Відкрити головне меню

Загальна біоморфологічна характеристикаРедагувати

 
Ілюстрація лопуха малого (Arctium minus) в «Атласі рослин Франції» (фр. «Atlas des plantes de France»), 1891

Листки великі серцевидно-яйцевидні. Квітки двостатеві трубчасті, пурпурові, в кошиках, зібраних у загальне суцвіття. Плід — сім'янка з чубком, який ще називають реп'ях[1]. При дозріванні плодів кошики легко відламуються, чіпляються до шерсті тварин і одягу людини.

ПоширенняРедагувати

Рід Лопух включає в себе близько 20 описаних видів, поширених переважно в Європі, Азії та Північній Америці. В Україні 4 види. Найпоширеніші лопух справжній та лопух повстистий.

ЕкологіяРедагувати

Лопухи ростуть як бур'яни поблизу жител, на городах, у садах, біля доріг тощо.

ЗастосуванняРедагувати

Медоноси. Відвар з коренів використовують як сечогінний і потогінний засоби, а також при шкірних захворюваннях, ревматизмі тощо. Настій коріння на мигдалевій або оливковій олії, так звану реп'яхову олію використовують для зміцнення волосся.

У харчуванняРедагувати

Молоде листя та одно-дводенні стебла лопуха використовується для приготування салатів і вінегретів, юшок, бульйонів, холодних борщів.

Насіння лопуха містить 25% білкових речовин. Його збирають пізно восени або взимку, обшуговують і розтирають в ступці, вживаючи для засмачки та приправи до борщів та юшок.

Молоде коріння лопуха є замінником картоплі. Їдять печеним та обсмаженим. На смак нагадує батат.[2]

ОхоронаРедагувати

ВидиРедагувати

Цікаві фактиРедагувати

В 1941 році інженер Жорж до Местрель ообираючи свого пса від реп'яхів лопуха, зацікавився їхньою будовою. Дослідивши під мікросковом гачки плодів, що захоплюють волосся тварини, він винайшов застібку-липучку.[4]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. РЕП'ЯХ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua (uk). Процитовано 2018-05-09. 
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.53
  3. Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання) / Укладачі: докт. біол. наук, проф. Т. Л. Андрієнко, канд. біол. наук М. М. Перегрим. — Київ: Альтерпрес, 2012. — 148 с. ISBN 978-966-542-512-0
  4. Stephens, Thomas. How a Swiss invention hooked the world. SWI swissinfo.ch (en). Процитовано 2018-05-09. 

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати