Чесанівський повіт
| Округ | Жовківський (до 1867) |
| Коронний край | .svg){kind=small} Королівство Галичини та Володимирії
|
| Країна |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина
|
| Центр | Чесанів |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1185,45 км² (1869) |
| Населення | 63 817 (1869) |
| Найбільші міста | Любачів, Чесанів |
Чесанівський повіт (пол. Powiat cieszanowski) — історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу Австро-Угорщини, ЗУНР і Польщі.
У складі Австро-Угорщини ред.
Утворений в 1854 р. У 1867 році до Чесанівського повіту приєднаний Любачівский повіт. В 1869 р. проживало 63 817 осіб, було 95 адміністративних одиниць — 68 громад-гмін (1 місто — Любачів, 5 містечок — Чесанів, Липсько, Наріль, Олешиці, Плазів, 62 села) і 27 окремих територій (до них включені 64 панські фільварки); повіт поділений на 68 кадастральних гмін.[1] За переписом 1910 року в повіті проживало 86 549 осіб, з них 45 393 грекокатоликів (становили 52,45 % населення повіту), 30 201 римо-католик (34,89 %), 10 780 юдеїв (12,46 %), 173 протестанти, 1 православний та 1 інших віровизнань.[2]
ЗУНР ред.
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР. Західне розташування повіту спричинило воєнну вразливість і нетривале існування тут української влади. 14 листопада 1918 р. поляками захоплений і Любачів.[3]
У складі Польщі ред.
| Чесанівський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Утворений: | 1867 |
| Населення: | 81 368 (1921) р. |
| Площа: | 1 146 км² |
| Густота: | 71 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | Чесанів |
| Міські гміни: | 2 |
| Сільські гміни: | 64 |
| |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
Входив до Львівського воєводства Польщі у 1920-1922 рр. 1 січня 1923 р. перенесено адміністративний центр з Чесаніва в Любачів і повіт став називатися Любачівським.
Адміністративний поділ повіту ред.
На 30 вересня 1921 року в склад повіту входили 2 міста, 64 громади села-ґміни (в тому числі 4 містечка) і 48 фільваркових господарств[4]:
Сільські ґміни
- Башня Горішня
- Башня Долішня
- Бігалі
- Борова Гора
- Борхів
- Бурґав
- Вілька Запалівська
- Вілька-Горинецька
- Воля Велика
- Гораєць
- Горинець
- Гута Рожанецька
- Дахнів
- Діброва
- Жапалів
- Жуків
- Залужжя
- Кадовбищі
- Коровиця Голодівська
- Коровиця Лісова
- Коровиця Сама
- Криве
- Липовець
- Липсько (містечко)
- Лисячі Ями
- Лівча
- Лукавиця
- Лукавець
- Милків
- Молодів
- Мощаниця
- Наріль (містечко)
- Наріль Село
- Німстів
- Нове Брусно
- Нове Село
- Новий Диків
- Новий Люблинець
- Олешичі (містечко)
- Опака
- Острівець
- Плазів (містечко)
- Подемщина
- Полянка Горинецька
- Райхав
- Руда Ружанецька
- Рудка
- Синявка
- Старе Село
- Старий Диків
- Старий Люблинець
- Старі Олешичі
- Суха Воля
- Улазів
- Фельзендорф
- Фрайфельд
- Футори
- Хлівищі
- Хотилюб
- Цівків
- Щутків
Міста
Примітки ред.
- ↑ Powiat cieszanowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 693. (пол.)
- ↑ Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 [Архівовано 29 березня 2022 у Wayback Machine.](нім.)
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2019.
- ↑ Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej — Tom XIII — Województwo Lwowskie, Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej, Warszawa 1924
Див. також ред.
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |