Вікіпедія

Біллі Айліш

американська співачка та авторка пісень
(Перенаправлено з Billie Eilish)

Біллі Айліш Па́йрат Бейрд О'Ко́ннелл[8][9][10] (англ. Billie Eilish Pirate Baird O'Connell, 18 грудня 2001(20011218), Лос-Анджелес) — американська співачка, авторка пісень, музикантка, активістка за права тварин. Лауреатка дев'яти премій «Греммі» (загалом 32 номінації)[11], трьох MTV Video Music Awards та по п'ять Brit Awards і American Music Awards, престижних кінопремій за найкращі пісні фільмів — два «Золотих глобуси» («007: Не час помирати», 2022, та «Барбі», 2024) і два «Оскари» («007: Не час помирати», 2022; «Барбі», 2024). Наймолодша лауреатка в історії Греммі та друга з людей, що отримали всі чотири головні нагороди, — «Найкраща нова виконавиця», «Запис року», «Альбом року» та «Пісня року».

Біллі Айліш
англ. Billie Eilish
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яДжессіка Айліш Пайрат Бейрд О'Коннелл
Billie Eilish Pirate Baird O'Connell
Дата народження18 грудня 2001(2001-12-18)[1][2][3] (23 роки)
Місце народженняЛос-Анджелес, Каліфорнія, США
Роки активності2015 - наш час
ГромадянствоСША
НаціональністьАмериканка
ПрофесіяСпівачка, авторка пісень
Співацький голоссопрано[4]
Інструментигітара, укулеле, клавішні
ЖанрЕлектропоп, інді-поп
Magnum opusWhen We All Fall Asleep, Where Do We Go?[5], Bad Guy, Happier Than Ever і What Was I Made For?
ПсевдонімиBillie Eilish
ЛейблDarkroom, Interscope
НагородиСписок нагород й номінацій, отриманих Біллі Айліш
БатькоPatrick O'Connelld[6][7]
МатиMaggie Bairdd
Брати, сестриФіннеас О'Коннелл
Автограф
billieeilish.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Заявила про себе у кінці 2015 року дебютним синглом «Ocean Eyes ». 29 березня 2019 року випустила перший студійний альбом «When We All Fall Asleep, Where Do We Go?», який очолив американський Billboard 200 і британський UK Albums Chart хіт-паради[12], а сингл «Bad Guy» опинився на першому місці в Billboard Hot 100[13][14] США. Він став першим чарт-топером співачки, а сама Айліш стала першою людиною, народженою в XXI столітті, якій вдалося очолити Hot 100[15]. У 2020 році вона записала пісню «No Time To Die», яка стала саундтреком до однойменного фільму про Джеймса Бонда. У 2024 році отримала «Греммі» за виконання пісні року[16] «What Was I Made For?», саундтреку з номінанта на «Оскар», фільму «Барбі» (2023)[17].

Життєпис

ред.

Народилася 18 грудня 2001 року в Лос-Анджелесі у родині акторки і викладачки Меггі Бейрд та актора Патріка О'Коннелла. Має ірландське та шотландське походження[18]. Виросла у Гайленд-Парку. Її брат Фіннеас теж займається музикою й має власний гурт[19].

Айліш здобула домашню освіту й 8-річною приєдналася до Лос-Анджелеського дитячого хору[19], де навчалася технікам співу. Першу пісню записала в 11 років[20]. Текст був про зомбі-апокаліпсис, натхненний телесеріалом «Ходячі мерці»[21]. Також Айліш пройшла кілька акторських прослуховувань, які не вподобала. Проте їй припало до душі записувати фонові діалоги для сцен у натовпі: таким чином вона працювала над фільмами «Щоденник слабака», «Рамона і Бізус» та «Люди Ікс».

Довгий час Айліш займалася танцями, але у січні 2016 року зазнала травми[22], яка назавжди перервала її танцювальну кар'єру.

До 2019 року Айліш жила разом з батьками у районі Гайленд-Парк, Лос-Анджелес. Пізніше переїхала[23]. У 2021 році вона повідомила, що досі проводить багато ночей у своїй дитячій спальні, щоб частіше бути поряд з батьками.

Має синдром Туретта, синестезію та досвід депресії[24]. Співачка планувала самогубство, якому, за її словами, запобіг її друг, покійний американський співак XXXTentacion[25].

Айліш була у стосунках із репером Брендоном Адамсом, який виступає під псевдонімом 7:AMP[26]. Потім Біллі зустрічалася з актором Меттью Тайлером Ворсом з 2021 по 2022 рік. З жовтня 2022 року по травень 2023 року вона зустрічалася зі співаком Джессі Резерфордом. В інтерв'ю Variety 2023 року Айліш розповіла, що її «фізично приваблюють» дівчата. Пізніше вона повідомила в Інстаграмі, що їй подобаються хлопці та дівчата.

Музична кар'єра

ред.

Айліш має сопрано[27]. Ейвері Стоун з Noisey назвав її вокал неземним, а Мора Джонстон з Rolling Stone порівняла його з шепотом[28][29]. Музичний критик Роберт Крістгау написав, що «хоча Айліш є музично та комерційно — попсовою, але вона також нагадує, наскільки „аморфним“ став поп»[30]. Музика Біллі Айліш написана в таких стилях, як поп[31], дарк-поп[32], електропоп, емо-поп[33], експериментальний поп[34], гот-поп[35], інді-поп та альт-поп[36][37].

Айліш хотіла режисувати власні відеокліпи ще з 14 років, але спочатку їй не давали такої можливості через відсутність досвіду[38]. У 2019 році вона дебютувала як режисерка кліпом на пісню «xanny»[39].

Біллі Айліш росла, слухаючи The Beatles, Джастіна Бібера, Green Day, Arctic Monkeys, Linkin Park та Лану Дель Рей[40]. Хіп-хоп — її найулюбленіший жанр[27], а на початок її власної кар'єри досить сильно вплинула пісня «Runaway» норвезької співачки Аврори[41]. Також вона назвала Tyler, The Creator, Дональда Гловера та Авріл Лавінь як тих, хто справляє найбільший вплив на її музику. В ЗМІ її часто порівнювали з Авріл Лавін, Lorde та Ланою Дель Рей, та, за словами Айліш, вона не хоче, щоб її порівнювали з останньою, заявивши[42]: «Лана Дель Рей зробила свій бренд та стиль настільки досконалим, що вона не повинна цього навіть чути». Айліш також назвала Ріанну натхненням для вибору стилю після того, як під час вступної промови вона назвала моду своїм «захисним механізмом»[43]. За словами співачки, альбом Аріани Ґранде «Thank U, Next» надихнув її продовжувати займатися музикою[44].

Біллі Айліш пише музику та виступає на концертах разом зі своїм братом Фіннеасом[45]. Айліш повідомляла, що деякі пісні засновані на їхньому досвіді. Фіннеас розповів, що пишучи музику для сестри, він прагне робити це так, щоб Біллі подобалося її виконувати[46].

2015-2018: Перші сингли, Don't Smile at Me

ред.

У 2015 році 13-річна Айліш почала працювати над створенням пісень з братом, який на той час кілька років займався створенням музики й мав гурт[47]. Перші пісні, які вони записали, називалися «She's Broken» і «Fingers Crossed»[48]:

  Над першими піснями, які ми записали, ми працювали не разом. Він написав пісню «She's Broken», а я «Fingers Crossed». Ми записали їх і виклали на SoundCloud просто для розваги.  

18 листопада 2015 року Айліш випустила пісню, написану, спродюсовану і змікшовану Фіннеасом, який спочатку писав її для свого гурту The Slightlys, але зрозумів, що вона краще підходить для вокалу Біллі[49][50]. Він дав їй цю пісню, коли її вчитель танців Фред Діас попросив їх написати пісню для хореографії. Вони завантажили пісню на SoundCloud, щоб Фред мав змогу скачати її[51]. За 2 тижні пісню прослухали кілька сотень тисяч разів, і менеджер Фіннеаса Денні Рукасін зв'язався з ним, щоб обговорити потенціал Біллі. На його думку, з допомогою брата вона могла б досягти великого успіху[52]. У січні 2016 року Фіннеас і Денні Рукасін уклали угоду, в результаті якої Айліш підписала контракт з Apple Music та A&R компанією Platoon, що спеціалізується на просуванні митців-початківців до укладення контракту з великими лейблами[53].

24 березня 2016 року на офіційному YouTube каналі Біллі Аййлиш вийшов відеокліп на «Ocean Eyes», зрежисований Меганом Томпсоном[54].

23 червня 2016 року Біллі й Фіннеас випустили пісню «Six Feet Under» на SoundCloud[55]. Саморобний відеокліп вийшов 30 червня, його зрежисувала сама Біллі, а змонтувала її мати Меггі Берд[56].

 
Айліш виступає в серпні 2017 року.

У серпні Айліш за сприяння Джастіна Люблінера, який помітив її талант, підписала контракт з Darkroom і Interscope Records[57]. Darkroom і Interscope Records перевидали «Six Feet Under» і «Ocean Eyes» на стримінгові платформи 17 та 18 листопада 2016 року відповідно. 14 січня 2017 року Айліш випустила мікстейп з чотирма реміксами на «Ocean Eyes» від Astronomyy, Blackbear, Goldhouse та Cautious Clay, а також мікстейп з чотирма реміксами на «Six Feet Under» від Blu J, Gazzo, Je та Aire Atlantica[58][59].

24 лютого Айліш випустила пісню «Bellyache», а 22 березня на неї вийшов відеокліп. 30 березня вийшла пісня «Bored», що увійшла до саундтреку серіалу «13 причин чому» від Netflix, а відеокліп до пісні вийшов 26 червня[60]. 30 червня 2017 року Айліш випустила пісню «Watch», а 14 липня — пісню «Copycat», і оголосила про випуск дебютного мініальбому «Don't Smile at Me», який вийшов 11 серпня[61]. Мініальбом дебютував на 14 місці в U.S. Billboard 200[62]. У жовтні Біллі Айліш вирушила в однойменний тур. 10 листопада вона випустила пісню «Bitches Broken Hearts».

У лютому 2018 року співачка вирушила до свого другого хедлайнерського туру «Where's My Mind Tour», який завершила у квітні[63]. Айліш співпрацювала з Халідом над піснею «Lovely», яка вийшла 19 квітня 2018 року і увійшла до саундтреку другого сезону «13 причин чому»[64].

У липні Айліш випустила пісню «you should see me in a crown», і того ж місяця виступила на Mo Pop Festival[65]. 17 жовтня вийшла пісня «when the party's over», того ж дня Айліш записала інтерв'ю з Vanity Fair «73 питання». Це інтерв'ю входить до серії інтерв'ю з Айліш, що є своєрідною капсулою часу, яка демонструє зростання і її як особистості, і її популярності[66]. Того ж місяця вона підписала контракт із Next Management на рекламу косметики. У листопаді Айліш була включена до списку Forbes 30 Under 30 2018 року.

 
Біллі Айліш виступає на фестивалі Pukkelpop, 2019

На початку січня 2019 року мініальбом «Don't Smile at Me» досяг позначки 1 мільярд потоків на Spotify, таким чином Біллі Айліш стала наймолодшою з артистів, що досягли 1 мільярда потоків на платформі[67]. Того ж місяця вона випустила пісню «When I Was Older», натхненну фільмом «Рома». Пісня увійшла до альбому-компіляції «Music Inspired by the Film Roma»[68]. У лютому Айліш разом з YouTube випустила документальний мінісеріал «A Snippet Into Billie's Mind» (укр. Уривок зі Свідомості Біллі)[69].

 
Айліш у 2019 році

2019-2020: When We All Fall Asleep, Where Do We Go?

ред.

Дебютний альбом Айліш «When We All Fall Asleep, Where Do We Go?» вийшов 29 березня 2019 року[70] і дебютував на вершині Billboard 200, а також у чарті альбомів Великої Британії, зробивши Біллі Айліш першою виконавицею, що народилася у ХХІ столітті, альбом якої потрапив на перше місце у чартах США, а також наймолодшою жінкою, альбом якої потрапив на перше місце у чартах Великої Британії. Після дебюту альбому, Біллі побила рекорд за кількістю пісень, що одночасно потрапили у чарт Hot 100, серед виконавиць-жінок[71].

Сингл «bad guy» вийшов разом з альбомом. Ремікс на пісню за участю Джастіна Бібера випущено у липні 2019 року. В серпні «bad guy» сягнула першого місця у чарті США, завершивши рекордне 19-тижневе перебування там пісні «Old Town Road» репера Lil Nas X[72].

У квітні 2019 року на фестивалі Коачелла у підтримку альбому Айліш розпочала тур «When We All Fall Asleep Tour», який закінчила 17 листопада 2019 року в Мехіко[73]. 27 вересня 2019 року вона анонсувала світовий тур «Where Do We Go? World Tour», який повинний був початися 9 березня 2020 року в Маямі і закінчитися 27 липня у Лондоні, але низку дат було перенесено через пандемію COVID-19[74].

13 листопада 2019 року Айліш випустила пісню «everything i wanted». 20 листопада Біллі Айліш номінована на 6 премій «Греммі», включаючи «Запис року», «Пісня року» за пісню «bad guy», а також «Альбом року» та «Найкращий новий виконавець». У 17 років вона стала наймолодшою виконавицею, номінованою відразу у 4 категоріях[75]. Того ж місяця Айліш була визнана Жінкою року за версією Billboard[76].

14 січня 2020 року Айліш оголошено виконавицею головного саундтреку до 25-ї частини кінофраншизи про Джеймса Бонда «Не час помирати» (англ. No Time To Die)[77]. Незабаром після цього її однойменна пісня стала другою піснею на тему Бонда, що очолила британські чарти, та першою темою Бонда, яку виконує жінка[78]. Це була перша пісня Айліш, що очолила чарт Великої Британії. На 62-й церемонії вручення премії Греммі вона стала наймолодшою людиною та першою жінкою, що перемогла у всіх чотирьох головних номінаціях Греммі — «Найкращий новий артист», «Запис року», «Пісня року» та «Альбом року» — одного і того самого року.

30 липня 2020 року Айліш випустила пісню «my future» разом з анімаційним відео[79]. Пісня також є першим синглом з альбому «Happier Than Ever». У 2020 році співачка стала наймолодшою людиною в списку «Forbes Celebrity 100» з доходом в 53 мільйони доларів[80].

У вересні Айліш випустила колекцію фірмових укулеле разом із Fender[81]. 12 листопада вона випустила другий сингл з альбому «Happier Than Ever» під назвою «Therefore I Am» разом з відеокліпом[82].

 
Айліш на концерті ALTer EGO, січень 2020
  • 18 жовтня 2020 року Айліш дала четверте інтерв'ю в серії інтерв'ю для Vanity Fair, в якому сказала, що працює «над шістнадцятьма новими піснями, і любить кожну з них», розповівши про новий майбутній музичний проєкт, яким став її другий студійний альбом «Happier Than Ever»[83].

У січні 2021 року Айліш разом з Розалією випустила пісню «Lo Vas a Olvidar» (ісп. Ти забудеш про це). Пісня увійшла у саундтрек до серіалу Ейфорія від HBO[84]. 26 лютого вийшов документальний фільм про Айліш і її життя «Біллі Айліш: Трохи розмитий світ». Фільм отримав високу оцінку критики і фанів за детальний погляд на приватне життя співачки у період її сходження до слави[85]. На 63-й церемонії Греммі Айліш отримала премії за «Найкращу пісню, написану для візуальних медіа» (за тему Бонда) та «Запис року» за пісню 2019-го року «everything i wanted»[86]. У своїй промові за «Запис року» Айліш сказала, що реперка Megan Thee Stallion заслужила перемогу, але все ж подякувала своїм шанувальникам і брату.

2020-2023: Happier Than Ever, Guitar Songs

ред.

27 квітня 2021 року в своєму інстаграмі Айліш повідомила, що випустить другий студійний альбом «Happier Than Ever» 30 липня 2021 року. В пості також була показана обкладинка і трекліст з 16-ти пісень.

Альбом вийшов у різних форматах: у вигляді вінілу та касет різних кольорів[87]. Виходу передували п'ять синглів: «My Future», «Therefore I Am», «Your Power»[88], «Lost Cause»[89] і «NDA»[90]. Для подальшого просування альбому Айліш працювала з Disney над концертним фільмом «Happier Than Ever: A Love Letter to Los Angeles», що вийшов у вересні 2021 року[91][92], і вирушила у світове турне «Happier Than Ever», яке розпочалося в лютому 2022 року[93].

У червні 2021 року Біллі Айліш розкритували за відео, в якому вона вимовляє антиазіатське слово «chink» під час виконання пісні «Fish» виконавця Tyler, The Creator[94]. Співачку також звинували у квірбейтингу[95] після того, як вона написала «i love girls» для реклами відеокліпу «Lost Cause»[96]. 22 червня в Інстаграмі Айліш вибачилася за використання слова «chink» і сказала, що тоді їй було лише 13–14 років і вона не знала, що це принизливий вираз. В інтерв'ю в липні 2021 року вона згадувала[97]: «Тоді я сказала так багато речей, з якими я зараз абсолютно не згодна».

2 грудня 2021 року Айліш анонсувала екологічну вінілову версію «Happier Than Ever», яка вийшла обмеженим тиражем, виготовленим з перероблених вінілових обрізків. Версія була доступна лише в магазинах Gucci по всьому світу і включала наклейки для нігтів, розроблені креативним директором бренду Алессандро Мікеле.[98]

Протягом 2022 року Айліш була хедлайнеркою фестивалю Гластонбері, де стала наймолодшим хедлайнером понині[99], та музичного фестивалю Коачелла. Того ж року вийшов мультфільм Pixar «Я — панда», для якого Айліш з братом написали три пісні: «Nobody Like U», «U Know What's Up» і «1 True Love»[100].

У червні 2022 року під час виступу в Манчестері співачка представила пісню «TV»[101]. 21 липня вона несподівано випустила двотрековий мініальбом «Guitar Songs», який включає «TV» та «30th»[102]. Айліш пояснила рішення несподівано випустити EP в інтерв'ю з Лоу. Вона сказала, що, попри роботу над третім студійним альбомом, вона відмовилася чекати, щоб включити «TV» і «The 30th» в треклист. Вона хотіла якнайшвидше поширити меседжі цих робіт своїм фанам: «Ці пісні справді актуальні для мене, і це пісні, які я хочу сказати прямо зараз».[103] Айліш також втомилася від важкої, традиційної реклами прийдешньої музики. Вона хотіла випускати пісні, як створювала на початку кар'єри, переглядаючи їх для фанів на живих концертах, а потім випускати без особливого маркетингу.[104][105][106]

2024: Hit Me Hard and Soft

ред.

8 квітня 2024 року Айліш анонсувала свій третій студійний альбом Hit Me Hard and Soft, реліз якого заплановано на 17 травня 2024 року[107][108].

Мистецький образ

ред.

Більшість уваги ЗМІ зосереджували навколо стилю вбрання Айліш, який переважно складався з мішкуватих (англ. oversize) речей[109][110]. У 2017 році співачка заявила, що їй подобається одягатися поза зоною комфорту, щоб привертати увагу всіх навколо[111], прагнучи виглядати «так, щоб запам'ятовувалося всім»[112][113].

У травні 2019 року Айліш з'явилася у рекламі Calvin Klein, де повідомила, що обирає мішкуватий одяг, щоб люди не засуджували її тіло[114]. У березні 2020 року на концерті у Маямі, в рамках туру «Where Do We Go? Tour», відбулася прем'єра короткометражного фільму «Not My Responsibility» (укр. Не моя відповідальність), у якому співачка розповіла історію сорому за своє тіло[115]. «Not My Responsibility» було завантажено на ютуб-канал Айліш у травні 2020 року.

 
Айліш на балу Met Gala 2021

У 2021 році Айліш з'явилася на обкладинці червневого видання журналу Vogue. На фотосесії Крейга МакДіна вона була одягнена у спідню білизну, особливу увагу було приділено корсетам[116]. Того ж року вона вперше з'явилася на Met Gala, у сукні від Оскара де ла Рента з умовою, що модний будинок назавжди припинить використовувати натуральне хутро[117]. Хоча сукня була натхненною оригінальною лялькою Барбі, модна критика відзначила подібність образу Айліш із Мерилін Монро, яка також носила сукню від Оскара де ла Рента на початку 1950-х[118].

Продукція та реклама

ред.

У квітні 2019 року Біллі Айліш випустила лінійку одягу в співпраці з Такасі Муракамі, натхненну її кліпом на «You should see me in a crown», також знятим і змонтованим Такасі[119]. Того ж місяця Айліш співпрацювала з Adobe Creative Cloud для серії рекламних роликів, а також для конкурсу малюнків у соціальних мережах, де бажаючі могли надіслати власну роботу з хештегом «#BILLIEXADOBE»[120].

У травні 2019 року Айліш з'явилася у рекламній кампанії Calvin Klein «#MyCalvins», а також у кампанії Ad Council «Seize the Awkward», серії рекламних роликів, спрямованих на інформування про психічне здоров'я[121][122]. У липні співпрацювала з лос-анджелеським брендом одягу Freak City для створення лінійки одягу. Того ж місяця виступила на вечері, організованій Chanel на острові Шелтер на честь відкриття яхт-клубу бренду[123].

Співпраця Айліш з компанією з виробництва одягу Siberia Hills викликала суперечки після того, як стало відомо, що компанія використала плагіат дизайну фан-арту персонажа Нозомі Тодзьо з аніме «Love Live!», намальованого художником Макото Курокава[124]. Пізніше бренд пояснив, що сама Айліш не знала про плагіат[125].

У листопаді 2021 року Біллі Айліш представила парфумерний бренд під назвою «Eilish»[126].

Політичні погляди та активізм

ред.

Біллі Айліш має історію політичної активності, зосереджуючись на обізнаності про зміну клімату, репродуктивних правах жінок, гендерній рівності та правах тварин.

Айліш виросла вегетаріанкою і регулярно виступає в соцмережах на захист прав тварин, у тому числі критикує молочну промисловість, використання шерсті та хутра[127]. У 2019 році вона отримала нагороду PETA «Найкращий голос за захист тварин»[128]. PETA назвала її «Людиною року» в 2021 році[129].

Біллі неодноразово говорила про права жінок [130]. Вона – прихильниця бодіпозитиву для жінок. Біллі написала та продюсувала короткометражний фільм 2020 року «Не моя відповідальність» як відповідь на хейт її тіла та подвійні стандарти щодо зовнішності жінок [131]. "Your Power", один із її синглів 2021 року, критикує сексуальну експлуатацію молодих жінок, насамперед чоловіками [132].

Під час фестивалю в Гластонбері 2022 року вона виконала пісню «Your Power», щоб засудити скасування справи Ро проти Вейда. Біллі включила посилання до скасування Ро проти Вейда в її треку 2022 року «TV», більшу частину якого вона написала після того, як чернетка судового рішення просочилася в Інтернет у травні.

У березні 2020 року Айліш закликала своїх шанувальників зареєструватися для голосування на президентських виборах 2020 року в США[133]. У серпні вона виступила на Демократичній національній конвенції 2020 року і оголосила про підтримку передвиборчої президентської кампанії Джо Байдена[134].

У листопаді 2021 року Айліш дозволила некомерційній організації CoralWatch використати її пісню «Ocean Eyes» у рамках кампанії в соціальних мережах для підвищення поінформованості про Великий бар'єрний риф Австралії[135].

Біллі Айлійш і Україна

Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, яке є частиною російсько-української війни, Біллі Айліш на одному з концертів підтримала українців і закликала людей зі всього світу поширювати інформацію про те, що зараз відбувається в Україні. Так зірка підтримала світовий рух «Stand Up For Ukraine». Наприкінці виступу співачка додала, що пісня «Your Power», яку вона присвятила українцям, є однією з її найулюбленіших. Вона про зловживання владою, яке може призвести до жахливих наслідків, а також символізує заклик до дії[136].

Дискографія

ред.
Докладніше: Дискографія Біллі Айліш

Альбоми

ред.

Мініальбоми

ред.

Тури

ред.

Як основна виконавиця

ред.
  • 2017 — Don't Smile at Me Tour
  • 2018 — Where's My Mind Tour
  • 2018—2019 — 1 by 1 Tour
  • 2019 — When We All Fall Asleep Tour
  • 2020 — Where Do We Go? World Tour
  • 2022 — Happier Than Ever, The World Tour

На розігріві

ред.

Фільмографія

ред.

Фільми

ред.
Рік Назва Роль Примітки
2020 Justin Bieber: Seasons Грає саму себе Документальний серіал
2020 Не моя відповідальність Грає саму себе Короткометражний фільм
2020 Coachella: 20 Years in the Desert Грає саму себе Документальний фільм
2021 Billie Eilish: The World's a Little Blurry Грає саму себе Документальний фільм
2021 Happier Than Ever: A Love Letter to Los Angeles Грає саму себе Концертний фільм

Телебачення

ред.
Рік Назва Роль Notes
2021 Saturday Night Live Грає саму себе (гість) Епізод: «Billie Eilish/Billie Eilish»
2022 Sesame Street Грає саму себе Епізод: «Elmo's Number Adventure»
2022 Сімпсони Короткометражний фільм: «When Billie Met Lisa»

Примітки

ред.
  1. ↑ Dutch Top 40
  2. ↑ Billie Eilish
  3. ↑ Library of Congress Library of Congress Name Authority File
  4. ↑ Discogs — 2000.
  5. ↑ https://www.irishpost.com/entertainment/six-things-never-knew-billie-eilishs-irish-roots-178063
  6. ↑ https://www.capitalfm.com/news/billie-eilish-finneas-oconnell-mum-dad-parents/
  7. ↑ Savage, Mark (15 липня 2017). Billie Eilish: Is she pop's best new hope?. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2017.
    — Hello Billie Eilish… Have I pronounced that right?
    — Yes! It's eye-lish, like eyelash with a lish.
    — Your family name is O'Connell, though, so is that a stage name?
    — It is my middle name. So I'm Bille Eilish Pirate Baird O'Connell.
  8. ↑ Воронько, Катерина (12 вересня 2019). Певица Билли Айлиш попала в Книгу рекордов Гиннеса 2020 года. Территория.ИНФО (ru-RU) . Процитовано 12 вересня 2019. Полное имя певицы — Билли Айлиш Пайрат Бэйрд О'Коннел. Проживает певица вместе со своими родителями в Хайленд-Парке ...[недоступне посилання з грудня 2021]
  9. ↑ Біллі Айліш потрапила до Книги рекордів Гіннеса – за що?. Офіційний сайт каналу 1+1 - 1plus1.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 12 вересня 2019. Ім'я американської співачки Біллі Айліш з'явилося на сторінках Книги рекордів Гіннеса.
  10. ↑ Billie Eilish | Artist | GRAMMY.com. grammy.com. Процитовано 5 лютого 2024.
  11. ↑ Apple: Billie Eilish’s record-breaking album shows why ‘pre-adds’ are now the new ‘pre-orders’. MBW (англ.). 21 березня 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. MBW can today reveal that Eilish’s album – When We All Fall Asleep, Where Do We Go? released on Darkroom/Interscope next week (March 29) – has already clocked up over 800,000 ‘pre-adds’ worldwide on Apple Music, shattering the all-time record on the service. ‘Pre-adds’ represent individual Apple Music subscribers voluntarily registering their interest in a full album ahead of its release, by scheduling its arrival on their personal account. According to Apple Music boss Oliver Schusser, the sheer volume of pre-adds for When We All Fall Asleep… not only shows the global potential of the record, but also indicates a sea change in how the music industry should monitor excitement around a yet-to-be-released album.
  12. ↑ Lil Nas X's 'Old Town Road' Leaps to No. 1 on Billboard Hot 100. Billboard. Архів оригіналу за 7 березня 2020. Процитовано 12 вересня 2019.
  13. ↑ Billie Eilish's Debut LP 'When We All Fall Asleep, Where Do We Go?' Has Arrived: Stream It Now. Billboard. Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  14. ↑ Billie Eilish's 'Bad Guy' Hits No. 1 on Billboard Hot 100, Dethroning Lil Nas X's 'Old Town Road' After Record 19 Weeks on Top. Billboard. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 12 вересня 2019.
  15. ↑ Freiman, Jordan (5 лютого 2024). Who won Grammys for 2024? See the full winners list here - CBS News. www.cbsnews.com (амер.). Процитовано 5 лютого 2024.
  16. ↑ 2024 GRAMMYs: Billie Eilish Performs An Ethereal Rendition Of "What Was I Made For?" | GRAMMY.com. grammy.com. Процитовано 5 лютого 2024.
  17. ↑ Power, Ed. An Interview with Billie Eilish: Pop's Ferocious New Enigma. Hotpress. Архів оригіналу за 8 листопада 2018. Процитовано 13 вересня 2019.
  18. ↑ а б Rosenzweig, Mathias (9 серпня 2016 6:20 PM). Meet Billie Eilish, Pop’s Next It Girl. Vogue (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 9 серпня 2016 6:20 PM.
  19. ↑ Rosenzweig, Mathias (9 серпня 2016 6:20 PM). Meet Billie Eilish, Pop’s Next It Girl. Vogue (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 9 серпня 2016 6:20 PM.
  20. ↑ Meet The 15-Year-Old Everyone Says Is Pop's Next Big Thing. Junkee (амер.). 19 вересня 2017. Процитовано 19 серпня 2022.
  21. ↑ Mathias Rosenzweig (9 серпня 2016). Meet Billie Eilish, Pop’s Next It Girl. Vogue (англ.). Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 27 листопада 2018.
  22. ↑ Spanos, Brittany; Spanos, Brittany (17 червня 2021). Billie Eilish and the Pursuit of Happiness. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 19 липня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  23. ↑ Billie Eilish on overcoming depression: “It’s the most freeing feeling to be able to come out of that shell”. NME (брит.). 9 грудня 2019. Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  24. ↑ Billie Eilish on XXXTENTACION “He didn’t think he was Human.” (укр.), архів оригіналу за 28 вересня 2021, процитовано 8 січня 2022
  25. ↑ February 27, Ally Mauch; Pm, 2021 03:30. Billie Eilish Opens Up About Her Split from Ex-Boyfriend Q: 'I Just Wasn't Happy'. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 18 червня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  26. ↑ а б SSENSE (21 лютого 2018). Don’t Ask Billie Eilish To Smile. ssense (англ.). Архів оригіналу за 10 квітня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  27. ↑ Watch Billie Eilish Set Fire to a Bad Relationship in New Video for "watch". www.vice.com (англ.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  28. ↑ Stone, Rolling; Stone, Rolling (28 липня 2017). 10 New Albums to Stream Now: Rolling Stone Editors' Picks. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  29. ↑ Robert Christgau Reviews Billie Eilish's Teen Goth Angst. www.vice.com (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  30. ↑ Lipshutz, Jason; Lipshutz, Jason (23 березня 2017). Billie Eilish Is Pop’s Most Impressive 15-Year-Old. Billboard (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  31. ↑ Moser, Monica (2 липня 2022). The Issue With Billie Eilish’s Darkness. Medium (англ.). Процитовано 19 серпня 2022.
  32. ↑ Chu, Carmen; Chu, Carmen (23 лютого 2019). Emo-Pop Princess Billie Eilish Wants You to Be 'Terrified'. BANG. (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  33. ↑ Fagen, Lucas (21 квітня 2019). Billie Eilish's Creepy, Crawly Pop. Hyperallergic (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  34. ↑ Steussy, Lauren (28 січня 2020). Billie Eilish headlines Firefly Fest after Grammys 2020 wins. New York Post. Процитовано 19 серпня 2022.
  35. ↑ Abrams, Margaret (15 липня 2019). New rising stars of indie pop to fill your summer playlist. Evening Standard (англ.). Процитовано 19 серпня 2022.
  36. ↑ Billie Eilish, Dermot Kennedy score Top 5 debuts on the Official Irish Singles Chart. www.officialcharts.com (англ.). Процитовано 19 серпня 2022.
  37. ↑ 'I never wanted a normal life': Billie Eilish, the Guardian artist of 2019. the Guardian (англ.). 19 грудня 2019. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  38. ↑ Nast, Condé (5 грудня 2019). Billie Eilish Directs Her New “xanny” Video: Watch. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  39. ↑ Billie Eilish, Pop's 15-Year-Old Prodigy, Relishes Being a Terrifying Teen. W Magazine (англ.). Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  40. ↑ Nast, Condé (31 травня 2018). Billie Eilish: The Young Upstart with Co-Signs from Lorde and Halsey. Vanity Fair (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  41. ↑ Billie Eilish Wants the Lana Del Rey Comparisons to Stop. PAPER (англ.). 10 квітня 2019. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  42. ↑ Billie Eilish Says She Uses Fashion As a 'Defense Mechanism'. Jezebel (амер.). 28 червня 2019. Процитовано 19 серпня 2022.
  43. ↑ ZEIT ONLINE | Lesen Sie zeit.de mit Werbung oder im PUR-Abo. Sie haben die Wahl. www.zeit.de. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022. [Архівовано 2022-01-08 у Wayback Machine.]
  44. ↑ Don't Wanna Be You: Billie Eilish Interviewed. Clash Magazine (англ.). Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  45. ↑ Pop Newcomer Billie Eilish Wants to Make Sure You Never Forget Her. PAPER (англ.). 16 березня 2017. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  46. ↑ Nast, Condé (24 лютого 2017). Meet Billie Eilish, the 15-Year-Old Musician Who's an Overnight Sensation. Teen Vogue (амер.). Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  47. ↑ Aswad, Jem; Aswad, Jem (4 грудня 2019). Billie Eilish and Her Brother and Co-Writer, Finneas, Get Deep About Their Music and What’s Next. Variety (амер.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  48. ↑ Nast, Condé (9 серпня 2016). Meet Billie Eilish, Pop’s Next It Girl. Vogue (амер.). Архів оригіналу за 29 травня 2019. Процитовано 7 січня 2022.
  49. ↑ Larocca, Callie Ahlgrim, Libby Torres, Claudia Willen, Courteney. Every Billie Eilish song, ranked. Insider (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  50. ↑ What do Billie Eilish and 'Once Upon a Time ... in Hollywood' have in common? A Montrose dance studio. Los Angeles Times (амер.). 24 січня 2020. Архів оригіналу за 1 жовтня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  51. ↑ Behind Billie Eilish: Meet the managers guiding the artist’s global success. Music Business Worldwide (амер.). 2 травня 2019. Архів оригіналу за 8 грудня 2019. Процитовано 7 січня 2022.
  52. ↑ Becoming Billie: How Apple Music and Spotify helped make Billie Eilish music’s new Gen Z superstar. The Music Network. 31 березня 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  53. ↑ Billie Eilish – “Ocean Eyes” Video (Stereogum Premiere). Stereogum (англ.). 23 березня 2016. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  54. ↑ V:Music First Listen: Billie Eilish, 'Six Feet Under'. Vanyaland (амер.). 23 червня 2016. Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  55. ↑ Spruch, Kirsten (12 грудня 2019). 10 Billie Eilish Songs Every Superfan Should Know. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  56. ↑ Hissong, Samantha. INTRODUCING JUSTIN LUBLINER. HITS Daily Double (англ.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  57. ↑ Ocean Eyes (The Remixes) - EP by Billie Eilish (брит.), 13 січня 2017, архів оригіналу за 7 січня 2022, процитовано 7 січня 2022
  58. ↑ Six Feet Under (The Remixes) - EP by Billie Eilish (амер.), 3 лютого 2017, архів оригіналу за 17 грудня 2019, процитовано 7 січня 2022
  59. ↑ Try the TIDAL Web Player. listen.tidal.com (англ.). Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  60. ↑ Smither, Tanis (11 серпня 2017). Billie Eilish releases lush debut EP "dont smile at me". EARMILK (амер.). Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  61. ↑ Billie Eilish. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  62. ↑ Engelman, Nicole (17 жовтня 2018). Billie Eilish Releases Haunting New Song ‘When The Party’s Over’: Listen. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  63. ↑ lovely - Single by Billie Eilish & Khalid (амер.), 19 квітня 2018, архів оригіналу за 5 червня 2019, процитовано 7 січня 2022
  64. ↑ Nifras, Jeremy. Mo Pop Festival: 2018 lineup & tix (Bon Iver, The National, St. Vincent, more). BrooklynVegan (англ.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  65. ↑ The Sabia Effect. Magazine (амер.). 24 грудня 2018. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 7 січня 2022. [Архівовано 2020-08-15 у Wayback Machine.]
  66. ↑ Is Billie Eilish Really That “Weird”?. BuzzFeed News (англ.). Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  67. ↑ Acevedo, Angelica (9 січня 2019). Billie Eilish Unleashes New Song ‘When I Was Older (Inspired By Roma)’: Listen. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  68. ↑ billie eilish, bury a friend, youtube, documentary. www.audacy.com (англ.). 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  69. ↑ Exposito, Suzy; Exposito, Suzy (29 березня 2019). Review: Billie Eilish's 'When We All Fall Asleep, Where Do We Go?' Is Noir Pop With Bite. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 29 березня 2019. Процитовано 7 січня 2022.
