951 Гаспра

астероїд головного поясу, відкритий 30 липня 1916 року, що належить до світлого спектральному класу S

951 Га́спра (951 Gaspra) — астероїд головного поясу, відкритий 30 липня 1916 року, що належить до світлого спектральному класу S. Це був перший астероїд, до якого у 1991 році наблизилась автоматична міжпланетна станція (АМС) «Галілео», що прямувала до Юпітера для дослідження планети та її супутників.

951 Гаспра
Відкриття
Відкривач Григорій Неуймін
Місце відкриття Сімеїз
Дата відкриття 30 липня 1916
Позначення
Названа на честь Гаспра
Тимчасові позначення 1916 S45
1955 MG1
A913 YA
A921 RA
Категорія малої планети Астероїд головного поясу
Орбітальні характеристики[1]
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD)
Велика піввісь 2,209694199383 а. о.
Перигелій 1,826291218607 а. о.
Афелій 2,593097180160 а. о.
Ексцентриситет 0,173509520404
Орбітальний період 1199,766386604 д
Середня орбітальна швидкість 0,300058414720 °/д
Середня аномалія 233,2157994539°
Нахил орбіти 4,102931576966°
Довгота висхідного вузла 253,1696180311°
Аргумент перицентру 129,5114073547°
Фізичні характеристики
Розміри 12,2 км
Період обертання 7,042 год
Альбедо 0,22
Стандартна зоряна величина 11,46
CMNS: 951 Гаспра у Вікісховищі

Названо астероїд на честь курортного селища міського типу Гаспра у Криму, що розташоване за 10,5 км на північний захід від Ялти[2].

Дослідження ред.

29 жовтня 1991року АМС «Галілео», відправлена NASA в бік Юпітера, пролетіла від Гаспри на відстані 1600 км, зі швидкістю близько 8 км/с. Під час прольоту поблизу астероїда на Землю було передано 57 кольорових знімків, найближчі з яких було зроблено з відстані 5300 км. Найкращі зображення мають роздільну здатність 54 метра на піксель. Область навколо південного полюса не була видимою під час пролітання, все ж «Галілео» вдалось сфотографувати близько 80% поверхні астероїда[3].

Орбітальні характеристики ред.

 
Обертання Гаспри
 
Гаспра (вгорі) і супутники Марса (внизу).

Гаспра рухається у внутрішній частині головного поясу астероїдів, з незначним нахилом до екліптики Сонячної системи. Період обертання навколо Сонця становить близько 3,28 Юліанських років.

Зліва на рисунку зроблено монтаж з 11 зображень, отриманих з АМС «Галілео» у 1991 році, з яких видно, як Гаспра поступово зростала у полі зору космічного апарата. Сонячне світло падає справа. Найвіддаленіший знімок (вгорі, зліва) зроблено з відстані близько 164 тис.км, а самий наближений з відстані 16 тис. км. Гаспра обертається навколо нерегулярної осі. Знімки, наведені на зображенні охопили майже весь період обертання астероїда, що становить приблизно 7 годин.

Орбіта Гаспри не перетинає орбіту Землі.

Фізичні характеристики ред.

Астероїд Гаспра має неправильну форму, оскільки його маса не є достатньою для утворення тіла сферичної форми. За розмірами астероїд можна порівняти з супутником Марса Деймосом. Форма астероїда дає право зробити припущення, що він міг утворитися як уламок при зіткненні більших небесних тіл. Вік Гаспри оцінюється у 500 млн років.

Поверхню астероїда можна розділити на декілька граней, розділених хребтами. На них видно велику кількість кратерів діаметром до декількох сотень метрів, які вчені поділяють на два типи. Кратери першого типу однозначно визначаються, як результати зіткнень з іншими об'єктами. Їхній вік коливається від 20 до 300 млн років. Кратери типу 2 — це неглибокі впадини, можливо, різного походження. Передбачається, що деякі кратери другого типу є результатом впливу осколків тіл, що сформували кратери першого типу. Молодші кратери є глибшими: співвідношення їх глибини до діаметра становить 1 : 7, у порівнянні з співвідношенням 1 : 5 для інших утворень.

Список кратерів астероїда Гаспра ред.

На Гаспрі виділяють три регіони: Неуймін, Дан та Ейтс.

Оскільки астероїд названо на честь курорту, то і всі кратери на ньому отримали за традицією назви курортів.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. База даних малих космічних тіл JPL: 951 Гаспра (англ.). Процитовано 2014.04.30.  Останнє спостереження 2014.02.28.
  2. Географічне положення Гаспри. Архів оригіналу за 17 вересня 2013. Процитовано 31 січня 2013. 
  3. Veverka, J.; Belton, M.; Klaasen, K.; Chapman, C. (1994). Galileo's Encounter with 951 Gaspra: Overview. Icarus. 107 (1): 2–17. Bibcode:1994Icar..107....2V. doi:10.1006/icar.1994.1002. 

Посилання ред.