Відкрити головне меню

Потала (знищення, наруга) — міра покарання у Київській державі. Полягала у вигнанні чи перетворенні у раба засудженного та членів його сім'ї й конфіскації майна. За «Руською Правдою» віддавали на поталу[1] за розбій, окремі види крадіжок, підпал і конокрадство.

ПриміткиРедагувати

  1. Віддавати (віддати) на поталу (глум) — ставити в умови приниження, зневаги, знущання

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати