Хлорохін

хімічна сполука
Chloroquine.svg
Хлорохін
Систематизована назва за IUPAC
(RS)-N'-(7-chloroquinolin-4-yl)-N,N-diethyl-pentane-1,4-diamine
Класифікація
ATC-код P01BA01
PubChem 2719
Хімічна структура
Формула C18H26ClN3 
Мол. маса 319,872 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 85-90%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 30-60 діб
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата ДЕЛАГІЛ,
ЗАТ«Алкалоїда Кемікал Компані»,Угорщина
UA/0327/01/01
02.02/2009-02/02/2014


Хлорохін — синтетичний антипротозойний[1] та антиревматичний препарат, що є похідним 4-амінохіноліну, для перорального та парентерального застосування. Уперше хлорохін синтезував у 1934 році в лабораторії компанії Bayer німецький вчений Ганс Андерзаг[2][3] та після тривалих клінічних досліджень затвердили для лікування та профілактики малярії у 1947 році.[4]

Фармакологічні властивостіРедагувати

Хлорохін — синтетичний антипротозойний препарат, що є похідним 4-амінохіноліну. Препарат має бактерицидну дію, що пов'язана з порушенням процесів реплікації ДНК у клітинах малярійних плазмодіїв, механізм дії на патогенні амеби не встановлений. Препарат активний лише до еритроцитарних форм плазмодіїв та неактивний до екзоеритроцитарних (тканинних) форм. З кінця 50-х років ХХ століття значно збільшилась кількість штамів малярійних плазмодіїв, нечутливих до хлорохіну.[3] Хлорохін має протизапальну та протиалергічну дію[5], зв'язує вільні радикали, пригнічує реактивність лімфоцитів та гальмує хемотаксис лейкоцитів, пригнічує активність нейтральної протеази та колагенази, знижує внутрішньокапілярну агрегацію еритроцитів, має помірну імунодепресивну дію. Згідно клінічних досліджень, хлорохін має здатність призупиняти розвиток раку печінки.[6]

ФармакокінетикаРедагувати

Після прийому всередину хлорохін швидко всмоктується, біодоступність препарату при пероральному прийомі становить 85—90 %, при внутрішньовенному — 100 %. Максимальна концентрація в крові досягається протягом 2—6 годин після прийому всередину. Високі концентрації хлорохін створює у багатьох тканинах та рідинах організму, найвищі — в печінці, нирках, селезінці, легенях. Хлорохін накопичується в еритроцитах, особливо в уражених плазмодіями, в яких концентрація препарату у 100—300 разів вища, чим у неуражених клітинах. Препарат зв'язується з клітинами, що містять меланін (клітини шкіри, очей) та з гранулоцитами і тромбоцитами. Хлорохін проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Препарат метаболізується в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться хлорохін з організму переважно нирками. Період напіввиведення препарату становить при короткочасному прийомі 4—9 діб, при тривалому прийомі цей час може продовжуватись до 30—60 діб, існує ймовірність збільшення цього часу при печінковій та нирковій недостатності.

Показання до застосуванняРедагувати

Хлорохін застосовують для профілактики та лікування малярії, яку спричинюють чутливі штами плазмодіїв (крім екзоеритроцитарних форм) та позакишкового амебіазу. На сьогодні його не використовують для лікування тропічної малярії, яку спричинює Plasmodium falciparum, адже цей збудник на даний момент до хлорохіну не є чутливим.[7] Застосовують для лікування ревматоїдного артриту, системного червоного вовчака, системної склеродермії, фотодерматозів.

Побічна діяРедагувати

При нетривалому застосуванні хлорохіну побічні ефекти спостерігають вкрай рідко. При тривалому застосуванні хлорохіну (при лікуванні ревматологічних захворювань) можливе виникнення наступних небажаних ефектів[8]:

ПротипоказиРедагувати

Хлорохін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, міастенії, будь-яких порушеннях з боку сітківки або при порушенні полів зору, недостатності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, епілепсії. Препарат не застосовують одночасно з левамізолом, аміодароном, фенілбутазоном, пеніциламіном, цитостатиками та препаратами золота. З обережністю хлорохін застосовують при вагітності та годуванні грудьми.

Форми випускуРедагувати

Хлорохін випускають у вигляді таблеток по 0,2 г у вигляді хлорохіну сульфату та 0,25 г у вигляді хлорохіну дифосфату та ампулах по 5 мл 5 % розчину.[5]

ДослідженняРедагувати

Проводяться дослідження використання хлорохіну при лікуванні COVID-19. Китайські лікарі у перших пошукових дослідженнях продемонстрували інгібування хлорохіном розвитку вірусу SARS-CoV-2[10]. У той же час, дослідження хлорохіну у 81 госпіталізованих людей у ​​Бразилії було припинено. Близько 40 хворих з коронавірусом отримували дозу 600 міліграм протягом 10 днів. На шостий день лікування 11 з них померли, що призвело до негайного припинення випробувань[11].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Препарат для лікування хвороб, що спричинюють найпростіші.
  2. Krafts K, Hempelmann E, Skórska-Stania A (2012). From methylene blue to chloroquine: a brief review of the development of an antimalarial therapy. Parasitol Res 11 (1): 1–6. PMID 22411634. doi:10.1007/s00436-012-2886-x.  (англ.)
  3. а б http://www.hospsurg.ru/novosti-meditsiny/shtammy-plasmodium-falciparum-priobreli-ustoychivost-k-hlorohinu-blagodarya-mutatsii-v-transportnom-belke-pfcrt.html Архівовано 8 лютий 2015 у Wayback Machine. (рос.)
  4. The History of Malaria, an Ancient Disease. Centers for Disease Control.  (англ.)
  5. а б http://meduniver.com/Medical/Biology/493.html (рос.)
  6. http://www.medikforum.ru/news/health/treatment/34758-protivomalyariynoe-lekarstvo-zaschischaet-ot-raka-pecheni.html (рос.)
  7. Голубовская О. А., Шкурба А. В., Колос Л. А. Малярия . — К.: ВСИ «Медицина», 2015. — 288 с., в тому числі 32 с. цв. вкл. ISBN 978-617-505-419-2 (рос.)
  8. http://compendium.com.ua/akt/67/2665/chloroquinum (рос.)
  9. http://medbiol.ru/medbiol/allerg/001c53f6.htm (рос.)
  10. Wang, Manli; Cao, Ruiyuan; Zhang, Leike; Yang, Xinglou; Liu, Jia; Xu, Mingyue; Shi, Zhengli; Hu, Zhihong та ін. (2020-3). Remdesivir and chloroquine effectively inhibit the recently emerged novel coronavirus (2019-nCoV) in vitro. Cell Research 30 (3). с. 269–271. ISSN 1001-0602. PMC 7054408. PMID 32020029. doi:10.1038/s41422-020-0282-0. Процитовано 2020-04-15. 
  11. Thomas, Katie; Sheikh, Knvul (2020-04-12). Small Chloroquine Study Halted Over Risk of Fatal Heart Complications. The New York Times (en-US). ISSN 0362-4331. Процитовано 2020-04-15. 

ПосиланняРедагувати