Лопух великий

вид рослин
(Перенаправлено з Arctium lappa)

Лопу́х вели́кий, або лопу́х спра́вжній (Arctium lappa L.), лопух, реп'яшник, дідовник, лопух жорсткий[1] — дворічна рослина родини айстрових. Широко відомий і поширений бур'ян, який застосовують як харчову, лікарську і медоносну рослину.

Лопух справжній
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Лопух (Arctium)
Вид:
Лопух справжній (A. lappa)
Біноміальна назва
Arctium lappa
L., 1753

«Лаппа» (lappa) — від грецького слова «хапати», «чіплятися».

Поширення

ред.

До початку XIX ст. лопух не був відомий у Західній Європі. Його занесла туди російська кіннота після розгрому армії Наполеона. Тепер ця рослина у Франції росте як бур'ян. В Японії лопух вважають городньою овочевою рослиною і культивують під назвою «гобо». Підсмажені корені додають до кави замість цикорію.

Біологічні характеристики

ред.
 
Листкова розетка молодої рослини.
 
Квітучі суцвіття-кошики, зібрані у щитки.

Лопух справжній — дворічна трав'яниста рослина до 1,5—2 м заввишки, із стрижневим м'ясистим розгалуженим (до 60 см завдовжки) коренем. Стебло прямостояче, ребристе, червонувате, шерстисте. Листки з черешками, великі, широкосерцевидно-яйцеподібні, здебільшого цілокраї, рідше виїмчасто-зубчасті, зверху зелені, шерстисті, зісподу сіроповстисті. Верхні листки яйцеподібні, загострені, здебільшого із заокругленою основою.

Суцвіття — кошики, зібрані у верхівкові щитки. Обгортка кошиків черепичаста, складається з шипуватих, загострених на верхівці гачкуватих листочків. Квітки в кошику двостатеві, з трубчастим на верхівці п'ятизубчастим пурпуровим віночком. Сім'янки з чубком коротких зазублених щетинок.

Цвіте з червня до середини серпня. Плоди достигають у серпні — вересні.

Росте як бур'ян. Трапляється на смітниках, біля жител і доріг, у лісах, на полях поодиноко і групами.

Фармакологічні властивості

ред.

У коренях лопуха справжнього містяться полісахарид інулін (в сухих коренях — 37—45 %), протеїни (близько 12 %), ефірна олія (до 0,17 %) пальмітинова і стеаринова кислоти, ситостерин та стигмастерин; у насінні — глікозид арктин, а в листках дубильні речовини, слиз та ефірна олія.

Застосування у народній медицині

ред.
 
Корені лопуха.

У народній медицині корені лопуха використовують як сечогінний, потогінний засіб, а також при подагрі, цукровому діабеті, каменях у нирках, печінці, захворюваннях шкіри (екземи, вугри, лишаї), золотусі, виразці шлунка. Настій коренів на оливковій олії відомий під назвою «реп'яхова олія» як засіб, що запобігає випаданню і сприяє росту волосся на голові.

Заготівля

ред.

Заготовляють корені рослин першого року життя восени (вересень — жовтень), а другого року — рано навесні, на початку відростання (квітень), її викопують лопатами, очищують від землі, обрізують надземну частину і тонкі корені та відразу промивають у холодній воді. Потім відбирають товсті корені, звільняють їх від кори і сушать надворі або на горищах під залізним дахом чи під навісами з доброю вентиляцією, розклавши тонким шаром на папері, мішковині.

Корінь лопуха потрібно збирати ранньою весною, при першій появі листя, або пізно восени, коли він соковитий і поживний[2]. На доброму ґрунті коріння лопуха досягають розмірів дуже великої моркви.

У харчуванні

ред.

Корені можна їсти сирими, вареними, печеними, смаженими[2]. Коріння лопуха можна класти в суп замість картоплі і коріння, робити з них котлети і коржики[2]. Особливо смачні коріння лопуха печені і смажені. При підсмажуванні утворюється рум'яна і солодка скоринка. Коріння лопуха поживні, оскільки містять 12 відсотків білкових речовин, 0,8 відсотка жиру і 45 відсотків інуліну (особливого крохмалю), який може бути перетворений на цукор.

З коренів лопуха вдається отримати солодке повидло. На півлітра води вливають чотири чайні ложки оцтової есенції і нагрівають до кипіння. Потім кладуть подрібнені коріння лопуха і варять дві години.[2]

З нього роблять мармелад[2]. Лопух як овочева рослина давно визнаний в Японії і вирощує там під назвою «гобо»[2]. Він має ніжне стебло, товстий соковитий корінь.

Медичне застосування

ред.

Кореневище в гомеопатичній практиці застосовують як сечогінне, в народній медицині — як сечогінний, відхаркувальний та болезаспокійливий засіб. У вигляді водного настою корінь вживають при захворюваннях нирок і сечового міхура, шлунково-кишкового тракту, при малокрів'ї. Зовнішньо — для миття голови при випадінні волосся.

Розмноження

ред.

Добре розмножується насінням, яке висівають восени або навесні на ділянках, не придатних для вирощування інших рослин. Догляду не потребує.

Розмножується вегетативно (поділом коренів) і насінням. Останнє висівають навесні з міжряддями 35—40 см; сходи з'являються на 20—30-й день (при осінній сівбі — у квітні). У перший рік життя рослина утворює розетку з листків. Починаючи з другого року регулярно цвіте (в червні) і плодоносить (в серпні). У перший рік посіви обов'язково прополюють, ґрунт розпушують. Аналогічні роботи виконують і в наступні роки.

При вегетативному розмноженні корені також висаджують з міжряддями 35—40 см. Спочатку ґрунт поливають. Після укорінення коренів міжряддя прополюють і розпушують.

Література

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. Arctium lappa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г д е (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.