Чернецький Семен Олександрович

Радянський військовий композитор і диригент. Інспектор військ. оркестрів з 1924 по 1950 рр. (у вказаний період ця посада відповідала посаді начальника військово-оркестрової служби).

Чернецький Семен Олександрович (до 1917 Соломон Чернецький[2][3] ; 18811950) — український композитор юдейського походження. Капельмейстер військових частин Російської імператорської армії. Випускник Петербурзької консерваторії. Після Першої світової війни пішов на глибоку колаборацію з комуністичним режимом СССР.

Чернецький Семен Олександрович
Надгробный памятник Чернецкого С А.jpg
Основна інформація
Дата народження 24 жовтня 1881(1881-10-24)[1]
Місце народження Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 13 квітня 1950(1950-04-13)[1] (68 років)
Місце смерті Москва, СРСР
Поховання
Громадянство Російська імперія і СРСР
Професії композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог, військовослужбовець
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
CMNS: Файли у Вікісховищі

Дореволюційний період життяРедагувати

Семен Чернецький народився 24 жовтня 1881 в Одесі в музичній сім'ї. Його батько Ісай Штембер був скрипалем і викладачем гру на скрипці, мати Дора Чернецька — викладачкою гри на фортепіано. Двоюрідний брат — композитор і військовий капельмейстер Лев Чернецький. Всі три сестри — Есфір, Надія і Віра стали піаністками. Перші уроки музики отримав від матері. У 18921893 навчався грі на тромбоні при оркестрі 24-го Драгунського Лубенського полку в Кишиневі (капельмейстером полку був його дядько Ісаак Чернецький).

У 18931897 навчався в музичних класах при Одеському відділенні Імператорського російського музичного товариства (Одеському музичному училищі) по класу тромбона Г. М. Лоецо і фортепіано, поєднував навчання з акомпаніаторськими заробітками.

У 1900 через важке матеріальне становище родини після смерті батька, не закінчивши училища, був відправлений до Кишинева до старшого брата матері — капельмейстера 24-го Лубенського драгунського (згодом гусарського) полку і альтиста кишинівського відділення Російського музичного товариства Ісаака Чернецького, автора вальсу «Блакитна даль» і «Стародавнього маршу»[4][5][6]. У Кишиневі закінчив музичні класи місцевого відділення Імператорського російського музичного товариства та вирішив присвятити себе військовій музиці. Спочатку пробував свої сили в якості помічника свого дядька — капельмейстера 24-го Драгунського Лубенського полку, а в 1903 сам став там же капельмейстером 14-ї артилерійської бригади. У тому ж році під час єврейського погрому брав участь в організації самооборони, був важко поранений і втратив ліве око[7][8].

До 1908 служив капельмейстером 14-ї артилерійської бригади в Кишиневі, потім 60-го піхотного Замосцского полку в Одесі, одночасно викладав музику та хоровий спів в одеському ремісничому училищі товариства «Труд», а також в народному училищі № 12, сирітському домі і жіночій гімназії при цьому товаристві. У 1911 вступив до Петербурзької консерваторії, яку закінчив в 1917 з оркестрового класу Олександра Глазунова, з класу диригування Миколи Черепніна, з класу інструменталістки Максиміліана Штейнберга, з класу композиції Язепса Вітолса. Глазунов зауважив обдарування Чернецького, давши йому таку характеристику:

«Семен Чернецький — відмінно підготовлений музикант. Знаючи великий диригентський досвід Чернецького, а також визнаючи досягнені ним успіхи за час перебування в консерваторії, я сміливо можу рекомендувати Семена Чернецького як обдарованого і цілком вмілого керівника оркестрами».

Служба в Червоній Армії, організація і керівництво оркестрамиРедагувати

У 1918 Чернецький добровільно вступає до РККА і призначається начальником секції військових оркестрів Петроградського окружного військового комісаріату, а потім інспектором військових оркестрів Петроградського військового округу (тут і далі — посада інспектора військових оркестрів відповідає сучасній посаді начальника військово-оркестрової служби). Одночасно керував зведеним оркестром Петроградського гарнізону.

У 1924 Чернецький призначається Інспектором військових оркестрів Робітничо-Селянської Червоної Армії (РСЧА), в 1926 формує зведений («тисячотрубний») оркестр Московського гарнізону, яким керував з 1932. У 1928 сформував і очолив Симфонічний оркестр Центрального будинку Червоної Армії (ЦБЧА). У 1935 сформував Оркестр НКО (Народного Комісаріату оборони), що став згодом Першим окремим показовим оркестром Міністерства оборони СРСР, і керував ним до 1949. Крім цього Чернецький брав активну участь в організації оркестрів штабів військових округів та військових академій, а також зведених оркестрів великих гарнізонів. Під його керівництвом оркестр Московського гарнізону почав брати участь не тільки у військових, але і в суспільно-політичних і культурно-масових заходах (таких, наприклад, як святкові концерти у Великому театрі).

На параді 7 листопада 1941 в Куйбишеві і на Параді Перемоги 24 червня 1945 Чернецький керував зведеним оркестром.

Перебуваючи на керівній посаді, Чернецький багато сил (в тому числі і особистих творчих) і часу віддавав на формування службово-стройового репертуару для совєцьких військових оркестрів. Саме він заклав методичні основи виконання стройового репертуару.

Останні роки життяРедагувати

У 1946 у Чернецького стався параліч, і він був змушений відійти від активної службової діяльності.

Семен Чернецький помер 13 квітня 1950 в Москві. Похований з почестями на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 3).

РодинаРедагувати

Педагогічна діяльністьРедагувати

Одним з напрямків діяльності Чернецького, якому він надавав постійну увагу, була підготовка військових музикантів. З ініціативи Чернецького були створені школи військово-музикантських вихованців в різних містах країни. Менш ніж за п'ять років більше трьох з половиною тисяч безпритульних навчилися в таких школах, а потім були направлені до військових оркестрів в якості вихованців. Багато з них стали керівниками військових оркестрів. Петроградською школою Чернецький керував особисто. У 1937 за його ініціативи були організовані три середні військово-музичні школи, одна з яких (Московське військово-музичне училище) діє і понині. До Одеської військово-музичної школи Семен Чернецький особисто відбирав хлопців з одеських дитячих будинків.

Крім цього, Чернецький створює в 1923 військово-капельмейстерські класи при 8-й Петроградській піхотній школі комскладу, з 1925 викладає в капельмейстерському класі при Московській піхотної школі імені М. Ю. Ашенбреннера, з 1926 керує капельмейстерським класом на вокально-музичних курсах імені І. Ф. Стравінського.

У 1935 разом з директором Московської консерваторії Генріхом Нейгаузом створює Військовий факультет МДК імені Петра Чайковського, де викладає диригування та службово-стройовий репертуар і в 1946 отримує звання професора.

ТворчістьРедагувати

Чернецький один з найвидатніших військових композиторів XX століття. Ним написано понад 100 маршів (за деякими даними близько 200), патріотичні пісні та інші твори. Спектр маршів Чернецького вельми широкий.

Марші:

  • 1932 Індустріальний марш
  • 1933 ГТО
  • 1934 Біробіджанський марш[19]
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Варшав'янка»
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Біла армія, чорний барон»
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Робочої Марсельєзи»
  • 1936 Козацький марш[20]
  • 1936 Грузинський марш
  • 1936 Український марш № 1
  • 1936 Український марш № 2
  • 1936 або 1938 Український марш № 3
  • 1937 Грузинський колонний марш
  • 1937 Молодість, марш (із пісень М. Блантера)[21]
  • 1937 Кавалерійська рись
  • 1940 Марш-Парад[22]
  • 1940 Торжественний марш: Першій кінній армії Сумісно із З. Фельдманом.
  • 1940 Молдавський марш[23]
  • 1940 Бессарабський марш[24]
  • 1940 Анатолій Крохальов
  • 1940 Торжество перемоги
  • 1941 Зустрічний марш військових училищ РККА
  • 1941 ? Марш 1-ї стрілкової гвардійської дивізії
  • 1941 Перемога за нами марш
  • 1942 Зустрічний марш Першого гвардійського кавалерійського корпусу[25]
  • 1942 Зустрічний марш Другого гвардійского кавалерійського корпусу[26]
  • 1942 Зустрічний марш Третього гвардійського кавалерійського корпусу[27]
  • 1942 Марш 8-ї гвардійської стрілкової дивізії ім. генерала Панфілова
  • 1942 Слов'янський марш[28][29]
  • 1942 Фанфарний марш гвардійських дивізій
  • 1942 Марш першої гвардійської стрілкової дивізії[30][31]
  • 1942 За праву справу (пісня?)
  • 1943 Марш танкістів
  • 1943 Марш гвардійців-мінометників
  • 1943 Герої Азербайджану[32]
  • 1943 Ювілейний зустрічний марш Червоної Армії (25 років РККА)
  • 1944 Рідний Донбас[33]
  • 1944 Марш 53-ї Стрілкової гвардійської дивізії[34]
  • 1944 Салют Москви
  • 1944 Переможний марш (фанфарний) Слава Батьківщині
  • 1945 Свято Перемоги марш
  • 1945 Російський марш
  • 1946 Зустрічний марш артилерії[35]
  • 1946 Зустрічний марш танкістів
  • 1946 Марш артилерістів[36]
  • 1946 Марш гвардейской артиллерии[37]

Без дати:

  • Церемоніальний марш Червоної Армії[38]
  • Десантники марш[39]
  • Марш першої гвардійської мотострілецької московської дивізії (імовірно, 1942)
  • Похідний марш
  • Урочистий марш «Рокоссовський» (імовірно, 1942)[40]
  • Пісня-марш Всеобучу
  • Привіт червонофлотці[41]
  • Осоавіахім (імовірно, 1937)[42]
  • марш «Героїчний»
  • Марш трудових резервів
  • ДОСАРМ Концертний марш (імовірно, 1948)
  • Марш Першого Українського фронту[43]

Пісні:

  • Пісня вільної Россіі (Для одного голосу зй аккомп. ф. -п. / Слова і муз. С. А. Чернецкаго[44]
  • 1917 Плач запорожців[45]
  • 1940 Як вірніше бити ворогів[46]
  • 1941 Бойова піхотна[47]
  • 1941 Будемо битися до перемоги[48]
  • 1941 За батьківщину — вперед![49]
  • 1942 За праве діло: Пісня льотчиків[50]
  • 1942 Пісня-марш Всевобуча
  • 1942 Наш товариш комісар
  • 1943 За вітчизну, за Росію[51]
  • 1943 Пісня про маршала Василівського
  • 1943 Уральці б'ються чудово
  • 1943 Статутна стройова
  • 1943 Слався, вільна наша країна
  • 1943 Москва, Москва
  • 1943 Пісня козачки
  • 1 945 Переможна пісня

Решта:

  • 1927 або 1933 Червона зоря. Церемоніальна музика.[52]
  • 1935 Розлучення караулів. Церемоніальна музика, спільно з Д. Ф. Саліман-Владіміровим .
  • ? В любові щастя. Вальс.[53]
  • ? 11 Травня . Вальс.[54]

Твори:

  • 1934 Ротний самодіяльний оркестр[55]
  • 1945 Методика освоєння службово-строевогo репертуару військових оркестрів Червоної Армії
  • 1945 Служебнo-стройової репертуар для оркестрів Червоної Армії (дирекційних з додатком 21 партії в окремих палітурках). [56]

ПриміткиРедагувати

  1. а б International Music Score Library Project — 2006.
  2. До 1917 года — Соломон Исаевич Чернецкий (так в дореволюционных нотных публикациях и в личном деле Московской консерватории за 1915 год), в записи о бракосочетании за 1904 году — Соломон Шаевич Чернецкий, после 1917 года — Семён Александрович Чернецкий.
  3. В записи о рождении в канцелярии городского раввина Одессы, доступной на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org, имя записано как Соломон Чернецкий.
  4. Черток М. Д. Центральный военный оркестр (1921—1949). М.: РТС-Комфорт, 2015.
  5. К годовщине еврейского погрома в Кишинёве 1903 года: Начальник музыкантской команды Чернецкий упоминается как один из организаторов самообороны во время Кишинёвского погрома 1903 года.
  6. Сергей Пожар «В. И. Ребиков и Кишинёв»
  7. В. С. Цицанкин. Неизвестные марши С. А. Чернецкого. М.: ВИНИТИ, 2010. Архів оригіналу за 2016-02-06. Процитовано 2016-02-05. 
  8. Жозефина Кушнир «Погром 1903 года: что это было?»
  9. Вера Стоянова «Уроки жизни и творчества выпускницы Петербургской консерватории А. М. Стадницкой (1887—1943)». Архів оригіналу за 2015-09-23. Процитовано 2016-02-05. 
  10. Династия
  11. Грамзаписи Веры Чернецкой и Эсфирь Чернецкой-Гешелиной на фирмах Граммофонъ и Сирена Рекордъ
  12. Грампластинки Веры Чернецкой (1911)
  13. В записи о рождении — Дора (Двойра) Исаевна Чернецкая.
  14. См. свидетельство о браке в канцелярии Кишинёвского городского раввина от 11 июня 1904 года на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org (база данных по Румынии, требуется регистрация). Имя жениха: Соломон Чернецкий, имя отца — Шая (еврейский оригинал имени Исай).
  15. Язвина Ю. А. То, что сохранила память… М., 2004.
  16. Khrushchev: The Man and His Era
  17. Вера Семёновна Чернецкая-Ноу в РГАЛИ
  18. Граммофонные записи произведений Абрама Рейдермана
  19. Чернецкий Семен Александрович. Биро-Биджан Марш для духового оркестра. — партитура. — Москва : Музгиз, 1935.
  20. Чернецкий Семен Александрович. Казачий марш Посвящается красному казачеству: Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Музгиз, 1936.
  21. Чернецкий Семен Александрович. Молодость Марш (из песен М. Блантера): Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Музгиз, 1937.
  22. Чернецкий Семен Александрович. Марш-парад: Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Музгиз, 1941.
  23. Чернецкий Семен Александрович. Молдавский марш Памяти героя Г.И. Котовского: Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Инспекция военных оркестров Красной Армии, 1940.
  24. Бессарабский марш (Советская Молдавия) (ru). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Процитовано 2016-03-31. 
  25. Чернецкий Семен Александрович. Встречный марш первого гвардейского кавалерийского корпуса Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942.
  26. Чернецкий Семен Александрович. Встречный марш Второго гвардейского кавалерийского корпуса Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942.
  27. Чернецкий Семен Александрович. Встречный марш Третьего гвардейского кавалерийского корпуса Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров. Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942.
  28. Чернецкий Семен Александрович. Славянский марш: Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Музгиз, 1942.
  29. Славянский Марш (ru). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Процитовано 2016-04-01. 
  30. Чернецкий С. Марш Первой гвардейской стрелковой дивизии. war.gtrf.info. Архів оригіналу за 2016-04-08. Процитовано 2016-03-31. 
  31. Чернецький Семен Олександрович. Марш Першої гвардійської стрілкової дивізії [для духового оркестру]. — партитура. — Москва : Музгиз, 1942.
  32. Чернецкий Семен Александрович. Марш "Герой Азербайджана" Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Музгиз, 1943.
  33. Чернецкий Семен Александрович. Марш "Родной Донбасс" Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Воен. изд-во, 1944.
  34. Чернецкий Семен Александрович. Марш "53-й Стрелковой гвардейской дивизии" Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Воен. изд-во, 1944.
  35. Чернецкий Семен Александрович. Встречный марш артиллерии Для духового оркестра. — партитура. — Москва : Инспекция Воен. оркестров Красной Армии, 1946.
  36. PetrovFed (2011-04-07). "Artillery march" (Semeon Tchernetsky). Процитовано 2016-03-31. 
  37. Марш гвардейской артиллерии (ru). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Процитовано 2016-03-30. 
  38. Чернецкий Семен Александрович. Церемониальный марш Красной Армии Для духового оркестра. — партитура. — Штаб РККА б.г.
  39. Десантники
  40. Торжественный марш
  41. Привет краснофлотцам
  42. Марш Осоавиахима (ru). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Процитовано 2016-03-31. 
  43. Марш 1-го Украинского фронта (ru). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Процитовано 2016-03-31. 
  44. Чернецкий Семен Александрович. Песнь свободной Россіи Для одного голоса съ аккомп. ф.-п. — партитура. — Пг. I. Юргенсонъ б.г.
  45. Чернецкий Семен Александрович. Плачь запорозьців Для муж. хора a capella. — партитура. — Киев : Нотопеч. И. И. Чоколова, 1917.
  46. Как вернее бить врагов, песня (ru). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Процитовано 2016-03-30. 
  47. Музыка: Чернецкий Семен Александрович; слова: Лебедев-Кумач Василий Иванович. Боевая пехотная Песня для хора с ф.-п. — партитура. — Москва : Гос.муз. издательства, 1941.
  48. Чернецкий Семен Александрович. Будем драться до победы Песня для двухгол. хора с ф.-п. — партитура. — Москва : Государственное музыкальное издательство, 1941.
  49. Чернецкий Семен Александрович. За родину - вперед! Песня для хора с ф.-п. — партитура. — Москва : Гос. муз. изд-во, 1941.
  50. Чернецкий Семен Александрович, Шершер Л. За правое дело Песня летчиков: Для хора с ф.-п. — партитура. — Москва : Музгиз, 1942.
  51. Чернецкий Семен Александрович. За отчизну, за Россию Для хора без сопровожд. — партитура. — Воен. изд-во, 1943.
  52. Красная заря
  53. В любви счастье
  54. 11. Мая Муз. С. Чернецкого / Сборник старинных русских вальсов для духового оркестра М.Музгиз 1945
  55. РГАЛИб ф.1943
  56. под редакцией Чернецкого Семена Александровича. Служебно-строевой репертуар для оркестров Красной Армии. Военное издательство Народного комиссариата обороны СССР. Москва 1945г. (подписано к печати 8.V.1945). 

ДжерелаРедагувати

  • В. С. Цицанкин. Судьба музыканта. М.: Композитор, 2015. — 340 с.
  • М. Д. Черток. Центральный военный оркестр (1921—1949). М.: РТС-Комфорт, 2015. — 395 с.
  • В. С. Цицанкин. Неизвестные марши С. А. Чернецкого. Сборник партитур для духового оркестра. Первый выпуск. М.: ВИНИТИ, 2010; Второй выпуск. М.: ВИНИТИ, 2012.
  • Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю. В. Келдыш. М.: Советская энциклопедия, 1973―1982.
  • Хаханян X. М.. Мастер военной музык. МЖ, 1972, № 3.

Додаткові посиланняРедагувати