Cefdinir.svg
Цефдинір
Систематизована назва за IUPAC
8-[2-(2-amino-1,3-thiazol-4-yl)-1-hydroxy-2-nitroso-
ethenyl]amino-4-ethenyl-7-oxo-2-thia-6-
azabicyclo[4.2.0]oct-4-ene-5-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код J01DD15
PubChem 6915944
CAS 91832-40-5
DrugBank
Хімічна структура
Формула C14H13N5O5S2 
Мол. маса 395,41 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 16-21%
Метаболізм Печінка (мінім.)
Період напіввиведення 1,1-2,3 години
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата РОДИНІР,
«Ротафарм», Велика Британія
UA/17831/01/01
17.12.2019-17/12/2024
3-ДІНІР,
«Артеріум»,Україна
UA/17823/01/01
17.12.2019-17/12/2024
[1]

Цефдинір (англ. Cefdinir, лат. Cefdinirum) — антибіотик з групи цефалоспоринів ІІІ покоління для перорального застосування.[2][3][4] Цефдинір запатентований у 1979 році, та схвалений до клінічного застосування у 1991 році.[5]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Цефдинір — антибіотик широкого спектра дії, що належить до групи цефалоспоринів ІІІ покоління. Як і інші β-лактамні антибіотики діє бактерицидно. Механізм дії препарату полягає у порушенні синтезу клітинної стінки бактерій.[2][3] Препарат є активним проти наступних мікроорганізмів: грампозитивні мікроорганізми — стрептококи та метицилінчутливі стафілококи, як ті, що продукують, так і ті, що не продукують пеніциліназу; грамнегативні — Haemophilus influenzae, Escherichia coli, Citrobacter, клебсієлли, Proteus, Moraxella catarrhalis.[4][2] Стійкими до препарату є Enterococcus spp., Enterobacter spp., Pseudomonas spp., метицилінрезистентні штами стафілококів[4][2], туберкульозна паличка. Цефдинір поступається іншим пероральним цефалоспоринам цефіксиму та цефподоксиму активністю щодо бактерій роду Haemophilus, проте його активність щодо бактерій роду Moraxella його активність рівнозначна з цефіксимом та значно вища активності щодо цього роду бактерій цефподоксиму.[4]

ФармакокінетикаРедагувати

Цефдинір після перорального прийому швидко всмоктується, біодоступність препарату складає 16—21 %, знижуючись при застосуванні більших доз препарату, а також при вживанні разом із жирною їжею. Максимальна концентрація цефдиніру в крові досягається протягом 2—4 годин після прийому препарату. Цефдинір не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, проникає через плацентарний бар'єр, даних за виділення препарату в грудне молоко людини немає. Препарат практично не метаболізується, виводиться з організму із сечею переважно в незміненому вигляді. Період напіввиведення препарату в середньому становить 1,7 години (коливається від 1,1 до 2,3 години).[2][3]

ПоказанняРедагувати

Цефдинір застосовується у випадку інфекцій, викликаних чутливими до препарату збудниками, зокрема: інфекціях ЛОР-органів(синуситах, тонзилітах, фарингіті, середньому отиті); інфекціях нижніх дихальних шляхів (гострому та хронічному бронхіті, пневмонії); неускладнених інфекціях шкіри та м'яких тканин.[2]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні цефдиніру найчастішими побічними ефектами є діарея, шкірний висип, блювання, нудота, головний біль.[4] Іншими побічними ефектами препарату є[2]:

ПротипоказанняРедагувати

Цефдинір протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату або інших цефалоспоринів.[3][2]

Форми випускуРедагувати

Цефдинір випускається у вигляді желатинових капсул по 0,3 г; та суспензії для прийому всередину із вмістом діючої речовини по 125 і 250 мг/5 мл по 60 і 100 мл.[3][2]

ПриміткиРедагувати