007). Ugly in the Air: Boeing's New Plane Gets Gawks, Stares (англ.). The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  31. а б Boeing's 747 Large Cargo Freighter Development on Plan. Boeing Commercial Airplanes press release. Boeing. 22 лютого 2005. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 8 жовтня 2013. (англ.)
  32. Boeing Selects EGAT for 747 Large Cargo Freighter Modifications. Boeing Commercial Airplanes press release (англ.). Boeing. 2005-0218. Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  33. а б 747 Dreamlifter fact sheet (англ.). Boeing. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  34. Boeing 7E7 Will Use Air Transport for Component Delivery. Boeing Commercial Airplanes press release (англ.). Boeing. 13 жовтня 2003. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  35. John A. Tirpak (1996-02). Airlift Moves Up and Out (англ.). Air Force Magazine. Архів оригіналу за 9 лютого 2011. Процитовано 11 жовтня 2013. (англ.)
  36. World Airliner Census 2013 (pdf). Flightglobal Insight (англ.). Flight International. August 2013. с. P. 14. Процитовано 13 жовтня 2013. (англ.)
  37. Abu Dhabi Amiri Flight Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 27 червня 2013. Архів оригіналу за 1 вересня 2014. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  38. Bahrain Royal Flight Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  39. ADubai Air Wing / Royal Flight Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 2 грудня 2010. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  40. Brunei Government Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 2 вересня 2013. Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  41. Saudi Arabian Government Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 20 вересня 2013. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  42. Japan Air Self-Defence Force (JASDF) Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 2 травня 2012. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  43. Kingdom Aircraft II LLC Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 19 січня 2011. Архів оригіналу за 17 липня 2015. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  44. Yunjin Lee - Korea Aero Photos (October 2013). South Korea - Air Force Boeing 747-4B5 (англ.). Airliners.net. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 жовтня 2013. (англ.)
  45. Royal Flight of Oman Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 1 лютого 2013. Архів оригіналу за 27 серпня 2015. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  46. USAF United States Air Force Fleet Details and History (англ.). Planespotters.net. 18 вересня 2013. Архів оригіналу за 22 серпня 2015. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  47. 747 Family Technical Information (англ.). Boeing. Retrieved December 16, 2007. Архів оригіналу за 16 липня 2017. Процитовано 17 жовтня 2013. (англ.)
  48. 747-400/-400ER Airplane Characteristics for Airport Planning (англ.). Boeing. December 2002. Архів оригіналу за 24 жовтня 2014. Процитовано 17 жовтня 2013. (англ.)
  49. Gilchrist, Peter (1998). Boeing 747-400 (англ.). Osceola, WI: Motorbooks International. ISBN 0760306168. Архів оригіналу за 24 січня 2019. Процитовано 17 жовтня 2013. 
  50. Boeing 747. Database (англ.). Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 30 березня 2015. Процитовано 25 жовтня 2013. (англ.)
  51. Report on the accident to Boeing 747-409B B-165 at Hong Kong International Airport on 4 November 1993 (pdf). AAR 1-95 (англ.). CAD Hong Kong. 1995-08. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 18 жовтня 2013. (англ.)
  52. Juliet Hindell (23 липня 1999). World: Asia-Pacific Japanese hijacker kills pilot (англ.). BBC News. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2013. (англ.)
  53. Crashed on a partially closed runway during takeoff Singapore Airlines Flight 006 Boeing 747-400, 9V-SPK CKS Airport, Taoyuan, Taiwan October 31, 2000 (pdf). ASCAAR-02-04-001 (англ.). Aviation Safety Council, Taiwan, Republic of China. 2002. Архів оригіналу за 28 листопада 2007. Процитовано 18 жовтня 2013. (англ.)
  54. Hioroaki Tomita (12 червня 2005). Accident Investigation to a Near Mid-Air Collision (pdf). Investigator-General ARAIC, JAPAN (англ.). Queenstown NZ: ASASI. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 19 жовтня 2013. (англ.)
  55. Chris Norton (13 березня 2003). Accident Photo:Singapore Airlines Boeing 747-412 flight SQ286 (англ.). AirDisaster.Com. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013. (англ.)
  56. Tim Johnston (28 липня 2008). Officials Ask Qantas to Inspect Oxygen Canisters (англ.). New York Times. Архів оригіналу за 4 лютого 2016. Процитовано 22 жовтня 2013. (англ.)
  57. Robert Wall (25 липня 2008). Qantas 747 Loses Part of Fuselage Part (англ.). Aviation Week. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 22 жовтня 2013. (англ.)
  58. Jim Spellman (27 липня 2008). Experts think oxygen bottle ripped hole in jet (англ.). CNN. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 22 жовтня 2013. (англ.)
  59. Aviation safety investigations & reports (22 листопада 2010). Oxygen cylinder failure and depressurisation - 475 km north-west of Manila, Philippines, 25 July 2008, Boeing 747-438, VH-OJK. AO-2008-053 (англ.). ATSB. Архів оригіналу за 16 вересня 2009. Процитовано 22 жовтня 2013. (англ.)
  60. Simon Hradecky (21 січня 2010). Incident: Cargolux B744 at Luxemburg on Jan 21st 2010, touched van on runway during landing (англ.). Aviation Herald. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  61. UPS names 2 who died in Dubai crash UPS names 2 dead in Dubai 747 crash (англ.). Архів оригіналу за 27 вересня 2012. (англ.)
  62. N571UP Accident description (англ.). Aviation Safety Network. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)
  63. NTSB Office of Public Affairs (30 квітня 2013). NTSB to assist Afghan authorities with investigation into Bagram cargo plane crash. NTSB Press Release (англ.). National Transportation Safety Board. Архів оригіналу за 3 травня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013. (англ.)

ЛітератураРедагувати

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати