Харківський навчальний округ
Ха́рківський навчальний округ був створений у 1803 році серед перших шести навчальних округів Російської імперії[1]. Датою створення округу вважається 24 січня 1803 року, коли були прийняті «Зразкові правила народної освіти»[2]. Центральною установою навчального округу став Харківський університет, заснований у 1804 році. Офіційним друкованим виданням округу був «Циркуляр Харківського навчального округу», що видавався з 1916 року.
Склад округи ред.
Протягом XIX століття територіальний склад округу неодноразово змінювався. З 1824 по 1833 рік до складу округу входила Астраханська губернія, з 1831 по 1832 рік — Волинська губернія і Подільська губернія. До 1833 року до складу округу входила Катеринославська губернія, до 1839 — Полтавська і до 1832 — Таврійська, Херсонська та Чернігівська.
Київська губернія входила до складу округу з 1818 до 1832 року.
Орловська губернія входила до складу округу до 1824 року, а з 1833 і до 1877 року знову була у складі округу.
З 1824 до 1831 року до складу округу входили Бессарабська, Грузинська та Імеретинська області.
Кавказька область була у складі округу з 1824 по 1846 рік.
До 1846 року також входили до складу округу землі Донських і Чорноморських козаків. У 1830 році до складу округу було включено Одеське градоначальництво, а у 1887 — Таганрозьке.
Станом на 1913 рік у складі округу були: Воронізька, Курська, Пензенська, Тамбовська, Харківська губернії та Область Війська Донського. Округ було розформовано у 1918 році.
Куратори ред.
- С. А. Потоцький (1803-1817)
- З. Я. Корнєєв (Карнєєв) (1817-1822)
- Е. В. Карнєєв (1822-1825)
- А. А. Перовський (1825-1830)
- М. Ю. Вієльгорський (і. О. В 1827)
- В. І. Філатов (1830—1834)
- Ю. А. Головкін (1834—1846) [3]
- М. А. Долгоруков (в. о. у 1846—1847)
- С. О. Кокошкін (в. о. 1847—1855)
- Г. А. Катаказі (1855—1856)
- П. В. Зінов'єв (1856—1860)
- Д. С. Лєвшин (1860—1863)
- К. К. Фойгт (1863—1867)
- А. А. Воскресенський (1867—1875)
- П. К. Жерве (1875—1879)
- М. С. Максимовський (1879—1885)
- М. П. Воронцов-Вельямінов (1885—1896)
- І. П. Хрущов (1896—1899)
- В. К. Анреп (1899—1901)
- М. М. Алексєєнко (1901—1906)
- С. О. Раєвський (1906—1908)
- П. Є. Соколовський [4] (1908—1915)
- О. Л. Корольков (1915—1917)
- І. А. Красуський (у 1917 за Тимчасовому уряді).
Статистика ред.
Станом на 1915 рік у складі Харківського навчального округу налічувалося 11 324 заклади усіх типів, у яких навчалося в цілому 939 266 учнів, в тому числі початкових шкіл 10 691 з числом учнів 835 711. За розподілом на адміністративно-територіальні складові округу:
- Воронізька губернія: навчальних закладів — 2 444, учнів — 218 442.
- Донська губернія: навчальних закладів — 2 472, учнів — 185 910.
- Курська губернія: навчальних закладів — 2 671, учнів — 183 492.
- Пензенська губернія: навчальних закладів — 1 125, учнів — 97 859.
- Тамбовська губернія: навчальних закладів — 945, учнів — 82 266.
- Харківська губернія: навчальних закладів — 1 667, учнів — 171 297.
Розподіл учнів за типами навчальних закладів (в чисельнику — кількість учнів, у знаменнику — кількість навчальних закладів).
| Тип закладу | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Вищі навчальні заклади | ||||||
| Медичні | 2,318 2 | |||||
| Землеробні | 101 1 |
|||||
| Технічні | 834 1 |
1,455 1 | ||||
| Середні навчальні заклади | ||||||
| Гімназії, прогімназії, інститути та ліцеї | 9,420 25 |
6,682 20 |
9,575 25 |
5,070 15 |
5,663 15 |
15,382 54 |
| Реальні училища | 1,257 4 |
2,350 8 |
1,860 7 |
523 2 |
915 2 |
2,420 9 |
| Духовні | 2,550 7 |
1,884 5 |
2,166 10 |
1,450 5 |
2,189 6 |
|
| Педагогічні | 689 13 |
747 11 |
207 3 |
1,772 19 |
198 1 |
960 2 |
| Медичні | 351 3 |
113 1 |
114 1 |
146 2 |
51 1 | |
| Військові | 544 1 |
609 2 |
||||
| Морські | 91 2 |
|||||
| Лісничі й сільськогосподарські | 402 6 |
471 9 |
341 9 |
405 6 |
? 1 | |
| Технічні та ремісничі | 776 11 |
1,163 15 |
494 14 |
154 3 |
92 14 | |
| Комерційні, торгівельні та промислові | 561 4 |
1,081 5 |
348 3 |
385 1 |
||
| Художні | 613 4 |
95 2 |
296 1 |
|||
| Межові, таксаторські й топографічні | 140 1 |
179 1 |
177 1 |
|||
| Професійні | 37 1 |
184 4 |
84 1 |
|||
| Приватні Навчальні заклади та при церквах іноземних вірувань | 2,970 49 |
2,002 58 |
482 9 |
1,002 9 |
2,831 45 |
? 57 |
| Інші навчальні заклади | ||||||
| Училища сліпих та глухонімих | 71 1 |
|||||
| Початкові навчальні заклади | ||||||
| Нижчі | 198,100 2,314 |
167,670 2,333 |
167,447 2,583 |
86,780 1,061 |
70,085 875 |
145,629 1,525 |
Примітка. Цифрами у шпальтах таблиці позначені адміністративно-територіальні складові навчального округу:
- 1 — Воронізька губернія
- 2 — Донська губернія
- 3 — Курська губернія
- 4 — Пензенська губернія
- 5 — Тамбовська губернія
- 6 — Харківська губернія
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Учебные округа // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Бакіров В. С. 200 років історії Харківського університету[недоступне посилання з травня 2019] Доповідь ректора на пленарному засіданні конференції 17 листопада 2004 року
- ↑ При бездеятельном піклувальників грали видатні ролі його помічники: А. Н. Панін (з 1834 по 1838); Н. А. Цертелев (з 1838).
- ↑ Професор П. Е. Соколовський на чолі Харківського навчального округу[недоступне посилання з травня 2019] // Університети: наука і освіта
Джерела ред.
- Посохов С. І. Куратори Харківської навчальної округи першої половини ХІХ століття: спроба реабілітації
- Циркуляри по Київському навчальному округу у фондах Педагогічного музею України (1874—1917 рр.): Каталог-путівник / НАПН України, Педагогічний музей України; [укладачі: В. О. Гайдей, О. П. Міхно; наук. консультант О. В. Сухомлинська]. — Київ: ПМУ, 2016. — 166 с. (Сер. «Бібліофонд Педагогічного Музею»; http://pmu.in.ua/wp-content/uploads/downloads/2016/11/circular_1874_1917_catalog.pdf