  70. ↑ Official Albums Chart: Billie Eilish holds on to Number 1. www.officialcharts.com (англ.). Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  71. ↑ Nast, Condé (19 серпня 2019). Billie Eilish Scores First No. 1 Single, Ending “Old Town Road”’s 19-Week Run. Pitchfork (амер.). Архів оригіналу за 21 березня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  72. ↑ Nast, Condé (15 квітня 2019). Billie Eilish Forgot Her Own Lyrics at Coachella But It Only Made Fans Love Her More. Teen Vogue (амер.). Архів оригіналу за 20 квітня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  73. ↑ Billie Eilish postpones remaining 'Where Do We Go?’ tour dates for 2020. NME (брит.). 13 травня 2020. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  74. ↑ Warner, Denise (20 листопада 2019). 2020 Grammy Nominees: The Complete List. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  75. ↑ Mamo, Heran (25 листопада 2019). Billie Eilish Is Billboard’s 2019 Woman of the Year. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  76. ↑ James Bond: Billie Eilish to provide No Time to Die theme. the Guardian (англ.). 14 січня 2020. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  77. ↑ Billie Eilish scores biggest opening week of all time for a Bond theme. www.officialcharts.com (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  78. ↑ Listen to Billie Eilish's stunning new single 'My Future'. NME (брит.). 30 липня 2020. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  79. ↑ Billie Eilish. Forbes (англ.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  80. ↑ Kaufman, Gil (8 вересня 2020). Billie Eilish Teams With Fender For a Signature Ukulele. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 7 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  81. ↑ Aniftos, Rania (9 листопада 2020). Billie Eilish Is Dropping a New Single in Just Days. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  82. ↑ Nast, Condé. Billie Eilish: Same Interview, The Fourth Year. Vanity Fair (амер.). Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 7 січня 2022.
  83. ↑ Flores, Griselda (19 січня 2021). Billie Eilish and Rosalía’s Highly Anticipated Collab ‘Lo Vas a Olvidar’ Is Dropping This Week. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 12 січня 2022. Процитовано 7 січня 2022.
  84. ↑ Billie Eilish: The World's a Little Blurry (англ.), архів оригіналу за 27 лютого 2021, процитовано 7 січня 2022
  85. ↑ Mier, Tomás; March 15, Nicholas Rice; Am, 2021 12:06. Billie Eilish Wins Record of the Year at 2021 Grammys — but Says Megan Thee Stallion Deserves Award. PEOPLE.com (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  86. ↑ Billie Eilish Shop. Архів оригіналу за 28 квітня 2021. Процитовано 7 січня 2022. [Архівовано 2021-04-28 у Wayback Machine.]
  87. ↑ Billie Eilish Drops Music Video to New Single 'Your Power' from Upcoming Second Album. Peoplemag (англ.). Процитовано 18 серпня 2022.
  88. ↑ McVey, Ciara (1 червня 2021). Billie Eilish Announces Her Next Single ‘Lost Cause’ & Music Video | Billboard News. Billboard (амер.). Процитовано 18 серпня 2022.
  89. ↑ Billie Eilish Releases Self-Directed Music Video for New Single 'NDA' from Forthcoming Album. Peoplemag (англ.). Процитовано 18 серпня 2022.
  90. ↑ Gardner, Chris; Gardner, Chris (30 серпня 2021). “It’s Scary and Mean Out There”: Billie Eilish on Ignoring Internet Comments Amid ‘Happier Than Ever’ Success. The Hollywood Reporter (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  91. ↑ Urbanek, Sydney; Urbanek, Sydney (7 вересня 2021). Billie Eilish Relearns Her Hometown and Herself in Disney+ Film ‘Happier Than Ever: A Love Letter to Los Angeles’. Billboard (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  92. ↑ Spanos, Brittany; Spanos, Brittany (4 лютого 2022). Opening Night of the First Billie Eilish Tour in Two Years Was Everything Fans Hoped For (Plus Rain). Rolling Stone (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  93. ↑ Whelan, Ella (23 червня 2021). Not even children are safe from cancel culture, as Billie Eilish just found out. The Telegraph (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 4 серпня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  94. ↑ Біллі Айліш звинуватили у квірбейтингу після кліпу на пісню Lost Cause. Wonderzine. 14 червня 2021. Процитовано 5 лютого 2024.
  95. ↑ Dazed (14 червня 2021). Billie Eilish has been accused of queerbaiting in her ‘Lost Cause’ video. Dazed (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  96. ↑ Lancaster, Brodie (16 липня 2021). Billie Eilish on her complicated relationship with the internet, the price of fame and the “new Billie”. Vogue Australia (англ.). Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 7 січня 2022.
  97. ↑ Gucci and Billie Eilish Release Limited-Edition 'Happier Than Ever' Vinyl Set. HYPEBEAST. 3 грудня 2021. Процитовано 19 серпня 2022.
  98. ↑ Glastonbury 2022: Billie Eilish to make history as youngest-ever headliner. BBC News (брит.). 24 червня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
  99. ↑ Acuna, Kirsten. Pixar sent Billie Eilish and Finneas O'Connell a boy band-inspired scrapbook to convince them to write music for their next animated movie, 'Turning Red'. Insider (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  100. ↑ Fuentes, Emily (9 червня 2022). Billie Eilish Debuts New Ballad ‘TV’ During Manchester Show | Billboard News. Billboard (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  101. ↑ Willman, Chris; Willman, Chris (21 липня 2022). Billie Eilish Releases Two New Acoustic Tracks, ‘TV’ and ‘The 30th,’ Under ‘Guitar Songs’ Umbrella. Variety (амер.). Процитовано 19 серпня 2022.
  102. ↑ Rettig, James (21 липня 2022). Billie Eilish – 'TV' & 'The 30th'. Stereogum (англ.). Архів оригіналу за 21 липня 2022. Процитовано 21 липня 2022.
  103. ↑ Billie Eilish teaches fans the exercises against anxiety attacks. TikToker.guru. 2 грудня 2022.
  104. ↑ Rowley, Glenn (25 липня 2022). Billie Eilish Confesses the Recording Studio Gives Her Anxiety: 'I Don't Enjoy It'. Billboard (magazine). Архів оригіналу за 1 серпня 2022. Процитовано 6 серпня 2022. {{cite magazine}}: Текст «Billboard» проігноровано (довідка)
  105. ↑ Rossignol, Derrick (21 липня 2022). Billie Eilish Explains Abandoning Traditional 'Build-Up' to Surprise-Release 'TV' and 'The 30th'. Uproxx (амер.). Архів оригіналу за 21 вересня 2022. Процитовано 19 жовтня 2022.
  106. ↑ Dailey, Hannah (8 квітня 2024). Billie Eilish Announces Third Album ‘Hit Me Hard and Soft’: Here’s When It Arrives. Billboard (амер.). Процитовано 8 квітня 2024.
  107. ↑ Martoccio, Angie (8 квітня 2024). The Wait Is Over: Billie Eilish Announces New Album 'Hit Me Hard and Soft'. Rolling Stone (амер.). Процитовано 8 квітня 2024.
  108. ↑ Konecky, Perri (26 вересня 2019). Billie Eilish's Style Is on a Whole Other Level, So Let's Give It Up For the Queen of Cool Comfort. POPSUGAR Fashion (амер.). Процитовано 8 січня 2022.
  109. ↑ Nast, Condé (14 липня 2019). 24 of Billie Eilish's Best Style Moments. Teen Vogue (амер.). Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  110. ↑ Gonzales, Erica (19 жовтня 2017). Billie Eilish Is a 15-Year-Old Pop Prodigy—And She's Intimidating as Hell. Harper's BAZAAR (амер.). Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  111. ↑ Billie Eilish: music's 'terrifying' teen It Girl. Stuff (англ.). 22 грудня 2018. Архів оригіналу за 5 лютого 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  112. ↑ Times, Decca Aitkenhead | The Sunday. Teen star Billie Eilish on therapy, her boyfriend and how fame has changed her (англ.). ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  113. ↑ Nast, Condé (11 травня 2019). Billie Eilish Wears Baggy Clothes So the World Doesn't Know "Everything" About Her. Teen Vogue (амер.). Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  114. ↑ Shaffer, Claire; Shaffer, Claire (10 березня 2020). Billie Eilish Addresses Body Shaming in Concert Interlude. Rolling Stone (амер.). Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  115. ↑ Nast, Condé (2 травня 2021). Billie Eilish Covers The June 2021 Issue Of British Vogue. British Vogue (брит.). Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  116. ↑ Billie Eilish wore Oscar de la Renta at the Met Gala under one condition: They stop using fur. www.cbsnews.com (амер.). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  117. ↑ Nast, Condé (13 вересня 2021). Billie Eilish’s Oscar de la Renta Met Gala Gown Is an Ode to Marilyn Monroe. Vogue (амер.). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  118. ↑ Takashi Murakami & Billie Eilish Release More Collaborative Merch. HYPEBEAST. 5 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  119. ↑ Price, Stephen (26 червня 2019). Billie Eilish x Adobe “Synesthesia” by Laundry. Motion design - STASH (англ.). Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  120. ↑ Penrose, Nerisha (9 травня 2019). Calvin Klein Debuts New #MyCalvins Campaign With Billie Eilish, Noah Centineo, and More. ELLE (амер.). Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  121. ↑ Billie Eilish Talks Mental Health In "Seize The Awkward" PSA. Stereogum (англ.). 23 травня 2019. Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  122. ↑ Nordstrom, Leigh; Nordstrom, Leigh (21 липня 2019). Billie Eilish Brings the Heat to Shelter Island With Chanel. WWD (амер.). Архів оригіналу за 17 квітня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  123. ↑ Love Live! Fans Angry Over New Billie Eilish Merch Allegedly Stealing Art. Anime (англ.). Архів оригіналу за 8 січня 2022. Процитовано 8 січня 2022.
  124. ↑ Billie Eilish's merch pulled off website after admitting to using stolen anime art. The Daily Dot (амер.). 11 серпня 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 8 січня 2022.
  125. ↑ Freund, Tatjana (20 жовтня 2021). Billie Eilish Is Launching Her First Fragrance and It Smells Like Christmas. ELLE (амер.). Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  126. ↑ Is Billie Eilish Vegan? Plus 10 Other Celebs You Didn't Know Were Plant-Based. finance.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 1 квітня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  127. ↑ Billie Eilish, Millie Bobby Brown Win Top Honors From PETA. PETA (амер.). 9 грудня 2019. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  128. ↑ Widjojo, Conchita; Widjojo, Conchita (1 грудня 2021). Billie Eilish Named PETA’s Person of the Year for 2021. WWD (амер.). Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  129. ↑ 2021 VMAs: Cyndi Lauper and Billie Eilish Turned VMAs Stage Into a Platform for Women's Rights. American songwriter (амер.). 2021-13-09. Архів оригіналу за 23 серпня 2024. Процитовано 8 січня 2022.
  130. ↑ Billie Eilish Shares Her Revealing Short Film, Not My Responsibility. UPROXX (амер.). 2020-27-05. Архів оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 8 січня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  131. ↑ Billie Eilish Happier Than Ever Tour Brings Catharsis, Camaraderie and Hope. CNET (амер.). 2022-1-04. Архів оригіналу за 23 серпня 2024. Процитовано 8 січня 2022.
  132. ↑ Billie Eilish is getting fans registered to vote for the US election. NME (брит.). 6 березня 2020. Архів оригіналу за 19 жовтня 2020. Процитовано 8 січня 2022.
  133. ↑ CNN, Madeline Holcombe. Billie Eilish says to 'vote like our lives depend on it' in DNC performance. CNN. Архів оригіналу за 22 жовтня 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  134. ↑ Kaufman, Gil (22 листопада 2021). Billie Eilish Teams With CoralWatch to Support Great Barrier Reef Conservation. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 8 січня 2022.
  135. ↑ Billie Eilish - Your Power (Live for Stand Up For Ukraine) (укр.), архів оригіналу за 15 квітня 2022, процитовано 15 квітня 2022

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біллі_Айліш&oldid=44229019