Юань женьміньбі

офіційна валюта Китайської Народної Республіки
(Перенаправлено з Юань Женьміньбі)

Юань реньмінбі (кит. 元人民币, пін. Yuán rénmínbì)  часто китайський юань або просто юань— офіційна валюта Китайської Народної Республіки з 1948 року, емісією якої займається Народний банк Китаю. 1 юань ділиться на 10 цзяо та 100 финів, На сьогодні в обігу перебувають банкноти номіналом 1, 5, 10, 20, 50 і 100 юаней; монети номіналом 1 юань, 1, 2 і 5 финів та 1 і 5 цзяо. У повсякденній мові при позначенні ціни замість слова «юань» також уживається куай (块), а замість «цзяо» — мао (毛). Після грошової реформи 1948 року юань став іменуватися як «женьміньбі» («renminbi»), що у перекладі з китайської означає «народні гроші», хоча він задовго до цього існував як грошова одиниця на території Китаю.

Китайський юань
元 (人民币)
Банкнота 100 юанів
Держава(и) КНР КНР
Банкноти 1¥, 5¥, 10¥, 20¥, 50¥, 100¥
Монети 0.1¥, 0.5¥, 1¥
Символ ¥
Літерний код CNY
Цифровий код 156
Центральний банк Народний банк Китаю
Вебсайт pbc.gov.cn
Валютні курси
1 USD = 7,151 CNY (4 січня 2024)
1 EUR = 7,833 CNY (4 січня 2024)
1 UAH = 0,1883 CNY (4 січня 2024)
CMNS: Юань женьміньбі у Вікісховищі

Етимологія ред.

Слово юань буквально означає «круглий об'єкт» або «кругла монета». Так називалися круглі срібні монети династії Цін.

Так само, як і для позначення чисел, існують дві форми символу юаня — звичайний запис () і складніший формальний запис ( або ), використовуваний у фінансових документах для запобігання підробкам і помилкам. Останнім часом у КНР також використовується символ Ұ (Y з однією горизонтальною рискою). У Гонконзі та Макао зазвичай використовується символ долара ($).

Назви валют Японії (єна, yen) і Корєї (вона, won) походять від слова юань і раніше використовували той же символ 圓. У Японії він спростився до , а в Кореї (як у КНДР, так і в Південній Кореї) в наш час[коли?] повсюдно використовується запис за допомогою хангиль: .

Історія ред.

Передумови ред.

Вперше назва «юань» була офіційно використана для назви китайської національної валюти в 1889 році, коли були випущені банкноти, номіновані в юанях. Нова валюта мала замінити срібні монети «лян» (у країні налічувалося близько 170 видів лянів з різним вмістом срібла) і бронзові «цянь», а також широко поширені на території Китаю мексиканський песо, іспанський долар, торговий долар США, індійську рупію. Основною причиною грошової реформи стала девальвація цянь[1].

Юань був прирівняний до мексиканського песо за курсом 1:1. Цянь продовжував використовуватись як розмінна грошова одиниця у відношенні до юаня за курсом 1000:1. Лян також використовувався в Китаї: до 1930 року для сплати мит, до 1933 року — для сплати податків.

6 квітня 1933 року в Китаї було видано закон про уніфікацію грошової системи, але фактично до середини п'ятдесятих років ХХ століття в країні тривав обіг грошових одиниць іноземних держав та регіональної влади: маньчжурські юані (гобі) — у Північно-Східному Китаї, санги — у Тибеті, синьцзянські юані, юані Внутрішньої Монголії, провінцій Сичуань, Шаньсі, Гуандун та ін.

У Центральному і Східному Китаї в 1932 році в окупованій Манчжурії було створено маріонеткову державу Манчжоу-го, яка в 1932—1933 роках випускала власну валюту — юань Манчжоу-го. З 1938 по 1943 рік на окупованих японцями територіях Китаю в обігу знаходилися гроші маріонеткових урядів та японські військові єни, курс військової єни до японської єни складав 1:1.

З 1889 по 1935 роки в Китаї офіційний срібний вміст юаня складав близько 23 грамів чистого срібла. 1935 року срібні юані були вилучені з обігу та замінені паперовими юанями під назвою «фабі». Було оголошено про відмову від срібного стандарту та прив'язку курсу китайської валюти до золота без фіксованого золотого змісту грошової одиниці. Нова грошова одиниця була прив'язана до долара США за курсом 3,36:1. З початку 1938 китайська валюта почала девальвуватися, до 1941 офіційний курс китайської валюти знизився до долара США до співвідношення 20:1, до серпня 1946 — до співвідношення 3350:1.

Юань після грошовой реформи 1948 року ред.

1 жовтня 1949 року на площі Тяньаньмень у Пекіні комуністичний революціонер Мао Цзедун проголосив промову про утворення Китайської Народної Республіки (КНР) та Центрального уряду КНР. Пріоритетними завданнями Комуністичної партії Китаю виявилися побудова соціалістичного суспільства й світового комунізму, а також становлення КНР як великої держави[2]. Після створення КНР було взято курс на переорієнтацію від традиційної економічної моделі, заснованої на домашньому господарстві, до розвитку соціалістичного промислового комплексу, використовуючи прямий державний контроль. Китай став країною з командною економікою за зразком Радянського Союзу, який надав всеосяжну підтримку китайському уряду, зокрема технічну, технологічну та фінансову.

До цього, 1948 року у Китаї комуністичною владою була проведена грошова, де золотий зміст юаня був встановлений в 0,22217 г чистого золота і випущені нові паперові гроші — «золоті юані», на яких обмінювалися «фабі» (3 млн фабі на 1 «золотий юань»).

У міру возз'єднання районів, опанованих комуністичною Народно-визвольною армією Китаю, відбувалося злиття місцевих банків. 1 грудня 1948 року був створений Народний банк Китаю. З обороту вилучалися всі місцеві гроші, випущені у різних звільнених районах, і замінювалися банкнотами Народного банку Китаю — «женьміньбі» (юань).

Після утворення КНР грошовий обіг був поставлений під суворий нагляд держави на всій території країни. Для кожного району встановлювався обмінний курс місцевих грошей на юані з урахуванням їх купівельної спроможності і соціального становища їх утримувачів. Обмін в основному завершився до початку 1952 року (у Тибеті — 1959-го). Від 1 березня до 30 квітня 1955 року проводився обмін старих грошей на нові за співвідношенням 10000:1. У червні 1969 року офіційно оголосили латинське найменування китайських грошей — «женьміньбі» (Renminbi — «народні гроші»), одиницею яких є юань.

Між 1953—1971 роками обмінний курс юаня по відношенню до долара США залишався на рівні $1 = 2,46 юаня. 1967 року Велика Британія оголосила про девальвацію фунта на 14,3%, через що обмінний курс юаня по відношенню до фунта було скориговано, з 1 фунта = 6,893 юаня до 1 фунта = 5,908 юаня. До грудня 1971 року долар знецінився на 7,89% по відношенню до золота, тому обмінний курс юаня щодо долара США було скориговано з 2,4618 до 2,2673 юаней. Протягом цього періоду система обмінного курсу юаня була відносно твердою. Основним способом його коригування була прив'язка до долара[3].

Протягом періоду правління КНР Мао Цзедуном, яке тривало до його смерті 1976 року, відбулося суттєве відновлення економіки, підвищення рівня доходів на душу населення, створено промислову базу для подальшого розвитку Китаю. Однак зростання економіки було циклічним, що обумовлено економічними експериментами, війнами та частковою зовнішньоекономічною ізоляцією.

До початку 1980-х років всі зовнішньоекономічні операції в КНР здійснювалися відповідно до директив уряду. Уряд встановлював плани на експорт та імпорт, щоб підтримувати баланс у зовнішній торгівлі. Також було встановлено суворі правила обміну валюти — обов'язковий продаж валютної виручки державі та здійснення валютних розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності лише через Банк Китаю.

Юань після економічної реформи 1979 року ред.

У серпня 1979 року Держрада Китаю анонсувала економічну реформу, в ході якої планувалося об'єднання плану і ринку (в 1979–1983 роках – «план – головне, ринок – допоміжне», в 1984–1991 роках – «органічна сполука плану і ринку» в рамках соціалістичного планового товарного господарства). В ході реформи сформувався подвійний режим обмінного курсу: для міжнародних розрахунків використовувався офіційний курс, а при розрахунках у Китаї використовувався ринковий курс. З жовтня 1980 року Держрада ухвалила, що частина торгової та неторгової виручки може бути залишена за підприємствами або передана місцевому уряду, після того, як підприємство продало відповідну частину виручки державі. Така система називалася у КНР системою утримання частини валютної виручки. Одночасно у жовтні 1980 року було створено валютний ринок свопів. Іноземна валюта, залишена в організації, вільно торгується за ринковим курсом на валютному ринку свопів. Таке нововведення стало доповненням до єдиної системи планового розподілу, що позитивно позначилося на збільшенні експортних операцій.

З 1979 до 1983 року курс юаня до долара в середньому становив 1,72. Через такий завищений валютний курс юаня у зовнішньоторговельних компаній не було бажання і стимулів збільшити експорт. Для стимулювання експорту китайська влада з 1984 року почала проводити перетворення валютної політики країни. В результаті, китайський уряд провів поступову девальвацію юаня щодо американського долара, щоб стимулювати експорт. З 1980 по 1994 року у країні пройшла серія контрольованих девальвацій юаня. Якщо 1984 року офіційний курс юаня до долара становив 2,327, то через 9 років поступової девальвації 1993 року офіційний курс юаня до долара — понад 5 юанів. Також було введено систему, за якою зовнішньоторговельні компанії та місцева влада могли залишати значну частину валютної виручки для здійснення імпорту.

1988 року було підтримано розвиток валютного ринку свопів, які давали можливість експортерам переводити свою валютну виручку в юані за вигіднішим курсом.

Юань після валютної реформи 1994 року ред.

1993 року за 1 долар США за офіційним курсом у середньому давали 5,7 юанів, за ринковим - 9,04, а на чорному ринку - до 15 юанів. Тому потрібно було створити всекитайську єдину систему валютного ринку, за якої системі слід було запровадити однакові правила та ціни, а всі іноземні валюти продавати на одному ринку. У результаті проведеної 1994 року реформи валютної системи: скасовано подвійний режим обмінного курсу, введено єдиний та керований плаваючий режим обмінного курсу юаня на підставі ринку; скасовано систему утримання частини валютної виручки, продаж валютної виручки та купівлі валюти дозволено лише у банку; стала поступово реалізовуватися конвертованість юаня за поточними рахунками; була створена китайська валютна торгова система та єдиний міжбанківський валютний ринок.

В ході реформи того ж року було виведено з обігу валютообмінні сертифікати, які іноземні громадяни та організації мали купувати, якщо вони хотіли придбати товари та послуги у материковому Китаї. Сертифікати номінувалися в юанях, але в обігу вони мали привілеї, тому їхня реальна купівельна спроможність була вищою, ніж номінал у юанях, оскільки вони могли бути обмінені на іноземну валюту за неринковими (вищими) курсами. З січня 1994 року у Китаї формально було запроваджено єдиний і керований плаваючий режим обмінного курсу виходячи з попиту та пропозиції ринку, у якому Народний банк Китаю допускав коливання курсу юаня у межах встановленого валютного коридору. Насправді юань зберігав абсолютну прив'язку до американського долара.

Якщо до 1994 року юань не був конвертованою валютою і використовувався лише на території материкового Китаю, то в результаті реформ юань вийшов на світовий валютний ринок, став частково конвертованою валютою за потоковими банковими рахунками, не по рахунках руху капіталу. А всі конверсійні операції з капіталом мали отримати схвалення адміністрації валютного контролю для свого вчинення. З 1996 року було дозволено повну вільну конвертацію юаня в іноземні валюти на проведення поточних платежів. Тим не менш, частково через азійську фінансову кризу, що сталася 1998 року, уряд КНР вирішив, що фінансова система материкового Китаю не зможе стримати стрімкого відтіку спекулятивного капіталу за кордон, і боючись у зв'язку з цим небезпеки девальвації юаня його курс став фіксованим, і як результат — повна конвертованість все ще залишалася метою, якої потрібно було досягти.

З 21 липня 2005 року Китай провів реформи щодо вдосконалення механізму формування обмінного курсу. Був знову введений керований плаваючий курс юаня. За заявою китайської влади курсу юаня було дозволено змінюватися в межах 0,3% щодо долара і 1,5% відносно інших валют. Замість прив'язки до одного долара, надалі вартість юаня мала б визначатися відповідно до корзини валют, хоча валюти, які до неї входили, та їх вага у ній — не були оголошені.

НБК встановлював коридор, у якого юань міг змінюватися. Спочатку коридор був 0,3% на день, потім 0,5%, потім 1%, на 15 березня 2014 р. – 2%. Відразу після оголошення юань зміцнився на 2%, з 8,27 за долар до 8,11 за долар. У липні 2008 р. під час світової кризи на тлі зниження вартості багатьох світових валют після трьох років безперервного зміцнення юаня китайський уряд оголосив, що зупинив його ревальвацію та встановив курс юаня на позначці 6,85 юанів за 1 долар США. Юань був ревальвований стосовно долара на 18%. У червні 2010 р. курс юаня знову почав зростати, 16 жовтня 2013 р. курс юаня по відношенню до американського долара поставив рекорд, досягнувши рівня 6,0995 юанів за 1 долар. Таким чином, з 2005 року до початку 2014 року юань подорожчав на 30%.

6 серпня 2008 р. було внесено суттєві зміни до «Закону про валютне регулювання», які узагальнили всі зміни валютної політики за 10 років. Китай відмовився від прив'язки юаня виключно до долара США та ввів систему плаваючого валютного курсу. З цього моменту курс юаня став встановлюватися відповідно до попиту та пропозиції, проте за державним управлінням валютного регулювання залишалося право регулювати операції на валютному ринку відповідно до змін в економіці та кредитно-грошової політики країни. Нові правила також надали підприємствам право вибору залишати всю валютну виручку на рахунках виручки або обмінювати її на юані. Права на іноземну валюту фізичних осіб і нині суттєво обмежуються.

Цифровий юань ред.

Докладніше: Цифровий юань

Цифровий юань (Digital Currency Electronic Payment, DCEP) — це різновид електронних грошей, створених на основі технології блокчейн. Вона є такою самою валютою, як і звичайний юань, але існує тільки в цифровому вигляді. DCEP може використовувати будь-яка людина по всьому світу. Для цього не потрібен банківський рахунок — лише цифровий гаманець. DCEP можна перекладати іншим користувачам, розплачуватись їм за товари та послуги. При цьому банкноти та монети еквівалентні цифровому юаню, мають характеристики вартості та юридичну компенсацію, а також мають контрольовану анонімність[4][5].

Китай працює над запуском DCEP з 2014 року — тоді було створено науково-дослідний інститут, який займається цифровими валютами та тим, як покращити китайську фінансову систему за допомогою блокчейну. Однак у період між 2014—2018 робота робота над проектом сповільнилася — влада країни ввела жорстке регулювання крипто-галузі і почала забороняти обіг децентралізованих криптовалют. Проте наприкінці 2019 року робота на DCEP знову активізувалася. Влада Китаю стала прагнути до того, щоб їхні громадяни стали безготівковим суспільством. Ймовірно, влада вважала, що плани Facebook із запуску стейблкоїну Libra — це чергова спроба США встановити домінування на світовому ринку криптовалют[4].

Цифрові юані можуть уникнути головних недоліків банкнот та монет, таких як високі витрати на друк та випуск, незручність при транспортуванні, простота анонімності, підробка та ризик використання для відмивання грошей та фінансування тероризму. Більше того, вони можуть задовольняти звичайні потреби людей в анонімних платежах на дрібні суми грошей. У разі епідемії знизити ймовірність поширення вірусу при валютних операціях. В умовах зростаючої цифровізації, цифровий юань може стати повноцінним платіжним засобом сучасності, і цей новий засіб буде здатний замінити собою фіатні (це валюта, що не має власної забезпеченої дорогоцінними металами вартості, але може використовуватися як узаконений платіжний засіб, підкріплений державними гарантіями, тобто кредитоспроможністю, банкноти, монети) гроші[4].

Банкноти ред.

З 1948 року й до сьогодні загалом вийшло 5 серій банкнот китайського юаня. Банкноти містять підписи Голови Народного банку Китаю та його заступника. Номінал та слово «Народний банк Китаю» пишеться п'ятьма мовами Китаю: китайською (піньїнь), монгольською, уйгурською, тибетською та чжуанською.

Банкноти зразка 1948—1953 років (1 серія) ред.

Перша серія банкнот юанів була введена в обіг під час громадянської війни в Китаї новоствореним Народним банком Китаю 1 грудня 1948 року, за десять місяців до заснування самої Китайської Народної Республіки (КНР). Серію випустили з метою уніфікації та заміни різних валют у китайських регіонах, що перебували під контролем комуністів, а також валюти націоналістичного уряду[6]. Написи у ієрогліфах банкнот створив каліграф Дун Біву.

Через складну політичну обстановку в Китаї, перша серія була досить «хаотичною» за змістом, де кожен номінал був представлений двома-шістьма банкнотами різного дизайну. Оформлення банкнот було представлено темами сільського господарства, промисловости, транспорту, споруд, пам'яток архітектури тощо. Розробниками дизайну стали Ван Іцзю і Шень Найюн[6].

Між 1948—1953 роками вийшло 12 номіналів банкнот: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1,000, 5,000, 10,000 і 50,000 юанів, загалом 62 варіантів дизайну. Їх офіційно вилучили з обігу протягом різних дат між 1 квітня—10 травня 1955 року, в ході ревальвації юаня, де банкноти першої серії (яку називали «старою валютою») були обміняні на банкноти другої серії («нової валюти») за курсом 10 000 : 1 відповідно[7][8][9][10].

Банкноти 1948—1953 років випуску[7][8][9][10]
Аверс Реверс Номінал
(юанів)
Розміри
(мм)
Кольори Аверс Реверс Введення Вилучення
    1 113 × 54 Синьо-коричневий Робітники і фермери Візерункові орнаменти і номінал 10 січня
1949
1955
    116 × 56 Фіолетовий Завод Серпень
1949
    5 Зелений Пастух з отарою овець 23 лютого
1949
    Синьо-зелений Вітрильники 10 січня
1949
    127 × 60 Синій Віл та фермер з возом, запряжений конем Липень
1949
    116 × 56 Коричневий Ткачі Серпень
1949
    10 121 × 65 Зелений Фермери, зайняті зрошенням поля і завод 1 грудня
1948
    122 × 65 Червоно-коричневий Фермери під час оранки поля та пиляння деревини 23 лютого
1949
    122 × 64 Коричневий Залізнична станція 25 травня
1949
    121 × 64 Сірий Робітники і фермери Пагода Серпень
1949
    20 Коричневий Фермер з віслюками біля заводу і залізнична станція Візерункові орнаменти і номінал 1 грудня
1948
    120 × 64 Синьо-зелений Робітники, що штовхають вагонетку на заводі 23 лютого
1949
    124 × 64 Синьо-сірий Буддійський павільйон пахощів на горі Ваньшоу та стадо волів біля берегу Липень
1949
    122 × 64 Зелений Залізниця і завод Серпень
1949
    121 × 63 Фіолетово-коричневий Вітрильники і заводський потяг Серпень
1949
    120 × 62 Синій Фермери за працею у полі Вересень
1949
    125 × 63 Фіолетово-сірий Буддійський павільйон пахощів на горі Ваньшоу та стадо волів біля берегу Жовтень
1949
    50 133 × 70 Зелено-коричневий Селюк у полі і вагонетка на заводі 1 грудня
1948
    132 × 70 Червоно-синій Залізнична станція з поїздами і міст Вантажівка, на дорозі 10 лютого
1949
    133 × 69 Синьо-червоний 10 червня
1949
    134 × 70 Помаранчевий Робітник і фермер Візерункові орнаменти і номінал Серпень
1949
    135 × 67 Синьо-коричневий Залізниця 20 березня
1949
    133 × 70 Зелено-фіолетовий Дорожній трактор Візерункові орнаменти, номінал і віслюки 3 жовтня
1949
    135 × 67 Синьо-коричневий Залізниця Візерункові орнаменти і номінал Квітень
1949
    100 132 × 69 Червоно-коричневий Фермери під час оранки поля і завод 10 січня
1949
    Фіолетовий Завод і залізнична станція 5 лютого
1949
    Зелений Гора Довголіття з пагодами Залізниця
   
    132 × 68 Червоно-коричневий Заводи Візерункові орнаменти і номінал 20 березня
1949
    Фіолетовий Міст Бейхай і пагоди 25 березня
1949
    135 × 70 Коричнево-червоний Липень
1949
    134 × 70 Червоний Корабель у порту Серпень
1949
    135 × 70 Фіолетово-зелений Фермери з віслюками біля заводу 5 листопада
1949
    132 × 69 Фіолетовий Вітрильники 20 січня
1950
    200 132 × 70 Фіолетово-коричневий Літній палац 20 березня
1949
    Палац Пайюнь Коричневий 9 травня
1949
    Сірий Велика китайська стіна Серпень
1949
    Коричневий Цех металургійного заводу Вересень
1949
    Сірий Фермери у полі 20 жовтня
1949
    500 133 × 70 Коричнево-сірий Село 10 вересня
1949
    Сіро-коричневий Ворота Чжен'ян 10 вересня
1949
    Коричневий Кран 3 жовтня
1949
    Сірий Трактор під час оранки поля 20 жовтня
1949
    Коричневий Фермери під час оранки поля 1 квітня
1951
    Пагода 1 жовтня
1951
    1000 134 × 70 Сіро-червоний Фермер під час оранки поля Храм 3 жовтня
1949
    Сірий Візерункові орнаменти і номінал 3 жовтня
1949
    Трактори під час оранки поля Селянин 15 листопада
1949
    Завод і фермер під оранки поля Корабель 23 грудня
1949
    Міст через річку Цяньтан Візерункові орнаменти і номінал 20 січня
1950
    Зелений Стадо коней 1 жовтня
1951
    5000 140 × 75 Сіро-зелений Культиватор на полі 20 січня
1950
    Сіро-коричневий Трактор під час оранки поля і завод 20 січня
1950
    Сірий Верблюд біля юрт 17 травня
1951
    Коричнево-сірий Отака овець 1 жовтня
1951
    Залізничний міст через річку Вей 25 вересня
1953
    10 000 140 × 75 Сіро-коричневий Корабель 20 січня
1950
    Коричнево-сірий Фермери під час оранки поля Пастух, що випасає худобу
    Коричневий Стадо коней Віньєтки 17 травня
1951
    Помаранчевий Верблюди 1 жовтня
1951
    50 000 Сірий Ворота Сіньхуа Трактор Грудень
1953
    Сіро-коричневий Комбайн під час жнив Ливарники за працею

Банкноти зразка 1955 року (2 серія) ред.

1 березня 1955 року вийшла друга серія банкнот, представлена номіналами в 1, 2, 3, 5 і 10 юаней і розмінними номіналами в 1, 2 і 5 финів. Це єдина серія, що включала банкноту номіналом 3 юаня. Головними дизайнерами другої серії був Ло Гунлю, віцепрезидент Центральної академії образотворчих мистецтв, та професор Чжоу Лінчжао. Ірогліфи «Народний банк Китаю» та номінал банкнот створені кіліграфом Ма Веньвеєм. Дизайни банкнот затверджував прем'єр-міністр Чжоу Еньлай. Спочатку на банкнотах пропонувалися розмістити портрети лідера Компартії Китаю, Мао Цзедуна, але він відхилив цю пропозицію[11].

Банкноти номіналом 3, 5 і 10 юаней випускалися в СРСР. У результаті розриву радянсько-китайських відносин у другій половині 1950-х років СРСР почав друкувати банкноти номіналом у 3, 5 і 10 юанів як підробки в рамках економічної війни проти Китаю, до яких він мав кліше. Після кількох прикордонних конфліктів фальшивки виявили в Сіньцзяні. Після цього, з 15 квітня 1964 року почалося вилучення банкнот цього номіналу, а з 15 травня 1964 року вони перестали вважатися законним платіжним засобом. Тоді як банкноти в 1 і 2 юаня, та всі номінали у цзяо — знаходилися в обігу до 1999 року, а номінали у финях — аж до 2007 року[11].

Дизайн банкнот символізував собою соціалістичне будівництво під керівництвом Компартії у перші роки заснування КНР, її громадськість, та єднання усіх народів, що проживали на її території. У зв'язку з цим на банкнотах зображалися вантажівки, транспортні літаки, кораблі, трактори, поїзди, гідроелектростанції, архітектурні пам'ятки (площа Тяньаньмень, Пагода у Баотоу, гора Цзігуань, постаті робітників, селян тощо. Номінали у финях — не мали водяних знаків; водяні знаки цзяо та номіналів від 1 до 5 юаней — були представлені п'ятикутними зірками, а 10 юаней — Гербом КНР. При виготовленні финей та цзяо використовувався двосторонній офсетний друк, а юаней — металографічний (малюнки) та офсетний друк (тло банкнот)[11].

Банкноти першого типу

Банкноти 1955—1981 років випуску
Аверс Реверс Номінал Кольори Розміри
(мм)
Аверс Реверс Введення Початок
вилучення
Скасування
    1 финь Жовто-коричневий 90 × 42 Вантажівка Jiefang CA-10 Герб КНР 1 березня 1955 1 липня 2003 1 квітня 2007
14 липня 1981
    2 финя Зелено-синій 95 × 45 Літак Лі-2 1 березня 1955
14 липня 1981
    5 финів Зелено-сірий 100 × 47 Пароплав «Hailiao» 1 березня 1955
14 липня 1981
    1 цзяо Зелено-коричневий 115 × 52 Трактор 1 березня 1955 15 грудня 1967 1 січня
1999
    2 цзяо Зелено-сірий 120 × 55 Локомотив 15 листопада 1971
    5 цзяо Фіолетовий 125 × 57 Гідроелектростанція
    1 юань Червоно-фіолетовий 150 × 67 Брама небесного спокою 20 жовтня 1969
    2 юаня Синій 155 × 70 Пагода на горі Баота (Яньань, провінція Шеньсі) Грудень 1976
    3 юаня Зелений 160 × 72 Міст Лун'юанькоу у Юнсіні[en], провінція Цзянсі 15 квітня 1964 15 травня 1964
    5 юанів Червоно-коричневий 165 × 75 Єдність народів
    10 юанів Блакитно-сірий 210 × 85 Робітник та селянка 1 грудня 1957

Банкноти другого типу

З 1961 року у КНР друкувалися банкноти в 1 та 5 юанів другої серії, вони мали схожий із попередніми випусками дизайн, який істотно відрізнявся за забарвленням та малюнком. Цей тип банкнот знаходився в обігу до 1999 року[11].

Банкноти 1961—1962 років випуску
Аверс Реверс Номінал Кольори Розміри
(мм)
Аверс Реверс Введення Початок
вилучення
Скасування
    1 юань Чорний 150 × 67 Брама Небесного Спокою Герб КНР 25 березня 1961 15 серпня 1973 1 січня 1999
    5 юанів Жовтий і коричневий 165 × 75 Єдність народів 20 квітня 1962 1 грудня 1983

Банкноти зразка 1962 року (3 серія) ред.

З 20 квітня 1962 року в обіг випускалися банкноти третьої серії номінали в 1, 2 і 5 цзяо та 1, 2, 5 і 10 юаней. На першому десятку своєї розбудови КНР досягла певних успіхів у науці та техніці, у держави з'явилася можливість самотужки виробляти банкноти нового зразка, більш високого технологічного рівня, ніж попередня серія[11].

Оформлення банкнот третьої серії демонструвало основи національної економіки Китаю — сільське господарство та промисловость. У плані оформлення та технології друку — серія успадкувала традиції банкнот попереднього випуску[11]. При їх виробництві використовувався металографічний та офсетний способи друку. Водяні знаки банкнот від 1 цзяо до 5 юаней були представлені п'ятикутними зірками, а 10 юаней — видом на площу Тяньаньмень. Головним дизайнером цієї серії став Ло Гунлю, а також п'ять інших художників: Чжоу Лінчжао, Чень Жоцзюй та його дружина, Хоу Імінь та Ден Шу. Автором ієрогліфів став Ма Веньвей[11].

Третю серію скасували як законний платіжний засіб лише через 38 років після запровадження, 1 липня 2000 року[11].

Банкноти 1960—1972 років випуску
Аверс Реверс Номінал Розміри
(мм)
Колір Аверс Реверс Рік друку Введення Вилучення Скасування
    1 цзяо 105 × 50 Червоно-бежевий Утворення та виробництво Номінал, хризантема, герб КНР 1960 20 квітня 1962 20 листопада 1971 1 липня 2000
    Світло-бежевий 1962 31 жовтня 1966 15 грудня 1967
    Фіолетово-зелений 15 грудня 1967 4 лютого 1992
    2 цзяо 110 × 50 Зелений Уханьский міст через річку Янцзи Номінал, півонія, герб КНР 15 квітня 1964
    5 цзяо 115 × 50 Фіолетово-жовтий Текстильна фабрика Номінал, абрикос японський, герб КНР 1972 5 січня 1974 1 березня 1991
    1 юань 130 × 57 Червоно-фіолетовий Лян Цзюнь на тракторі Отара овець, герб КНР 1960 20 жовтня 1969 1 березня 1996
    2 юаня 135 × 59 Зелений Токар за станком Нафтобаза, герб КНР 15 квітня 1964 1 березня 1991
    5 юанів 141 × 63 Коричнево-помаранчевий Сталевар Вугільний кар'єр, герб КНР 20 жовтня 1969 4 лютого 1992
    10 юанів 156 × 73 Синьо-червоний Депутати ВСНП Брама небесного спокою, герб КНР 1965 10 січня 1966 1 березня 1996

Банкноти зразка 1980 року (4 серія) ред.

Четверта серія юаня вводилася в обіг Народним банком Китаю між 1987—1997 роками. При цьому роки друку на банкнотах (1980, 1990, 1996) не збігалися з датами їх введення в обіг. Серія складалася з банкнот номіналом: 1, 2 та 5 цзяо; 1, 2, 5, 10, 50 та 100 юаней. Розробниками дизайну була та ж сама команда художників, що і попередньої серії банкнот[12][13].

Концепція оформлення цієї серії полягала у демонстрації того, як під керівництвом Компартії Китаю різні народи країни об'єднувалися у побудові соціалізму китайського типу. Втіленням цієї концепції послужило таке оформлення: на купюрі 100 юаней зобразили чотирьох особистостей, які мали найбільше значення у побудові Китайської Народної Республіки: Мао Цзедуна, Чжоу Еньлая, Лю Шаоці та Чжу Де; а на банкноті 50 юаней зобразили представника інтелігенції, фермера та сталевара — характерні для китайської комуністичної пропаганди образи; на решті банкнот зобразили портрети представників 14 різних етнічних груп Китаю, насамперед етнічних меншин[11][13].

Також на лицевій стороні містився шрифт Брайля. Зворотній бік банкнот зображував мальовничі краєвиди Китаю, історичні місця, а також знамениті гори та річки. Крім цього банкноти прикрашали візерунки, виконані у китайській національній стилістиці, зокрема, фенікси, півонії, журавлі та сосни[11][13].

При виготовленні застосовувалися офсетний та металографічний друки. Були використані новітні технології боротьби з підробками. Водяні знаки у вигляді стародавніх монет на номіналах від 1 до 5 юаней, а портретів — на 50 і 100 юаней. Безбарвне флуоресцентне чорнило (може флуоресціювати в ультрафіолетовому світлі, було застосоване у випусках 50 і 100 юанів 1990 року); метамерне чорнило (змінює колір під впливом ультрафіолетового випромінювання); магнітне чорнило (номер банкноти). Номінали 50 і 100 юанів містили металеву захисну нитку[11].

22 березня 2018 року Народний банк Китаю оголосив про те, що з 30 квітня почнеться процес вилучення з обігу четвертої серії юаней. Винятком стали лише банкноти номіналом 1 та 5 цзяо, які продовжують знаходитися в обігу. Після цього банкноти обмінювалися у будь-якому відділенні банку до 30 квітня 2019 року[14].

Банкноти 1980—1996 років випуску
Зображення Номінал Розміри (мм) Основні кольори Опис Дата друку Дата
виходу
Дата вилучення Дата обміну
Лицевий бік Зворотній бік Лицевий бік Зворотній бік
    1 цзяо 115 × 52 Жовтий,
зелений,
коричневий
Ліворуч-праворуч: представники народів гаошань та маньчжурів Номінал, герб КНР 1980 12 вересня
1988
в обігу
    2 цзяо 120 × 55 Зелений Ліворуч-праворуч: представниці народів буї[en] та Корейців Номінал, герб КНР 1980 10 травня
1988
30 квітня
2018
30 квітня
2019
    5 цзяо 125 × 58 Фіолетовий Ліворуч-праворуч: представниці народів мяо та Чжуан Номінал, герб КНР 1980 27 квітня
1987
в обігу
    1 юань 140 × 63 Червоний Ліворуч-праворуч: представниці народів яо та дун Великий китайський мур 1980 10 травня 1988 30 квітня
2018
30 квітня
2019
1990 1 березня
1995
1996 1 квітня
1997
    2 юаня 145 × 63 Зелений Ліворуч-праворуч: представниці народів і[en] і уйгурів Гора Наньшань 1980 10 травня
1988
1990 10 квітня
1996
    5 юанів 150 × 70 Помаранчевий Ліворуч-праворуч: представники народів хуей та тибетців річка Янцзи біля «Трьох ущелин[en]» 1980 22 вересня
1988
    10 юанів 155 × 70 Сіро-синій Ліворуч-праворуч: представники народів монголів та хань Гора Еверест 1980 22 вересня
1988
    50 юанів 160 × 77 Жовтий,
коричневий
Ліворуч-праворуч: професор, селянка та робітник Водоспад Хукоу[en] на річці Хуанхе 1980 27 квітня
1987
1990 20 серпня
1992
    100 юанів 165 × 77 Фіолетовий Учасники «Великого походу», ліворуч-праворуч: Чжу Де, Лю Шаоці, Чжоу Еньлай, Мао Цзедун Місце початку Великого походу 1980 27 квітня
1987
1990 20 серпня
1992

Банкноти зразка 1999—2005 років (5 серія) ред.

П'ята серія юаня випускається в обіг Народним банком Китаю з 1 жовтня 1999 року, вона складається з номіналів 1, 5, 10, 20, 50 і 100 юанів. Вона була введена з нагоди 50-річчя заснування КНР. У порівнянні з четвертою серією, у юанях цього випуску були посилені заходи щодо боротьби з підробками та покращено машинозчитуваність.

Особливістю серії стала присутність на аверсі всіх номіналів портрету ЦК Компартії Китаю Мао Цзедуна, через що у народі вона отримала назву «Мао Цзедун». Автором оригінального варіанта портрета був Лю Веньсі. Тло банкнот прикрашене квітковим орнаментом, зокрема: квітами сливи, хризантемами, лотосами, трояндми, нарцисами та орхідеями. Реверс банкнот містив зображення архітектурних і природних пам'яток, зокрема: Великої народної зали, храму Потала, пейзажу Ґуйліня, пейзажу Трьох ущелин річки Янцзи, гору Тайшань та озеро Сіху.

Папір виготовлявся із вмістом бавовняного волокна, білого кольору. Безбарвні захисні волокна, що знаходяться в структурі паперу, люменістують блакитним і жовтими квітами і видно з обох боків по всій площі банкнот. Крім того, у папір банкнот 1999 року (за винятком 1 юаня) впроваджено видимі волокна червоного та синього кольору[15].

Водяні знаки на банкнотах п'ятої серії юаня розташовані на широкому білому купонному полі і є багатотоновими зображеннями (1 юань — квітка орхідеї, 5 юанів — квітка нарциса, 10 юанів — квітка троянди, 20 юанів — квітка лотоса, 50 і 100 юанів — портрет Мао Цзедуна). На банкнотах у 5 і 10 юанів 1999 року, на усіх модифікованих купюрах багатотонові водяні знаки доповнені філігранью (світлим водяним знаком) у вигляді відповідного номіналу. Юані п'ятої серії містять захисні стрічки декількох типів. Повністю вживлену в папір захисна стрічка (за винятком 1 юаня), яка містить абревіатуру «RMB» у прямому, та перевернутому виконанні — на банкнотах у 50 і 100 юанів. «Пірнаючого» типу з голографічним покриттям у вигляді ієрогліфів та номіналу на 5, 10 і 20 юанях 1999 року та на 50 і 100 юанях 2005 року. На банкнотах 2015—2020 років присутні дві стрічки: одна «пірнаюча», кольорозмінна (пурпурово-зелений) з деметалізованими знаками у вигляді негативного символу валюти і позначення номіналу у прямому та перевернутому виконаннях; вживлену у папір із цифрами номіналу у прямому у перевернутому виконаннях. Кіп-ефект — приховане зображення у розетці на аверсі (за виключенням 2015—2020 років). Антисканерний захист «Сузір'я Євріона» на банкнотах 2005 і 2015 року, а також на 1 юані 1999 року. Мікротексти, мікровізерунки та антисканерні сітки. Кольорозмінні фарби OVI, виконані металогрфічним друком на аверсі 50 і 100 юанів 1999 і 2005 років. Оптично-змінна фарба Spark на аверсі банкнот 2015—2020 років (крім 1 юаня). Мітки для сліпих у правому нижньому куту аверсу банкнот. Штрихові елементи вздовж правого краю всіх банкнот 2005 року і юаня 1999 року. Сумісні зображення: коло з білим квадратом на 10 та 50 юанях 1999-го і на 20 та 100 юанях 2005 року; фрагменти цифр номіналу у нижній частині білого купонного поля на юанях 2015—2020 років (крім 1 юаня)[15].

Банкноти першого типу ред.

Банкноти 1999 року випуску
Зображення Номінал (юанів) Розміри (мм) Основні кольори Опис Водяний знак Рік друку Рік випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
    1 130 × 63 оливковий Мао Цзедун, орхідея озеро Сиху Орхідея 1999 30 липня 2004
    5 135 × 63 фіолетовий Мао Цзедун, нарцис букетний гора Тайшань Нарцис букетний 18 листопада 2002
    10 140 × 70 блакитний Мао Цзедун, троянда китайська (чайна) річка Янцзи біля «Трьох ущелин» Роза китайська 1 вересня 2001
    20 145 × 70 коричневий Мао Цзедун, лотос горіховий пейзаж Гуйліня Лотос горіховий 16 жовтня 2000
    50 150×70 зелений Мао Цзедун, хризантема садова палац Потала Мао Цзедун 1 вересня 2001
    100 155 × 77 червоний Мао Цзедун, абрикос японський Будинок народних зборів 1 жовтня 1999

Банкноти другого типу ред.

Банкноти 2005 року випуску
Зображення Номінал (юанів) Розміри (мм) Основні кольори Опис Водяний знак Рік друку Рік випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
    5 135 × 63 фіолетовий Мао Цзедун, нарцис букетний гора Тайшань Нарцис букетний 2005 31 серпня 2005
    10 140 × 70 блакитний Мао Цзедун, троянда китайська (чайна) річка Янцзи біля «Трьох ущелин» Роза китайська
    20 145 × 70 коричневий Мао Цзедун, лотос горіховий пейзаж Гуйліня Лотос горіховий
    50 150 × 70 зелений Мао Цзедун, хризантема садова палац Потала Мао Цзедун
    100 155 × 77 червоний Мао Цзедун, абрикос японський Будинок народних зборів

Банкноти третього типу ред.

Банкноти 2015—2020 років випуску
Зображення Номінал (юанів) Розміри (мм) Основні кольори Опис Водяний знак Рік друку Рік випуску
Лицьова сторона Зворотній бік Лицьова сторона Зворотній бік
    1 130 × 63 оливковий Мао Цзедун, орхідея озеро Сиху Орхідея 2019 30 серпня 2019
    5 135 × 63 фіолетовий Мао Цзедун, нарцис букетний гора Тайшань Нарцис букетний 2020 5 листопада 2020
    10 140 × 70 блакитний Мао Цзедун, троянда китайська річка Янцзи біля «Трьох ущелин» Роза китайська 2019 30 серпня 2019
    20 145 × 70 помаранчевий Мао Цзедун, лотос горіховий пейзаж Гуйліня Лотос горіховий
    50 150 × 70 зелений Мао Цзедун, хризантема садова палац Потала Мао Цзедун
    100 155 × 77 червоний Мао Цзедун, Абрикос японський Будинок народних зборів 2015 12 листопада 2015

Пам'ятні банкноти ред.

Пам'ятні банкноти
Зображення Значення Розміри Основний колір Опис Дата
Аверс Зворотний Аверс Зворотний Водяний знак друк проблема матеріал
¥50 165 × 80 мм Червоний Мао Цзедун і Площа Тяньаньмень Імператорський лев (Заборонене місто), голуби, "Хуабяо" (мармурова колона) Жодного 1999 рік 20 вересня 1999 року Папір
¥100 Помаранчевий Дракон із "Стіни дев'яти драконів" (Імператорський палац, Пекін) Монумент тисячоліття Китаю (Центр культурних і наукових ярмарків), літаючі "апсари" (дівчата-хмари) 2000 рік 28 листопада 2000 року полімерні
¥10 148,5 × 72 мм Зелений Стадіон «Пташине гніздо» Метальник диска Мирона (460 р. до н. е.), спортсмени Стадіон «Пташине гніздо» 2008 рік 8 липня 2008 року Папір
¥100 155 × 77 мм Синій Стилізований супутник Dongfanghong I, зустріч пілотованого космічного корабля Shenzhou 9 і стикування з космічною станцією Tiangong-1, місячний космічний корабель Chang'e 1 Удосконалення польоту, Bird, біплан Fung Joe Guey, джамбо-джет, пілотовані космічні кораблі Shenzhou 9 і Tiangong-1, космічний корабель Chang'e 1 на орбіті Місяця Стилізований супутник Dongfanghong I 2015 рік 26 листопада 2015 року
¥50 150 × 70 мм Помаранчевий Банкноти юанів п'яти серій у формі кілець зростання дерева Старі та нові будівлі штаб-квартири Народного банку Китаю, квітка півонії

Газетна стаття 1948 року, яка оголосила про випуск юаня

Велика Китайська стіна 2018 рік 28 грудня 2018 року
20 ієн 145 × 70 мм Синій Лижний стрибун Національний центр стрибків з трампліна Snow Ruyi і Велика китайська стіна Талісмани Зимових Олімпійських ігор 2022, Бінг Дуен Дуен 2022 рік 21 грудня 2021 р
Пара фігуристів Водний куб Жодного полімерні
Помаранчевий Дракон Діти з паперовим драконом 2024 рік 3 січня 2024 р

Монети ред.

Монети зразка 1955 року ред.

Монети регулярного карбування 1955—2022 років[16]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага
(г)
Діаметр
(мм)
Товщина
(мм)
Дата випуску Дата вилучення
    1 финь 1955—2018 Номінал, два колоска Герб КНР Алюміній Рубчастий 0,67 18 1,3 1 грудня 1957 В обігу
    2 финя 1956—2000 1,08 21 1,6
    5 финів 1955—2000 1,6 24 1,5

Монети зразка 1980 року ред.

Монети регулярного карбування[16]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Дата вилучення
    1 цзяо 1980—1986 Номінал, два колоска Герб КНР Медно-цинковий метал Рубчастий 2,62 20 1,3 15 квітня 1980 1 липня
2000
    2 цзяо 4,18 23 1,5
    5 цзяо 6,02 26 1,7
    1 юань Великий китайський мур Медно-нікелевий сплав 9,32 30 1,9

Монети зразка 1991 року ред.

Монети регулярного карбування[16]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Дата вилучення
    1 цзяо 1991—1999 Номінал, квіткова рослина Герб КНР Алюміній Гладкий 2,2 22,5 2,46 1 червня 1992 30 квітня 2018
    5 цзяо 1991—2001 Номінал, квіткова рослина Латунь Рубчастий з гладкими ділянками 3,8 20,5 1,67 В обігу
    1 юань 1991—2000 Номінал, півонія Сталь з нікелевим покриттям Гладкий 6,1 25 2

Монети зразка 1999 і 2002 років ред.

Монети регулярного карбування 1955—2022 років[16]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Статус
    1 цзяо 1999—2003 Номінал Орхідея Алюміній Гладкий 1,12 19 1,9 16 жовтня
2000
В обігу
2005 Медно-нікелевий сплав 3,3 31 серпня 2005
2005—2018 Сталь з нікелевим покриттям
    5 цзяо 2002—2018 Лотос Нікель з латунним покриттям Ребристий з гладкими ділянками 3.8 20.5 1.67 18 листопада 2002
    1 юань 1999—2018 Хризантема Сталь з нікелевим покриттям Напис 6.1 25 2 16 жовтня 2000

Монети зразка 2019 року ред.

