ALFA 40/60 GP

Виробник:	ALFA
Роки виробництва:	1914 — 1921, лише 1 екземпляр
Складання:	Італія, ALFA
Клас:	перегоновий автомобіль
Дизайнер:	Джузеппе Мерозі
Інші позначення :	ALFA GP, ALFA Grang Prix
Тип(и) кузова:	двомісний відкритий
Ширина:	1450 мм
Споряджена маса:	870 кг

ALFA 40/60 GP або ALFA GP (GP — Grand Prix) — перший робочий прототип перегонового автомобіля компанії Alfa Romeo, яка до 1918 року мала назву ALFA. Модель було виготовлено лише в одному примірнику у 1914 році і згодом модернізовано у 1921 році.

Історична довідка

Цей робочий прототип було спроектовано італійським інженером Джузеппе Мерозі.

Модель стала першим в історії компанії Alfa Romeo автомобілем, оснащеним двигуном з газорозподільним механізмом системи DOHC. Чотирициліндровий двигун мав по 4 клапани на циліндр із взаємним розташуванням клапанів під прямим кутом та систему подвійного впорскування «twin spark»^[1]. Слід зазначити, що переважно усі двигуни Alfa Romeo, оснащені системою DOHC, були спроектовані інженером-конструктором Вітторіо Яно, але перший такий двигун було створено для моделі ALFA GP за авторством Джузеппе Мерозі. Цей вид двигунів був новаторським для того часу, перший зразок з яких у було розроблено і випробувано швейцарським інженером Ернестом Генрі^[en] на автомобілях компанії Peugeot всього лиш у 1912—1913 роках.

Що ж до автоперегонів, то у 1914 році модель GP було представлено для участі у Гран-прі Франції у тому ж році, але з невідомих причин дебют автомобіля не відбувся. Початок Першої світової війни призупинив на декілька років подальше доведення конструкції автомобіля^[2]. У 1921 році Джузеппе Кампарі взяв участь у Гран-прі Джентльменів у Брешії на модифікованому варіанті моделі «Grand Prix», але він зійшов з дистанції через пробитий радіатор^[3].

Двигун «Grand Prix» мав робочий об'єм 4,5 л. (4490 см³) і розвивав потужність 88 к.с. (66 кВт) при 2950 об/хв, а після модернізації у 1921 році 102 к.с. (76 кВт) при 3000 об/хв. Максимальна швидкість цього автомобіля сягала 140—149 км/год (88-93 милі/год).

Дана модель була не одиничним прикладом до 1920-х років, коли віддавалась перевага двигунам типу DOHC. Наприклад, Alfa Romeo 6C також мала систему газорозподілу з двома розподільними валами.

Примітки

↑ Fusi, Luigi. Le Alfa di Romeo e Merosi. — Milan : Edizione Dimensione S, 1985.
↑ Maurizio., Tabucchi, (2010). Alfa Romeo : 1910-2010. Vimodrone: G. Nada. с. 24. ISBN 9788879115025. OCLC 930373107.
↑ The Grand Prix from 1914. alfaromeo.com.au. Архів оригіналу за 19 лютого 2007. Процитовано 26 квітня 2007. [Архівовано 2007-02-19 у Wayback Machine.]

Джерела

VeloceToday.com [Архівовано 10 квітня 2013 у WebCite] Retrieved on 2007-04-26.
Borgeson, Griffith. The Alfa Romeo Tradition. — City : Haynes (Foulis) Publishing Group Ltd. Somerset, UK, 1990. — ISBN 0-85429-875-4.

п о р Alfa Romeo Automobiles S.p.A., графік авто 1910-1949 рр. Наступні ->
Клас	1910-ті										1920-ті										1930-ті										1940-ві
Клас	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
4-цил.	12 HP/15 HP/24 HP/15-20 HP/20-30 HP											20/30 HP		RM
4-цил.					40/60 HP
6-цил.												G1/G2			RL
6-цил.																	6C 1500/1750/1900/2300/3000
8-цил.																							8C 2300/2600/2900
Перегоновий автомобіль						GP									P1/P2							A	P3				Bi-motore		308	158/159 Alfetta
Перегоновий автомобіль																											8C-35	12C

[1] Fusi, Luigi. Le Alfa di Romeo e Merosi. — Milan : Edizione Dimensione S, 1985.

[2] Maurizio., Tabucchi, (2010). Alfa Romeo : 1910-2010. Vimodrone: G. Nada. с. 24. ISBN 9788879115025. OCLC 930373107.

[alfaromeo.com.au-3] The Grand Prix from 1914. alfaromeo.com.au. Архів оригіналу за 19 лютого 2007. Процитовано 26 квітня 2007. [Архівовано 2007-02-19 у Wayback Machine.]

[1]

[2]

[3]