Ян Кароль Мнішек
Частина інформації в цій статті застаріла. (травень 2018) |
Ян Кароль Вандалін[1] Мнішек гербу власного (пол. Jan Karol Wandalin Mniszech; 1716 — 19 вересня 1759 року, Варшава) — польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. Один з перших організаторів вільномулярства в Польщі.
| Ян Кароль Вандалін Мнішек | |
|---|---|
| Jan Karol Wandalin Mniszech | |
| Народився | 1716 |
| Помер | 19 вересня 1759 Варшава |
| Країна |  Велике князівство ЛитовськеРіч Посполита |
| Місце проживання | Вишнівець |
| Членство | масонство |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | ловчий великий коронний, підкоморій ВКЛ, галицький, калуський, щуровицький та яворівський староста |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Рід | Мнішеки |
| Батько | Юзеф Вандалін Мнішек |
| Мати | Констанція Тарло |
| Родичі | Людвіка (сестра) |
| У шлюбі з | Катажина з Замойських |
| Діти | Ельжбета, Людвіка, Станіслав Єжи, Юзеф, Міхал Єжи Вандалін |
| Нагороди |  |
 Варіант гербу Мнішек | |
Життєпис
ред.Народився 1716 року. Батько — Юзеф Вандалін Мнішек, польський державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої, магнат, другий тесть коронного гетьмана Юзефа Потоцького. Мати — друга дружина батька Констанція Тарло. Навчався вдома під керівництвом Деметріуша Францішека Колі.
1733 року як яворівський староста і посол Варшавської землі брав участь у варшавській конвокації.
Як один із перших організаторів вільномулярства в Польщі 1742 року заснував ложу у Вишнівці, яка не мала своєї назви.[2] У липні 1759 року разом із братом Єжи Августом поїхав на засідання Коронного трибуналу, де маршалок коронний оскаржив невигідне для Мнішеків рішення коронного канцлера Яна Малаховського у справі щодо маєтностей[3] Рокитне[4] та Ольшаниця (Київське воєводство).[3]
Архітектор Якуб Фонтана працював над перебудовою палацу Мнішеків на вулиці Сенаторській (1754—1755), правдоподібно, також їхній палац на вулиці Мьодовій.[3]
Мав стосунок до будівництва чи забезпечення:
- церкви святого Юрія в Яворові,
- костелу святого Станіслава (1757, нині руїна).[5]
Помер 19 вересня 1759 року в м. Варшава, був похований у костелі реформатів цього міста.
Посади, звання
ред.Староста галицький, калуський, яворівський, щуровицький, ловчий коронний (отримав 7 січня 1736 року після брата), підкоморій великий литовський (1742—1759), генерал-лейтенант коронного війська, шеф кінного реґіменту імені королеви.
Сім'я
ред.Був одружений з Катажиною з роду Замойських-Вишневецьких гербу Єліта (1722—1771[6]), дочкою Міхала Здзіслава Замойського, тестем якого був князь Михайло Сервацій Вишневецький. Катажина Замойська передала Любешів разом з усім любешівським маєтком у спадок чоловікові Янові Каролю Мнішекові, генералу польських коронних військ;[7] також була дідичкою Ожигівців[джерело?]. Шлюб уклали 1741 року. Дружина привнесла Вишнівець та прилеглі маєтності, після весілля проживали у Вишнівці.[2] Діти:
- Ельжбета — дружина Яна Домбського
- Людвіка — дружина Анджея Казімежа Сулковського
- Юзеф Ян
- Міхал Єжи Вандалін
- Станіслав Єжи — ротмістр панцерний, хорунжий великий коронний[3].
Примітки
ред.- ↑ Ożohowce, miasteczko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 796. (пол.) — S. 796. (пол.)
- ↑ а б Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759)… — S. 463. (пол.)
- ↑ а б в г Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759)… — S. 464. (пол.)
- ↑ Rokitna // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 704. (пол.)
- ↑ Мороз В. Вишнівець релігійний: старий і новий [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.] // RISU.
- ↑ Katarzyna Zamoyska z Zamościa h. Jelita (ID: 4.285.232) [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Бірюліна О. 525 років від часу першої писемної згадки про смт. Любешів (1484) Волинської області [Архівовано 11 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Календар знаменних і пам'ятних дат Волині на 2009 рік / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд. Є. І. Ковальчук, Е. С. Ксендзук. — Луцьк, 2008. — С. 140—143.
Джерела
ред.- Dymnicka-Wołoszyńska H. Mniszech Jan Karol (1716—1759) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 463—465. (пол.)
Посилання
ред.- Jan Karol Wandalin-Mniszech z Wielkich Kończyc h. Kończyc (ID: 4.285.231) [Архівовано 17 березня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |