Відкрити головне меню

Башня Долішня (пол. Basznia Dolna) — село в Польщі, в гміні Любачів Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 919 осіб (2011[1]).

Село
Башня Долішня
пол. Basznia Dolna
Basznia Dolna, Przystanek kolejowy Basznia - fotopolska.eu (297294).jpg

Координати 50°10′46″ пн. ш. 23°12′43″ сх. д. / 50.17972000002777833° пн. ш. 23.21222000002777719° сх. д. / 50.17972000002777833; 23.21222000002777719Координати: 50°10′46″ пн. ш. 23°12′43″ сх. д. / 50.17972000002777833° пн. ш. 23.21222000002777719° сх. д. / 50.17972000002777833; 23.21222000002777719

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Любачів
Перша згадка 1444
Висота центру 223 м
Населення 919 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-621
Автомобільний код RLU
SIMC 0605890
GeoNames 776315
Офіційний сайт basznia.pl
Башня Долішня. Карта розташування: Польща
Башня Долішня
Башня Долішня
Башня Долішня (Польща)
Башня Долішня. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Башня Долішня
Башня Долішня
Башня Долішня (Підкарпатське воєводство)
Башня Долішня у Вікісховищі?

РозташуванняРедагувати

Село лежить на Терногородському плато за 8 км від кордону з Україною. Знаходиться у давньому українському етнічному регіоні Любачівщина.

НазваРедагувати

У ході кампанії ліквідації українських назв у 1977—1981 рр. село мало назву Смолінка Дольна.

ІсторіяРедагувати

 
Давня греко-католицька церква у Башні Долішній, що існувала до 1904 р.

Перша згадка про село датована 1444 роком. Відома тут з 1444 р. гута (плавильня) працювала ще в 1626 р. До 1637 р. — 19 років — тривали виступи селян проти панщини.

У 1880 р. разом з Башнею Горішньою було 348 будинків і 2497 мешканців, з них: 2118 греко-католиків, 348 римо-католиків і 31 юдей. Тут 1912 р. діяла читальня «Просвіти» під керівництвом Івана Лиса, що налічувала 25 членів, розміщувалася в Народному домі, передплачувала 5 газет і журналів.

Населення на 1.01.1939 р. всього складало 1760 осіб, з них: 1080 — українці-грекокатолики, 230 — українці-римокатолики, 300 — поляки (колоністи 1900 року), 100 — євреї, 50 — німці та інші[2]. Село належало до Любачівського повіту Львівського воєводства. В селі діяла двомовна трикласна польсько-українська школа, в якій навчалося 188 учнів, з них 41 — діти римо-католиків і 127 — греко-католиків. У складі повіту 27 листопада 1939 р. село включене до новоутвореної Львівської області. У жовтні 1944 року західна частина області включно з селом передана Польщі.

В роки Другої світової війни село зазнало багато лиха: багато молоді вивезено до Німеччини, понад 10 осіб башнян загинули, 10 хлопців пішли в УПА і згинули або терпіли в тюрмах. Башняни були вивезені до СРСР, а ті, що залишилися, депортовані на понімецьку територію північної Польщі[3].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 458 104 305 49
Жінки 461 86 275 100
Разом 919 190 580 149

ЦеркваРедагувати

Церква Собору Пресвятої Богородиці була змурована в 1904 р., парафіяльна, знищена в 1955 р. Останній парох в селі о. Андрій Пизюр (1885 р.н.). Парафія належала до Любачівського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ.

Пам'яткиРедагувати

Бруснянський кам'яний хрест 1848 р. на честь скасування панщини.

УродженціРедагувати

У селі народився голова суспільно-культурного товариства «Любачівщина» Мирон Ференц.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати