Федченко Василь Харлампійович
український радянський скульптор
Васи́ль Харлампі́йович Фе́дченко (4 квітня 1907, Новий Буг — 24 червня 1979, Ворошиловград) — український радянський скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України.
| Федченко Василь Харлампійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 березня (4 квітня) 1907 Но́вий Буг, Ново-Бузька волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер | 24 червня 1979 (72 роки) Ворошиловград, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія УНР СРСР |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Вчителі | Кратко Бернард Михайлович, Гельман Макс Ісайович, Севера Іван Васильович і Балавенський Федір Петрович |
| Відомі учні | Кохан Кузьма Федорович, Берегова Зоя Ізраїлівна, Бірюков Олексій Петрович, Бунін Микола Леонтійович, Лакатош Олексій Федорович, Вовк Федір Федорович, Можаєва Ельвіна Максимівна і Слєпцов Григорій Кузьмич |
| Членство | Національна спілка художників України |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |  |
| Премії |  |
Біографія
ред.Народився 22 березня [4 квітня] 1907 року в місті Новому Бузі (нині Миколаївська область, Україна). Протягом 1926—1928 років навчався в Миргородському художньо-керамічному технікумі (викладач Федір Балавенський); протягом 1928—1932 років — у Київському художньому інституті (викладачі Бернард Кратко, Макс Гельман і Іван Севера).
Працював викладачем у Ворошиловградському художньому училищі. Серед його учнів Микола Бунін, Олексій Лакатош, Ілля Овчаренко[1]. Член КПРС з 1962 року.
Проживав у Ворошиловграді (нині Луганськ), у будинку на вулиці Демехіна № 27, квартира № 65. Помер у Ворошиловграді 24 червня 1979 року.
Творчість
ред.Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:
- «В школу» (1947, бронза);
- «Молодогвардійці» (1951, у співпраці з Василем Агібаловим і Віктором Мухіним; Національний художній музей України[2]);
- «Прокляття війні» (1957, цемент);
- портрет Героя Радянського Союзу льотчика М. Писаревського (1961);
- «Катерина» (1964);
- «Сергій Тюленін» (1964, штучний камінь);
- «Володимир Ленін» (1966);
- «Комсомоліє, на коня!» (1967, залізобетон)
- «Портрет лікаря» (1968, бетон);
- «Чайка» (1969);
- портрет мологвардійця Івана Земнухова (1970, металізований бетон);
 пам'ятник молодогвардійцям у Краснодоні |
 обеліск героям-визволителям Ржева |
-7.jpg) «Україна — визволителям» |
- Володимиру Леніну у Красному Лучі (1944, бронза; у співпраці);
- радянським воїнам на братських могилах у Кадіївці (1946, бетон) та Ворошиловграді (1947);
- Молодогвардійцям у Краснодоні (1954, бронза, граніт; у співпраці з Віктором Мухіним та Василем Агібаловим, архітектор Олександр Сидоренко);
- Володимиру Леніну у Ворошиловграді (1958, у співпраці з Віктором Мухіним, Василем Агібаловим та Іваном Чумаком);
- Героям — визволителям Ржева (1963, у співпраці з Віктором Мухіним та Іваном Чумаком, архітектори Т. Шульгіна, О. Усачов);
- «Україна — визволителям» у смт Міловому (1972, у співпраці зі скульпторами Віктором Мухіним, Іллею Овчаренком, Іваном Чумаком, архітекторами Анатолієм Єгоровим, Георгієм Головченком, Іваном Міньком).
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1931 року, всесоюзних з 1951 року, зарубіжних з 1953 року.
Відзнаки
ред.- Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1956 року;
- Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1973; за монумент «Україна — визволителям»)[1].
Примітки
ред.- ↑ а б Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- ↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінки 68—69.
Література
ред.- Федченко Василь Харлампійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 617.;
- Федченко Василь Харлампійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 478.;
- Федченко Василь Харлампійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- Федченко Василь Харлампійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Федченко Василь Харлампійович // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3492. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Федченко Василь Харлампійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 601 . — ISBN 5-88500-042-5.;
- Федченко Василь Харлампійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 603 . — ISBN 5-88500-071-9.;
- Федченко Василь Харлампійович // Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — С. 577—578. — ISBN 966-7575-29-2.