Вікіпедія

Синестезія (психологія)

Неврологічний стан
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Синестезія (значення).

Синестезія у психології — продукування сенсорної реакції одного з органів чуттів, що стимулює інший орган чуттів[1].

Це явище полягає у тому, що який-небудь подразник, діючи на відповідний орган чуття, поза бажанням суб'єкта викликає не тільки відчуття, специфічне для цього органу чуття, але одночасно ще і додаткове відчуття чи уявлення, характерне для іншого органу чуття. Найбільш розповсюдженим проявом синестезії є так званий кольоровий слух, за якого звук поряд зі слуховим відчуттям викликає і кольорове. Наприклад, у багатьох людей жовтогарячий колір викликає відчуття тепла, а синьо-зелений — холоду. За своєю природою синестезія, очевидно, являє собою посилену взаємодію аналізаторів. Своєрідні форми синестезії (наприклад, візуалізації почутого) зустрічаються в патології.

Таке явище є дуже поширеним, а його психологічна картина є своєрідною в кожної конкретної людини. Часто люди мають не одну форму синестезії, адже такі відчуття можуть переплітатися, поєднуватися й існувати у мозку однієї людини. Цей феномен не є лише імітацією відчуттів; наші сенсорні органи дійсно надсилають імпульси до головного мозку, як зі звичайними відчуттями. Вони провокують сильні емоції та впевненість, що людина це дійсно відчуває.

Характеристика феномену

ред.

Характеризувати феномен синестезії можна з двох різних поглядів. Спершу звернімося до походження, адже синестезія може і передаватися спадково, і набуватися протягом життя. Спадкова синестезія розвивається протягом років, а набута може розвинутися швидко внаслідок травми голови чи вживання певних препаратів5. Інший шлях характеристики синестезії пролягає через органи чуттів, які беруть участь у процесі накладання відчуттів.

Типи синестезії

ред.

Тут можна виділити близько 10 різних типів синестезії: графічно-кольорова, звуково-кольорова, температурно-нюхова, звуково-нюхова, кольорово-часова, часово-просторова та інші10. Багато людей має досвід певних асоціацій, пов'язаних з відчуттями та спогадами. Певні звуки та запахи можуть відтворити в нашій пам'яті спогади про різних людей та місця, де ми колись були. Найбільш вивченим типом синестезії є графічно-кольорова. Цей феномен спостерігається коли сприйняття літер чи цифр одразу асоціюється з різними кольорами. Коли людина чує чи бачить певні слова, чи числа, кожен символ уявно малюється у мозку із кольоровим забарвленням. Часово-просторова синестезія проявляється коли людина асоціює конкретне місце з певним часом доби, місяцем, роком чи порою року. Зазвичай такий тип синестезії спостерігається у людей із встановленими багаторічними звичками. Відповідно, всі інші типи синестезії працюють аналогічно.

Одна з теорій

ред.

Структури мозку (базальні ганглії), за допомогою яких реалізується подвійна навичка «впізнавання-включення», анатомічно сполучені з іншою структурою — таламусом, який надає переживанням сенсорну якість. Тому таламус приймає цю надлишкову реакцію на себе — а цілісна система мозку інтерпретує це як додаткове відчуття, яке відповідає тим чи іншим «сигналам», що походить ззовні від органів почуттів. Відбувається це не за допомогою лінійних синаптичних розрядів окремих нейронів, а сукупним резонансним захопленням — ніби «загальною хвилею» — одних великих скупчень нейронів, розподілених по багатьох зонах мозку, іншими нейронними групами.

Тобто ті структури мозку, які відповідають за впізнавання елементів (букв, цифр, дотиків, звуків) і включення їх в єдине ціле, — тобто категорію, — настільки «перезбуджуються», що передають напругу назад «вглиб» мозку, де знаходяться структури, що відповідають за сприйняття більш елементарних якостей, таких як колір, смак, запах і т. ін. Таким чином, у сприйняття, наприклад, літери включається більше структур, ніж дійсно необхідно — і виникає незвичайний зв'язок букви з кольором, смаком або відчуттям обсягу. Як «чуттєве відлуння» складного символічного мислення[2].

Труднощі у вивченні

ред.

Основною проблемою у вивчені цього феномену є те, що такі відчуття розуміють лише синестети (люди, у яких проявляється феномен синестезії). Дуже важко описати словами такі процеси у своєму організмі та емоції, пов'язані з ними, іншим людям. Саме тому немає абсолютного збігу між тим, що відчуває синестет і тим, що уявляє собі людина, яка слухає словесний опис його сенсорного досвіду. Причиною цього може бути той факт, що кожна людина відчуває і сприймає різні типи синестезії по-своєму. Навіть якщо ми знайдемо кількох людей з однаковими синестезіями, їхні описи своїх відчуттів можуть значно відрізнятися.

Насправді важко підтвердити чи спростувати реальне існування феномену синестезії. Але ще важче людині з таким сенсорним досвідом описати це оточуючим. Наш мозок працює як комп'ютер, наші емоції керують думками, а думки — діями. В результаті, наші внутрішні знання є в більшості своїй недоступними для опису словами та розуміння іншою людиною. Це означає, що наші відчуття в рази яскравіші та повніші ніж те, що ми про них думаємо чи говоримо.

Відповідно, розуміння сенсорного досвіду складається з двох рівнів. Першим рівнем є те, як конкретна людина сприймає, переробляє, відчуває та озвучує свій сенсорний досвід. Другим рівнем є те, як інші розуміють словесний опис цього досвіду2. Непорозуміння з'являються тому, що на жодному з цих рівнів немає достовірних джерел інформації.

Також вивчення цього феномену ускладнюється таким поняттям як кваліа. «Кваліа» (від лат. qualia (мн.) — властивості, якості, quale (одн.) — якого роду або якого сорту) — термін, що використовується у філософії, переважно в англомовній аналітичній філософії свідомості, для позначення сенсорних, чуттєвих явищ будь-якого роду. По суті, це термін який використовується для позначення того, як речі виглядають для нас. Вони можуть бути визначені як якості або відчуття, наприклад, почервоніння або біль, і розглядаються окремо від їх впливу на поведінку, а також від будь-яких фізичних умов, які могли їх викликати. У більш точних філософських термінах, кваліа — це властивості чуттєвого досвіду.

Відомі люди синестети

ред.
  • Ліст Ференц (22 жовтня 1811 — 31 липня 1886) — угорський композитор, піаніст-віртуоз. Музика → колір.
  • Ян Сібеліус (8 грудня 1865 — 20 вересня 1957) — фінський композитор. Звук → колір.
  • Вінсент ван Гог (30 березня 1853 — 29 липня 1890) — нідерландський художник-постімпресіоніст. Техніка мазків → тембр звуку.
  • Скрябін Олександр Миколайович (25 грудня 1871 — 14 квітня 1915) — російський композитор, піаніст, педагог. Музичні тональності → колір.
  • Дичко Леся Василівна (24 жовтня 1939) — український композитор, педагог, громадська діячка. Музика → колір, архітектурна споруда; колір, архітектурна споруда → музика.

Синестезія у мистецтві та популярній культурі

ред.

(не плутати зі стилістичною фігурою)

  • Головний герой роману Набокова «Дар» має синестезію колір → смак.
  • Степан, головний герой роману Пелевіна «Числа», пригадує свій синестетичний досвід з раннього дитинства: числа → колір.

«Кроме того, как и семерка, тройка с четверкой были особенными цифрами — они имели цвета. Степа помнил, что раньше, когда он был совсем маленьким, цвета были у всех цифр. Потом они стерлись, только у четверки остался хорошо различимый зеленый, у семерки — синий, и у тройки — слабые следы оранжевой краски на центральном выступе.»

Примітки

ред.
  1. ↑ А який смак в Вашої цифри 9? «Моя наука». Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
  2. ↑ Что такое синестезия? [Архівовано 24 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. Baron-Cohen, S., Harrison, J., Goldstein, J. H., & Wyke, M. (1993). Coloured speech perception: Is synaesthesia what happens when modularity breaks down? Perception, 22(4).
  2. Berman, G., & Steen, C. (2008). Synesthesia: Art and the mind. Hamilton, ON: McMaster Museum of Art.
  3. Campen, C. V. (2008). The hidden sense: Synesthesia in art and science. Cambridge: MIT Press.
  4. Cytowic, R.E. (1993). The man who tasted shapes: A bizarre medical mystery offers revolutionary insights into reasoning, emotion, and consciousness. New York, NY: Putnam.
  5. Cytowic, R. E. (2002). Synesthesia: A union of the senses (2nd ed.). Cambridge: MIT Press.
  6. Cytowic, R. E., & Eagleman, D. (2009). Wednesday is indigo blue discovering the brain of synesthesia. Cambridge: MIT Press.
  7. Ely, T., & McKenna, T. K. (1992). Synesthesia. New York City, NY: Granary Books.
  8. Robertson, L. C. (2005). Synesthesia perspectives from cognitive neuroscience. Oxford: Oxford University Press.
  9. Ward, J. (2008). The frog who croaked blue: Synesthesia and the mixing of the senses. London: Routledge.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Синестезія_(психологія)