Година
Годи́на (позначення: год, h) — одиниця вимірювання часу. Година не є одиницею SI, але її використання допускається спільно з SI[1][2]. За сучасним визначенням, година дорівнює 3600 секунд або 60 хвилин. У розмовній мові слово година може означати також певний період часу, певну пору, певний момент.
Година | ||||
Одна година від опівночі (або полудня) до 1-ї години на годиннику з 12-годинним аналоговим циферблатом | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
Система одиниць | не SI-одиниці, що згадуються у SI | |||
Одиниця | часу | |||
Позначення | год, h | |||
Перерахунок в інші системи | ||||
1 год, h в... | дорівнює... | |||
основних одиницях SI: | 3660 с | |||
Година у Вікісховищі |
Історія
ред.Година як одиниця часу спочатку використовувалася стародавніми цивілізаціями (у тому числі в Єгипті, Шумері, Індії та Китаї) як дванадцята частина періоду між сходом і заходом сонця, або як 1/24 усієї доби. В обох випадках цей поділ відображав широке використання дванадцяткової системи числення. Значення числа «12» пояснюється числом щорічних циклів місяця і числом кісток пальців на одній руці (по три в кожній з чотирьох пальців; береться до уваги можливість порахувати 12 кісток пальців за допомогою великого пальця). Крім того, широко розповсюджена тенденція до аналогічного запису даних (12 місяців, 12 знаків зодіаку, 12:00, дюжина).
Давньоєгипетській цивілізації приписується створення поділу ночі на 12 частин, хоча було багато варіантів протягом століть. Астрономи Середнього царства (9-ї і 10-й династій) завдяки спостереженням зір створили поділ спочатку на 36 частин, потім, однак, він був спрощений до поділу на 24 частини (використовуючи 24 зорі, 12 з яких визначало період ночі).
Ранні визначення години відрізнялися залежно від наступних чинників:
- 1/12 часу від сходу до заходу сонця. У результаті години літнього дня були довшими, ніж зимового, залежно від географічної широти і навіть, деякою мірою, від місцевих погодних умов (що впливають на заломлення світла в атмосфері). З цієї причини, ці години часто називали періодичними, сезонними або нерівними — такими термінами послуговувалися римляни, греки та євреї, схоже називали їх китайці та японці. Відповідно, слід було корегувати показання годинника щоранку і щовечора, орієнтуючись на положення сонця;
- 1/24 видимої сонячної доби (між півднями першого і другого дня або між заходами сонця). У результаті таких розрахунків години змінювалися в залежності від довжини видимого дня протягом року. Годинники, призначені для відображення цих годин, повинні були бути скоригованими кілька разів на місяць;
- 1/24 середніх сонячних діб. Добре сконструйований за таким принципом годинник практично ніколи не вимагав коригування. Це визначення, однак, втратило свою актуальність у зв'язку зі зміною обертання Землі.
Відлік годин
ред.Існують різні способи відліку годин.
- У стародавніх і середньовічних культур, коли розділення на день і ніч було набагато важливіше, ніж в епоху широкого використання штучного світла, відлік годин починався на світанку. Так, світанок визначав початок першої години, південь припадав на 6-ту годину, а захід наставав наприкінці 12-ї. Це означало, що довжина годин залежала від пори року. Цей тип лічби іноді називають на астролябіях і астрономічних годинниках «вавилонським» годинником. Ця система також використовується в юдейському праві (Галаха).
- Відповідно до так званих італійських годин, 1-ша година починалася на заході сонця (або в кінці сутінок, приміром, через пів години після заходу сонця, залежно від місцевих звичаїв). Години були пронумеровані від 1 до 24. Наприклад, у Лугано сонце в грудні сходило о 14-й годині, а південь припадав на 19-ту. У червні сонце сходило о 7-й годині, а південь припадав на 15-ту. Захід сонця завжди припадав на кінець 24-ї години. Цей спосіб відліку годин давав кожному змогу легко сказати, скільки часу вони мають до кінця роботи без ужиття штучного освітлення. Він широко використовувався в Італії з XIV століття до середини XVII століття, вживався також у Польщі і на теренах сучасної Чехії.
- Середньовічний ісламський день починався на світанку. Перша денна молитва повинна була бути промовлена між світанком і заходом сонця.
- У сучасній 12-годинній системі відлік годин починається опівночі, а потім опівдні. Годинники пронумеровані: 12, 1, 2, …, 11. Сонячний південь припадає на 12-ту годину з точністю до 15 хвилин. У рівнодення Сонце сходить близько 6-ї ранку і заходить близько 6-ї вечора.
- У сучасній 24-годинній системі відлік годин починається опівночі. Годинники бути пронумеровані від 0 до 23. Сонячний південь припадає приблизно на 12:00, також з точністю до 15 хвилин. У рівнодення Сонце сходить приблизно о 6:00, а заходить близько 18:00.
Див. також
ред.Джерела
ред.- Година // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
Примітки
ред.- ↑ Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 вересня 2023.
- ↑ Про затвердження визначень основних одиниць SI, назв та визначень похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначень та Правил застосування одиниць вимірювання і написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 7 вересня 2023.
Посилання
ред.- Класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку ДК 011-96. — Верховна Рада України. Законодавство України.
- Година добра і лиха [Архівовано 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 255. — 1000 екз.
- ГОДИНА // Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. Книга 1. А-Н / Підготували до видання В. В. Німчук, Г. I. Лиса; Інститут української мови НАН України; Українська Вільна Академія Наук у США. — Київ — Нью-Йорк, 2002. — С. 177. — 512 с. — ISBN 966-7252-25-6. — (Пам'ятки української мови. Серія словників).