Arado Ar 196
Arado Ar 196 — німецький розвідувальний гідролітак компанії «Arado Flugzeugwerke» часів Другої світової війни. Декілька Ar 196 використовувались в СРСР, Румунії у 1950-х роках.
Arado Ar 196 | |
---|---|
Arado Ar 196 у Пловдиві Льотні та технічні характеристики зазначено для Arado Ar 196 | |
Призначення: | Розвідувальний гідроплан |
Перший політ: | 1 червня 1937 |
Прийнятий на озброєння: | 18 жовтня 1938 |
Знятий з озброєння: | 1945 |
На озброєнні у: | Третій Рейх |
Розробник: | Arado Flugzeugwerke |
Виробник: | «Arado Flugzeugwerke» |
Всього збудовано: | близько 530 |
Конструктор: | Вальтер Блюме |
Екіпаж: | 1 особа |
Максимальна швидкість (МШ): | 320 км/год |
Дальність польоту: | 1070 км |
Практична стеля: | 7000 м |
Довжина: | 10,96 м |
Висота: | 5,00 м |
Розмах верхнього крила: | 12,44 м |
Площа крила: | 37,90 м² |
Споряджений: | 3730 кг |
Двигуни: | 1×BMW 132K |
Тяга (потужність): | 960 к.с. |
Гарматне озброєння: | 2×20=мм MG FF |
Маса підвісних елементів: | 2×50 кг кг |
Кулеметне озброєння: | 2×7,9-мм MG 17 • 1×7,9-мм MG 15 → 2×MG 81Z[de] (спарений) |
Arado Ar 196 у Вікісховищі |
Історія
ред.У 1930-х роках Крігсмаріне Третього Райху потребувала нового гідролітака на заміну застарілому Heinkel He 60[1]. Компанії Heinkel запропонували 1935 збудувати новий гідролітак. Але Heinkel He 114[2] через відсутність відповідного мотора, непристосованість до посадки у погану погоду через поплавки не пройшов випробувань. Міністерство авіації оголосило восени 1936 новий конкурс з умовами використання радіального мотору BMW-132К[3], можливість стартувати за допомогою катапульти чи з поверхні води. Було виготовлено Focke-Wulf Fw 62[de] і Arado Ar 196, який виграв конкурс.
1 червня 1937 провели випробовування першого прототипу, що відповідав заданим параметрам. У наступних 4 прототипах використали однопоплавкове шасі замість двопоплавкового. Об'єм поплавка виносив 2.750 л. Випробування завершили 1938 і розпочали серійне виробництво Arado Ar 196A, який зазнав декілька модифікацій. Виробництво припинили 1944, виробивши 541 Ar 196 усіх модифікацій. Пілота Ar 196 призначало Люфтваффе, спостерігача Крігсмаріне, який виконував обов'язки штурмана і бортового стрільця.
Літак виробляли у Варнемюнде, Амстердамі, Ле-Ман, в період з 1938 по 1944.
Модифікації Arado Ar 196
ред.- Ar 196V — прототипи
- Ar 196A-0 — пробна серія
- Ar 196A-1 — перша серія
- Ar 196A-2 — серія з озброєнням у носі фюзеляжу
- Ar 196A-3 — серія з посиленою конструкцією
- Ar 196A-4 — серія з додатковою рацією
- Ar 196A-5 — серія з кулеметом MG 81[de] у задній частині кабіни
- Ar 196B-0 — пробна серія однопоплавкового шасі
Використання
ред.Arado Ar 196 використовувався на важких військових кораблях, допоміжних крейсерах Крігсмаріне, встановивши перший літак на важкому крейсері Admiral Graf Spee. Застосовувались в ході бойових дій у морях Північному, Норвезькому, океанах Атлантичному, Індійському, Тихому. Базувалися, також, на допоміжних крейсерах-рейдерах. Використовувались для охорони узбережжя Болгарії (12), Румунії (28), Фінляндії (3), Норвегії, в СРСР (37).
У час операції «Везерюбунг» 3 Ar 196 були втрачені 9 квітня 1940 разом із затопленням важкого крейсера Blücher (1937), літак з крейсера Admiral Hipper здійснив вимушену посадку і був захоплений. При спробі перельоту до Англії затонув при невдалій спробі посадки. У травні 1941 4 Ar 196 продали до СРСР.
В серпні 1951 в інституті № 15 ВМС СРСР завершилися державні випробування Ar 196 з встановленим на ньому двигуном АШ-62ИР. «Оновлений» таким чином літак, за деякими даними, прослужив в авіації флоту до 1953[4]
Джерела
ред.- Hans-Jürgen Becker, Elmar Wilczek: Wasserflugzeuge — Flugboote, Amphibien, Schwimmerflugzeuge. (Die deutsche Luftfahrt Band 21). Bernard & Graefe Verlag, Koblenz 1994, ISBN 3-7637-6106-3 (нім.)
- Hans-Jürgen Becker, Ralf Swoboda: Flugzeuge und Hubschrauber der Luftwaffe 1933—1945. Motorbuchverlag, Stuttgart 2005, ISBN 3-613-02524-8 (нім.)
- Hans-Peter Dabrowski, Volker Koos: See-Mehrzweckflugzeug Arado Ar 196. In: Waffen-Arsenal. Band 126, Podzun-Pallas-Verlag, Dorheim 1990, ISBN 3-7909-0416-3 (нім.)
- Volker Koos: Arado Flugzeugwerke 1925—1945. Heel-Verlag, Königswinter 2007, ISBN 978-3-89880-728-9 (нім.)
- HG Büro Gerhard Sondermann (Hrsg.): AERO. Das illustrierte Sammelwerk der Luftfahrt. Heft 43, Marshall Cavendish Ltd., London/ Hamburg 1984, S. 823—829 (нім.)
- Karl R. Pawlas (Hrsg.): Luftfahrt International. Ausgabe Juli–August, Nr. 4, Publizistisches Archiv, Abt. Luftfahrt, gegr. 1956, Karl R. Pawlas, Nürnberg 1974, ISSN 0343-3943, Arado Ar 196 A und B, S. 589—628 (нім.)
- Jörg Armin Kranzhoff: Die Arado-Flugzeuge — Vom Doppeldecker zum Strahlflugzeug. (Die deutsche Luftfahrt Band 31) Bernard & Graefe Verlag, Koblenz 2000, ISBN 3-7637-6122-5 (нім.)
Посилання
ред.- Ar 196 [Архівовано 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Arado Ar 196 [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
Примітки
ред.- ↑ Heinkel He 60
- ↑ Heinkel He 114
- ↑ BMW 132[de]
- ↑ airpages. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 16 березня 2017.