Лівча (пол. Łówcza) — село в Польщі, у гміні Наріль Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 494 особи (2011[1]).

Село
Лівча
пол. Łówcza
Łówcza, Cerkiew św. Paraskewy - fotopolska.eu (209781).jpg

Координати 50°16′59″ пн. ш. 23°16′59″ сх. д. / 50.28330000002777211° пн. ш. 23.28330000002777922° сх. д. / 50.28330000002777211; 23.28330000002777922Координати: 50°16′59″ пн. ш. 23°16′59″ сх. д. / 50.28330000002777211° пн. ш. 23.28330000002777922° сх. д. / 50.28330000002777211; 23.28330000002777922

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Наріль
Перша згадка 1483
Населення 494 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-614
Автомобільний код RLU
SIMC 0606903
GeoNames 765949
Лівча. Карта розташування: Польща
Лівча
Лівча
Лівча (Польща)
Лівча. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Лівча
Лівча
Лівча (Підкарпатське воєводство)

РозташуванняРедагувати

Село лежить на Терногородському плато.

ІсторіяРедагувати

Село знаходиться у давньому українському етнічному субрегіоні Любачівщина на сході Надсяння.

Вперше село згадано в архівних документах 1483 р. Від 1618 р. — королівське село.

У 1880 р. населення — 1134 осіб (706[2] греко-католиків). В селі діяла хата-читальня «Просвіти». В селі діяла трикласна двомовна школа, у якій навчалося 68 дітей римо-католиків, 136 — греко-католиків, 5 — юдеїв.

У 1939 році в селі проживало 1670 мешканців, з них 1110 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів, 420 поляків і 90 євреїв[3]. Село входило до ґміни Ліпско Любачівського повіту Львівського воєводства.

У середині вересня 1939 року німці окупували село, однак вже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова ця територія належала до радянської зони впливу. Село зайняла Червона армія. 27.11.1939 постановою Президії Верховної Ради УРСР село включене до новоутвореної Львівської області[4], а 17 січня 1940 року — до Горинецького району. Внаслідок обміну Сталіном Закерзоння (включно з Холмщиною) на Литву Лівча стало прикордонним селом і було виселене. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село знову було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в жовтні 1944 року село зі складу Львівської області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР, але вони чинили спротив у рядах УПА і підпілля ОУН. Решту українців у 1947 р. депортовано на понімецькі землі[5].

У Лівчі 1945 р. воїни УПА розгромили пост польської поліції.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 237 53 161 23
Жінки 257 59 135 63
Разом 494 112 296 86

Пам'яткиРедагувати

  • Дерев'яна церква Преп. муч. Параскевії з 1799 р., (тепер — костел) і дзвіниця з 1920 р.
  • Рештки поміщицького двору і парк XVIII-ХІХ ст.

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лівча

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Схиматісм всего клира католіков обряду греческо-руского Епархіи Перемиской на год от Рожд. Хр. 1880, с. 197
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 46.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)
  5. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок, повіт Любачів
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати