Шонін Георгій Степанович
Гео́ргій Степа́нович Шо́нін (3 серпня 1935, Ровеньки Луганської області — † 6 квітня 1997, Зоряне містечко, Московська область) — український радянський льотчик-космонавт. Герой Радянського Союзу (22 жовтня 1969). Генерал-лейтенант авіації (1985).
| Шонін Георгій Степанович | |
|---|---|
| рос. Георгий Шонин | |
 | |
| Народився | 3 серпня 1935 Ровеньки, Луганська область, Українська СРР, СРСР |
| Помер | 6 квітня 1997 (61 рік) Зоряне містечко, Московська область, Росія ·інфаркт міокарда |
| Поховання | Леоніха |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | космонавт |
| Alma mater | Єйський вищий військовий авіаційний інститутd (1957), Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1968) і Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків |
| Знання мов | російська[1] |
| Членство | Перший загін космонавтів СРСР |
| Військове звання | Генерал-лейтенант авіації |
| Нагороди |  Герой Радянського Союзу |
Біографія
ред.Георгій Шонін народився 3 серпня 1935 року в сім'ї працівника фельдзв'язку Степана Васильовича Шоніна і домогосподарки Софії Володимирівни Пустирської. Вступив до Одеської спецшколи ВПС, але після її розформування закінчив Єйське військово-морське ордена Леніна авіаційне училище (1957), Військово-повітряну інженерну академію імені Жуковського (1968), Вищі академічні курси при Військовій академії Генерального штабу (ВАГШ) ЗС СРСР ім. К. Є. Ворошилова (1988). Кандидат технічних наук (1978).
У 1957–1960 служив льотчиком, старшим льотчиком у ВВС Балтійського і Північного флотів. 7 березня 1960 був зарахований до загону космонавтів (був у складі першого набору в цей загін).
).jpg)
11 жовтня — 16 жовтня 1969 брав участь в космічному польоті як командир корабля «Союз-6» (бортінженер — Валерій Кубасов). Тривалість польоту склала 4 доби 22 години 42 хвилини 47 секунд. Це був перший груповий політ трьох космічних кораблів, під час якого проводилося їх маневрування — також у космосі знаходились у той самий час «Союз-7» і «Союз-8». Під час польоту вперше у світі були здійснені експерименти з проведення зварювальних робіт в космосі на апаратурі, розробленій в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона (установка «Вулкан»). Також був проведений експеримент «Факел» з виявлення запусків балістичних ракет.
22 жовтня 1969 року за успішний політ Шоніну надано звання Героя Радянського Союзу.
У 1970–1973 — начальник відділу (військові програми «Алмаз» і «Союз-ВІ») першого управління, в 1976–1979 — начальник другого управління (тренувальна база) Центру підготовки космонавтів. У 1979 відрахований із загону у зв'язку з переходом на льотну посаду у ВПС.
У 1979–1980 — заступник командувача 5-ю повітряною армією Одеського військового округу.
У 1980–1983 — заступник командувача ВПС Одеського військового округу.
У 1983–1988 — начальник управління Апарату начальника озброєнь ВПС, займався питаннями дослідного будівництва і серійних замовлень.
У 1988–1990 — начальник 30-го Центрального НДІ авіаційної і космічної техніки Міністерства оборони СРСР.
У 1990 звільнений в запас.
Помер 6 квітня 1997 року у Зоряному містечку від серцевого нападу.
Різне
ред.Автор книг «Самые первые» («Найперші») (1976) про членів першого загону космонавтів, яким не довелося брати участь в космічних польотах, «Пам'ять серця» (2001).
Серед нагород українського космонавта — орден Леніна, орден Жовтневої Революції, орден Трудового Червоного Прапора, орден Червоної Зірки, радянські та іноземні медалі. Почесний громадянин міста Ровеньки[2].
Невдовзі після польоту, що відбувся 11 жовтня, Георгій Шонін відвідав рідне місто Балта, прилетівши туди гелікоптером 27 грудня 1969 року. Незабаром в будівлі шахово-шашкового клубу Балти (нині Будинок дитячої творчості) з'явився музей (музейна кімната) космонавтики, до якого потрапив скафандр Шоніна. В тому ж клубі проводились шахово-шашкові турніри його імені. Зараз музею немає (з 2005-го).
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Виконком Ровеньківської міської ради. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 травня 2009. [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
Джерела та література
ред.- Ковпак Л. Шонін Георгій Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 654. — ISBN 978-966-00-1359-9.