Відкрити головне меню

В'ячесла́в Олексі́йович Чебишев (нар. 20 травня 1953(19530520), Олександрія) — гірничий інженер, журналіст, засновник та головний редактор газети «Наш край»[1] (Олександрія), публіцист, поет, спортивний коментатор, заслужений працівник фізичної культури і спорту України, заслужений тренер України, майстер спорту та національний суддя зі спорту (мотоспорт), засновник та власник Спортивного клубу «Європа-крос», проектувальник та будівельник спортивних трас. Організатор змагань з мотокросу, кантрі-кросу, класичного автокросу і гонок на виживання, ветеран і історик мотоспорту та автоспорту України, один з засновників та голова громадської організації «Небайдужі олександрійці», керівник прес-центру Професіонального футбольного клубу «УкрАгроКом»[2], занесений до міського видання «Видатні олександрійці»[3], має статус «Ветеран праці».

Чебишев В'ячеслав Олексійович
В'ячеслав Чебишев.25.01.2012.jpg
В'ячеслав Чебишев зі спортивними трофеями
Народився 20 травня 1953(1953-05-20) (66 років)
Олександрія, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність спортсмен, тренер, коментатор, журналіст, публіцист, поет, громадський діяч
Alma mater Дніпропетровський гірничий інститут
Нагороди
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України
Почесний знак ТСО України.jpg
Заслужений тренер України
Майстер спорту України
Національний суддя зі спорту
Почесний донор СРСР.jpg
Почесний донор Товариства Червоного Хреста УРСР

Зміст

БіографіяРедагувати

Чебишев В'ячеслав Олексійович (рос. Чебышев Вячеслав Алексеевич) народився 20 травня 1953 року в місті Олександрії Кіровоградської області, Україна.

З 1960 року по 1970 рік навчався у місцевій середній школі № 15[4].

З 1970 року по 1975 рік навчався у Дніпропетровському гірничому інституті ім. Артема[5] за спеціальністю: «Технологія і комплексна механізація підземної розробки родовищ корисних копалин». Рішенням Державної екзаменаційної комісії йому присвоєно кваліфікацію гірничого інженера.

Після закінчення ВУЗу за розподілом був направлений на роботу у Донбас у комбінат «Донбасантрацит»[6] в місто Красний Луч Ворошиловградської області.

Цим комбінатом В. О. Чебишев був направлений в місто Ровеньки у шахтоуправління ім. М.Фрунзе[7], де розпочав свою трудову діяльність як гірничий майстер вугледобувної дільниці № 3 шахти № 3-80, що входила до шахтоуправління (як й шахта № 31-32).

У Донбасі В'ячеслав Чебишев жив та працював з жовтня 1975 року по листопад 1986 року, пройшовши шлях від гірничого майстра до заступника директора шахти з виробництва (шахта імені В. В. Вахрушева[8] виробничого об'єднання «Ровенькиантрацит»). В зазначений період він також працював викладачем спецдисциплін Ровеньківського гірничого технікуму[9][10], начальником навчального пункту навчально-курсового комбінату Донбаського виробничого об'єднання по видобутку антрациту «Донбасантрацит», командиром взводу 5-го воєнізованого гірничорятувального загону (ВГРЗ)[11].

В рідне місто Олександрію В'ячеслав Олексійович Чебишев повернувся у листопаді 1986 року. Працював на шахті ім. Ленінського комсомолу, в Олександрійському міському комітеті ДТСААФ.

В жовтні 1992 року він заснував приватний професіональний багатопрофільний Спортивний клуб «Європа-крос».

В жовтні 2005 року заснував газету «Наш край».

З 1 червня 2011 року за пропозицією Кузьменка Сергія Анатолійовича, на той час почесного президента Професіонального футбольного клубу «УкрАгроКом», голови Олександрійської районної державної адміністрації, В. О. Чебишев очолив прес-центр ПФК «УкрАгроКом», ставши першим у історії цього професіонального клубу керівником прес-центру. Після футбольного сезону 2013/2014 перейшов працювати фахівцем зі зв'язків з громадськістю та пресою у ФК «Олександрія», що виник після об'єднання ПФК «УкрАгроКом» та ПФК «Олександрія».

ЖурналістРедагувати

Перша публікація В'ячеслава Чебишева була у ровеньківській російськомовній газеті рос. «Вперёд» від 12 квітня 1977 року. Замітка називалася рос. «Будни практики», де автор розказував про проходження практики учнями Ровеньківського гірничого технікуму на шахті ім. ХХІІІ з'їзду КПРС.

Публікувався в наступних виданняхРедагувати

Газети:

рос. «Путь шахтёра», «Трибуна шахтаря», рос. «Вперёд», рос. «Знамя шахтёра», «Краматорская правда», «Макеевский рабочий», «Фрунзевец», «Перекоп», «Сільський вісник», «Ленінський прапор», «Вільне слово», рос. «Площадь свободы», «Городской курьер», «Олександрійський тиждень», «Олександрійські відомості», «Наш край», рос. «Вечерний Киев», «Ворошиловградская правда», «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Молодий комунар», рос. «Советский милиционер», рос. «Рабочая газета», «Комсомольское знамя», «Патріот Батьківщини», «Гарт», рос. «Советский патриот», «Красная звезда».

Журнали:

рос. «Мир моторов», «Сигнал», «Уголь Украины», «Трезвость и культура», «За рулём», «Рабоче-крестьянский корреспондент», «Советский шахтёр».

 
Вітання Бориса Олійника газетярам «Нашого краю»
 
Олійник Борис Ілліч та Чебишев В'ячеслав Олексійович. Олександрія, 22 березня 2006 року

В'ячеслав Чебишев − засновник, видавець та головний редактор газети «Наш край» (Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації Державного комітету телебачення і радіомовлення України КВ № 10488 від 10 жовтня 2005 року). З виходом першого номера газети «Наш край», колектив редакції привітав класик української поезії Герой України Олійник Борис Ілліч. А коли 22 березня 2006 року він приїжджав до Олександрії для проведення свого творчого вечора в місцевому Палаці культури, Олійник Борис Ілліч відвідав редакцію газети «Наш край» та провів зустріч з її журналістами. Ця газета видавалася у 20052006 роках та розповсюджувалася у місті Олександрії та Олександрійському районі.

В'ячеслав Чебишев — єдиний український журналіст, який на протязі більше сорока років системно пише про мотоспорт.

Він — член Національної спілки журналістів України, член Асоціації спортивних журналістів України, кореспондент англ. Worldwide Ukrainian Sports Agency (засновником агенції є заслужений журналіст України Щербачов Валентин Васильович).

Напередодні Дня журналіста України, під час зібрання журналістів у червні 2015 року, В'ячеслав Чебишев запропонував заснувати журналістсько-краєзнавчу відзнаку імені Анатолія Кохана – відомого в Олександрії журналіста та краєзнавця, а вже у грудні 2015 року він, під час загальних зборів Олександрійської територіальної організації Національного союзу журналістів України, продемонстрував прототип цієї нагороди зі скла у вигляді пера авторучки. Автором ідеї цієї нагороди є В'ячеслав Чебишев.[12]

Поет та публіцистРедагувати

ПоетРедагувати

На поетичному сайті В'ячеслав Чебишев 3 лютого 2009 року відкрив сторінку[13], на якій розміщено його вірші.

Вірші він пише російською мовою. Свій перший вірш рос. «Мотокросс» В. О. Чебишев опублікував у газеті «Ленінський прапор» від 11 квітня 1987 року.

В журналі рос. «Рабоче-крестьянский корреспондент», у травневому номері (№ 5) за 1991 рік, опублікована добірка віршів. До неї увійшли: рос. «Осень 44-го года», «Желания», «Бег», «Моя вина».

Вірші рос. «Нарушу обычай», «Бег» увійшли до колективного збірника поезії рос. «Мансарда» (редактор С.Б.Машель), що виданий в Санкт-Петербурзі (рос.  в МГП «Офсет») у червні 1992 року.

Збірник віршів автора рос. «Мысли вслух» виданий у 1996 році в Кропивницькому.

Друге, доповнене, видання ліричного збірника рос. «Мысли вслух» вийшло у 2003 році в Кропивницькому.

У 2013 році вийшла з друку книга В'ячеслава Чебишева (до його 60-річчя) на російській мові рос. «…не поле перейти». Вона складається з двох частин — поезія і фотографії.

Тематика поетичної творчості автора вельми різноманітна — від любовної лірики і римованих рядків про Париж до дитячих та жартівливих віршів.

З використанням віршів В. О. Чебишева створено декілька плейкастів.

ПубліцистРедагувати

На сайті прози В'ячеслав Чебишев 4 травня 2009 року відкрив сторінку[14], де розмістив деякі свої твори.

Літературні конкурсиРедагувати

  • 1985 рік − Перша премія у літературному конкурсі газети «Патріот Батьківщини» за твір «Одержимість», надрукований 1 грудня 1985 року.
  • 1986 рік − Третя премія у літературному конкурсі газети «Патріот Батьківщини» за твір «Жанна Легонько — начальник клубу», надрукований 5 жовтня 1986 року.
  • 1989 рік − «Золоте перо» газети «Ленінський прапор».
  • 1990 рік − «Золоте перо» газети «Ленінський прапор».
  • 1990 рік − Лауреат щорічного Всесоюзного літературного конкурсу ім. Марії Ульянової за публіцистичну роботу рос. «Горек плод у сладкой лжи, или Что видно из забоя» (журнал «Рабоче-крестьянский корреспондент» № 9 за 1990 год)[15].

Щорічна Всесоюзна літературна премія ім. Марії Ульянової присуджувалася десяти найкращим авторам Радянського Союзу. Їх визначало компетентне журі, до складу якого входили відомі в СРСР журналісти, поети та письменники. Рішення журі набувало чинності лише після його затвердження Президією Правління Спілки журналістів СРСР. Ці автори не мали спеціальної літературної освіти, але їх матеріали системно публікували всесоюзні видання. Журнал рос. «Рабоче-крестьянский корреспондент», який видавався за ініціативи Марії Іллівни Ульянової з січня 1924 року (по грудень 1991 року) та газета рос. «Правда» на своїх шпальтах друкували імена десяти лауреатів цієї щорічної Всесоюзної літературної премії. За всю історію Кіровоградської області В. О. Чебишев став першим та єдиним лауреатом премії ім. Марії Ульянової.

Всі книги В'ячеслава Чебишева є у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського у Києві[16].

Спортивний коментаторРедагувати

Перший спортивний репортаж, як коментатор, В. О. Чебишев провів у середині 80-х років ХХ століття, живучи в Донбасі. В. О. Чебишев коментував чемпіонати УРСР і незалежної України, СРСР, Збройних Сил Радянського Союзу, Спартакіади УРСР, Спартакіади народів СРСР, престижні Всесоюзні змагання з мотокросу в різних містах Радянського Союзу, а також чемпіонати Європи та світу з мотокросу (в Чернівцях). Коментував він змагання з класичного автокросу та гонки на виживання різного рангу.

Мотоспорт і автоспортРедагувати

Мотоспортом В'ячеслав Чебишев почав займатися з липня 1967 року в Олександрії.

 
В'ячеслав Чебишев на новій Спортивній авто-мото трасі «Вербова Лоза». Весна 1968 року

Перший тренер − олександрієць Лагутін Анатолій Мефодійович (тренував з 1967 року по 1970 рік). Його також тренували заслужені тренери УРСР: Чорний Леонід Миколайович, Кіровоград1968 по 1970); Мунштуков Володимир Миколайович, Дніпропетровськ1970 по 1975); Братковський Леонід Юхимович, Київ1970 по 1975). Живучи в Донбасі, В. О. Чебишев займався виключно мотокросом. Коли у листопаді 1986 року він повернувся до Олександрії, то відновив заняття іншими дисциплінами мотоспорту − шосейно-кільцевими гонками (ШКГ) і мотогонками на іподромі, які здавна культивувалися в місті і якими він займався на початку своєї спортивної кар'єри. З цього ж часу він бере під опіку олександрійську Спортивну авто-мото трасу «Вербова Лоза». За підтримки місцевої влади та спонсорів, В. О. Чебишев проводить її повну реконструкцію, адаптувавши до сучасних умов мотоциклетного і автомобільного кросу, змагання з яких традиційно проводяться в місті Олександрії за його участю, як організатора і коментатора.

Під час заїзду чемпіонату УРСР з шосейно-кільцевих гонок на трасі спортивного комплексу «Чайка» в Києві 14 травня 1987 року В'ячеслав Чебишев отримав серйозну травму хребта. Після року лікування і реабілітації він відмовився від третьої групи інвалідності і продовжив свою спортивну кар'єру. Після травми, єдиною дисципліною мотоспорту, в якій В'ячеслав Чебишев брав участь (з дозволу лікарів) були шосейно-кільцеві гонки.

Під час перебудови у СРСР В'ячеслав Чебишев активно займався питанням госпрозрахунку у мотоспорті УРСР та Радянського Союзу[17].

Перші офіційні змагання, в яких взяв участь В'ячеслав Чебишев − це чемпіонат УРСР з іподромних мотогонок у Києві 30-31 серпня 1969 року, де він завоював бронзову медаль в класі 125 см³ серед юнаків.

 
В'ячеслав Чебишев, срібний призер чемпіонату України з шосейно-кільцевих гонок 2000 року

Остання в його спортивній кар'єрі гонка — другий етап чемпіонату України з ШКГ в Харкові на трасі автодрому, що поруч з аеропортом, у червні 2000 року. Тут він посів друге місце на етапі і загальне друге місце в чемпіонаті України в класі 125 см³ та виконав норматив: «Майстер спорту України».

Тренерською роботою він почав займатися у 1983 році. Живучи в Ровеньках і активно займаючись спортом, він почав тренувати місцеву команду мотокросменів.

 
Емблема Cпортивного клубу «Європа-крос»

Як тренер, найбільш повно розкрився з моменту заснування ним у 1992 році приватного багатопрофільного професіонального Спортивного клубу «Європа-крос» (з січня 2010 року президент клубу Гугленко Юрій Олександрович).

Разом зі своєю командою В'ячеслав Чебишев багато разів виїжджав на престижні мотокроси в різні країни Європи.

У 2003 році йому вручили Почесний знак Товариства сприяння обороні України та присвоїли почесне спортивне звання «Заслужений тренер України».

 
В'ячеслав Чебишев (крайній ліворуч) з польськими спортсменами, яких він тренував
 
Перший ряд: брати пол. Jakub (Kuba) Piątek та пол. Bartosz (Bartek) Piątek. Другий ряд: бізнесмен та перекладач англійської мови пол. Tomasz (Tomek) Skorzyński, відомий американський мотокросмен англ. Damien Plotts та В'ячеслав Чебишев. Суперкрос, нім. Deutschland, Сhemnitz, 22-23.11.2003

У 2003, 2004, 2005 роках В. О. Чебишев працював (на запрошення польської сторони) тренером з мотоспорту у Польщі (місто Люблін). пол. Klub Motorowy CROSS[18], англ. Hanesco racing team[19] − перша в Польщі професійна команда з мотокросу − спортивні колективи, які тренував український тренер. З 2003 року він тренував й національну збірну команду цієї країни (пол. kadra narodowa) з мотокросу, виїжджаючи з нею на чемпіонати Європи.

У 2006 році в Польщі вийшла документальна книга пол. «Klub Motorowy CROSS. 10 lat», в якій розказано про роботу тренера з України В'ячеслава Чебишева у Польщі.

Польський вихованець тренера пана Чебишева пол. Jakub (Kuba) Piątek[20] у 2014 році став чемпіоном світу серед юніорів у FIM Junior Cross-Country Rallies[21][22]. У 2015 році він повторив свій успіх і знову став чемпіоном світу серед юніорів у FIM Junior Cross-Country Rallies[23].

Паралельно з мотоспортом, В'ячеслав Чебишев, як тренер-представник збірної команди Кіровоградської області з автокросу, багато років поспіль брав участь у великій кількості найпрестижніших в УРСР та Радянському Союзі автокросах. Наприкінці 80-х років ХХ століття ця команда ставала призером Всесоюзних автокросів − на призи газети рос. «Труд» (1989 рік), популярного журналу рос. «Техника-Молодёжи» (1989 рік) та інших престижних гонок.

В. О. Чебишев разом зі своїм товаришем М. Г. Голубом 21 вересня 1996 року на спортивній трасі «Завадівка» в Кіровограді вперше в історії України провели гонки на виживання, які коментував В. О. Чебишев. Михайло Генріхович Голуб та В'ячеслав Олексійович Чебишев є родоначальниками гонок на виживання в Україні.

В'ячеслав Олексійович Чебишев − ветеран і історик мотоспорту та автоспорту Україні.

Громадська діяльністьРедагувати

З групою товаришів-однодумців В'ячеслав Чебишев заснував міську громадську організацію «Небайдужі олександрійці», яка протистоїть місцевій владі, будучи конструктивною опозиційною силою. На загальних зборах його обрали головою цієї організації. Дата реєстрації організації в місцевих органах влади − 20 жовтня 2006 року.

На протязі багатьох років В'ячеслав Олексійович Чебишев займається проблемою парків Олександрії, а саме: збереження їх як рекреаційних зон, підтримання парків міста у належному стані[24].

В активі громадської організації пікетування будівлі Кіровоградської обласної державної адміністрації в день приїзду до Кіровограда Президента України Віктора Ющенка 10 червня 2008 року. У пікеті взяли участь 34 активісти організації з Олександрії. Метою акції було (цитата): «Привернути увагу керівництва міста та держави на протест жителів Олександрії проти будівництва в 7 км від міста в мальовничому куточку біля Лекарівського лісу екологічно небезпечного сміттєпереробного заводу з величезною річною продуктивністю 120 000 т побутових та промислових відходів»[25]. Всі вимоги учасників пікету були виконані. З ними зустрілися керівники області. Було запрошено обласне телебачення (репортаж про цю подію був показаний увечері 10 червня 2008 року на обласному телевізійному каналі). Їхні письмові вимоги були передані Президенту Україну Віктору Ющенку. Незабаром була отримана відповідь з Секретаріату Президента України, в якому говорилося, що думка городян врахована, і рішення про будівництво заводу прийнято не буде.

У 2007 році ГО «Небайдужі олександрійці» вдалося домогтися повернення грошей жителям дванадцяти малоповерхових будинків (вулиць Семашка, 50 років Жовтня, Садова), які незаконно утримало комунальне підприємство «Теплокомуненерго» за свої послуги, шляхом значного завищення їх вартості.

ГО «Небайдужі олександрійці» та Спортивний клуб «Європа-крос» за ініціативи Чебишева В'ячеслава Олексійовича у 2009 році висунули кандидатом на присвоєння звання «Почесний громадянин Олександрії» Моцного Василя Кузьмовича. Цю ініціативу підтримали багато колективів міста (всього 33 організації) і у травні 2009 року Моцному Василю Кузьмовичу було присвоєно це почесне звання.

Завдяки активності громадської організації «Небайдужі олександрійці», керівництво міста дозволило жителям малоповерхових (одноповерхових та двоповерхових) будинків Олександрії встановлювати автономне (індивідуальне) опалення, що раніше суворо заборонялося.

 
Акція ГО «Небайдужі олександрійці». Марто-Іванівка, 16 березня 2010 року

У березні 2010 року громадською організацією «Небайдужі олександрійці», спільно з жителями Марто-Іванівки, із залученням міської прокуратури та санітарно-епідеміологічної служби, була зупинена діяльність екологічно небезпечного і нелегально працюючого заводу ТОВ «УкрЕнергоПродукт» з випуску деревинно-вугільних брикетів.

Ця громадська організація бере активну участь у громадських слуханнях, з метою захисту інтересів городян, оперативно та адекватно реагує на різні ситуації в житті Олександрії.

ЗакінченняРедагувати

У 2012 році створений В. О. Чебишевим Спортивний клуб «Європа-крос» відзначив своє 20-річчя, а він відзначив 45-річчя занять мотоспортом і 35-річчя своєї журналістської діяльності.

У 2013 році В'ячеславу Олексійовичу Чебишеву виповнилося шістдесят років[26].

Восени 2017 року та весною 2018 року Спортивний клуб «Європа-крос», за ініціативи президента Юрія Гугленка, провів масштабну відбудову траси мотокросу під керівництвом В'ячеслава Чебишева. Після багаторічної перерви, 19 та 20 травня 2018 року на трасі «Вербова Лоза» були проведені змагання з мотокросу. Це був другий етап чемпіонату України, що присвячувався 65-річчю В'ячеслава Чебишева. Ця гонка мала схвальні відгуки мотокросменів, керівництва Федерації мотоспорту України (ФМСУ), суддів, глядачів та засобів масової інформації [27].

Державні нагородиРедагувати

Спеціальні звання та нагородиРедагувати

Видані книгиРедагувати

  • рос. Мысли вслух: Поэтический сборник 1985–1996 / В.А.Чебышев.− Кировоград : 1996. − 71 с.
  • рос. Мысли вслух: Поэтический сборник 1985–1996, 2000, 2003.−2.изд., доп. / В.А.Чебышев.− Кировоград: 2003. − 74 с
  • рос. …не поле перейти: Поэзия, фотографии / В.А.Чебышев.− Александрия: 2013.− 196 с [29].

ПриміткиРедагувати

  1. Хто є хто в українській журналістиці
  2. ПФК «УкрАгроКом»
  3. Олександрійська міська централізована бібліотечна система
  4. Загальноосвітній навчальний заклад І — ІІІ ступенів № 15 міста Олександрії
  5. Національний гірничий університет
  6. рос. Государственное предприятие «Донбассантрацит»
  7. рос. Шахта имени М. В. Фрунзе (Ровеньки)
  8. рос. Шахта имени В. В. Вахрушева (Ровеньки)
  9. Ровеньківський техніко-економічний коледж
  10. рос. Табачник переименовал Ровеньковский горный техникум «на европейский манер»
  11. рос. Пятый военизированный горноспасательный отряд (Красный Луч)
  12. В Олександрії показали, як виглядатиме місцева краєзнавчо-журналістська відзнака
  13. рос. Страничка Вячеслава Чебышева на сайте поэзии
  14. рос. Страничка Вячеслава Чебышева на сайте прозы
  15. рос. Вячеслав Чебышев. Горек плод у сладкой лжи, или Что видно из забоя
  16. Каталоги — Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
  17. рос. Спорт и хозрасчёт. Статья В.Чебышева в журнале «За рулём» № 11 за 1987 год
  18. пол. Klub Motorowy CROSS
  19. англ. Hanesco racing team
  20. пол. Jakub (Kuba) Piątek
  21. пол. Jakub Piątek mistrzem świata juniorów w rajdach cross country FIM
  22. пол. Mistrz wylądował
  23. пол. Kuba Piątek ponownie mistrzem świata
  24. рос. Елена Карпачёва. Судьба александрийского парка «Молодежный»
  25. Олександрійці проти сміттєпереробного заводу
  26. Валентин Щербачов. Філософія його життя, або «Ураган» Чебишев. Архів оригіналу за 29 грудень 2013. Процитовано 29 грудень 2013. 
  27. рос. Мотокросс вернулся в Александрию!
  28. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №241/2018
  29. Каталоги — Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського

ДжерелаРедагувати

  • рос. Журнал «Рабоче-крестьянский корреспондент №9 за 1990 год. Статья Вячеслава Чебышева «Горек плод у сладкой лжи, или Что видно из забоя»
  • рос. Журнал «Рабоче-крестьянский корреспондент №12 за 1990 год. «Великолепная десятка»
  • Журнал пол. Świat motocykli, NR 12 (122) GRUDZIEŃ 2003. Zgoda buduje. Festiwal sportów motocyklowych w Lubline
  • пол. Gazeta Regionalna Kurier Lubelski. Kurier Sport, poniedziałek 9 lutego 2004 r. Szukają mistrza świata i Europy
  • Книга пол. Klub Motorowy CROSS. 10 lat. Redakcja: Grzegorz Michalec / Skład oraz opracowanie graficzne: MPM multimedia, Lublin, Polska, 2006
  • Журнал пол. KONTRA, kwiecień 2008, miesięcznik, nr 4 (12), dodatek do Kuriera Lubelskiego. Trenerzy Klubu Motorowego Cross w latach 1996-2007
  • Газета «Олександрійський тиждень» від 15.02.2007 року. Стаття В'ячеслава Чебишева рос. «Жители «сталинок» платят не за тепло в квартирах»
  • Газета «Олександрійський тиждень» від 15.03.2007 року. Стаття В'ячеслава Чебишева рос. «Узаконенное беззаконие?»
  • Газета «Олександрійський тиждень» від 29.03.2007 року. Стаття начальника теплової інспекції комунального підприємства «Теплокомуненерго» Віктора Федоренка «Небайдужому В.Чебишеву»
  • Газета «Олександрійський тиждень» за 16.04.2009 року. Стаття В'ячеслава Чебишева рос. «Размышления о присвоении звания «Почётный гражданин Александрии»
  • Газета «Олександрійський тиждень» від 7.01.2010 року. Стаття В'ячеслава Чебишева рос. «Власть, которая оторвана от народа»
  • Газета «Олександрійський тиждень» від 25.03.2010 року. Стаття «З брикетів розгорівся… скандал»