Федченко Василь Харлампійович

український радянський скульптор

Васи́ль Харлампі́йович Фе́дченко (нар. 4 квітня 1907, Новий Буг — пом. 24 червня 1979, Ворошиловград) — український радянський скульптор і педагог; член Спілки художників України.

Федченко Василь Харлампійович
Fedchenko.jpg
Народився 22 березня (4 квітня) 1907
Новий Буг, Ново-Бузька волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 24 червня 1979(1979-06-24) (72 роки)
Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність скульптор
Alma mater Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вчителі Кратко Бернард Михайлович, Гельман Макс Ісайович, Севера Іван Васильович і Балавенський Федір Петрович
Відомі учні Кохан Кузьма Федорович
Партія КПРС
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв УРСР
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1973

БіографіяРедагувати

Народився 22 березня [4 квітня] 1907(19070404) року в місті Новому Бузі (тепер Миколаївська область, Україна). Протягом 19261928 років навчався у Миргородському художньо-керамічному технікумі (викладач Федір Балавенський); протягом 19281932 років — у Київському художньому інституті (викладачі Бернард Кратко, Макс Гельман і Іван Севера).

Працював викладачем у Ворошиловградському художньому училищі. Серед його учнів Микола Бунін, Олексій Лакатош, Ілля Овчаренко[1]. Член КПРС з 1962 року. Проживав у Ворошиловграді, в будинку на вулиці Демехіна № 27, квартира 65. Помер у Ворошиловграді 24 червня 1979 року.

ТворчістьРедагувати

Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

скульптура
  • «В школу» (1947, бронза);
  • «Молодогвардійці» (1951, у співпраці з Василем Агібаловим і Віктором Мухіним);
  • «Прокляття війні» (1957, цемент);
  • портрет Героя Радянського Союзу льотчика М. Писаревського (1961);
  • «Катерина» (1964);
  • «Сергій Тюленін» (1964, штучний камінь);
  • «Володимир Ленін» (1966);
  • «Комсомоліє, на коня!» (1967, залізобетон)
  • «Портрет лікаря» (1968, бетон);
  • «Чайка» (1969);
  • портрет мологвардійця Івана Земнухова (1970, металізований бетон);
пам'ятники

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1931 року, всесоюзних з 1951 року, зарубіжних з 1953 року.

ВідзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати