Маньчжу́ри (монг. Манж, кит. 滿族, пін. Mǎnzú "маньцзю") — тунгусо-маньчжурський етнос, корінний народ Маньчжурії. Численність 10,862 млн, з яких 5,39 млн проживають у провінції Ляонін; 2,12 млн — Хебей; 1,04 млн — Хейлунцзян; 990 тисяч — Цзілінь та 500 тисяч — у Внутрішній Монголії. Розмовляють китайською мовою, що майже повністю витіснила маньчжурську мову із вжитку. Їх пращури  — носії глазковської культури.

Маньчжури
Manchu people (No.3036).jpg
Самоназва монг. Манж
Кількість 10,430,000
Ареал КНР КНР 10,410,585 (2010 перепис)[1]
Тайвань Тайвань 12,000 (2004 оцінка)[2]
Гонконг Гонконг 1,000 (1997 оцінка)[3]
Японія Японія 1,000
Близькі до: Інші Тунгусо-маньчжурські народи, китайці
Мова Китайська
маньчжурськаL
Воїн-маньчжур (18 століття, династія Цін)

ІсторіяРедагувати

У 12 ст., після перемоги над киданями, маньчжури (чжурчжені) заснували на території сучасного Північно-Східного Китаю імперію Цзінь (Золота). Імперія Цзінь проіснувала більш як 100 років і була знищена монголами. 1644 року маньчжури завоювали Китай, створивши династію Цін, яка правила Китаєм до 1912 року.

РелігіяРедагувати

При маньчжурському дворі сповідувався шаманізм і культ предків; шаманізм був модифікований і багато в чому з часом змінив свою природу як придворна релігія. Ламаїзм відновив свою присутність на території імперії, що особливо видно в Монголії; конфуціанство залишилося найважливішим інструментом державного будівництва, багато в чому схоластичний і формальний бік конфуціанства був посилений. Сучасні маньчжури в сільських регіонах зберігають шаманські традиції, а ті що живуть в контакті з монголами мають прихильність до ламаїзму.

ПриміткиРедагувати

  1. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою 2010data не вказано текст
  2. manchusoc.org https://web.archive.org/web/20170502114705/http://www.manchusoc.org/contents/history.htm Пропущений або порожній |title= (довідка). Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 6 березня 2012.  Проігноровано невідомий параметр |script-title= (довідка)
  3. Research. Ethnicity Research (《民族研究》) (zh-Hans) (1–12): 21. 1997. 

Джерела та літератураРедагувати

  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Маньчжури // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

ПосиланняРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маньчжури