Монети регулярного карбування 1955—2022 років[16]
Реверс Аверс Номінал Роки випуску Реверс Аверс Склад Гурт Вага (г) Діаметр (мм) Товщина (мм) Дата випуску Статус
    1 цзяо 2019—2021 Номінал Орхідея Сталь з нікелевим покриттям Ребристий з гладкими ділянками 3.3 19 1.9 30 серпня 2019 В обігу
    5 цзяо 2019—2022 Лотос 3.8 20.5 1.67 30 серпня 2019
    1 юань 2019—2020 Хризантема Напис 4,75 22,2 1,8 30 серпня 2019

Виробництво банкнот та монет ред.

Випуском банкнот та монет юаня займається державна корпорація China Banknote Printing and Minting Corporation (CBPMC; 中国印钞造币总公司), штаб-квартира якої розташована в Пекіні. У відомство CBPMC входить низка фабрик, що займаються друком та карбуванням банкнот та монет, які розташовані у різних містах Китаю. Банкнотні фабрики розташовані в Пекіні, Шанхаї, Ченду, Сіані, Шицзячжуані та Наньчані. Монетні двори розташовані в Нанкіні, Шанхаї та Шеньяні. Високоякісний папір для банкнот виробляється на фабриках у Баодіні та Куньшані. Згідно з інформацією сайту Банку Китаю, завод у Баодіні є найбільшим у світі підприємством, з виробництва банкнотного паперу. Банк Китаю має власний відділ досліджень у галузі поліграфічних технологій, який досліджує нові технології створення банкнот та захисту їх від підробки.

Назви на мовах народів Китаю ред.

У регіонах проживання етнічних меншин Китаю, юань має їхні народні назви.

  • У регіонах проживання монголів, Внутрішній Монголії та інших монгольських автономіях, юань має назву «тугрик» (монг.: «ᠲᠦᠭᠦᠷᠢᠭ᠌, төгрөг, tügürig»). Проте у самій Монголії, задля уникнення плутанини з монгольським тугриком (монг.: «tögrög, төгрөг»), його називають без змін, «юанем» (монгольською: «юань»). Розмінні монети, цзяо, монголи називають «мунгу» (монг. «ᠮᠥᠩᠭᠦ, мөнгө»), при цьому при розрахунках вони позначаються як «10 мунгу». Монгольською мовою повна офіційно прийнята назва юаня, зі словом «женьміньбі» («народні гроші») — називається «арадін джогос» або «арад-ун джогос» (монг: «ᠠᠷᠠᠳ ᠤᠨ ᠵᠣᠭᠣᠰ, ардин зоос арад-ун ǰoγos»).
  • У регіонах проживання тибетців, Тибеті та інших тибетських автономіях, юань називається «гором» (тибетською: «སྒོར་», кит.: «Gor»). Один гор ділиться на 10 «горсурів» («цзяо») (тиб. «སྒོར་ཟུར་», кит. «Gorsur») або 100 «гар» («финей») (тиб. «སྐར»་, кит. «Gar»). Тибетською мовою юань називається «мімангксогнгю» (тибетською: «མི་དམངས་ཤོག་དངུལ།», піньї: «Mimang Xogngü») або «міманг шог нгул».
  • У регіонах проживання уйгурів, Уйгурському автономному регіоні та Сіньцзяні, юань називається «кселк пулі» (уйгурською: «خەلق پۇلى»).

Юань як світова валюта ред.

Частка китайського юаня у світовій торгівлі та валютних резервах постійно збільшується в міру зростання економіки КНР яка є[коли?] третьою за величиною у світі. У 2016 році китайський юань став однією з п'яти резервних валют Міжнародного валютного фонду посівши за часткою (11 %) одразу третє місце — після Долара США (40 %) та Євро (31 %).[17] В загальносвітових резервах МВФ оцінює частку юанів в 1,96 %. Великим недоліком валюти КНР є надмірне державне регулювання курсоутворення та економіки країни загалом що не дозволяє зараховувати її до переліку вільноконвертованих валют. В разі запровадження вільного обігу юаня (що на думку експертів може статися не раніше 10-15 років), переходу до ринкової економіки а також загальної демократизації Китаю, юань КНР може зайняти лідируючі позиції серед світових валют.

У 2018 році, китайський юань, за даними МВФ, піднявся з 7 на 5 місце серед валют за часткою валютних резервів, обійшовши австралійський та канадський долари.

Розподіл за валютами офіційних валютних резервів у світі:
2022 2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014 2013 2012 2011 2010 2009 2008 2007 2006 2005 2004 2003 2002 2001 2000 1999 1998 1997 1996 1995 1984 1983 1982 1980 1976 1972 1970
Долар США 58,58 % 58,80 % 58,92 % 60,75 % 61,76 % 62,73 % 65,36 % 65,75 % 65,17 % 61,28 % 61,50 % 62,69 % 62,24 % 62,15 % 63,77 % 63,87 % 65,04 % 66,51 % 65,51 % 65,45 % 66,50 % 71,51 % 71,13 % 71,01 % 69,28 % 65,10 % 61,98 % 58,96 % 65,8 % 68,5 % 68,4 % 67,2 % 76,6 % 78,6 % 77,2 %
Євро 20,37 % 20,59 % 21,29 % 20,59 % 20,67 % 20,17 % 19,14 % 19,15 % 21,21 % 24,21 % 24,07 % 24,44 % 25,76 % 27,70 % 26,21 % 26,13 % 24,99 % 23,89 % 24,68 % 25,03 % 23,65 % 19,18 % 18,29 % 17,90 %
Німецька марка 13,79 % 14,48 % 14,67 % 15,75 % 12,1 % 11,2 % 12,4 % 14,8 % 8,8 % 4,6 % 1,9 %
Японська єна 5,50 % 5,52 % 6,03 % 5,87 % 5,19 % 4,90 % 3,95 % 3,75 % 3,55 % 3,82 % 4,09 % 3,61 % 3,66 % 2,90 % 3,47 % 3,18 % 3,46 % 3,96 % 4,28 % 4,42 % 4,94 % 5,04 % 6,06 % 6,37 % 6,24 % 5,77 % 6,71 % 6,77 % 5,4 % 4,7 % 4,6 % 4,3 % 2,1 % 0,1 %
Британський фунт 4,90 % 4,81 % 4,73 % 4,64 % 4,43 % 4,54 % 4,35 % 4,72 % 3,70 % 3,99 % 4,04 % 3,84 % 3,94 % 4,25 % 4,22 % 4,82 % 4,52 % 3,75 % 3,49 % 2,86 % 2,92 % 2,70 % 2,75 % 2,89 % 2,66 % 2,58 % 2,68 % 2,11 % 2,8 % 2,6 % 2,4 % 2,9 % 1,9 % 7,1 % 10,4 %
Китайський юань 2,61 % 2,80 % 2,29 % 1,94 % 1,89 % 1,23 % 1,08 %
Канадський долар 2,38 % 2,38 % 2,08 % 1,86 % 1,84 % 2,03 % 1,94 % 1,78 % 1,75 % 1,83 % 1,43 %
Австралійський долар 1,96 % 1,84 % 1,83 % 1,70 % 1,63 % 1,80 % 1,69 % 1,77 % 1,60 % 1,82 % 1,46 %
Французький франк 1,62 % 1,44 % 1,85 % 2,35 % 1,0 % 1,1 % 1,3 % 1,7 % 1,6 % 0,9 % 1,1 %
Швейцарський франк 0,23 % 0,17 % 0,17 % 0,15 % 0,14 % 0,18 % 0,16 % 0,27 % 0,24 % 0,27 % 0,21 % 0,08 % 0,13 % 0,12 % 0,14 % 0,16 % 0,17 % 0,15 % 0,17 % 0,23 % 0,41 % 0,25 % 0,27 % 0,23 % 0,33 % 0,35 % 0,30 % 0,33 % 2,0 % 2,3 % 2,7 % 3,2 % 2,2 % 1,0 % 0,7 %
Нідерландський гульден 0,27 % 0,35 % 0,24 % 0,32 %
Інші 3,47 % 3,09 % 2,66 % 2,51 % 2,45 % 2,43 % 2,33 % 2,82 % 2,78 % 2,78 % 3,20 % 5,33 % 4,27 % 2,88 % 2,20 % 1,83 % 1,81 % 1,74 % 1,87 % 2,01 % 1,58 % 1,31 % 1,49 % 1,60 % 4,50 % 3,86 % 4,48 % 4,87 % 10,9 % 9,6 % 8,2 % 5,9 % 6,8 % 7,7 % 8,7 %
Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984)

Курс ред.

З 1949-го до кінця 1970-х років держава встановила фіксований обмінний курс юаня сильно завищеному рівні в рамках стратегії країни з імпортозаміщення. У цей час центральне планування держави було спрямовано прискорення промислового розвитку та зниження залежності Китаю від імпортних промислових товарів. Завищення курсу дозволило уряду постачати імпортні машини та обладнання пріоритетним галузям промисловості за відносно нижчою ціною в національній валюті, ніж це було б можливо в іншому випадку[18].

Наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років Китай працював над підвищенням конвертованості юаня[19]. Завдяки використанню своп-центрів обмінний курс зрештою було доведено до більш реалістичного рівня, який 1994 року складав 8,27 юаней за 1 долар США[20].

Обмінний курс юаня до долара США залишається одним із найспірніших валютно-торговельних питань у світовій економіці. Китай активно використовував грошово-кредитну політику як інструмент для просування своєї експортно-орієнтованої стратегії зростання через знецінення своєї валюти, юаня. У 1990-ті роки курс юаня систематично знижувався приблизно з 3,7 юаня за долар США до 8,3 і залишався на цьому рівні більше десяти років. Це зробило китайські товари дешевшими у доларах США, а експорт значно збільшився. Ціна, сплачена за цю експортну субсидію, — це суттєва інфляція в китайській економіці, оскільки вона призводить до підвищення цін на товари, такі як продукти харчування, корисні копалини та енергоносії[21].

2005 року, зіткнувшись із тиском з боку американського уряду та зростанням цін на сировинні товари, такі як нафта, китайський уряд поступово провів ревальвацію своєї валюти і ввів керований плаваючий обмінний курс. До 2008 року обмінний курс стабілізувався на рівні близько 6,8 юанів за долар США. Через гостру конкуренцію на світових ринках і між китайськими виробниками норма прибутку для деяких експортних товарів дуже низька (менше 5%), а це означає, що додаткова переоцінка юаня істотно впливає на конкурентоспроможність китайських експортно-орієнтовану економіку. До 2013 року обмінний курс досяг 6,0 юанів за долар США, але почалася зворотна тенденція, оскільки китайська економіка втрачала конкурентоспроможність, а світовий попит сповільнювався. Таким чином, очікується, що китайська влада вкрай неохоче проводитиме подальшу ревальвацію юаня до рівнів, що спостерігалися до 1990-х років[21].

Офіційні курси 1 юаня за 1 долар США на початок 1955—2020 років, встановлені Народним банком Китаю[22]
Рік 2020 2015 2010 2005 2000 1995 1990 1985 1980 1975 1970 1965 1960 1955
Юанів за долар 6.96 6.20 6.82 8.27 8.27 8.46 4.73 2.80 1.49 1.85 2.46 2.46 2.46 2.46
Офіційні курси 1 юаня за 1 фунт стерлінг на початок 1955—2020 років, встановлені Народним банком Китаю[22]
Рік 2020 2015 2010 2005 2000 1995 1990 1985 1980 1975 1970 1965 1960 1955
Юанів за фунт 9.19 9.67 11.07 15.97 13.36 13.23 7.58 3.25 3.33 4.36 5.91 6.86 6.86 6.86
Офіційні курси 1 юаня за 1 євро на початок 2001—2022 років, встановлені Народним банком Китаю[22]
Рік 2022 2019 2016 2013 2010 2007 2004 2001
Юанів за євро 7.19 7.32 7.06 8.22 9.83 10.27 10.44 7.69

Поточний курс ред.

Станом на 4 січня 2024, валютний курс китайського юаня (за даними МВФ, ЄЦБ та НБУ) становить 7,151 юань за 1 долар США (0,1398 долара США за 1 юань), 7,833 юань за 1 євро (0,1277 євро за 1 юань) та 0,1883 юаня за 1 гривню (5,312 гривень за 1 юань).

Поточний обмінний курс CNY
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF EUR GBP JPY USD UAH

Примітки ред.

  1. Китайский юань finversia.ru Процитовано 17 листопада 2023
  2. ДРОБОТЮК О. В. ЕВОЛЮЦІЯ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КНР sinologist.com.ua Процитовано 19 листопада 2023
  3. Историческая динамика реформы обменного курса Китая. Вэй Вэнь, аспирант БГУ, науч. рук. Семак Е. А., канд. экон. наук, доцент elib.bsu.by Процитовано 20 листопада 2023
  4. а б в Цифровой Юань: опыт и перспективы развития vc.ru Процитовано 22 листопада 2022
  5. CBDC и Китай: что такое цифровой юань и как он создавался aussiedlerbote.de Процитовано 22 листопада 2023
  6. а б 背景资料:中国已发行五套人民币 货币历史悠久 chinanews.com.cn Процитовано 7 грудня 2023
  7. а б Банкноти Китаю 1948 року fox-notes.ru Процитовано 8 грудня 2023
  8. а б Банкноти Китаю 1949—1950 років fox-notes.ru Процитовано 8 грудня 2023
  9. а б Банкноти Китаю 1951—1953 років fox-notes.ru Процитовано 8 грудня 2023
  10. а б Банкноти Китаю 1953 року fox-notes.ru Процитовано 8 грудня 2023
  11. а б в г д е ж и к л м 背景资料:中国已发行五套人民币 货币历史悠久. 中国新闻网. 2015年8月10日. Архів оригіналу за 2015年12月8日. Процитовано 2015年11月1日.
  12. 中国人民银行公告〔2018〕第6号. 中国人民银行. 22 березня 2018. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  13. а б в China's central bank to recall fourth set of RMB en.people.cn Процитовано 16 листопада 2023
  14. 再见,第四套人民币. Xinhuanet.com. 29 квітня 2019. Архів оригіналу за 29 квітня 2019. 实际上,1角、5角纸币仍可流通,银行仍在正常收付,单位和个人不得拒收。
  15. а б Как распознать подделки старых и новых юаней 2019 г. bankomat24.uz Процитовано 7 травня 2024
  16. а б в г д Китай (1999 - 2023) - Регулярний випуск - uCoin.net. ru.ucoin.net (ua) . Процитовано 16 березня 2023. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |web/20230904094641/https://ua.ucoin.net/table/?country= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою DW не вказано текст
  18. THE FUTURE OF CHINA'S EXCHANGE RATE POLICY lapres.net Процитовано 22 листопада 2023
  19. Will the Chinese Renminbi Become the New Dollar? gomarkets.ltd Процитовано 19 листопада 2023
  20. Foreign direct investment in the people's republic of china researchdb.hsu.edu.hk Процитовано 19 листопада 2023
  21. а б Yuan Exchange Rate, 1981-2022 transportgeography.org Процитовано 22 листопада 2023
  22. а б в Historical exchange rates from 1953 with graph and charts fxtop.com Процитовано 22 листопада 2023

Посилання ред.