Японська слива

вид рослин

Сли́ва япо́нська (лат. Prunus mume; яп. , МФА[ume]) або абрико́с япо́нський (лат. Armeniaca mume)  — вид сливових дерев родини розових. Поширений у Східній Азії, зокрема, в Китаї, Кореї, Японії і В'єтнамі. Середня висота 5—10 м. Кора дерев темносіра, зі зморшками. Квітне в лютому-березні, до розпускання листя. Має запашні п'ятипелюсткові квітки, діаметром 2—3 см, зазвичай монотонні. Листя чергове, яйцеподібне, довжиною 4—8 см.

Японська слива
Ume blossom 2005.03.14.jpg
Цвітіння японської сливи у березні
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Слива (рід) (Prunus)
Підрід: Слива (підрід) (Prunus subg. Prunus)
Section: Prunus sect. Armeniaca
Вид:
Японська слива (P. mume)
Біноміальна назва
Prunus mume
Commons-logo.svg Вікісховище: Prunus mume

НазвиРедагувати

Латинська назва виду — Prunus mume (Слива муме). Вона була надана німецьким лікарем Філіпом фон Зібольдом, що декілька років займався вивченням флори і фауни в Японії. Складова назви «муме» є калькою японського слова «уме» (яп. , МФА[ume]), яким японці позначають цю рослину.

В японській мові окрім традиційного слова «уме» використовують інші поетичні назви:

Китайською мовою цю рослину називають «мей» (кит. трад.: ). Від цієї назви походять корейська назва «ме» (кор. 梅, 매) і в'єтнамська «май» (в'єт. mai).

В англійській мові рослину називають «японським абрикосом» (англ. Japanese apricot), «японською сливою» (Japanese plum) або «китайською сливою» (Chinese plum). 

ОписРедагувати

 
Плоди японської сливи різного ступеню стиглості в супермаркеті

Квітне японська слива пізньої зими, переважно наприкінці лютого, до появи листя. Кожна квітка має 5 пелюсток і становить 1-3 см в діаметрі. Цвіт як правило білого кольору, проте інколи зустрічаються рожеві або червоні квітки. Листя з'являється незабаром після опадання пелюсток. Воно овальне, загострене на кінці. Японська слива плодоносить раннього літа, як правило у червні. Через те, що збирання плодів відбувається у сезон дощів, його називають «сезоном сливових дощів» (яп. 梅雨, цую або бай'ю). Плід японської сливи круглий з невеликим пазком від корішка основи до верхівки. Незрілі плоди мають зелений колір, який поступово перетворюється на жовтий або навіть червоний, коли вони дозріють. М'якоть плоду має жовтий колір.

В культуріРедагувати

Японська слива вважається національною квіткою Китаю. Вона служить мотивом багатьох китайських класичних мистецьких творів. Цвітіння сливи є символом нового року за китайським календарем, яке перемагає холодну зиму і приносить довгоочікувану весну.

В традиційному Китаї слива є символом східноазійського Нового року. Її квіти уособлюють кінець зими і сповіщають про прихід весни. Під впливом китайської культури символіка сливи була запозичена сусідніми народами — корейцями і японцями.

ВикористанняРедагувати

Плоди уме використовують при виробництві традиційного японського лікеру умешу.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

ВікіПідручник Cookbook має дані стосовно:
ВікіПідручник Cookbook має дані стосовно: