Міхал Єжи Вандалін Мнішек
Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1742, с. Дев'ятир поблизу Жовкви, нині Україна — 2 березня 1806, м. Вишнівець, нині смт Збаразького району, Україна) — польський і український шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої. По материнській лінії - нащадок князів Вишневецьких.
Міхал Єжи Вандалін Мнішек | |
---|---|
Michał Jerzy Wandalin Mniszech | |
Портрет Міхала Єжи Вандаліна Мнішека | |
Народився | 1742 с. Дев'ятир, нині Жовківського району, Україна |
Помер | 2 березня 1806 м. Вишнівець |
Поховання | фарний костел, Вишнівець |
Країна | ![]() ![]() |
Національність | поляк |
Місце проживання | Вишнівець |
Діяльність | державний, політичний і військовий діяч |
Членство | Торговицька конфедерація ![]() |
Суспільний стан | шляхтич |
Титул | граф |
Посада | великий коронний маршалок і чесник, яворівський і сташавський староста, секретар великий литовський, маршалок надвірний литовський |
Термін | 1783—1793 |
Попередник | Станіслав Любомирський |
Наступник | Фридерик Юзеф Мошинський |
Конфесія | римо-католик |
Рід | Мнішеки |
Батько | Ян Кароль Мнішек |
Мати | Катерина Замойська |
У шлюбі з | Тереса Пелагея Потоцька |
Діти | Кароль Філіп, Ельжбета, Пауліна Констанція |
Нагороди | |
![]() Варіант гербу Мнішек | |
Життєпис
ред.Народився в 1742 році в с. Дев'ятир (нині Львівська область, Україна). Наймолодший із трьох дорослих синів Яна Кароля Мнішека 1716—1759) та його дружини Катажини Замойської (1722—1771[1]). Хлопчиком у 1755—1756 роках разом із батьком їздив до Стамбулу, про що склав щоденник. Після смерти батька його опікуном був стрийко Єжи Август Мнішек.
Навчався у Варшаві в «Колегіум нобіліум» ордену піярів.
1763 року отримав Яворівське та Сташавське староства. Після повернення додому 1768 року мешкав у Вишнівці, після смерти першої дружини (1772) переїхав до Варшави[2]. З жовтня 1777 — чесник великий коронний. Протягом 1778-1781 років був великим литовським секретарем. 23 травня 1781 року став надвірним литовським маршалком. З 23 серпня 1783 року — великий коронний маршалок (після Станіслава Любомирського). З 1785 року — люблінський староста. У березні 1787 року приймав у Вишнівці короля Станіслава Августа, який їхав до Канева на зустріч з Єкатєріною ІІ[3].
1798 року повернувся до Польщі, наприкінці життя проживав у Вишнівці, брав участь у культурному та науковому житті Волині. Зокрема, 1 жовтня 1805 — у відкритті Волинської гімназії в Кременці.
Помер 2 березня 1806 року у Вишнівці, був похований у місцевому фарному костелі, прощальну промову під час похорону виголосив Алоїзій Осінський[4]. Правдоподібно, має бути його надгробок.
На честь Єжи Мнішека київський природознавець Йоганн Гайнріх Гохгут у 1851 році назвав відкритого ним жука-довгоносика Tanymecus mnischekii.
Маєтності
ред.Від батька успадкував Демблін поблизу Варшави, від матері — Вишнівець із «ключем» (бл. 40 сіл, загальна вартість — бл. 6 млн зл.). Вкладав кошти в колекції портретів, мініатюр, зібрав значну бібліотеку (її частину переказав Тадеушеві Чацькому). Вишнівецький палац за нього був відновлений.
Сім'я
ред.Був одружений вперше з Тересою Пелагеєю Потоцькою (шлюб взяли 1771 року, померла в жовтні 1772). Друга дружина — Уршуля з Замойських (шлюб — 19 лютого 1781), першим її чоловіком був Вінцентій Потоцький, з яким вони розлучились. Діти:
- Кароль Пилип (7 січня 1794, Вишнівець — травень 1846, там само) — навчався в Кременці, член судової освітньої комісії, колекціонер фолкльору, бібліофіл. Успадкував Вишневецький замов. Зберіг й дослідив рукопис продовження праці о. Каспера Несецького ТІ.
- Ельжбета — дружина князя Домініка Радзивілла
- Пауліна Констанція[4] (17.IV.1798—5.V.1863) — дружина Антонія Яблоновського (7.XII.1793—26.XII.1855), шлюб 29 вересня 1818.[5]
Генеалогія
ред.Примітки
ред.- ↑ Katarzyna Zamoyska z Zamościa h. Jelita (ID: 4.285.232) [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 480. (пол.)
- ↑ Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 482. (пол.)
- ↑ а б Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806)… — S. 483. (пол.)
- ↑ Jabłonowscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела
ред.- Bratuń M. Królestwo Sardynii i Turyn w relacjach podróżniczych Michała Jerzego Wandalina Mniszcha z roku 1767 [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Italica Wratislaviensia. — 2014. — № 5. — S. 303—315. — ISSN 2084-4514. (пол.)
- Rosner A. Michał Jerzy Wandalin Mniszech (1742—1806) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3 zeszyt 90. — S. 480—484. (пол.)
Посилання
ред.- Michał Jerzy hr. Wandalin-Mniszech z Wielkich Kończyc h. Kończyc (ID: 4.333.3) [Архівовано 18 квітня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.).
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |