Плазів

село в Польщі, Підкарпатське воєводство, Любачівський повіт

Плазів (пол. Płazów) — село в Польщі, у гміні Наріль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 468 осіб (2011[1]).

Село
Плазів
пол. Płazów
Płazów, cerkiew Zaśnięcia Matki Bożej (HB1).jpg
Недіюча українська Церква Успіння Богородиці (УГКЦ)
Герб
Герб

Координати 50°19′ пн. ш. 23°15′ сх. д. / 50.317° пн. ш. 23.250° сх. д. / 50.317; 23.250Координати: 50°19′ пн. ш. 23°15′ сх. д. / 50.317° пн. ш. 23.250° сх. д. / 50.317; 23.250

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Наріль
Населення 468 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-614
Автомобільний код RLU
SIMC 0607021
GeoNames 762069
Плазів. Карта розташування: Польща
Плазів
Плазів
Плазів (Польща)
Плазів. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Плазів
Плазів
Плазів (Підкарпатське воєводство)

У 1975—1998 роках село належало до Перемиського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 248 51 160 37
Жінки 220 40 113 67
Разом 468 91 273 104

ІсторіяРедагувати

Станом на 1.01.1939 в селі проживало 930 осіб, з них 530 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 210 поляків, 90 євреїв[3]. Місцева греко-католицька парафія належала до Чесанівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Плазув Любачівського повіту Львівського воєводства Польської республіки.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, але вже 26 вересня 1939 року відступили і передали Червоній армії, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня СРСР передав село німцям, південніше села проліг кордон.

Згідно з опублікованими спогадами членів Товариства «Любачівщина», у 1944-45 роках у Плазові та сусідніх селах відбулись сутички між озброєними учасниками польського та українського підпіль, що в подальшому вилилось у терор польських боївок проти цивільного населення. Під загрозою знищення практично все українське населення с. Плазова змушене було втікати, а ті, що не втекли, зазнали переслідувань і виселень у рамках Акції «Вісла».

У червні 1944 року від рук польських бойовиків загинув мешканець села Стефан Ступак, похорон якого вилився в українську маніфестацію[4].

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Плазів