Чернецький Семен Олександрович

радянський військовий композитор і диригент, інспектор військ. оркестрів з 1924 по 1950 рр.

Чернецький Семен Олександрович (до 1917 Соломон Чернецький[3][4] ; 18811950) — радянський композитор юдейського походження. Капельмейстер військових частин Російської імператорської армії. Випускник Петербурзької консерваторії. Після Першої світової війни пішов на глибоку колаборацію з комуністичним режимом СРСР.

Чернецький Семен Олександрович
рос. Семё́н Черне́цкий
Основна інформація
Дата народження 24 жовтня 1881(1881-10-24)[1]
Місце народження Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія[2]
Дата смерті 13 квітня 1950(1950-04-13)[1] (68 років)
Місце смерті Москва, СРСР[2]
Поховання Новодівичий цвинтар
Громадянство Російська імперія, СРСР, Україна[2] і Росія[2]
Професії композитор, диригент, музикознавець, музичний педагог, військовослужбовець, генерал-майор
Освіта Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Інструменти тромбон
CMNS: Файли у Вікісховищі

Дореволюційний період життя

ред.

Семен Чернецький народився 24 жовтня 1881 в Одесі в музичній сім'ї. Його батько Ісай Штембер був скрипалем і викладачем гру на скрипці, мати Дора Чернецька — викладачкою гри на фортепіано. Двоюрідний брат — композитор і військовий капельмейстер Лев Чернецький. Всі три сестри — Есфір, Надія і Віра стали піаністками. Перші уроки музики отримав від матері. У 18921893 навчався грі на тромбоні при оркестрі 24-го Драгунського Лубенського полку в Кишиневі (капельмейстером полку був його дядько Ісаак Чернецький).

У 18931897 навчався в музичних класах при Одеському відділенні Імператорського російського музичного товариства (Одеському музичному училищі) по класу тромбона Г. М. Лоецо і фортепіано, поєднував навчання з акомпаніаторськими заробітками.

У 1900 через важке матеріальне становище родини після смерті батька, не закінчивши училища, був відправлений до Кишинева до старшого брата матері — капельмейстера 24-го Лубенського драгунського (згодом гусарського) полку і альтиста кишинівського відділення Російського музичного товариства Ісаака Чернецького, автора вальсу «Блакитна даль» і «Стародавнього маршу»[5][6][7]. У Кишиневі закінчив музичні класи місцевого відділення Імператорського російського музичного товариства та вирішив присвятити себе військовій музиці. Спочатку пробував свої сили в якості помічника свого дядька — капельмейстера 24-го Драгунського Лубенського полку, а в 1903 сам став там же капельмейстером 14-ї артилерійської бригади. У тому ж році під час єврейського погрому брав участь в організації самооборони, був важко поранений і втратив ліве око[8][9].

До 1908 служив капельмейстером 14-ї артилерійської бригади в Кишиневі, потім 60-го піхотного Замосцского полку в Одесі, одночасно викладав музику та хоровий спів в одеському ремісничому училищі товариства «Труд», а також в народному училищі № 12, сирітському домі і жіночій гімназії при цьому товаристві. У 1911 вступив до Петербурзької консерваторії, яку закінчив в 1917 з оркестрового класу Олександра Глазунова, з класу диригування Миколи Черепніна, з класу інструменталістки Максиміліана Штейнберга, з класу композиції Язепса Вітолса. Глазунов зауважив обдарування Чернецького, давши йому таку характеристику:

«Семен Чернецький — відмінно підготовлений музикант. Знаючи великий диригентський досвід Чернецького, а також визнаючи досягнені ним успіхи за час перебування в консерваторії, я сміливо можу рекомендувати Семена Чернецького як обдарованого і цілком вмілого керівника оркестрами».

Служба в Червоній Армії, організація і керівництво оркестрами

ред.

У 1918 Чернецький добровільно вступає до РККА і призначається начальником секції військових оркестрів Петроградського окружного військового комісаріату, а потім інспектором військових оркестрів Петроградського військового округу (тут і далі — посада інспектора військових оркестрів відповідає сучасній посаді начальника військово-оркестрової служби). Одночасно керував зведеним оркестром Петроградського гарнізону.

У 1924 Чернецький призначається Інспектором військових оркестрів Робітничо-Селянської Червоної Армії (РСЧА), в 1926 формує зведений («тисячотрубний») оркестр Московського гарнізону, яким керував з 1932. У 1928 сформував і очолив Симфонічний оркестр Центрального будинку Червоної Армії (ЦБЧА). У 1935 сформував Оркестр НКО (Народного Комісаріату оборони), що став згодом Першим окремим показовим оркестром Міністерства оборони СРСР, і керував ним до 1949. Крім цього Чернецький брав активну участь в організації оркестрів штабів військових округів та військових академій, а також зведених оркестрів великих гарнізонів. Під його керівництвом оркестр Московського гарнізону почав брати участь не тільки у військових, але і в суспільно-політичних і культурно-масових заходах (таких, наприклад, як святкові концерти у Великому театрі).

На параді 7 листопада 1941 в Куйбишеві і на Параді Перемоги 24 червня 1945 Чернецький керував зведеним оркестром.

Перебуваючи на керівній посаді, Чернецький багато сил (в тому числі і особистих творчих) і часу віддавав на формування службово-стройового репертуару для совєцьких військових оркестрів. Саме він заклав методичні основи виконання стройового репертуару.

Останні роки життя

ред.

У 1946 у Чернецького стався параліч, і він був змушений відійти від активної службової діяльності.

Семен Чернецький помер 13 квітня 1950 в Москві. Похований з почестями на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 3).

Родина

ред.

Педагогічна діяльність

ред.

Одним з напрямків діяльності Чернецького, якому він надавав постійну увагу, була підготовка військових музикантів. З ініціативи Чернецького були створені школи військово-музикантських вихованців в різних містах країни. Менш ніж за п'ять років більше трьох з половиною тисяч безпритульних навчилися в таких школах, а потім були направлені до військових оркестрів в якості вихованців. Багато з них стали керівниками військових оркестрів. Петроградською школою Чернецький керував особисто. У 1937 за його ініціативи були організовані три середні військово-музичні школи, одна з яких (Московське військово-музичне училище) діє і понині. До Одеської військово-музичної школи Семен Чернецький особисто відбирав хлопців з одеських дитячих будинків.

Крім цього, Чернецький створює в 1923 військово-капельмейстерські класи при 8-й Петроградській піхотній школі комскладу, з 1925 викладає в капельмейстерському класі при Московській піхотної школі імені М. Ю. Ашенбреннера, з 1926 керує капельмейстерським класом на вокально-музичних курсах імені І. Ф. Стравінського.

У 1935 разом з директором Московської консерваторії Генріхом Нейгаузом створює Військовий факультет МДК імені Петра Чайковського, де викладає диригування та службово-стройовий репертуар і в 1946 отримує звання професора.

Творчість

ред.

Чернецький один з найвидатніших військових композиторів XX століття. Ним написано понад 100 маршів (за деякими даними близько 200), патріотичні пісні та інші твори. Спектр маршів Чернецького вельми широкий.

Марші:

  • 1932 Індустріальний марш
  • 1933 ГТО
  • 1934 Біробіджанський марш[20]
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Варшав'янка»
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Біла армія, чорний барон»
  • 1936 ? Зустрічний марш, З темою із пісни «Робочої Марсельєзи»
  • 1936 Козацький марш[21]
  • 1936 Грузинський марш
  • 1936 Український марш № 1
  • 1936 Український марш № 2
  • 1936 або 1938 Український марш № 3
  • 1937 Грузинський колонний марш
  • 1937 Молодість, марш (із пісень М. Блантера)[22]
  • 1937 Кавалерійська рись
  • 1940 Марш-Парад[23]
  • 1940 Торжественний марш: Першій кінній армії Сумісно із З. Фельдманом.
  • 1940 Молдавський марш[24]
  • 1940 Бессарабський марш[25]
  • 1940 Анатолій Крохальов
  • 1940 Торжество перемоги
  • 1941 Зустрічний марш військових училищ РККА
  • 1941 ? Марш 1-ї стрілкової гвардійської дивізії
  • 1941 Перемога за нами марш
  • 1942 Зустрічний марш Першого гвардійського кавалерійського корпусу[26]
  • 1942 Зустрічний марш Другого гвардійского кавалерійського корпусу[27]
  • 1942 Зустрічний марш Третього гвардійського кавалерійського корпусу[28]
  • 1942 Марш 8-ї гвардійської стрілкової дивізії ім. генерала Панфілова
  • 1942 Слов'янський марш[29][30]
  • 1942 Фанфарний марш гвардійських дивізій
  • 1942 Марш першої гвардійської стрілкової дивізії[31][32]
  • 1942 За праву справу (пісня?)
  • 1943 Марш танкістів
  • 1943 Марш гвардійців-мінометників
  • 1943 Герої Азербайджану[33]
  • 1943 Ювілейний зустрічний марш Червоної Армії (25 років РККА)
  • 1944 Рідний Донбас[34]
  • 1944 Марш 53-ї Стрілкової гвардійської дивізії[35]
  • 1944 Салют Москви
  • 1944 Переможний марш (фанфарний) Слава Батьківщині
  • 1945 Свято Перемоги марш
  • 1945 Російський марш
  • 1945 Марш на входження Червоної армії до Будапешту
  • 1946 Зустрічний марш артилерії[36]
  • 1946 Зустрічний марш танкістів
  • 1946 Марш артилерістів[37]
  • 1946 Марш гвардейской артиллерии[38]

Без дати:

  • Церемоніальний марш Червоної Армії[39]
  • Десантники марш[40]
  • Марш першої гвардійської мотострілецької московської дивізії (імовірно, 1942)
  • Похідний марш
  • Урочистий марш «Рокоссовський» (імовірно, 1942)[41]
  • Пісня-марш Всеобучу
  • Привіт червонофлотці[42]
  • Осоавіахім (імовірно, 1937)[43]
  • марш «Героїчний»
  • Марш трудових резервів
  • ДОСАРМ Концертний марш (імовірно, 1948)
  • Марш Першого Українського фронту[44]

Пісні:

  • Пісня вільної Россіі (Для одного голосу зй аккомп. ф. -п. / Слова і муз. С. А. Чернецкаго[45]
  • 1917 Плач запорожців[46]
  • 1940 Як вірніше бити ворогів[47]
  • 1941 Бойова піхотна[48]
  • 1941 Будемо битися до перемоги[49]
  • 1941 За батьківщину — вперед![50]
  • 1942 За праве діло: Пісня льотчиків[51]
  • 1942 Пісня-марш Всевобуча
  • 1942 Наш товариш комісар
  • 1943 За вітчизну, за Росію[52]
  • 1943 Пісня про маршала Василівського
  • 1943 Уральці б'ються чудово
  • 1943 Статутна стройова
  • 1943 Слався, вільна наша країна
  • 1943 Москва, Москва
  • 1943 Пісня козачки
  • 1 945 Переможна пісня

Решта:

  • 1927 або 1933 Червона зоря. Церемоніальна музика.[53]
  • 1935 Розлучення караулів. Церемоніальна музика, спільно з Д. Ф. Саліман-Владіміровим .
  • ? В любові щастя. Вальс.[54]
  • ? 11 Травня . Вальс.[55]

Твори:

  • 1934 Ротний самодіяльний оркестр[56]
  • 1945 Методика освоєння службово-строевого репертуару військових оркестрів Червоної Армії
  • 1945 Служебно-стройової репертуар для оркестрів Червоної Армії (дирекційних з додатком 21 партії в окремих палітурках). [57]

Примітки

ред.
  1. а б International Music Score Library Project — 2006.
  2. а б в г Catalog of the German National Library
  3. До 1917 года — Соломон Исаевич Чернецкий (так в дореволюционных нотных публикациях и в личном деле Московской консерватории за 1915 год), в записи о бракосочетании за 1904 году — Соломон Шаевич Чернецкий, после 1917 года — Семён Александрович Чернецкий.
  4. В записи о рождении в канцелярии городского раввина Одессы, доступной на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org, имя записано как Соломон Чернецкий.
  5. Черток М. Д. Центральный военный оркестр (1921—1949). М.: РТС-Комфорт, 2015.
  6. К годовщине еврейского погрома в Кишинёве 1903 года [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]: Начальник музыкантской команды Чернецкий упоминается как один из организаторов самообороны во время Кишинёвского погрома 1903 года.
  7. Сергей Пожар «В. И. Ребиков и Кишинёв». Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  8. В. С. Цицанкин. Неизвестные марши С. А. Чернецкого. М.: ВИНИТИ, 2010. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 5 лютого 2016.
  9. Жозефина Кушнир «Погром 1903 года: что это было?». Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  10. Вера Стоянова «Уроки жизни и творчества выпускницы Петербургской консерватории А. М. Стадницкой (1887—1943)» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 вересня 2015. Процитовано 5 лютого 2016.
  11. Династия. Архів оригіналу за 7 березня 2014. Процитовано 11 вересня 2020.
  12. Грамзаписи Веры Чернецкой и Эсфирь Чернецкой-Гешелиной на фирмах Граммофонъ и Сирена Рекордъ. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  13. Грампластинки Веры Чернецкой (1911). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  14. В записи о рождении — Дора (Двойра) Исаевна Чернецкая.
  15. См. свидетельство о браке в канцелярии Кишинёвского городского раввина от 11 июня 1904 года на сайте еврейской генеалогии JewishGen.org (база данных по Румынии, требуется регистрация). Имя жениха: Соломон Чернецкий, имя отца — Шая (еврейский оригинал имени Исай).
  16. Язвина Ю. А. То, что сохранила память… М., 2004. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  17. Khrushchev: The Man and His Era
  18. Вера Семёновна Чернецкая-Ноу в РГАЛИ. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 11 вересня 2020.
  19. Граммофонные записи произведений Абрама Рейдермана. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 11 вересня 2020.
  20. Чернецкий Семен Александрович. [1] — партитура. — Москва : Музгиз, 1935. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  21. Чернецкий Семен Александрович. [2] — партитура. — Москва : Музгиз, 1936. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  22. Чернецкий Семен Александрович. [3] — партитура. — Москва : Музгиз, 1937. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  23. Чернецкий Семен Александрович. [4] — партитура. — Москва : Музгиз, 1941. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  24. Чернецкий Семен Александрович. [5] — партитура. — Москва : Инспекция военных оркестров Красной Армии, 1940. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  25. Бессарабский марш (Советская Молдавия) (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 31 березня 2016.
  26. Чернецкий Семен Александрович. [6] — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  27. Чернецкий Семен Александрович. [7] — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  28. Чернецкий Семен Александрович. [8] — партитура. — Москва : Отд. воен. оркестров. Глав. упр. формирования и укомплектования войск Красной Армии, 1942. Архівовано з джерела 10 квітня 2016
  29. Чернецкий Семен Александрович. [9] — партитура. — Москва : Музгиз, 1942. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  30. Славянский Марш (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 1 квітня 2016.
  31. Чернецкий С. Марш Первой гвардейской стрелковой дивизии. war.gtrf.info. Архів оригіналу за 8 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  32. Чернецький Семен Олександрович. [10] — партитура. — Москва : Музгиз, 1942. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  33. Чернецкий Семен Александрович. [11] — партитура. — Москва : Музгиз, 1943. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  34. Чернецкий Семен Александрович. [12] — партитура. — Москва : Воен. изд-во, 1944. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  35. Чернецкий Семен Александрович. [13] — партитура. — Москва : Воен. изд-во, 1944. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  36. Чернецкий Семен Александрович. [14] — партитура. — Москва : Инспекция Воен. оркестров Красной Армии, 1946. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  37. PetrovFed (7 квітня 2011). "Artillery march" (Semeon Tchernetsky). Процитовано 31 березня 2016.
  38. Марш гвардейской артиллерии (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  39. Чернецкий Семен Александрович. [15] — партитура. — Штаб РККА б.г. Архівовано з джерела 12 квітня 2016
  40. Десантники. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  41. Торжественный марш
  42. Привет краснофлотцам. Архів оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
  43. Марш Осоавиахима (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  44. Марш 1-го Украинского фронта (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  45. Чернецкий Семен Александрович. [16] — партитура. — Пг. I. Юргенсонъ б.г. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  46. Чернецкий Семен Александрович. [17] — партитура. — Киев : Нотопеч. И. И. Чоколова, 1917. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  47. Как вернее бить врагов, песня (рос.). Мир русской грамзаписи. The World of Russian Records. Архів оригіналу за 21 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  48. Музыка: Чернецкий Семен Александрович; слова: Лебедев-Кумач Василий Иванович. [18] — партитура. — Москва : Гос.муз. издательства, 1941. Архівовано з джерела 10 квітня 2016
  49. Чернецкий Семен Александрович. [19] — партитура. — Москва : Государственное музыкальное издательство, 1941. Архівовано з джерела 9 квітня 2016
  50. Чернецкий Семен Александрович. [20] — партитура. — Москва : Гос. муз. изд-во, 1941. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  51. Чернецкий Семен Александрович, Шершер Л. [21] — партитура. — Москва : Музгиз, 1942. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  52. Чернецкий Семен Александрович. [22] — партитура. — Воен. изд-во, 1943. Архівовано з джерела 17 квітня 2016
  53. Красная заря. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  54. В любви счастье. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 11 вересня 2020.
  55. 11. Мая Муз. С. Чернецкого / Сборник старинных русских вальсов для духового оркестра М.Музгиз 1945. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.
  56. РГАЛИб ф.1943. Архів оригіналу за 24 лютого 2017. Процитовано 11 вересня 2020.
  57. под редакцией Чернецкого Семена Александровича. Служебно-строевой репертуар для оркестров Красной Армии. Военное издательство Народного комиссариата обороны СССР. Москва 1945г. (подписано к печати 8.V.1945). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2020.

Джерела

ред.
  • В. С. Цицанкин. Судьба музыканта. М.: Композитор, 2015. — 340 с.
  • М. Д. Черток. Центральный военный оркестр (1921—1949). М.: РТС-Комфорт, 2015. — 395 с.
  • В. С. Цицанкин. Неизвестные марши С. А. Чернецкого. Сборник партитур для духового оркестра. Первый выпуск. М.: ВИНИТИ, 2010; Второй выпуск. М.: ВИНИТИ, 2012.
  • Музыкальная энциклопедия. Гл. ред. Ю. В. Келдыш. М.: Советская энциклопедия, 1973―1982.
  • Хаханян X. М.. Мастер военной музык. МЖ, 1972, № 3.

Додаткові посилання

ред.