Полянка Горинецька

Полянка Горинецька (пол. Polanka Horyniecka, до 1939 р. — Дойчбах нім. Deutschbach, у 1977-1981 роках — Полянка) — село в Польщі, у гміні Горинець-Здруй Любачівського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на Закерзонні, по праву сторону від долини річки Бруснянки, між селами Старе та Нове Брусно. Населення — 111 осіб (2011[1]).

Село
Полянка Горинецька
пол. Polanka Horyniecka
Nowe Brusno ewang.jpg

Координати 50°14′36″ пн. ш. 23°19′57″ сх. д. / 50.24361111002777847° пн. ш. 23.33250000002777824° сх. д. / 50.24361111002777847; 23.33250000002777824Координати: 50°14′36″ пн. ш. 23°19′57″ сх. д. / 50.24361111002777847° пн. ш. 23.33250000002777824° сх. д. / 50.24361111002777847; 23.33250000002777824

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Любачівський повіт
Гміна Горинець-Здруй
Дата заснування 1785
Населення 111 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-620
Автомобільний код RLU
SIMC 0602897
Полянка Горинецька. Карта розташування: Польща
Полянка Горинецька
Полянка Горинецька
Полянка Горинецька (Польща)
Полянка Горинецька. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Полянка Горинецька
Полянка Горинецька
Полянка Горинецька (Підкарпатське воєводство)

ІсторіяРедагувати

Село засноване 1785 р. як німецька сільськогосподарська колонія часів Йосифинської колонізації Галичини Австрійською імперією після поділу Польщі у 1772 році. 1785 року в Дойчбаху поселилось 18 родин (84 особи).

25 листопада 1938 р. розпорядженням міністра внутрішніх справ Польщі Дойчбах перейменовано на Полянку Горинецьку.[2]

До 1940 року більшість жителів у Дойчбаху були німцями-євангелістами. Крім німців у селі на 1 січня 1939 р. проживали ще 40 українців-грекокатоликів, які належали до парафії Старе Брусно Чесанівського деканату Перемишльської єпархії.[3]

У 1940 році всі німці репатрійовані Сталіном до Вартеґав за програмою Додому в Рейх, їхні будинками заселено поляками та пізніше частиною полонізованого українського населення села Старе Брусно, яке у 1946 році було знищене, а більшість населення переселене до Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Зараз Полянка Горинецька займає терени сіл Дойчбах та Старе Брусно. За три кілометри на захід у селі Старе Брусно існував фільварок, що належав до маєтку Понінських у Горинці. Після війни в ньому організовано Державне господарство рільниче «Полянка», недалеко від фільварку збереглися давній став, капличка, придорожній хрест та залишки водяного млина. З 1998 року у фільварку діє агротуристичне підприємство «Полянка», там можна покататись на конях та переночувати.

Після знищення села Старе Брусно фактично перестала існувати ціла школа каменярства, що розвивалась у селі протягом століть. Останні бруснянські каменярі, що дивом уникнули репресій та переселень — Михайло Любицький та Дмитро Підгорецький, ще кілька років після війни жили та працювали у Полянці Горинецькій. Частково від них перейняли ремесло Адам Бірнбах та Мечислав Заборняк, які ще жили до 1960-х років.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 58 8 38 12
Жінки 53 4 32 17
Разом 111 12 70 29

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полянка Горинецька

ПосиланняРедагувати