Вікіпедія

Юрій Олефіренко (десантний корабель)

десантний корабель

«Юрій Олефіренко» (L401[1], з 1996 по 2018 р. — U-401, до 1996 р. «СДК-137»; з 1996 по 2016 — «Кіровоград») — середній десантний корабель ВМС України проєкту 773, за класифікацією НАТО — десантний корабель класу Polnocny-C.

L401 «Юрій Олефіренко»
Історія
Радянський Союз
Назва: «СДК-137» (рос. «СДК-137»)
Власник: ВМФ СРСР
Будівник: Stocznia Północna, Гданськ, Польща Польща
Будівельний номер: 773/2
Закладений: 21 квітня 1970 року
Спуск на воду: 31 грудня 1970 року
Прийнятий: 31 травня 1971 року
Виведений: 1994 рік
Порт припису: Донузлав
Доля: Переданий ВМС України квітень 1994 року
Історія
Україна
Назва:
  • «Кіровоград» (1996 — 2016)
  • «Юрій Олефіренко» (з 2016)
Однойменні:
Власник: ВМС України
Отриманий: квітень 1994 року
Прийнятий: 10 січня 1996 року
Перейменований: 3 липня 2016 року
Порт припису:
Ідентифікатор:
  • U401 (1996 — 2018)
  • L401 (з 2018)
Відзнаки та
нагороди:
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Почесна відзнака «За мужність та відвагу»
Статус: експлуатується
Емблема:
Основні характеристики
Клас і тип: Середній десантний корабель, проєкт 773
Водотоннажність: стандартна — 1120 т
Повна
водотоннажність:		 1250 т
Довжина: 81,3 м
Ширина: 9,3 м
Висота: 23 м
Осадка:
  • 1.2 м носом
  • 2,6 м кормою
Двигуни: 2 дизельних двигуни 40ДМ 4400 к.с.
Швидкість: 18 вузлів (33 км/год)
Дальність
плавання:		 3000 миль при 12 вузлах
Автономність: 30 діб
Десант: 6 танків, 180 десантників або 350 тон вантажа
Екіпаж: 41 людина (5 офіцерів, 36 матросів)
Навігаційне та
радіолокаційне обладнання:
  • навігаційна РЛС «Міус»,
  • РЛС системи управління вогнем МР-104 «Рись»
Озброєння:
  • Артилерія:
    2 × 1 — 12,7-мм кулемети ДШКМ;
  • Ракетне озброєння:
    2 х 18 — 140-мм пускові установки типу WM-18 НУРС;
  • Зенітне озброєння:
    2 х 2 — 30-мм артустановки АК-230;
    2 х 4 — ПУ ПЗРК «Стріла-3» (боєкомплект 32 ПЗРК);
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кіровоград (значення).

Корабель названий ім'ям Юрія Олефіренка — капітана I рангу Збройних сил України, командира 73-го морського центру спеціального призначення (2014—2015).

Постійне місце базування — військовий порт міста Очаків.

Історія

ред.

У військово-морському флоті СРСР

ред.

Середній десантний корабель «СДК-137» було збудовано на Гданській Північній корабельні, що у Польщі. Корабель було спущено на воду 31 грудня 1970 року, а 31 травня 1971 «СДК-137» було прийнято до складу 39-ї дивізії морських десантних сил (39-та ДІМДС), яка базувалася на Кримській військово-морській базі (Донузлав).

Війна Судного дня

ред.
Докладніше: Війна Судного дня

Восени 1973 року корабель у складі Середземноморської ескадри, маючи на борту підрозділ морської піхоти, знаходився в зоні збройного конфлікту Ізраїлю та Єгипту. Під час цього бойового походу екіпажем корабля була відбита атака ізраїльського F-4 Phantom. Літак було збито, а один член екіпажу був нагороджений радянським орденом Червоної Зірки[джерело?].

У складі Військово-морських сил України

ред.
 
Колишня емблема

По розділу Чорноморського флоту СДК-137 у квітні 1994 року відійшов до України, де отримав найменування U-401 «Кіровоград». З 10 січня 1996 року — у складі ВМС України.

1998 р. корабель зарахувалии до складу другої бригади десантних кораблів і передислокували для ремонту в Балаклавський судноремонтний завод «Металіст». Брав участь у серії міжнародних навчань. У 2001 році пройшов середній ремонт, наприкінці 2008 року — поточний ремонт.

21 березня 2014-го корабель захопили російські війська, але 19 квітня у результаті успішних переговорів російська сторона повернула його Україні. Буксири перевезли його до Одеси.

3 липня 2016, у День ВМС України, перейменований на честь Юрія Олефіренка, українського військовика і капітана I рангу, який загинув у січні 2015 року від мінометного обстрілу біля Маріуполя під час війни на сході України[2].

23 травня 2018 року корабель разом із бронекатерами «Аккерман» та «Вишгород» взяв участь у святкуванні сотої річниці морської піхоти України. Одночасно чорні берети на берети кольору морської хвилі змінили морпіхи на бойових позиціях поблизу населених пунктів Широкине, Лебединське, Водяне, Чормалик, на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою територією Криму — на Чонгарі, на узбережжях Чорного й Азовського морів, а також на борту середнього десантного корабля «Юрій Олефіренко»[3][4].

Наразі корабель базується в Очакові.

7 червня 2019 року корабель зайшов до акваторії Миколаївського судноремонтного заводу. Планували провести ремонт зовнішньої обшивки та конструкцій корпусу судна, головного двигуна та дизель-генераторів, електромеханічної частини, дейдвудної та гвинто-стернової системи, якірно-швартового пристрою та інших систем[5]. На початок вересня за графіком завершується ремонт системи головного двигуна та дизель-генераторів. Також за планом — ремонт носової артилерійської установки АК-230 й відновлення конструкцій та механізмів десантної апарелі[6].

16 січня 2020 завершився ремонт корабля, згідно з планом ремонту корабля виконали ремонт системи головного двигуна та дизель-генераторів, носової артилерійської установки АК-230, конструкцій та механізмів десантної апарелі. Запізнення було викликане через додатковий обсяг робіт, що необхідно було провести після виявлення проблем в одній із систем.

У 2020 році корабель пройшов доковий ремонт для відновлення корпусу корабля, а також його донно-забірної апаратури[7][8].

1 липня 2020 року середній десантний корабель (СДК) «Юрій Олефіренко» (L401) став у док ДП «Миколаївський суднобудівний завод» ДК «Укроборонпром» (МСЗ) для виконання ремонтних робіт.[9]

Для ремонту корабель завели у спеціальний плавучий док, що спеціалізується на ремонті такого класу кораблів.

Плавучий док Миколаївського суднобудівного заводу має наступні характеристики:[9]
Довжина стапель-палуби, м — 139.50.
Ширина проміж колонами, м — 24.60.
Вантажність, т — 7000

30 листопада 2020 року середній десантний корабель ВМС ЗС України «Юрій Олефіренко» повернувся на службу після докового ремонту.[10]

У листопаді 2021 року долучився до міжнародних навчань у Чорному морі за участі флотів США, Румунії та Туреччини[джерело?].

Російсько-українська війна

ред.
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

На початку червня 2022 року російська пропаганда поширила відео артилерійського обстрілу гавані в Очакові, де стояли декілька цивільних суден та кораблів ВМС України, зокрема — середній десантний корабель «Юрій Олефіренко»[11].

Із цього епізоду видання Defense Express зробило висновок, що в Очакові стоїть залога українських військ, яка заважає російським загарбникам відкрити водне сполучення з окупованим ним Херсоном, адже гавань Очакова є точкою, на якій «замикаються» виходи одразу з чотирьох портів на півдні України — «Миколаїв», «Ніка-Тера», «Ольвія» та «Херсон»[11].

23 червня 2022 року корабель відзначений почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[12].

29 жовтня 2022 року було поширено відео (дата зйомки невідома), на якому корабель веде вогонь з БМ-14[13].

Станом на березень 2023 року на кораблі демонтовані 2 установки БМ-14, та замість них установлена одна установка БМ-21.[14]

Назва

ред.

2 липня 2016 року указом Президента України Петра Порошенка середній десантний корабель «Кіровоград» отримав нову назву — Юрій Олефіренко[15]. Названий на честь Юрія Олефіренка, капітана I рангу Збройних сил України, командира 73-го морського центру спеціального призначення Військово-морських сил ЗС України (2014—2015) «За особисті заслуги перед Батьківщиною».

Командири

ред.

Цим десантним кораблем в складі ВМС України командували:

  • капітан-лейтенант Андрій Білан
  • капітан 3 рангу Ігор Пац
  • капітан 3 рангу Юрій Тараненко
  • капітан-лейтенант Роман Гладкий
  • капітан 3-го рангу Дмитро Коваленко
  • капітан 3-го рангу Василь Огаренко

Галерея

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Ради десантного корабля «Юрий Олефиренко» в Николаеве разводили мосты. www.niknews.mk.ua (рос.). Процитовано 20 травня 2018.
  2. ↑ Десантный корабль назвали в честь погибшего в АТО командира спецназа Олефиренко. (рос.)
  3. ↑ Українські морпіхи отримали нові берети й нову дату професійного свята (укр.). Процитовано 23 травня 2018.
  4. ↑ 5 канал (23 травня 2018), 100 років морської піхоти України: урочисті заходи, процитовано 25 травня 2018
  5. ↑ Розпочався ремонт корабля «Юрій Олефіренко». Український мілітарний портал (рос.). Процитовано 11 серпня 2019.
  6. ↑ Ремонт СДК «Юрій Олефіренко» триває за графіком. http://shipbuilding.mk.ua/. Миколаїв місто корабелів. 4 вересня 2019. Процитовано 4 вересня 2019.
  7. ↑ Миколаїв - місто корабелів. www.facebook.com (укр.). Процитовано 17 січня 2020.
  8. ↑ Завершився ремонт корабля «Юрій Олефіренко» | MIL.IN.UA. Український мілітарний портал (рос.). Процитовано 17 січня 2020.
  9. ↑ а б Єдиний десантний корабель ВМСУ став на доковий ремонт. Процитовано 2 липня 2020.
  10. ↑ https://m.facebook.com/MykolaivShipbuilding/posts/748314502427347.html. {{cite web}}: |access-date= вимагає |url= (довідка); Пропущений або порожній |url= (довідка)
  11. ↑ а б Західні ЗМІ натякнули, як Очаків став важливою точкою в битві за Південь України (фото). Defense Express. 11 червня 2022.
  12. ↑ Указ Президента України від 23 червня 2022 року № 434/2022 «Про відзначення почесною відзнакою «За мужність та відвагу»»
  13. ↑ Capt(N) on Twitter: "#war The medium landing ship of the Polunochny Class of the Ukrainian Navy is firing with a 140-mm MLRS WM-18 at ground targets, the date and location of the shooting are unknown. It can be assumed that the video was shot in the area of the Kinburn Spit." / Twitter. web.archive.org. 2 листопада 2022. Архів оригіналу за 2 листопада 2022. Процитовано 2 листопада 2022.
  14. ↑ Увійти у Facebook. Facebook (укр.). Процитовано 27 березня 2023.
  15. ↑ zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/290/2016. Процитовано 17 січня 2020. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юрій_Олефіренко_(десантний_корабель)&oldid=43209738