Акомодація — пристосування ока до чіткого бачення предметів, що розміщені на різній відстані від нього. Відбувається шляхом зміни форми кришталика або його відстані до сітківки.

Фокусування ока на далеких (ліворуч) та близьких (праворуч) предметах.

У риб кришталик має незмінну форму, у розслабленому стані око «налаштоване» на близьке бачення. Акомодація відбувається завдяки м'язам, що притягують кришталик ближче до сітківки, тоді риба може бачити віддалені предмети[1].

Акомодація у земноводних також досягається зміною відстані між кришталиком і сітківкою, проте у розслабленому стані око чітко бачить на великій відстані, для близького бачення кришталик віддаляється від сітківки спеціальними м'язами[1].

У рептилій, птахів та ссавців кришталик пружний і може змінювати свою кривину, саме таким шляхом відбувається акомодація. Наприклад, у людини в розслабленому стані око чітко бачить предмети розташовані на відстані більше 6 м (точка дальнього бачення)[2]. В цей час кришталик має сплющену форму завдяки натягу циннової зв'язки. У випадку фокусування на близьких предметах відбувається скорочення війкових м'язів, що призводить до зменшення натягу зв'язок і збільшення кривини кришталика.

ДжерелаРедагувати

  1. а б Чайченко Г.М., Цибенко В.О., Сокур В.Д. (2004). Фізіологія людини і тварин. Київ: Вища школа. с. 463. ISBN 966-642-013-9. 
  2. Marieb EN, Hoehn K (2006). Human Anatomy & Physiology (вид. 7th). Benjamin Cummings. ISBN 978-0805359091.